Ухвала суду № 135916314, 22.04.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/4213/26

провадження № 1-кс/208/1508/26

УХВАЛА

про арешт майна

22 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Слідчий суддя Заводського районного суду міста Кам`янського ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 42025050000000135 від 22.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК України, про арешт майна, -

в с т а н о в и в:

Прокурор Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді із клопотанням в рамках кримінального провадження № 42025050000000135 від 22.09.2025 року, про арешт майна.

У своєму клопотанні просить суд накласти арешт на вилучене під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 наступне майно:

- мобільний телефон марки IPhone 13 у корпусі білого кольору;

- коробка зеленого кольору з написом «Ябко» від мобільного телефону;

- банківська картка Raiffeisen Bank НОМЕР_1 ;

- банківська картка АТ КБ Приват Банк НОМЕР_2 ;

- банківська картка АТ КБ Приват Банк НОМЕР_3 ;

- блокнот зеленого кольору з рукописними чорновими записами ОСОБА_4 .

Прокурор у судове засідання не з`явився, надав заяву про розгляд клопотання без його участі, клопотання підтримав просив задовольнити.

Власник майна у судове засідання не з`явився, ніяких заяв клопотань на адресу суду не подавав.

Слідчий суддя, вивчивши надані суду матеріали, вважає, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів клопотання, що приблизно у вересні 2025 року, більш точну дату та час слідством не встановлено, у ОСОБА_5 виник протиправний умисел на отримання неправомірної вигоди для себе за здійснення впливу на осіб, які уповноваженої на виконання функцій держави, використовуючи особисті дружні стосунки з вказаними особами, а саме за вирішення питань, що стосуються оформлення групи інвалідності у зв`язку із наявними професійними захворюваннями, що в подальшому дозволить отримувати страхові виплати.

12.09.2025 ОСОБА_5 під час розмови дізнався від ОСОБА_6 , що останній має намір пройти медичні обстеження та оформити медичні документи для подальшого отримання групи інвалідності у зв`язку із наявним професійним захворюванням, на що ОСОБА_5 повідомив про особисті дружні стосунки зі службовими особами та членами експертної комісії з оцінювання повсякденного функціонування особи державної установи «Інститут медицини праці ім. Ю.І. Кундієва НАМН України» (м. Київ) та висловив ОСОБА_6 вимогу надати йому неправомірну вигоду в розмірі 400 000 гривень за вплив на осіб уповноважених на виконання функцій держави з метою встановлення йому групи інвалідності, попередивши, що у разі ненадання грошових коштів подані ним документи будуть розглянуті негативно. В цей же час, отримавши від ОСОБА_6 згоду на надання неправомірної вигоди, прийняв від нього пропозицію неправомірної вигоди.

У свою чергу ОСОБА_6 , усвідомлюючи, що дії ОСОБА_5 , пов`язані з вимаганням грошових коштів, є незаконними, 16.09.2025 звернувся до правоохоронного органу із заявою про вчинення кримінального правопорушення та з часу звернення діяв під контролем працівників правоохоронних органів.

ОСОБА_5 з метою реалізації свого протиправного умислу, спрямованого на отримання неправомірної вигоди, приблизно 20.01.2026, більш точну дату та час слідством не встановлено, звернувся до лікаря-пульмонолога КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» ОСОБА_7 , яка згідно з положеннями Примітки 1 до ст. 364 Кримінального кодексу України не є службовою особою, та під час спілкування шляхом умовлянь переконав ОСОБА_7 у необхідності складання та видачі завідомо неправдивого офіційного документу, що підтверджує факт стаціонарного лікування ОСОБА_6 в КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» в лютому 2026 року, обіцяючи надання ОСОБА_6 неправомірної вигоди ОСОБА_7 у вигляді грошових коштів за вказані дії, чим схилив ОСОБА_7 до вчинення кримінального правопорушення за попередньою змовою групою осіб, після чого у останньої виник умисел на вчинення дій із використанням займаного становища в інтересах ОСОБА_6 , а саме складання та видачу завідомо неправдивого офіційного документу, що підтверджує факт стаціонарного лікування у зазначеному медичному закладі.

Продовжуючи реалізацію протиправного умислу, приблизно 20.01.2026 року ОСОБА_5 , діючи за попередньою змовою групою осіб, надав ОСОБА_6 вказівку надати свої медичні документи, необхідні для оформлення документів щодо проходження стаціонарного лікування, в КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь» та надав контактний телефон лікаря-пульмонолога зазначеного медичного закладу ОСОБА_7 . При цьому ОСОБА_5 запевнив ОСОБА_6 у необхідності надання ОСОБА_7 неправомірної вигоди в сумі 15 000 гривень за складання та видачу медичних документів, що підтверджують лікування в зазначеному медичному закладі. Після цього, ОСОБА_6 , діючи за вказівками ОСОБА_5 та ОСОБА_7 , 21.01.2026 за допомогою месенджера «WhatsApp» надав ОСОБА_7 копії медичних документів на своє ім`я (довідки ВЛК, консультативних висновків тощо).

Надалі, продовжуючи реалізацію протиправного умислу, діючи за попередньою змовою групою осіб, 09.02.2026 ОСОБА_5 надав вказівку ОСОБА_6 переказати грошові кошти в сумі 15 000 гривень на банківську картку № НОМЕР_4 , яка належить його довіреній особі ОСОБА_4 , в якості неправомірної вигоди за виготовлення завідомо неправдивих медичних документів щодо стаціонарного лікування ОСОБА_6 у КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь». Після чого 10.02.2026 о 09 год 31 хв ОСОБА_6 за вказівкою ОСОБА_5 здійснив переказ грошових коштів в сумі 14 970 гривень на банківську картку ОСОБА_4 в якості неправомірної вигоди за виготовлення завідомо неправдивих медичних документів щодо стаціонарного лікування ОСОБА_6 у КНП «Обласна лікарня інтенсивного лікування м. Маріуполь», що підтверджується квитанцією про грошовий переказ. У свою чергу ОСОБА_4 , діючи за вказівкою ОСОБА_5 в той же день здійснив грошовий переказ в сумі 12 000 грн на банківську картку ОСОБА_7 .

Таким чином, у ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_4 причетний до вчинення кримінального правопорушення.

16.04.2026 слідчим на підставі ухвали слідчого судді Заводського районного суду міста Кам`янського у справі № 208/4213/26 (№ провадження

1-кс/208/1424/26) від 07.04.2026 проведений обшук квартири за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить і в якій проживає ОСОБА_4 . Під час обшуку вилучено наступне майно:

- мобільний телефон марки IPhone 13 у корпусі білого кольору;

- коробка зеленого кольору з написом «Ябко» від мобільного телефону;

- банківська картка Raiffeisen Bank НОМЕР_1 ;

- банківська картка АТ КБ Приват Банк НОМЕР_2 ;

- банківська картка АТ КБ Приват Банк НОМЕР_3 ;

- блокнот зеленого кольору з рукописними чорновими записами ОСОБА_4 .

16.04.2026 слідчим СУ ГУНП в Донецькій області винесено постанову про визнання речових доказів, якою вищевказане вилучене майно визнано речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні.

Так, під час обшуку ОСОБА_4 добровільно не видана банківська картка № НОМЕР_4 , а також не відшукана у квартирі мешкання останнього. Також, встановлено, що ОСОБА_4 за вказівкою ОСОБА_5 здійснив грошовий переказ в сумі 12 000 грн. на банківську картку ОСОБА_7 , тобто частина грошових коштів, які є неправомірною вигодою, залишилась у володінні ОСОБА_4 .

Вилучення банківських карток ОСОБА_4 необхідне для встановлення місцезнаходження грошових коштів, які є неправомірною вигодою, а також блокування можливості останньому користуватись коштами, здобутими злочинним шляхом.

Вилучення блокноту ОСОБА_4 обумовлене наявністю у ньому рукописних чорнових записів останнього, які містять інформацію про денний порядок ОСОБА_4 , а також записи про суми грошових коштів. Під час обшуку ОСОБА_4 усно пояснив, що у вилученому блокноті містяться його робочі записи, виконані власноруч. Під час аналізу записів, які містяться у вилученому блокноті, слідчий може отримати інформацію про обставини вчинення кримінального правопорушення.

Вилучення мобільного телефону ОСОБА_4 обумовлене необхідністю його огляду з метою встановлення повного кола осіб, причетних до вчинення кримінального правопорушення, встановлення взаємовідносин між ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Під час огляду мобільного телефону ОСОБА_4 слідчий має можливість встановити факт володіння та використання останнім банківської картки, використаної для передачі неправомірної вигоди, оскільки відомості про належність банківської карти, здійснені трансакції відображаються у банківському застосунку, який встановлений на мобільному телефоні. Окрім того, враховуючи використання особами, причетними до вчинення кримінального правопорушення, месенджеру «WhatsApp», зокрема для надання вказівок ОСОБА_5 , для встановлення взаємозв`язку між особами необхідно здійснити огляд месенджерів.

Під час обшуку ОСОБА_4 відмовився розблокувати свій мобільний телефон або вказати пароль від нього, через що слідчий не мав можливості встановити IMEI або інші ідентифікуючі ознаки вилученого мобільного телефону. Проте, у ході обшуку слідчим виявлена коробка зеленого кольору з написом «Ябко», на якій міститься наліпка з написами «13 128 350196698117837….». Зі слів ОСОБА_4 вказана коробка з-під вилученого мобільного телефону марки IPhone 13 у корпусі білого кольору. Таким чином, враховуючи відмову ОСОБА_4 у наданні інформації про вилучений мобільний телефон, коробка від нього була вилучена слідчим для можливості більшої ідентифікації вилученого мобільного телефону ОСОБА_4 .

Таким чином, на теперішній час у слідства виникла необхідність у арешті вищезазначеного вилученого майна, у зв`язку з необхідністю проведення аналізу інформації, яку містить таке майно. У зв`язку з коротким проміжком часу з моменту вилучення речей і документів у органу досудового розслідування була відсутня об`єктивна можливість досконалого вивчення вищеперелічених речових доказів у повному обсязі.

Наразі встановлено наступні підстави і мету застосування арешту відносно вказаного вище майна, передбачені ст.170 КПК України. Підставами застосування арешту відносно вищенаведеного майна є те, що воно відповідає критеріям, визначеним ст.98 КПК України, та є речовими доказами з підстав, наведених вище за текстом, та має доказове значення для встановлення фактичних обставин події кримінального правопорушення. Метою застосування арешту відносно вищенаведеного майна є запобігання можливості його приховування, знищення, пошкодження, псування, перетворення чи відчуження. За наведених обставин метою застосування арешту вищенаведеного майна є збереження речових доказів.

Згідно ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Арешт майна допускається з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Арешт на комп`ютерні системи чи їх частини накладається лише у випадках, якщо вони отримані внаслідок вчинення кримінального правопорушення або є засобом чи знаряддям його вчинення, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення, або у випадках, передбачених пунктами 2, 3, 4 частини другою цієї статті, або якщо їх надання разом з інформацією, що на них міститься, є необхідною умовою проведення експертного дослідження, а також якщо доступ до комп`ютерних систем чи їх частин обмежується їх власником, володільцем або утримувачем чи пов`язаний з подоланням системи логічного захисту.

Арешт може бути накладений і на майно, на яке раніше накладено арешт відповідно до інших актів законодавства. У такому разі виконанню підлягає ухвала слідчого судді, суду про накладення арешту на майно відповідно до правил цього Кодексу.

Забороняється накладати арешт на кошти на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, на кошти на рахунках платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 15-1 Закону України "Про електроенергетику", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих відповідно до статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для проведення розрахунків за інвестиційними програмами, на поточних рахунках із спеціальним режимом використання для кредитних коштів, відкритих відповідно до статті 26-1 Закону України "Про теплопостачання" і статті 18-1 Закону України "Про питну воду, питне водопостачання та водовідведення", на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України "Про впорядкування питань, пов`язаних із забезпеченням ядерної безпеки".

Відповідно до вимог ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Окрім цього, частиною 1 ст. 131 КПК України встановлено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Арешт майна є одним із заходів забезпечення кримінального провадження, передбачений п.7 ч.2 ст.131 КПК України, який застосовується на підставі ухвали слідчого судді, постановленої згідно з вимогами ст. 170 КПК України - ст. 173 КПК України.

З урахуванням викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання прокурора Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 про арешт майна, підлягає задоволенню.

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 170-175 КПК України, слідчий суддя,-

п о с т а н о в и в:

Клопотання прокурора відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Донецької обласної прокуратури ОСОБА_3 в рамках кримінального провадження № 42025050000000135 від 22.09.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 369-2, ч. 4 ст. 27, ч. 4 ст. 354, ч. 3 ст. 358 КК України, про арешт майна, задовольнити.

Накласти арешт на вилучене під час проведення обшуку квартири за адресою: АДРЕСА_1 майно:

- мобільний телефон марки IPhone 13 у корпусі білого кольору;

- коробка зеленого кольору з написом «Ябко» від мобільного телефону;

- банківська картка Raiffeisen Bank НОМЕР_1 ;

- банківська картка АТ КБ Приват Банк НОМЕР_2 ;

- банківська картка АТ КБ Приват Банк НОМЕР_3 ;

- блокнот зеленого кольору з рукописними чорновими записами ОСОБА_4 .

Ухвала може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Дніпровського Апеляційного суду.

Слідчий суддя ОСОБА_1