Рішення № 135917013, 09.12.2025, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/6698/24

Категорія 47

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 грудня 2025 року місто Київ

Подільський районний суд міста Києва у складі головуючого судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Мельниченко К.Б., позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника відповідача 1 ОСОБА_3 , представник відповідача 2 ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири

У С Т А Н О В И В :

У провадженні Подільського районного суду міста Києва перебуває справа за позовом ОСОБА_1 (надалі за текстом - позивач) до ОСОБА_5 (надалі за текстом - відповідач 1), Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (надалі за текстом - відповідач 2),про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач 1, який є власником квартири АДРЕСА_1 , завдав позивачу збитків шляхом залиття належній їй квартирі АДРЕСА_2 , а відтак, просить суд стягнути солідарно з відповідачів 300 175,00 грн матеріальної шкоди та 50 000,00 грн моральної шкоди (з урахуванням заяви про зміну предмета спору).

Відповідач 1 заперечує проти позову виходячи з того, що позов пред`явлено до неналежного відповідача, адже, власником квартири АДРЕСА_3 є КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва».

Ухвалою від 05.06.2024 позовну заяву залишено без руху.

25.06.2024 року до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

Ухвалою від 26.06.2024 відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд в спрощеному позовному провадженні з викликом сторін.

Ухвалою від 26.06.2024 витребувано докази.

02.09.2024 на виконання вимог Ухвали від 26.06.2024 надійшли витребувані докази.

04.09.2024 до суду від відповідача 1 надійшов відзив.

04.10.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

09.12.2024 до суду від позивача надійшла уточненна позовна заява (заява про зміну предмета спору та залучення співвідповідача).

У судовому засіданні 14.01.2025 судом задоволено заяву позивача про залучення співвідповідача 2.

30.01.2025 до суду від відповідача 2 надійшов відзив.

13.02.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

25.02.2025 до суду від відповідача 2 надійшла заява про виклик свідків та про долучення доказів.

У судовому засіданні 11.06.2025 було допитано свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .

У судовому засіданні взяли участь представники сторін.

Представник позивача підтримав позовні вимоги, представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив.

Суд, керуючись приписами ч.1 ст. 244 ЦПК України суд відклав ухвалення та проголошення судового рішення оголосивши дату та час його проголошення.

Розглянувши цивільну справу, заслухавши пояснення, покази свідків та дослідивши докази, суд встановив наступне.

Позивач є власником квартири АДРЕСА_4 на підставі Договору купівлі-продажу квартири від 09.10.2010 року.

Згідно Витягу №27893071 від 04.11.2010 про державну реєстрацію прав позивач є власником квартири АДРЕСА_2 .

Згідно листа Подільської РДА від 30.08.2024 у квартирі АДРЕСА_1 прописані ОСОБА_8 , відповідач, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

Відповідач 1 у відзиві визнає, що проживає у квартирі АДРЕСА_3 .

За змістом Ордеру №1061 серії А відповідача вселено до квартири АДРЕСА_3 .

Згідно відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за відповідачем 1 жодне право власності на нерухоме майно не зареєтровано.

Відповідач 1 зазначає, що квартира АДРЕСА_3 не була приватизована.

За змістом рахунку-повідомлення станом на 01.06.2024 заборгованість по квартирі АДРЕСА_3 заутримання прибудинкової території складає 74012,73 грн; перед ПрАТ «АК «Київводоканал» - 83942,74 грн; перед КП «Київтеплоенерго» 71710,61 грн за опалення, 63020,11 грн за ГВП, абонплата за ТЕ 1085,15 грн, абонплата за ГВ - 482,58 грн; КП «Київкомунсервіс» - 5510,67 грн.

13.11.2023 складено Акт про залиття квартири АДРЕСА_4 наступного змісту.

Ми, що нижче підписані, комісія у складі: голови комісії - головного інженера Опорного пункту № 3 Приліпко Т. М., членів комісії - провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду Полонікової Н. П., провідного інженера відділу експлуатації та утримання житлового фонду Рясенчук Р. Ю., що є представниками КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» в присутності власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_11 , 13 листопада 2023 р. склали цей акт щодо залиття зазначеної квартири, звернення від 08 листопада 2023 р. № 106/63/0-2122.

Вказаний житловий будинок 1982 року забудови, 5 під?їзний, 9 поверховий.

Квартира АДРЕСА_2 загальною площею 67.3 кв. м, розташована на 3 поверсі, 3 кімнатна, приватизована.

В ході візуального обстеження встановлено наступне:

Коридор площею 4.8 кв. м.

На стелі (водоемульсійне фарбування) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 0.2 кв. м.

На стінах (шпалери під фарбування) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 3.3 кв. м та відшарування шпалер загальною площею близько 0.5 кв. м.

На підлозі (паркет дерев?яний) спостерігається здуття та деформація паркету загальною близько 0.4 кв. м.

Кухня площею 7.4 кв. м.

На стелі (гіпсокартонна конструкція, водоемульсійне фарбування,) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 1.1 кв. м.

На стінах (шпалери під фарбування) спостерігаються патоки загальною площею близько 4.5 кв. м.

Кімната площею 17.8 кв. м.

На стелі (гіпсокартонна конструкція, водоемульсійне фарбування) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 0.6 кв. м.

На підлозі (паркет дерев?яний) спостерігається здуття та деформація паркету загальною площею близько 2.5 кв. м.

Коридор площею 4.2 кв. м.

Ha стінах (шпалери під фарбування) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 6.5 кв. м та відшарування шпалер загальною площею близько 1.9 кв. м.

Вбиральня площею 1.0 кв. м.

Міжкімнатний дверний блок (дерев?яний) наявна деформація дверної коробки.

Кімната площею 9.8 кв. м.

На стелі (гіпсокартонна конструкція, водоемульсійне фарбування) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 1.5 кв. м.

На стінах (шпалери під фарбування) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 5.2 кв. м.

На підлозі (ламінат) спостерігається здуття та деформація ламінату загальною площею близько 2.5 кв. м, вздовж глухої стіни кімнати на підлозі (паркет дерев?яний) спостерігається здуття та деформація паркетної підлоги загальною площею близько 0.4 кв. м.

Кімната площею 14.7 кв. м.

- На стелі (гіпсокартонна конструкція) спостерігаються сліди залиття загальною площею 0.3 кв. м.

На стінах (шпалери під фарбування) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 7.5 кв. м. укосах віконного та дверного прорізу виходу на балкон (водоемульсійне фарбування) спостерігаються сліди залиття загальною площею близько 1.3 кв. м та відшарування оздоблювального шару близько 0.5 кв. м.

На момент обстеження квартири електропостачання присутнє в усіх приміщеннях.

Виявлені пошкодження в квартирі АДРЕСА_5 сталися внаслідок прориву на відгалуженні від стоякового трубопроводу системи централізованого опалення у приміщенні кухні, що відноситься безпосередньо до меж відповідальності вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 вказаного житлового будинку власника.

Висновки та рекомендації:

Причину залиття власником квартири АДРЕСА_3 вказаного житлового будинку усунено самостійно.

Звернень на ОДС на протязі вересня-листопада 2023 року щодо пошкоджень інженерних мереж з квартири АДРЕСА_3 вказаного житлового будинку не надходило.

Приймаючи до уваги вищевикладене, вини КП «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» у залитті квартири не вбачається.

Питання відшкодування збитків нанесених внаслідок залиття квартири АДРЕСА_2 вирішувати з власником вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 зазначеного житлового будинку згідно чинного законодавства.

Згідно Звіту про оцінку збитків від 05.02.2024 виконаного ФОП ОСОБА_12 розмір матеріальних збитків, який завдано ОСОБА_1 в результаті залиття квартири АДРЕСА_4 , яке сталося 08.11.2023 р. станом на момент складання даного звіту становить 300 175,00 грн.

Звіт про оцінку збитків виконаний суб`єктом оціночної діяльності України - ОСОБА_12 . Оцінювач ОСОБА_12 , зареєстрований в Держава реєстрі оцінювачів (Свідоцтво про реєстрацію в Державному реєстрі оцінювачів № 7049 від 25.11.2008 року), має вищу освіту і кваліфікацію оцінювача об`єктів в матеріальній формі (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача МФ №6335 від 04.10.2008 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача МФ №183/2024 від 02 травня 2024 р.), стаж роботи оцінювача - з 2008 року.

Судовий експерт про кримінальну відповідальність за ст. 384 КК України за дачу завідомо неправдивого висновку обізнаний.

Щодо вимог про стягнення матеріальної шкоди, суд зазначає наступне.

За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у володіння та користування за плату на певний строк (ч.1 ст. 759 ЦК України).

За змістом ст. 773 ЦК України наймач зобов`язаний володіти та/або користуватися річчю відповідно до її призначення та умов договору. Якщо наймач володіє та/або користується річчю, переданою йому у найм, не за її призначенням або з порушенням умов договору найму, наймодавець має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків. Наймач має право змінювати стан речі, переданої йому у найм, лише за згодою наймодавця.

Згідно положень ст. 64 ЖК України члени сім`ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов`язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім`ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов`язаннями, що випливають із зазначеного договору. До членів сім`ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім`ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім`ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов`язки, як наймач та члени його сім`ї.

Судом встановлено, що відповідач 1 зареєстрована та проживає у квартирі АДРЕСА_3 , а відтак, зобов`язана користуватись квартирою АДРЕСА_3 належним чином та у випадку неналежного використання відшкодувати завдані збитки.

Відповідно до частини третьої статті 386 ЦК України, власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової і моральної шкоди.

У частинах першій, другій статті 22 ЦК України зазначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Суд зазначає, що під збитками необхідно розуміти фактичні втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, витрати, вже зроблені потерпілим, або які мають бути ним зроблені, та упущену вигоду. При цьому такі витрати мають бути безпосередньо, а не опосередковано пов`язані з відновленням свого порушеного права, тобто з наведеного випливає, що без здійснення таких витрат неможливим було б відновлення свого порушеного права особою.

Стягнення збитків є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками і вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, такі витрати мають бути необхідними для відновлення порушеного права та перебувати у безпосередньому причинно-наслідковому зв`язку з порушенням.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною 2 ст. 1166 ЦК України передбачено, що особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Відсутність своєї вини відповідно до вимог ч.2 ст.1166 ЦК України має доводити саме заподіювач шкоди, а не позивач має доводити наявність вини відповідача, хоча він не позбавлений цього права.

Таким чином, цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини; якщо в процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

Розглядаючи позов про відшкодування шкоди суд враховує що шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої бути протиправними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина особи.

Потерпілий подає докази, що підтверджують факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, а також докази того, що відповідач є завдавачем шкоди або особою, яка відповідно до закону зобов`язана відшкодувати шкоду.

Для наявності деліктної відповідальності необхідна наявність складу правопорушення: шкода; протиправна поведінка заподіювача шкоди; причинний зв`язок між шкодою та поведінкою заподіювача; вина.

Положеннями ст. ст. 319, 312 ЦК України передбачено, що власність зобов`язує, власник не може використовувати право власності на шкоду правам громадян, власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону. Власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить.

Статтею 322 ЦК України встановлено, що власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 382 ЦК України, квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Власникам квартири у дво-або багатоквартирному житловому будинку належать на праві спільної сумісної власності приміщення загального користування, опорні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання за межами або всередині квартири, яке обслуговує більше однієї квартири, а також споруди, будівлі, які призначені для забезпечення потреб усіх власників квартир, а також власників нежитлових приміщень, які розташовані у житловому будинку.

Статтею 151 Житлового кодексу України визначено, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов`язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.

Згідно з пунктом 11 Правил користування приміщеннями житлових будинків, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 серпня 1992 року № 572, власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків несуть відповідальність згідно із законодавством.

Наведені норми матеріального права встановлюють зобов`язання власника нерухомого майна щодо його утримання, це стосується й внутрішньоквартирних систем.

Отже, власник (наймач) зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Невиконання цього обов`язку, якщо результатом такого невиконання є нанесення шкоди іншим особам, тягне за собою відшкодування власником збитків.

Тобто, відповідальність за належний стан санітарно-технічного обладнання та внутрішньо квартирних мереж в квартирі несе безпосередньо сам власник, утримання внутрішніх (внутрішньо квартирних) мереж водопостачання є обов`язком власника квартири.

Матеріалами справи підтверджується, що залиття квартири АДРЕСА_2 відбулось з квартири АДРЕСА_3 , в якій зареєстрована та проживає відповідач 1, внаслідок чого, майну позивача було завдано шкоду на суму 300 175,00 грн.

За змістом положень ст. ст. 76 - 80 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тягар доведення обґрунтованості вимог позову за загальними правилами процесуального закону покладається саме на позивача, а не реалізовується у спосіб спростування доводів пред`явлених вимог стороною відповідача, як беззаперечних. Якщо позивач, розпоряджаючись своїми правами на власний розсуд, доведе суду обґрунтованість пред`явлених вимог, то у випадку їх неспростування стороною відповідача у спосіб, визначений законом, такі вимоги підлягають задоволенню.

Таким чином, суд, повно і всебічно з`ясувавши обставини справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наданого доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку, що між неправомірними діями відповідача, які виразились в неналежному користуванні внутрішньобудинковими системами трубопроводу та завданою позивачу матеріальною шкодою, є безпосередній причинний зв`язок і є вина відповідача 1, а відтак, позов підлягає задоволенню, а з відповідача 1 на користь позивача, підлягають стягненню збитки у розмірі 300 175,00 грн.

Вимоги до відповідача 2, суд залишає без задоволення виходячи з наступного.

Відповідно до ч 1 ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється виключно на договірних засадах.

За приписами ст. 19 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», учасниками відносин у сфері житлово- комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.

Згідно з п.З ч.2 ст.21 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» виконавець зобов`язаний підготувати та укласти із споживачем договір на надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.

Положеннями п.1 ч.З ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що споживач зобов`язаний укласти договір на надання житлово-комунальних послуг, підготовлений виконавцем на основі типового договору.

14.07.2015 року, на виконання вимог Закону, Комунальними підприємствами, серед яких - позивач, підготовлено Договір про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, який є договором приєднання, оферту до якого опубліковано того ж дня в газеті Хрещатик №99 (4695).

За приписами частини другої статті 638 ЦК України договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Згідно з частиною другою статті 641 ЦК України реклама або інші пропозиції, адресовані невизначеному колу осіб, є запрошенням укласти договір (оферту), якщо інше не вказано у рекламі або інших пропозиціях.

За приписами статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до положень Договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій від 14.07.2025 (надалі за текстом - Договір), наведені в ньому терміни вживаються в такому значенні:

виконавець - суб`єкт господарювання, предметом діяльності якого є надання послуги споживачу, відповідно до умов Договору. Таким виконавцем по Подільському району м. Києва є Комунальне підприємство;

послуга (и) - житлово - комунальні послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій;

споживач - фізична чи юридична особа, яка отримує або має намір отримати житлово - комунальну послугу, є власником (орендарем, наймачем) житлового будинку, квартири (житлове приміщення в гуртожитку), власником (орендарем, наймачем) нежитлового приміщення.

Суд, зазначає, що між відповідачами було укладено шляхом приєднання договір про надання комунальних послуг.

«Правила користування приміщеннями житлових будинків і гуртожитків» затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 08.101992р. N 572 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24.01.2006р. № 45) (надалі за текстом - Правила № 45).

Пункт 7 Правил № 45 покладає на власника квартири обов`язок проводити за власні кошти ремонт квартири.

У той же час, п.4 Правил № 45 визначає, що власники, наймачі (орендарі) приміщень житлових будинків мають право на відшкодування збитків, завданих їх майну та/або приміщенням; дотримуватися вимог нормативно-правових актів у сфері житлово-комунальних послуг, пожежної і газової безпеки, санітарних норм і правил; проводити за власні кошти ремонт квартири (наймач (орендар) - згідно з договором найму (оренди); використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання.

Отже, відповідач 1 зобов`язаний використовувати приміщення житлового будинку за призначенням, забезпечувати збереження житлових і підсобних приміщень та технічного обладнання, до якого зокрема відноситься відгалуження від стоякового трубопроводу системи централізованого опалення у квартирі АДРЕСА_3 .

У Акті від 13.11.2023 встановлено, що внаслідок пориву на відгалуженні від стоякового трубопроводу системи централізованого опалення у приміщенні кухні, що відноситься безпосередньо до меж відповідальності вищерозташованої квартири АДРЕСА_3 вказаного житлового будинку власника.

Отже, позовні вимоги у цій частині пред`явлені до неналежного відповідача, що є підставою у залишенні їх без задоволення.

Згідно з ст. 51 ЦПК України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

У пункті 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 червня 2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» роз`яснено, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі чи залишення заяви без руху, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному статтею 33 ЦПК України (2004 року), норми якої кореспондуються зі статтею 51 ЦПК України (в редакції Закону№ 2147-VIІІ, чинній з 15.12.2017 року). Після заміни неналежного відповідача або залучення співвідповідача справа розглядається спочатку в разі її відкладення або за клопотанням нового відповідача чи залученого співвідповідача та за його результатами суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача.

Пред`явлення позову до неналежного відповідача є підставою для відмови у позові, що не позбавляє позивача права пред`явити позов до належного відповідача.

Щодо вимог про стягнення моральної шкоди, суд зазначає наступне.

Згідно ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Однак у цій справі позивачем не надано жодного доказу в частині обґрунтування суми відшкодування моральної шкоди, та не було надано доказів того, що діями співвідповідачів було принижено честь або гідність позивача, або порушились нормальні життєві зв`язки позивача.

Відтак, у відшкодуванні моральної шкоди, слід відмовити.

Підсумовуючи викладене вище, суд доходить до висновку про часткове задоволення позову.

Відповідно до п. 5 ч. 7 ст. 265 ЦПК України, у резолютивній частині рішення зазначаються призначення судового засідання для вирішення питання про судові витрати, дату, час і місце його проведення; строк для подання стороною, за клопотанням якої таке судове засідання проводиться, доказів щодо розміру понесених нею судових витрат.

Керуючись ст. ст. 4, 5, 10, 18, 133, 141, 259, 263-265, 280-282, 289, ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_5 , Комунального підприємства «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва», про відшкодування майнової шкоди, завданої залиттям квартири - задовольнити частково;

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 300 175 (триста тисяч сто сімдесят п?ять) гривень;

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити;

Повне найменування сторін:

позивач - ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_6 , РНОКПП: НОМЕР_1 );

відповідач 1 - ОСОБА_5 ( АДРЕСА_7 , РНОКПП: НОМЕР_2 );

відповідач 2 - Комунальне підприємство «Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва» (юридична адреса: 03187, м. Київ, вул. Заболотного Академіка, буд. 48-А, код ЄДРПОУ: 41762527);

Призначити судове засідання для вирішення питання про розподіл судових витрат на 18 грудня 2025 року об 16 годині 30 хвилин в залі судових засідань Подільського районного суду м. Києва;

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення;

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано протягом встановленого законом строку. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя В.В. Гребенюк