Рішення № 135913646, 25.03.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/291/24

провадження № 2/361/2505/24

25.03.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

25 березня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого суддіПетришин Н.М.,за участю секретаряГриценко А.М.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад позиції позивача

У січні 2024 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Веллфін». В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 21 жовтня 2021 року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено договір про споживчий кредит № 1712701, відповідно до якого відповідачу надано грошові кошти у розмірі 8 000 грн. на умовах строковості, зворотності та платності, строком на 30 днів, до 20.11.2021. У п.п. 1.5.1 сторони погодили розмір основних процентів, який складає 1,8 процентів від суми кредиту, але не менше 50 грн. за перший день користування позикою, та 1,8 процентів від суми позики, щоденно, за кожен день користування позикою, починаючи з другого дня в межах строку позики. Указаний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. ТОВ «Веллфін» умови договору виконало, перерахувавши суму позики в розмірі 8 000 грн., однак ОСОБА_1 у передбачений строк грошові кошти не повернув, чим порушив умови договору. У зв`язку з цим, виникла заборгованість, яка станом на 21.12.2023 становить 24 000 грн., з яких: 8 000 грн. основний борг, 16 000 грн. заборгованість за відсотками. Ураховуючи викладене, позивач просить стягнути з ОСОБА_1 суму заборгованості за договором про споживчий кредит № 1712701 у загальному розмірі 24 000 грн. та судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 грн.

Заперечення відповідача

04 березня 2024 року до суду надійшов відзив відповідача ОСОБА_1 , в якому він заперечує проти позову та просить відмовити в його задоволенні у повному обсязі. В обґрунтування заперечень ОСОБА_1 посилалася на те, що позивачем не доведено факт укладення між сторонами договору про споживчий кредит № 1712701 від 21 жовтня 2021 року в електронному вигляді, наявна у матеріалах справи копія договору не може вважатися електронним документом. Вказував на те, що позивачем не надано первинних документів на підтвердження того, що кредит перераховано саме відповідачу. Звертав увагу на те, що відсотки за кредитом нараховані поза строками кредитування.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчака І.М. від 11 січня 2024 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, призначено справу до судового розгляду по суті.

Відповідно до розпорядження керівника апарату суду Овдієнко Л.П. від 04.08.2025 щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.08.2025 вищевказану цивільну справу передано на розгляд судді Петришин Н.М.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 05 листопада 2025 року справу прийнято до провадження судді та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання представник ТОВ «Веллфін» не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи позивач повідомлявся належним чином. До початку судового засідання від представника ТОВ «Веллфін» надійшла заява, в якій останній позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити та розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про місце, час та дату розгляду справи повідомлявся належним чином. Подав відзив на позовну заяву, в якому заперечував проти позову та просив відмовити в його задоволенні у повному обсязі.

Обставини справи, що встановлені судом

Відповідно до Договору про споживчий кредит № 1712701, 21 жовтня 2021 року між ТОВ «Веллфін» та ОСОБА_1 укладено договір, згідно умов якого останній отримала кредит у розмірі у розмірі 8 000 грн., на умовах строковості, зворотності, платності, та зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом, зазначені у п. 1.5 договору.

За змістом п.п. 1.2 договору кредит надається споживачу виключно за допомогою веб-сайту кредитодавця, за умови ідентифікації споживача позичальника та використанням електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором.

У п.п. 1.3 договору сторони погодили, що кредит надається терміном 30 днів, позика має бути повернута згідно таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, до 20.11.2021.

Відповідно до п.п. 1.5. строк та проценти за користування кредитом за договором є фіксованими та обчислюються за фактичну кількість календарних днів користування кредитом на умовах, визначених договором.

За правилами п.п. 1.5.1 договору протягом строку дії кредиту, встановленого п. 1.3 договору, розмір основних процентів складає: 1,8 процентів від суми кредиту, але не менше 50 грн. за перший день користування кредитом; 1,8 процентів від суми кредиту, щоденно, за кожен день користування кредитом, починаючи з другого дня в межах строку кредиту. При цьому, нарахування процентів проводиться в момент внесення споживачем коштів на погашення кредиту та належних на дату погашення платежів.

Згідно п.п. 1.7 договору деталізована інформація щодо визначення сукупної вартості кредиту при нарахування основних процентів у відповідності до п.п. 1.5.1 договору та реальна фіксована процента ставка зазначені в таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки за цим договором (додаток до договору), яка є невід`ємною його частиною.

Зі змісту Додатку до договору - Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної фіксованої процентної ставки за договором про споживчий кредит видно, що загальна вартість кредиту становить 12 320 грн., яка складається з: 8 000 грн. суми кредиту за договором; 4320 грн. процентів за користування кредитом.

За змістом п.п. 4.1, 4.2 Правил надання грошових коштів у вигляді позики ТОВ «Веллфін», затверджених наказом директора ТОВ «Веллфін» № 60 від 30.12.2020, які розміщені на офіційному сайті позивача, заявник, що має намір отримати грошові кошти у позику, проходить реєстрацію в Особистому кабінеті на Сайті товариства. Заявник для оформлення позики здійснює оформлення Заявки на сайті товариства шляхом заповнення всіх полів заявки, що відмічені як обов`язкові для заповнення.

Відповідно до п. 6.2 Правил, у разі прийняття позитивного рішення ТОВ «Веллфін» інформує Заявника шляхом відправлення смс-повідомлення на телефонний номер, зазначений в Заявці, розміщенням інформації щодо прийнятого рішення в Особистому кабінеті та шляхом надсилання електронного повідомлення на електронну адресу, зазначену в Заявці. Електронне повідомлення про прийняття позитивного рішення в наданні позики містить гіперактивне посилання. Здійснюючи перехід по гіперактивному посиланню, Заявник отримує електронну копію Договору про споживчий кредит.

У разі отримання Договору про споживчий кредит засобами електронного зв`язку, Заявник укладає Договір про споживчий кредит з товариством в Особистому кабінеті (п.п. 6.3 Правил).

Згідно п.п. 6.8 Правил Заявник підписує, а також підтверджує ознайомлення та згоду з усіма істотними умовами Договору про споживчий кредит з моменту підтвердження Електронним підписом одноразовим ідентифікатором у Особистому кабінеті, доступ до якого здійснено з використанням унікального Логіну та унікального Пароля Особистого кабінету.

Відповідно до Інформаційної довідки ТОВ «Платежі онлайн» № 247/12 від 21 грудня 2023 року, 21 жовтня 2021 року проведена успішна транзакція щодо зарахування на картковий рахунок НОМЕР_1 суми кредиту у розмірі 8 000 грн., номер транзакції: 33481-27306-63773 (а.с. 30).

Належність вказаного карткового рахунку відповідачу підтверджується наявною в матеріалах справи копією Анкети-оферти, заповненої позичальником ОСОБА_1 при укладенні договору (а.с. 31-36).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості, відповідач ОСОБА_1 у встановлені договором строки грошові кошти не повернув, чим порушив умови договору про споживчий кредит № 1712701 від 21 жовтня 2021 року. Станом на 21.12.2023 заборгованість відповідача перед позивачем становить 24 000 грн., що складається з: 8 000 грн. - боргу за тілом кредиту, 16 000 грн. - заборгованості за відсотками.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 уклав вищезазначений про Договір про споживчий кредит № 1712701 від 21 жовтня 2021 року, за умовами якого отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, зазначений у договорі.

Таким чином, вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільний телефону відповідача.

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» зазначений Договір про споживчий кредит № 1712701 від 21 жовтня 2021 року прирівнюється до укладеного у письмовій формі.

Посилання відповідача щодо відсутності доказів укладення договору є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 1048 ЦК України право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з

ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі № 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі № 300/438/18.

Так, згідно Договору про споживчий кредит № 1712701 від 21 жовтня 2021 року, ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Веллфін» грошові кошти на суму 8000 грн., строком на 30 днів, до 20.11.2021. Загальна вартість кредиту складає 12 320 гривень, з яких: 8000 гривень сума кредиту за договором, 4320 гривень проценти за користування кредитом.

Судом встановлено, що відповідач ОСОБА_1 належним чином та у повному обсязі договірні зобов`язання за наведеним договором не виконав, внаслідок чого утворилася заборгованість.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, у даній справі кредитор має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв.

Враховуючи вищевикладене, нарахування та стягнення процентів за користування кредитом за Договором про споживчий кредит № 1712701 від 21 жовтня 2021 року з відповідача ОСОБА_1 поза визначеним договором строком суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та висновкам Верховного Суду.

Дослідивши наявні докази в їх сукупності, беручи до уваги доводи, викладені відповідачем у відзиві на позов, а також враховуючи, що строк дії договору встановлено його умовами, проценти після закінчення строку дії договору нараховувалися безпідставно, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості за вищевказаним договором № 1712701 від 21 жовтня 2021 року у розмірі 12 320 гривень, що складається з: 8000 гривень суми кредиту за договором, 4320 гривень процентів за користування кредитом.

Відтак, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Щодо судових витрат

Відповідно до платіжної інструкції від 22.12.2023, при подачі даного позову позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 684 гривень.

За приписами ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 368 гривень 85 копійок.

На підставі викладеного, та керуючись ст. ст. 6, 11, 203-207, 526, 610-611, 625-627, 639, 1048, 1050, 1054 ЦК України, 13, 76, 81, 89, 141, 273, 274, 352, 354 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» заборгованість за Договором про споживчий кредит № 1712701 від 21 жовтня 2021 року у розмірі 12 320 (дванадцять тисяч триста двадцять) гривень, з яких: 8 000 гривень тіло кредиту, 4 320 гривень проценти.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Веллфін» судовий збір у розмірі 1 368 (одна тисяча триста шістдесят вісім) гривень 85 копійок.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Веллфін», ЄДРПОУ 39952398, адреса місцезнаходження: вул. Героїв Севастополя, буд. 48, м. Київ, 03061.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН