Рішення № 135915357, 21.04.2026, Монастирищенський районний суд Черкаської області

Справа № 702/1109/25

Провадження № 2/702/750/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Барської Т.М.,

секретар судового засідання Возна В.В.,

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ,

представники відповідача та третьої особи на його стороні не з`явилися,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження в залі судових засідань м. Монастирище цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Теплокомуненерго», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Монастирищенський відділ Державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), про усунення перешкод в користуванні майном шляхом звільнення його з- під арешту,

в с т а н о в и в :

18.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому вимогу про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення з під арешту висунула Комунальному підприємству «Теплокомуненерго».

На обґрунтування поданого позову зазначила, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 батька вона у визначеному нормами діючого законодавства порядку успадкувала квартиру АДРЕСА_1 .

По спливу шестимісячного строку для подачі заяви про прийняття спадщини позивач звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину.

Однак нотаріус свідоцтво про право на спадщину їй не видав, мотивуючи відмову положеннями Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України та фактом накладення на спадкове майно арешту.

Посилаючись на відсутність у покійного боргових зобов`язань та відсутність виконавчих проваджень, позивач просить усунути перешкоди в користуванні успадкованим нею майном шляхом зняття з нього арешту.

Прийнятою 20.11.2025 ухвалою позовна заява прийнята до розгляду, у справі відкрите загальне позовне провадження та сторонам визначений строк для подачі заяв по суті спору.

17.12.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив судове засідання з вирішення юридичного спору на 12 годину 00 хвилин 28.01.2026.

Розгляд справи 28.01.2026 відкладений з мотивів неявки позивача.

Позивач у призначені на 28.01.2026 та 05.03.2026 судові засідання не з`являлася, про час та місце його проведення повідомлена судовою повісткою про виклик, надісланою в її електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», у позові та поданих на адресу суду 27.11.2025 та 12.02.2026 заявах просила справу розглянути у її відсутність, заявлені вимоги підтримує повністю (а.с.5, 33-34).

Постановленою 05.03.2026 ухвалою суд визнав обов`язковою явку позивача в судове засідання з метою усунення розбіжностей відомостей щодо номеру житлового будинку, квартиру в якому успадкувала позивач та на яку державним виконавцем 20.05.2003 накладений арешт.

У судових засіданнях позивач ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала повністю та пояснила, що орган місцевого самоврядування у 2003 2006 роках з метою упорядкування адрес по АДРЕСА_2 присвоїв номер 2.

Керівник відповідача подав відзив на позов, в якому підтвердив, що у покійного нині спадкодавця ОСОБА_2 борги перед Комунальним підприємством, у тому числі і за виконавчим провадженням, відсутні. Усі необхідні відомості для закриття виконавчого провадження про стягнення зі спадкодавця на користь Підприємства боргу відповідач своєчасно надав, тому відповідальність за порушення права власності боржника і не зняття арешту з майна лежить на виконавчій службі. Позов відповідач визнає за умови не стягнення з нього витрат на сплату позивачем судового збору.

Окрім наведеного, керівник відповідача просив справу розглядати за відсутності представника Комунального підприємства (а.с.28-29, 44-45).

Третя особа на стороні відповідача свого представника до суду не направила, судові повістки про виклик отримані нею в особистому електронному кабінеті в підсистемі "Електронний суд".

Відповідно до ч.1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи, що передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України підстав для відкладення засідання судом не встановлено, розгляд справи за відсутності представника відповідача та третьої особи на підставі доказів, поданих разом із матеріалами позову, продовжений.

Суд, дослідивши усі надані йому докази, оцінивши їх з точки зору належності, допустимості і достовірності, а їх сукупність - з точки зору достатності та взаємозв`язку, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому дослідженні усіх обставин справи, які мають значення для правильного вирішення спору, керуючись законом, створивши при цьому учасникам справи всі необхідні умови для реалізації ними їхніх процесуальних прав та виконання обов`язків, виходив із такого.

Відповідно до копії Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 20.12.2006 серії НОМЕР_1 та копії Витягу про реєстрацію права власності на нерухоме майно серії СВХ №592873 власником квартири АДРЕСА_1 20.12.2006 зареєстрований ОСОБА_2 (а.с.7, 8).

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер (а.с.6).

Приватний нотаріус Уманського районного округу Шелудько В.П. у листі від 10 листопада 2025 року повідомила ОСОБА_1 , що видати їй свідоцтво про право на спадщину після смерті батька наразі неможливо, позаяк у Державному реєстрі заборон наявні відомості про арешт успадкованої квартири (а.с.10).

Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна від 23.09.2025 №444615926 на все майно спадкодавця ОСОБА_2 , а також належну йому квартиру АДРЕСА_3 постановою державного виконавця від 20.05.2003 накладений арешт (а.с.14).

Дослідженням датованої 14.04.2026 довідки виконавчого комітету Монастирищенської міської ради суд встановив, що в період з 2003 по 2006 роки в межах упорядкування адрес по АДРЕСА_4 житловому будинку №4 присвоєний номер 2.

Згідно з копії рішення місцевого суду Монастирищенського району Черкаської області у справі №2-403/02 29.07.2002 з ОСОБА_2 на користь ДП «Теплокомуненерго» ВАТ «Теком» м. Монастирище стягнений борг по сплаті комунальних послуг в сумі 1046,49 гривень (а.с.53).

Листом Монастирищенського відділу ДВС в Уманському районі Черкаської області від 09.10.2025 вих. №14-02-25/26 ОСОБА_3 повідомлено, що на примусовому виконанні у відділі будь-яких виконавчих проваджень щодо ОСОБА_2 не перебуває.

В книзі обліку виконавчих документів, переданих державному виконавцю виявлені записи про два завершені та передані до архіву виконавчі провадження №499/2 за виконавчим листом №2-403 та №500/2 за виконавчим листом №2-403.

З мотивів спливу визначеного строку зберігання виконавчі провадження знищені (а.с.11).

У датованому 09.10.2025 повідомленні КП «Теплокомуненерго» інформує, що споживач ОСОБА_2 боргів з оплати комунальних послуг перед підприємством не має (а.с.15).

Рішенням Монастирищенської міської ради №17-45/VIII від 21.12.2023 вулиця Жовтнева в місті Монастирище перейменована на вулицю Дмитра Сайчука.

Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» міста Монастирище утворене згідно з рішенням Монастирищенської міської ради від 16.09.2015 шляхом перетворення дочірнього підприємства «Теплокомуненерго» публічного акціонерного товариства «Монастирищенський ордена Трудового Червоного прапора машинобудівний завод», що підтверджують досліджені судом копії витягів із Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с.51-52).

Публічне акціонерне товариство «Монастирищенський машинобудівний завод» заснований у 1994 році як ВАТ «Теком», яке у 2005 році перейменоване у ВАТ «Монастирищенський ордена Трудового Червоного Прапора машинобудівний завод», а в 2015 році в Публічне акціонерне товариство «Монастирищенський машинобудівний завод» (витяг із Річної інформації емітента цінних паперів, а.с. 63).

Відповідно до статей 1216 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Статтею 1218 ЦК України унормовано, що до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачою йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини, тому такий спадкоємець може захищати свої порушені права володіння та користування спадковим майном відповідно до глави 29 ЦК України.

Відповідно до частини першої статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.

У разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Такий правовий висновок сформульований Верховним Судом у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 24 травня 2021 року у справі № 712/12136/18 (провадження № 61-4726сво19).

Частиною першою статті 59 Закону України «Про виконавче провадження» закріплений порядок вирішення спорів, що виникають під час виконання судових рішень, захисту прав особи, яка не є боржником у виконавчому провадженні, у зв`язку з накладенням арешту на майно. У разі виникнення такого спору належним способом захисту прав особи є саме звернення до суду з позовом про зняття з арешту з майна.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08 листопада 2019 року у справі № 643/3614/17 (провадження № 14-479цс19) дійшла висновку, що вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтуються на праві власності на нього, виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикції.

У постанові Верховного Суду від 04 жовтня 2023 року у справі№ 337/2402/22 (провадження № 61-7442св23) зазначено, що у разі, якщо опис та арешт майна проводився державним виконавцем, скарга сторони виконавчого провадження розглядається в порядку, передбаченому розділом VII ЦПК України. Інші особи, які є власниками (володільцями) майна і які вважають, що майно, на яке накладено арешт, належить їм, а не боржникові, можуть звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту, що передбачено Законом України «Про виконавче провадження».

Враховуючи, що позивач ОСОБА_1 не була і не є стороною виконавчого провадження, у якому був накладений оспорюваний арешт на квартиру, підстави для такого тривалого арешту майна (понад 23 роки) давно відпали, суд вважає, що позивач правильно звернулась до суду із позовом про усунення перешкод в користуванні успадкованим майном та зняття з нього арешту.

Також суд звертає увагу, що лист нотаріуса Шелудько В.П. від 10 листопада 2025 року №641(а. с. 10) не свідчить про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину, а інформує про те, що свідоцтво про право на спадщину буде видане після зняття арешту.

Отже, наразі саме наявність спірного арешту майна визначена нотаріусом як перешкода для оформлення спадкових прав позивача.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 26 січня 2022 року у справі № 127/1541/14-ц (провадження № 61-2829св21) зазначено, що «арешт майна боржника є заходом звернення стягнення на майно боржника, який застосовується для забезпечення реального виконання рішення, що підлягає примусовому виконанню. Водночас, у випадку повного виконання виконавчого документа підстави для збереження чинності арешту майна боржника відсутні. Наявність протягом тривалого часу нескасованого арешту на майно боржника, за умови відсутності виконавчого провадження та майнових претензій з боку стягувача, є невиправданим втручанням у право особи на мирне володіння своїм майном. Подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 07 липня 2021 року у справі № 2-356/12 (провадження № 61-5972св19), від 03 листопада 2021 року у справі № 161/14034/20 (провадження № 61-1980св21), від 22 грудня 2021 року у справі № 645/6694/15 (провадження № 61-18160св19).

На підставі викладеного та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 352, 354, 355, ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до комунального підприємства «Теплокомуненерго» міста Монастирище, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Монастирищенський відділ Державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), про усунення перешкод у користуванні майном шляхом звільнення його з-під арешту, задовольнити повністю.

Звільнити квартиру АДРЕСА_5 (реєстраційний номер об`єкта нерухомості 17228962) з під арешту (реєстраційний номер обтяження 4993037).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його складення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: комунальне підприємство «Теплокомуненерго» міста Монастирище, місцезнаходження вул. Соборна, 122-І м. Монастирище Черкаської області, 19101, ідентифікаційний код 25584373.

Третя особа: Монастирищенський відділ Державної виконавчої служби в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (м. Київ), вул. Соборна, 117 м. Монастирище Уманського району Черкаської області, код ЄДРПОУ 34323995.

Рішення суду ухвалене 21.04.2026.

Суддя Тетяна БАРСЬКА