Рішення № 135916665, 16.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Тернівський районний суд міста Кривого Рогу

Дніпропетровської області

справа № 215/8545/25

номер провадження 2/215/1021/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області

у складі:

головуючого судді - Дудікова А.В.

при секретарі - Болдирєвій А.О.

згідно з вимогами ч. 2 ст. 247 ЦПК України, без фіксації судового засідання технічними засобами, розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області цивільну справу № 215/8545/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

встановив

Описова частина

У жовтні 2025 року представник ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» звернувся до суду через підсистему електронний суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Свої позовні вимоги ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного договору №941851 про надання споживчого кредиту від 15.08.2023 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , відповідач отримала кредит у розмірі 2 000 гривень, строком на 345 днів, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок № НОМЕР_1 емітований в АТ «ПУМБ», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 2,2% від суми кредиту за кожен день користування (66275,07% річних). У зв`язку з порушеннями відповідачем зобов`язань, заборгованість за кредитним договором станом на 21.06.2024 року становить 14 671,99 грн, яка складається з: 1 999,99 грн - заборгованість за кредитом; 12 672 грн - заборгованість за нарахованими відсотками, відповідно до п. 1.5. Кредитного договору за ставкою 2,2 % за кожен день користування кредитом (803% річних) за період з 15.08.2023 року по 25.07.2024 року (включно).

21.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №21062024, відповідно до умов якого право вимоги за договором №941851 від 15.08.2023 про надання споживчого кредиту перейшло до ТОВ «ФК «Кредит-Капітал».

З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування жодних штрафних санкцій. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за договором в розмірі 14 671,99 грн.

Враховуючи викладене, представник позивача просив стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 14 671,99 грн, судові витрати пов`язані з розглядом справи, а саме: судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на професійну правничу у розмірі 8 000 грн.

Ухвалою суду від 31.10.2025 справу прийнято до провадження суддею Дудіковим А.В., визначено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 27.11.2025, задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

27.11.2025 розгляд справи відкладено на 18.12.2025, у зв`язку з відсутністю витребуваних документів.

11.12.2025 на адресу суду від АТ «ПУМБ», на виконання ухвали суду про витребування доказів, надійшов лист №КНО-07.8.5/16588 БТ від 04.12.2025.

18.12.2025, 28.01.2026 розгляд справи відкладено, у зв`язку із знеструмленням електромережі суду.

11.03.2026 розгляд справи відкладено на 16.04.2026, у зв`язку з неявкою відповідача.

У судове засідання, призначене на 16.04.2026 представник позивача не з`явився, 02.04.2025 до суду надійшло клопотання про розгляд справи за його відсутністю.

Відповідач у судові засідання, призначені на 18.12.2025, 28.01.2026, 11.03.2026 та 16.04.2026 не з`явилася. Подала до суду заяву про розгляд справу за її відсутністю, позовні вимоги визнала в повному обсязі, підтвердила обставини викладені в позовній заяві. Відзив на позовну заяву ОСОБА_1 не подала, будь-яких клопотань на адресу суду не надходило.

Мотивувальна частина

Мотиви, якими керується суд першої інстанції та застосовані норми права

Беручи до уваги те, що особи, які беруть участь у справі, використали надане їм ч. 3 ст. 211 ЦПК України, право заявляти клопотання про розгляд справи за їх відсутності, відтак суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи, тому проводить його в даному судовому засіданні за відсутності таких осіб, не здійснюючи фіксування процесу технічними засобами, що узгоджується з приписами ст. 247 ЦПК України.

Згідно з частинами першою, четвертою статті 206 ЦПК України відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві; у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову; якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі не подання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно ч. 8 ст. 279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що 15.08.2023 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 було укладено договір № 941851 про надання споживчого кредиту по продукту «NewShort», який підписано одноразовим ідентифікатором В197, відповідно до умов якого, ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» надало відповідачу кредит шляхом перерахування коштів на платіжну карту № НОМЕР_2 (п. 2.1) у сумі 2000 грн., строком на 365 днів (п.1.4.). Згідно з п.1.5.1. Стандартна процентна ставка становить 2.2% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; п.1.5.2. передбачена знижена процентна ставка 1.32 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо Споживач до 07.09.2023 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою. Крім того, Споживач може отримати індивідуальну знижку, якщо до вказаної дати здійснить часткове/повне дострокове повернення кредиту, в зв`язку з чим розмір процентів, що повинен сплатити Споживач за стандартною процентною ставкою буде перераховано за зниженою процентною ставкою до дати часткового/повного дострокового повернення кредиту (включно).

Відповідно до п. 1.7 Договору орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 66275.07% річних; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування зниженої процентної ставки 33795.47% річних (а.с.27-47).

Додатком №1 до Договору №941851 від 15.08.2023 додано графік платежів (а.с. 48).

Довідкою ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» №20250930-6412 від 30.09.2024 підтверджується зарахування коштів на картку№ НОМЕР_1 в сумі 2 000 грн, відкритого в АТ «ПУМБ» та належного відповідачу, що також підтверджується інформацією по рахунку відкритого на ім`я ОСОБА_1 (а.с. 56, 124).

Зважаючи на вищевикладене, ТОВ «Селфі Кредит» свої зобов`язання за кредитним договором №941851 від 15.08.2023 виконало та надало в безготівковій формі у національній валюті на рахунок ОСОБА_1 кредитні кошти в сумі 2 000 грн.

За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Відповідно до положень ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Аналізуючи викладене, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст.ст. 205, 207 ЦК України). Такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.

Так, ст. 626 ЦК України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

У статті 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Статтею 3 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини 3 статті 11 цього Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Згідно з пунктом 12 цієї статті електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до пункту 1 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідачем підписано договір № 941851 від 15.08.2023 за допомогою одноразового ідентифікатора «В197».

Висновки щодо правомірності укладання сторонами кредитного договору в електронній формі та його відповідність вимогам закону, в тому числі Закону України «Про електронну комерцію», містять постанови Верховного Суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19 та від 10 червня 2021 року у справі № 234/7159/20.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цивільного законодавства, одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Відповідно до умов договору про споживчий кредит № 941851 від 15.08.2023, сума кредиту - 2 000 грн строком на 345 днів, стандартна процентна ставка 2,2% в день.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно із ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (ч. 1 ст. 631 ЦК України). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до статті 76 ЦПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно розрахунку ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ», заборгованість ОСОБА_1 за договором №941851 від 15.08.2023 про надання коштів на умовах споживчого кредиту, станом на 21.06.2024 становить 14 671,99 грн. та складається з: 1 999,99 грн. тіло кредиту, 12 672 грн. заборгованість по відсотках (а.с. 57-68).

21.06.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено договір факторингу №21062024, за умовами якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» передає ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» приймає належні ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» права вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до витягу з реєстру боржників до Договору факторингу, ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 941851 від 15.08.2023 у розмірі 14 671,99 грн., яка складається з: 1 999,99 грн. тіло кредиту; 12 672 грн. заборгованість по відсотках (а.с. 69-78, 79, 80, 81).

Згідно з ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі ст. 514 цього кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно положень ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним (що відповідає належному виконанню відповідно до ст. 516 ЦК України). Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позивачем доведено та не заперечується відповідачем факт укладення 15.08.2023 договору про надання споживчого кредиту №941851 в електронній формі, який підписаний за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором, а також отримання відповідачем 15.08.2023 коштів у позику в сумі 2 000 грн на підставі вищевказаного договору.

Стороною позивача належними та допустимими доказами доведено факт укладення споживчого договору між ТОВ «Селфі Кредит» та ОСОБА_1 , факт відступлення йому права вимоги до відповідача, протилежного суду не доведено.

В матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відповідач добровільно повернула вказаний борг. Відповідачем не надано суду доказів на спростування обставин щодо видачі кредитних коштів, а саме банківську виписку по рахункам, або довідку з банку про неналежність їй рахунків, на які відбувалось зарахування коштів.

Висновки за результатом розгляду позовної заяви

З огляду на викладене, беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносин, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованості за договором про надання споживчого кредиту № 941851 від 15.08.2023 у розмірі 14 671,99 грн, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1 999,99 грн та 12 672 грн заборгованості за відсотками, підлягає задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

Згідно з ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до платіжної інструкції № 24510 від 14.10.2025 позивач при зверненні до суду сплатив судовий збір у розмірі 2 422,40 грн (а.с.11).

З огляду на викладене, необхідно стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» 50 відсотків судового збору, сплаченого позивачем, при поданні позову.

Водночас, зважаючи на визнання відповідачем даного позову, суд застосовує ч.1 ст. 142 ЦПК України, за якою у разі, зокрема, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічна норма закріплена ч.3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Згідно з ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, понесених під час розгляду справи, представником позивача надано наступні докази: копію договору про надання правової допомоги № 0107 від 01.07.2025; копію акту № 1085 наданих послуг з правової допомоги від 08.10.2025; детальний опис наданих послуг до акту та копію ордеру (а.с.87,88,89,90).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені ч. ч. 3, 5, 9 ст. 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу (постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року, від 22 листопада 2019 року у справі № 910/906/18 та від 06 грудня 2019 року у справі № 910/353/19).

Аналогічні критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAllianceLimited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.

Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.

Зважаючи на викладене, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної роботи представником позивача, який підтверджений належними та допустимими доказами, а також ціну позову та розмір задоволених вимог, визнання позову відповідачем, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 грн.

Керуючись ст.ст. 4,5,13, 14, 76-81, 89, 133, 137, 141, 223, 259, 263-265, 268, 272, 274, 279, суд,

у х в а л и в

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,- задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за договором про надання споживчого кредиту № 941851 від 15.08.2023 у розмірі 14 671 (Чотирнадцять тисяч шістсот сімдесят одна) грн. 99 коп, яка складається з заборгованості за кредитом у розмірі 1 999,99 грн. та заборгованості за відсотками у розмірі 12 672 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» у рахунок відшкодування витрат по сплаті судового збору 1 211 (Одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 500 (Дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Повернути позивачу Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при подачі позову в АТ «Райффайзен Банк» за платіжною інструкцією № 24510 від 14.10.2024, що становить 1 211 (Одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.

В задоволенні решти позовних вимог, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається учасниками справи безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», код ЄДРПОУ 35234236, місцезнаходження: 79029, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корпус 28.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_3 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Повний текст судового рішення складено 21 квітня 2026 року.

Суддя