Ухвала суду № 135913718, 22.04.2026, Вишгородський районний суд Київської області

"22" квітня 2026 р. Справа № 363/1031/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Вишгород

Суддя Вишгородського районного суду Київської області Дьоміна О.П., розглянувши матеріали позовної заяви ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , в якому просив стягнути з останнього на свою користь заборгованість за кредитним договором та судові витрати.

Згідно з ч. 6 ст. 187 ЦПК України - у разі якщо відповідачем у позовній заяві вказана фізична особа, яка не є суб`єктом підприємницької діяльності, суд не пізніше двох днів з дня надходження позовної заяви до суду звертається до відповідного органу реєстрації місця перебування та місця проживання особи щодо надання інформації про зареєстроване місце проживання (перебування) такої фізичної особи.

У відповідності до ч. 8 ст. 187 ЦПК України суддя з метою визначення підсудності може також користуватися даними Єдиного державного демографічного реєстру.

Так судом, на виконання вимог ст. 187 ЦПК України, були зроблені відповідні запити та отримана інформація:

- від міського голови Вишгородської міської ради про те, що ОСОБА_1 не значиться в реєстрі територіальної громади та за адресою: АДРЕСА_1 .

- відповідь за №2409087 з Єдиного державного демографічного реєстру щодо відповідача за вказаними параметрами особу не знайдено;

- відповідь за №2637047 щодо отримання інформації про внутрішньо переміщену особу з Єдиної інформаційної системи соціальної сфери інформація щодо відповідача відсутня.

Вивчивши матеріали зазначеної позовної заяви, судом встановлено, що зазначена позовна заява не може бути прийнята судом, оскільки не в повному обсязі відповідає вимогам закону:

Так, відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Частиною 1 ст. 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з ч. 1 ст. 19 ЦПК України - суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Від змісту позовної заяви залежать дії судді при вирішенні питання про відкриття провадження у справі і проведення подальших підготовчих дій для розгляду справи у судовому засіданні та при її розгляді по суті, у тому числі і про її судову юрисдикцію та підсудність, про залучення в процес інших осіб, дослідження доказів тощо.

Також, від змісту позовної заяви залежить позиція відповідача, котрий, як і позивач, має право на судовий захист, а для реалізації цього права має бути обізнаний з тим, які вимоги до нього заявлені, з яких підстав і якими доказами це підтверджується.

Вже на стадії пред`явлення позову позивач повинен довести певне коло фактів, що мають процесуальне значення, мається на увазі доведення фактів наявності передумов права на пред`явлення позову та дотримання процесуального порядку його пред`явлення.

Так, відповідно до вимог ст. 175 ЦПК України п озовна заява повинна містити зокрема і: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві можуть бути вказані й інші відомості, необхідні для правильного вирішення спору, передбачено ч. 6 ст. 175 ЦПК України.

Так, зі змісту позову слідує, що позивач, звертаючись до суду з цим позовом, посилається на те, що відповідач зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

В той же час, згідно отриманої судом інформації - відповідач не значиться в реєстрі територіальної громади та за вказаною позивачем адресою не зареєстрований.

Згідно вимог ст. 27 ч. 1 ЦПК України - позови до фізичної особи пред`являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.

Відповідно до ч. 9 ст. 28 ЦПК України - позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред`являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованимйого місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Частина 10 цієї статті наголошує, що позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред`являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованиммісцем його проживання чи перебування в Україні.

Таким чином, позивач, звертаючись до суду з цими вимогами до відповідача, відповідно до ст. ст. 27, 28 ЦПК України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем його проживання або перебування, місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи), не зазначає в позові та не додає до нього доказів на підтвердження вказаної інформації.

А відтак позивачу необхідно надати суду докази того, що:

- дійсно зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача є саме АДРЕСА_1 , як зазначено в позові;

- або надати суду, якщомісце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме, докази того, що місцезнаходженням майна відповідача чи його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) є саме Вишгородський район Київської області;

- або, якщо відповідач не має в Україні місця проживання чи перебування, докази того, що місцезнаходженням його майна або останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні є саме Вишгородський район Київської області.

Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції - кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Як роз`яснив Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні п. 1 ст. 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначається правилами підвідомчості та підсудності.

Крім цього, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (ч. 1 ст. 378 ЦПК України).

Суд звертає увагу позивача, що визначення підсудності є ключовим елементом права на справедливий суд та безпосередньо пов`язане з принципом правової визначеності. Вирішальне значення набуває не лише формальне вирішення питання, а і якість його мотивування.

Європейський суд з прав людини послідовно виходить з того, що гарантія «tribunal established by law» охоплює не лише формальне створення суду, а й дотримання правил його компетенції та функціонування. ЄСПЛ також наголошує, що ця гарантія є елементом принципу верховенства права та тісно пов`язана з незалежністю та неупередженістю суду як основою довіри до судової системи.

Послідовне та належне вмотивоване вирішення питань підсудності є необхідною умовою забезпеченості передбачуваності судового процесу.

У випадках порушення питань підсудності ситуація може мати значення для оцінки відповідності провадження стандартам ст. 6 Конвенції.

Так, позивачем на підтвердження того, що зареєстрованиммісцем проживання відповідача додано до позову лише копію договору кредитної лінії, що на думку суду не може бути належним доказом зазначеного.

А відтак позивачу необхідно надати суду докази того, що:

- дійсно зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача є саме АДРЕСА_1 , як зазначено в позові;

- або надати суду, якщомісце реєстрації проживання або перебування відповідача невідоме, докази того, що місцезнаходженням майна відповідача чи його останнім відомим зареєстрованим місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) є саме Вишгородський район Київської області;

- або, якщо відповідач не має в Україні місця проживання чи перебування, докази того, що місцезнаходженням його майна або останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні є саме Вишгородський район Київської області (витяг з реєстру територіальної громади, штамп про реєстрацію місця проживання, проставлений в паспорті, довідка про реєстрація місця проживання додаток 13, довідки та/або акти щодо місцезнаходження майна відповідачки її останнього постійного заняття (роботи) тощо).

Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у ст. ст. 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Суддя звертає увагу, що прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини її основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету.

Залишення вказаної позовної заяви без руху жодним чином не перешкоджає позивачу у доступі до правосуддя, після усунення зазначених в ухвалі недоліків.

На підставі вищевикладеного, позовна заява в порядку ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для виправлення недоліків.

Керуючись ст. ст. 175-176, 185 ЦПК України, суддя,

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачу та/або представнику позивача для усунення зазначених в цій ухвалі суду недоліків строк тривалістю десять днів з дня отримання копії цієї ухвали.

Роз`яснити позивачу, що у випадку не усунення зазначених недоліків у встановлений строк, позовна заява буде йому повернута.

Копію ухвали надіслати позивачу/представнику позивача. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя О.П. Дьоміна