Ухвала суду № 135917244, 22.04.2026, Арцизький районний суд Одеської області

справа № 492/1603/24

провадження 1-і/492/29/26

УХВАЛА

Іменем України

про продовження строку тримання під вартою

22 квітня 2026 року м. Арциз

Арцизький районний суд Одеської області у складі: головуючої судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника-адвоката ОСОБА_4 (дистанційно), обвинуваченого ОСОБА_5 (дистанційно),

розглянувши у відкритому судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні за обвинуваченням:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Первомайськ Миколаївської області, громадянина України, з середньою технічною освітою, одруженого, маючого одну неповнолітню дитину, працюючого керівником відділення НОВОЇ ПОШТИ № 1 міста Арциз Болградського району Одеської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , не судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 307 КК України, -

встановив:

В провадженні Арцизького районного суду Одеської області знаходиться кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 307 КК України.

До суду від прокурора ОСОБА_6 надійшло клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 з визначенням застави у розмірі 130 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яке обґрунтоване тим, що судове провадження у кримінальному провадженні перебуває на стадії судового розгляду, а ризики, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не змінились та не перестали існувати та вказаний розмір застави є достатнім для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, і є помірним для обвинуваченого.

У судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 та просив його задовольнити.

Обвинувачений та його захисник, які брали участь у судовому засіданні дистанційно в режимі відеоконференції, не заперечували проти клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою в частині продовження строку тримання під вартою, однак заперечували проти розміру застави, пославшись на те, що розмір застави, який просив визначити прокурор, є непомірним для обвинуваченого, оскільки обвинувачений не має у власності нерухомого та рухомого майна, єдиний дохід обвинуваченого до його затримання становив у розмірі 12000,00 грн. 13000,00 грн. від заробітної плати, а також обвинувачений має одну неповнолітню дитину.

Розглянувши клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого, заслухавши обґрунтування прокурора ОСОБА_3 , думку обвинуваченого ОСОБА_5 та його захисника ОСОБА_4 , суд дійшов наступного висновку.

Згідно з вимогами статті 331 КПК України за наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов`язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до статті 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.

Згідно із частиною 1 статті 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Європейський суд з прав людини у справі «Харченко проти України» від 10 лютого 2011 року зазначив, що розумність строку тримання під вартою не може оцінюватися абстрактно. Вона має оцінюватися в кожному окремому випадку залежно від особливостей конкретної справи, причин, про які йдеться у рішеннях національних судів, переконливості аргументів заявника, викладених у його клопотанні про звільнення. Продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості (пункт 79).

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року Європейський суд з прав людини зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При вирішенні питання про продовження дії обраного запобіжного заходу на стадії судового провадження, суд перевіряє наявність обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися, не перестали існувати або з`явилися нові ризики, які виправдовують таке продовження, а також наявність обставин, які перешкоджають завершенню судового провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ухвалою Арцизького районного суду Одеської області від 23 липня 2025 року кримінальне провадження № 42024052610000003, внесене 04 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, № 12024141350000254, внесене 02 квітня 2024 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 307 КК України (справа № 492/1603/24) та кримінальне провадження № 12025000000000686, внесене 12 березня 2025 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 307 КК України (справа № 495/2095/25) об`єднані в одне провадження, присвоєно єдиний номер 492/1603/24.

Отже, обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від чотирьох до дванадцяти років, тому, розуміючи наслідки вчинених вказаних злочинів, обвинувачений може переховуватись від суду так як обвинувачується у вчиненні умисних тяжких та особливо тяжких злочинів за які передбачено суворе покарання, яке загрожує обвинуваченому ОСОБА_5 у разі визнання його винним.

Судом встановлено, що обставинами вчинених інкримінованих обвинуваченому ОСОБА_5 злочинів, зафіксовані факти конспірації, які виражалися у способі розповсюдження наркотичних засобів через поштові відділення та комунікацію з потенційними покупцями через мережу Інтернет, що вказують про високий рівень конспіративності дій обвинуваченого та підтверджують схильність та здатність обвинуваченого приховувати та маскувати свої протиправні дії, що свідчить про наявність ризику перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином.

Також судом встановлено, що обвинуваченому ОСОБА_5 інкримінується здійснення незаконної діяльності тривалий час, що слугувало для нього заробітком, у зв`язку з чим обвинувачений ОСОБА_5 може продовжити свою «діяльність».

Суд дійшов висновку, що ризики, передбачені частиною 1 статті 177 КПК України, визначені прокурором, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не змінились та не перестали існувати.

Судове провадження не закінчено, знаходиться на стадії судового розгляду, строк продовженого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 , відповідно до ухвали Арцизького районного суду Одеської області від 25 лютого 2026 року, закінчується 25 квітня 2026 року.

Згідно із пунктом 4 частини 2 статті 183 КПК України запобіжний захід у виді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 08 липня 2003 року № 14-рп/2003, тяжкість злочину не є єдиною підставою для обрання виключного запобіжного заходу, як тримання під вартою, а враховується разом з іншими обставинами по справі.

Верховний Суд у постанові від 22 червня 2023 року (справа № 450/1357/17, провадження № 51-3965км19) зазначив, що виходячи зі змісту диспозицій статей 177, 178, 194, 196, 199 КПК України, терміни «обрання запобіжного заходу» та «продовження запобіжного заходу» використовуються як синонімічні за своїм правовим значенням. При цьому обрання - є первинним при застосуванні запобіжного заходу, який обирається на певний строк, а продовження - вторинна стадія, яка наступає, за певних умов, коли строк тримання під вартою закінчується.

Оцінивши обставини, визначені статтею 178 КПК України, враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжких та особливо тяжких злочинів, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п`яти років, застосований до нього раніше запобіжний захід у виді тримання під вартою не порушував у зв`язку з відсутністю об`єктивної можливості такого порушення, що не залежало від його волі; не є інвалідом; одружений; має на утриманні одну неповнолітню дитину; вчинив злочини у вказаному кримінальному провадженні у повнолітньому віці; матеріали кримінального провадження не містять даних про застереження, які б унеможливлювали тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, суд дійшов висновку, що обвинувачений, перебуваючи на волі має реальну можливість переховуватись від суду, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення, тому клопотання про продовження строку тримання під вартою є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

Суд дійшов висновку, що обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою слід продовжити на строк шістдесят днів з моменту постановлення наявної ухвали, тобто з 22 квітня 2026 року по 20 червня 2026 року, з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор», оскільки ризики, передбачені статтею 177 КПК України, які були підставою для застосування відносно обвинуваченого ОСОБА_5 такого запобіжного заходу, як тримання під вартою, не зменшилися та не перестали існувати, обставини, що були враховані при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою також існувати не перестали.

Задовольняючи клопотання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_5 суд відповідно до положень статей 182, 183 КПК України з урахуванням обставин кримінальних правопорушень, вчинених обвинуваченим ОСОБА_5 , його майнового та сімейного стану, інших даних про особу обвинуваченого та ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, які були підставою для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою, вважає за необхідне розмір застави визначити у 130 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб (3328 грн. х 130 = 432640,00 грн.), оскільки внесення застави саме в такому розмірі може забезпечити виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, передбачених КПК України, та є помірним для обвинуваченого.

Також, застосовуючи відносно обвинуваченого ОСОБА_5 альтернативного запобіжного заходу у виді застави, суд вважає за необхідне покласти на нього обов`язки, передбачені пунктами 2-4 частини 5 статті 194 КПК України та роз`яснити наслідки їх невиконання.

Відповідно до частини 4 статті 202 КПК України обвинувачений ОСОБА_5 звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної судом у наявній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця тримання під вартою, в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останнього під вартою.

Суд не бере до уваги посилання обвинуваченого та його захисника, що застава у 130 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, яку просив прокурор визначити є непомірним для обвинуваченого, оскільки суду не надано жодного доказу майнового та сімейного стану обвинуваченого, інших даних про його особу, які мають бути враховані судом при визначенні розміру застави, щоб розмір застави мав достатньою мірою гарантувати виконання обвинуваченим, покладених на нього обов`язків та не міг бути завідомо непомірним для нього.

Керуючись статтями 177, 178, 183, 184, 197, 199, 331, 369-372, 376, 395, 400 КПК України, суд, -

постановив:

Клопотання прокурора ОСОБА_6 про продовження строку тримання під вартою відносно ОСОБА_5 - задовольнити.

Продовжити обраний запобіжний захід у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною 1 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 2 статті 307, частиною 3 статті 307, частиною 3 статті 307 КК України, строком на 60 (шістдесят) днів з 22 квітня 2026 року по 20 червня 2026 року з утриманням його в Державній установі «Ізмаїльський слідчий ізолятор». Строк дії ухвали про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_5 закінчується 20 червня 2026 року.

Визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави, як запобіжного заходу достатнього для забезпечення виконання обвинуваченим обов`язків, передбачених КПК України, в розмірі 130 (сто тридцять) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 432640 (чотириста тридцять дві тисячі шістсот сорок) гривень 00 копійок.

Обвинувачений або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному у наявній ухвалі протягом її дії для зарахування заставної суми у національній грошовій одиниці на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Одеській області.

Оригінал документу, у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, з відміткою банку, який підтверджує внесення на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_5 у разі внесення застави наступні обов`язки:

- прибувати за першою вимогою на виклики до прокурора та суду;

- повідомляти прокурора та суд про зміну свого місця проживання;

- не відлучатися із населеного пункту, в якому він проживає без дозволу прокурора або суду;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади, а саме: в Головне управління ДМС в Одеській області: вулиця Преображенська, 44, місто Одеса, свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Термін дії обов`язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити до 20 червня 2026 року.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави.

Роз`яснити обвинуваченому ОСОБА_5 наслідки невиконання вказаних обов`язків, а саме: якщо обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з`явиться до суду, без поважних причин та не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у виді застави у більшому розмірі або іншого більш суворого запобіжного заходу.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави обвинувачений ОСОБА_5 вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Копію наявної ухвали вручити обвинуваченому ОСОБА_5 та направити для виконання до Державної установи «Ізмаїльський слідчий ізолятор».

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала в частині продовження строку тримання під вартою може бути оскаржена безпосередньо до Одеського апеляційного суду, протягом п`яти днів з дня її оголошення, а обвинуваченим ОСОБА_5 , який тримається під вартою, в той же строк з моменту вручення йому копії наявної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала суду якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Подання апеляційної скарги на ухвалу суду в частині продовження строку тримання під вартою зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.

Повний текст ухвали оголошено 22 квітня 2026 року о 16 год. 50 хв.

Суддя Арцизького районного суду

Одеської області ОСОБА_1