Ухвала суду № 135916808, 21.04.2026, Деснянський районний суд міста Києва

Номер провадження 2/754/3239/26

Справа № 754/16921/25

У Х В А Л А

Іменем України

21 квітня 2026 року Деснянський районний суд міста Києва

у складі головуючої судді Гринчак О.І.,

за участю секретаря судових засідань Головач О.О.,

розглядаючи у судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до Деснянського районного суду міста Києва з позовною заявою до відповідача - ОСОБА_1 про стягнення заборгованості у сумі 23 000,00 грн та судового збору у розмірі 2 422,40 грн.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 24 листопада 2025 року у справі прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі. Судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 13 січня 2026 року.

13 січня 2026 року розгляд справи не відбувся у зв`язку з відсутністю в суді електропостачання. Розгляд справи призначено на 17 лютого 2026 року. Судові повістки було доставлено до електронного кабінету позивача та електронного кабінету його представника, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

27 січня 2026 року від Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_1 надійшла заява про затвердження мирової угоди, відповідно до якої сторони визнають, що станом на день укладення цієї мирової угоди загальний розмір заборгованості відповідача перед позивачем в межах справи № 754/16921/25 за кредитним договором № 102098883 від 14 03.2021 складає в розмірі 23000 грн 00 коп, 2422 грн 40 коп судових витрат, що складаються із сплаченого судового збору. Відповідач зобов`язується сплатити заборгованість на загальну суму 25422 (двадцять п`ять тисяч чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок у наступному порядку та у такі строки:

- до 30 грудня 2025 року 4237,07 грн;

- до 30 січня 2026 року 4237,07 грн;

- до 28 лютого 2026 року 4237,07 грн;

- до 30 березня 2026 року 4237,07 грн;

- до 30 квітня 2026 року 4237,07 грн;

- до 30 травня 2026 року 4237,05 грн.

Однак у судове засідання 17 лютого 2026 року учасники справи не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 18 лютого 2026 року відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» та ОСОБА_1 у затвердженні мирової угоди і продовжено судовий розгляд, оскільки пункти 1, 2, 3 мирової угоди (які передбачають сплату судового збору відповідачкою) не узгоджуються із п. 7 мирової угоди (який вказує, що витрати зі сплати судового збору несе позивач, а не відповідач).

Розгляд справи призначено на 21.04.2026. Судові повістки було доставлено до електронного кабінету позивача та електронного кабінету його представника, що підтверджується довідками про доставку електронного документа.

Однак у судове засідання 21 квітня 2026 року учасники справи не з`явилися, причини неявки суду не повідомили, про розгляд справи повідомлялися належним чином.

Як зазначалося, позивач повідомлявся про розгляд справи належним чином, шляхом направлення судової повістки до його електронного кабінету та електронного кабінету його представника, до підтверджується довідками про доставку електронного документа.

У рішенні ЄСПЛ від 03.04.2008 «Пономарьов проти України» суд вказав, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Обов`язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів (рішення Європейського суду з прав людини від 04 жовтня 2001 року у справі «Тойшлер проти Германії»).

Згідно з пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу. Заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (постанови Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 643/856/15-ц, від 18 січня 2022 року у справі № 369/3184/19).

Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв`язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.

Відповідно до правового висновку, викладеного, зокрема, у постанові Верховного Суду від 22 травня 2019 року у справі № 310/12817/13, повторна неявка позивача є підставою для залишення позову без розгляду незалежно від причин такої неявки.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності.

Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Зазначені вище норми дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Подібні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18, від 16 серпня 2022 року у справі № 128/2557/19, від 31 травня 2023 року у справі № 693/1116/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 686/15042/20, від 10 січня 2024 року у справі № 456/1278/20, 24 травня 2024 року у справі № 1340/3738/18, від 27 червня 2024 рок у справі № 450/2265/19, від 03 липня 2024 року у справі № 459/550/23.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що кожен, хто звертається до суду за захистом свого права чи інтересу, має бути активним учасником судового провадження безпосередньо чи опосередковано (через представника). Правила статті 223 ЦПК України спрямовані на те, щоб унеможливити свавільне обмеження права особи на судовий розгляд її справи. Зокрема вони встановлюють наслідки, які можуть настати для особи, яка не дотримується правил судового провадження. Так, частина п`ята статті 223 ЦПК України дає суду можливість повернути позовну заяву без розгляду, тобто застосувати до особи, яка ініціювала позовне провадження, своєрідну форму відповідальності за дії, пов`язані з неявкою у засідання суду (близькі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 18 грудня 2019 року у справі № 9901/949/18, від 27 травня 2020 року у справі № 9901/11/19, від 16 листопада 2023 року у справі № 9901/221/21 та від 08 лютого 2024 року у справі № 990/89/23).

У постанові Верховного Суду у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18 листопада 2022 року у справі № 905/458/21 зазначено, що нормами процесуального права передбачено право учасника справи: а) брати участь в судових засіданнях (особисто або через представника); б) не брати участі в судових засіданнях, подавши клопотання про розгляд справи за його відсутності, крім випадків, коли суд визнав явку учасника обов`язковою.

Аналіз зазначених норм процесуального права свідчить про те, що учасник справи не може відмовитися від свого права на участь в судових засіданнях за принципом мовчання, його волевиявлення щодо цього має бути формалізовано.

Правом на залишення позовної заяви без розгляду суд наділений лише за сукупності певних установлених законом умов: належного повідомлення позивача про час і місце судового засідання; повторної поспіль неявки позивача у судове засідання; ненадходження від позивача клопотання про розгляд справи за його відсутності; нез`явлення позивача перешкоджає розгляду справи (постанова Верховного Суду від 06 червня 2024 року у справі № 756/7038/15-ц).

У цій справі позивач був повідомлений належним чином про судові засідання, призначені на 17 лютого 2026 року та 21 квітня 2026 року, двічі у судові засідання представника не направив. Представник позивача подав заяву про розгляд справи без його участі на засідання, яке було призначене на 17 лютого 2026 року, однак на засідання, призначене на 21 квітня 2026 року представник позивача такої заяви не подавав. Оскільки неявка представника позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, адже суд позбавлений можливості встановити, чи наявний станом на 21 квітня 2026 року у відповідачки борг, а якщо наявний, то в якому розмірі, тому суд дійшов висновку про залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» без розгляду на підставі пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України.

Керуючись ст. 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 21.04.2026.

Суддя Деснянського

районного суду міста Києва Оксана Гринчак