Рішення № 135915051, 22.04.2026, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5093/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Кучиної Н.Г.,

секретар судового засідання Корпесьо В.Р.,

з участю позивача ОСОБА_1 ,

представника відповідача Бузої В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін адміністративну спpаву за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Грипіч Ірини Василівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду із позовною заявою до поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрала поліції Грипіч Ірини Василівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА № 6687768 від 18.02.2026.

В обгрунтування позовних вимог зазначає, що 18 лютого 2026 року поліцейским 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрал поліції Грипіч Ірина Василівна притягнула його до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП, винесено постанову серії ЕНА №6687768 від 18.02.2026 року. Його притягнули до відповідальності за порушення вимог дорожнього знаку 4.2. "Рух праворуч".

Вважає, що постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності за вказане порушення є незаконною, а себе вважає не винним у вчиненні адміністративного правопорушення, постанову необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, в зв`язку з неповним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків поліцейского фактичним обставинам справи та приховуванням доказів. Просить позов задоволити.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 04 березня 2026 року позовну заяву залишено без руху, надано позивачу строк для виправлення вказаних у даній ухвалі недоліків 10 (десять) днів з дня вручення ухвали.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 18 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

У відзиві на позовну заяву від 01.04.2026 представник відповідача Буза В.О. вказує на те, що 18 лютого 2026 року патрульні поліцейські, перебуваючи на патрулюванні в м. Рівне, по вул. В`ячеслава Чорновола, виявили транспортний засіб Mazda 5 номерний знак НОМЕР_1 , водій якого порушив вимогу дорожнього знаку 4.2 Рух праворуч, а саме здійснив рух прямо в зоні дії знаку.

Виявивши дане правопорушення даний транспортний засіб був зупинений на підставі ч. 3 ст. 35 Закону України Про Національну поліцію.

Встановивши всі обставини правопорушення, керуючись КУпАП інспектором було прийнято рішення про притягнення водія до адміністративної відповідальності та в подальшому винесено оскаржувану постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху. Просить залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.

У запереченнях на відзив від 01.04.2026 позивач зазначає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався). Постанова таких відомостей не містить. Як видно з відеозапису, на якому розглядалась його справа, він заявляв клопотання про залучення смартфона в якості доказу та на залучення адвоката. Офіцер поліції з цим погодився, однак в матеріалах справи такий доказ відсутній.

Крім цього, з тексту відзиву та постанови про притягнення його до відповідальності, а також на відеозапису розгляду справи, йдеться мова про знак 4.2. Згідно схеми організації руху, який додає до цієї заяви, видно, що на цій ділянці такого знака немає, а якщо його немає, то він його і не міг порушити. Просить розгляд справи провести з викликом сторін, постанову скасувати, долучити докази до матеріалів справи.

Ухвалою суду від 06 квітня 2026 року в справі було вирішено перейти зі спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін до розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У судовому засіданні Марчук Р.І. позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та запереченнях на відзив.

Представник відповідача Буза В.О. просила у позові відмовити з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що згідно з постановою про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованої не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 6687768 від 18 лютого 2026 року, що складена поліцейским 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капралом поліції Грипіч Іриною Василівною, ОСОБА_1 18.02.2026 о 20:49:00 год. у м. Рівне, вул. В. Чорновола, керуючи транспортним засобом порушив вимогу дорожнього знаку 4.2 - рух праворуч, здійснивши рух прямо в зоні дії знаку, чим порушив п. 33 Правил дорожнього руху. Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та накладено штраф у сумі 340 грн.

На відеозаписах IMG_01.МР4 та IMG_02.МР4 із службового відеореєстратора, встановленого в службовому транспортному засобі відображено момент руху транспортного засобу марки Mazda 5 номерний знак НОМЕР_1 , на яких відображено рух автомобіля перед дорожнім знаком, де автомобіль під керуванням позивача здійснює рух прямо, після чого вищевказаний транспортний засіб був зупинений працівниками поліції.

Частиною 1 статті 122 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність у виді накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Враховуючи вимоги частини п`ятої статті 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані: знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху; створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам; виконувати розпорядження органів державного нагляду та контролю щодо дотримання законодавства про дорожній рух.

Порядок дорожнього руху на території України відповідно до Закону України «Про дорожній рух» № 3353 від 30.06.1993 року встановлюють Правила дорожнього, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001 року (із змінами та доповненнями).

Пунктами 1.3. та 1.9. ПДР України встановлено, що учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до пункту 1.5. ПДР України дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров`ю громадян, завдавати матеріальних збитків.

У п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» визначено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі, якщо водій порушив Правила дорожнього руху.

За змістом ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» - поліція для виконання покладених на неї завдань та здійснення повноважень, визначених законом, може застосовувати такі технічні прилади, технічні засоби та спеціалізоване програмне забезпечення: 1) фото- і відеотехніку, у тому числі техніку, що працює в автоматичному режимі, технічні прилади та технічні засоби з виявлення та/або фіксації правопорушень; 2) технічні прилади та технічні засоби з виявлення радіаційних, хімічних, біологічних та ядерних загроз; 3) безпілотні повітряні судна та спеціальні технічні засоби протидії їх застосуванню; 4) спеціальні технічні засоби перевірки на наявність стану алкогольного сп`яніння; 5) спеціалізоване програмне забезпечення для здійснення аналітичної обробки фото- і відеоінформації, у тому числі для встановлення осіб та номерних знаків транспортних засобів.

Технічні прилади та технічні засоби, передбачені пунктами 1 і 2 цієї частини, поліція може закріплювати на однострої, у/на безпілотних повітряних суднах, службових транспортних засобах, суднах чи інших плавучих засобах, у тому числі тих, що не мають кольорографічних схем, розпізнавальних знаків та написів, які свідчать про належність до поліції, а також монтувати/розміщувати їх по зовнішньому периметру доріг і будівель.

Відповідно до ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Постанова виконавчого органу сільської, селищної, міської ради по справі про адміністративне правопорушення приймається у формі рішення. Постанова повинна містити: найменування органу (прізвище, ім`я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім`я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення у сферах забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, крім даних, визначених частиною другою цієї статті, повинна містити відомості про: дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення; транспортний засіб, який зафіксовано в момент вчинення правопорушення (марка, модель, номерний знак); технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис (якщо такий запис здійснювався); розмір штрафу та порядок його сплати; правові наслідки невиконання адміністративного стягнення та порядок його оскарження; відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Всупереч вимогам наведеної правової норми, в оскаржуваній постанові про притягнення позивача до адміністративної відповідальності не міститься посилань на технічний засіб, за допомогою якого здійснено даний відеозапис.

Відсутність такого посилання, зокрема із зазначенням номеру засобу фіксації, свідчить про недопустимість відеозапису, яким суб`єкт владних повноважень доводить правомірність накладення на особу стягнення за вчинення адміністративного правопорушення.

Така правова оцінка відповідає правовій позиції Верховного Суду в аналогічних спорах, викладеній, зокрема у постанові від 15.11.2018 року у справі № 524/7184/16-а.

Відповідно до положень статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Останній у справі, що розглядається, не довів правомірності свого рішення, яке оскаржує позивач.

Статтею 9 КУпАП закріплено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов`язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб`єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Особливості розгляду справ про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті та про порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), встановлюються статтями 279-1 - 279-8 цього Кодексу.

Відповідно до п. 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченими ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

З огляду на вищевикладене, суд приходить до висновку про те, що постанова ЕНА №6687768 від 18 лютого 2026 року про накладення адміністративного стягнення підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення - закриттю.

Крім того, суд зазначає, що на цій ділянці дороги, де проїжджав ОСОБА_1 дорожнього знака 4.2 "Рух праворуч" не встановлено, а встановлений дорожній знак 5.16 "Напрямки руху по смугах", що підтверджується копією фрагмента "Схеми організації дорожнього руху" відповідно до проєктно-кошторисної документації з погодженням Управління патрульної поліції в Рівненській області.

Згідно відповіді на запит Руслана Марчука від 23.03.2026 № ЗП-87/26 щодо публічної інформації Департамент інфраструктури та благоустрою Рівненської міської ради в межах свого повноваження повідомив, що на підставі схеми організації дорожнього руху при проведенні капітального ремонту зупинки громадського транспорту по вул. В`ячеслава Чорновола, 62-64 в м. Рівному було встановлено дорожній знак 4.2 «Рух праворуч».

Проте, дана адреса - вул. В`ячеслава Чорновола, 62-64 в м. Рівному не відповідає розташуванню дорожнього знака, згідно якого ОСОБА_1 було зупинено працівниками поліції.

Даний знак встановлений на протилежній стороні дороги, по якій рухався ОСОБА_1 .

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Повнота встановлення фактичних обставин справи ґрунтується на дослідженні доказів, які суд оцінює за критеріями належності, допустимості та достовірності, а також достатності та взаємному зв`язку в їх сукупності.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої Палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Як вбачається з ч. 1 ст. 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Вказані положення є законодавчими гарантіями об`єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише в разі, якщо особі буде надано достатній проміжок часу для підготовки до розгляду справи, пошуку адвоката, ознайомлення з матеріалами справи тощо.

Наведене вище свідчить, що відповідачем не було з`ясувано всі обставини, що мають значення для правильного вирішення справи та під час винесення постанови були порушені норми діючого законодавства, які гарантують особі, яка притягається до адміністративної відповідальності право на об`єктивний та справедливий розгляд справи.

Суд зазначає, що адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до адміністративної відповідальності ґрунтується на конституційних принципах та правових презумпціях, які зумовлені визнанням і дією принципу верховенства права в Україні.

Елементами верховенства права є принцип рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці. Принцип правової визначеності означає, що обмеження основних прав людини та громадянина і втілення цих обмежень на практиці допустиме лише за умови забезпечення передбачуваності застосування правових норм, встановлених такими обмеженнями.

КУпАП закріплено низку гарантій забезпечення прав суб`єктів, які притягаються до адміністративної відповідальності. В сукупності з конституційними нормами ці гарантії створюють систему процесуальних механізмів захисту особи.

Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

В судовому засіданні встановлено, що в постанові серії ЕНА № 6687768 від 18.02.2026 зазначено, що позивач порушив вимогу дорожнього знаку 4.2, чим порушив п.33 ПДР, що не знайшло свого підтвердження, а було спростовано в судовому засіданні, при цьому суд позбавлений можливості самостійно змінювати кваліфікацію порушення вимог дорожніх знаків в постанові особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Також судом встановлено, що в постанові серії ЕНА № 6687768 від 18.02.2026 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 122 КУпАП та накладення штрафу в розмірі 340 грн не було зазначено відомості про технічний засіб, яким здійснено фото або відеозапис порушення, відтак позовні вимоги ОСОБА_1 про скасування постанови поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Грипіч Ірини Василівни про притягнення до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. за ч. 1 ст. 122 КУпАП підлягають до задоволення, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.

Керуючись ст. 9, 19, 72 - 77, 140, 241 - 246, 255, 286, 293 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до поліцейського 1 взводу 2 роти 1 батальйону Управління патрульної поліції в Рівненській області Департаменту патрульної поліції капрала поліції Грипіч Ірини Василівни, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення - задоволити.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6687768 від 18.02.2026 рокупро притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення із накладенням адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 гривень, а провадження у справі про адміністративне правопорушення закрити.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач - ОСОБА_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач - поліцейський 1 взводу 2 роти 1 батальйону УПП в Рівненській області ДПП капрал поліції Грипіч Ірина Василівна, адреса: 33028, м. Рівне, вул. С. Бандери, 14А.

Відповідач - Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: 03048, м. Київ, вул. Ф. Ернста, 3; код ЄДРПОУ 40108646.

Суддя Н. Г. Кучина