Ухвала суду № 135912643, 22.04.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/8072/25

Провадження № 2/159/463/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого - судді Денисюк Т.В.

з участю секретаря судового засідання - Пустової А.Ф.

представника позивача - Клімук Н.А.

представника третьої особи - Христюк А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Клімук Надія Анатоліївна, до ОСОБА_2 , Держави Україна в особі Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з участю третіх осіб: Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про скасування арешту майна та визнання права власності на нерухоме майно,

у с т а н о в и в :

У листопаді 2025 року ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Клімук Н.А., звернулася до суду із зазначеним позовом, мотивуючи тим, що на підставі судового рішення від 09.09.2024 у справі №159/3813/24 набула право власності на належну відповідачу ОСОБА_2 1/4 частку в квартирі АДРЕСА_1 , однак відповідно до інформації з Державного реєстрації права власності на нерухоме майно на виконання ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2017 в межах кримінального провадження внесені за номером 21350198 відомості про обтяження у виді арешту майна ОСОБА_2 . Виявлене обтяження є перешкодою для державної реєстрації права власності за позивачем, тому з метою захисту набутого права власності ОСОБА_1 просила:

- скасувати арешт на 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , накладений на підставі ухвали слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2017 у справі №161/8159/17, провадження №1-кс/161/3841/17, номер запису про обтяження: 21350198 (спеціальний розділ);

- визнати право власності на 1/4 частки квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , за ОСОБА_1 .

Ухвалою від 14.11.2025 суд відкрив провадження у справі, визначити проводити розгляд в порядку загального позовного провадження.

Представник позивача адвокат Клімук Н.А. позов підтримала з підстав наведених у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 адвокат Ткачук О.В. під час розгляду справи проти задоволення позову не заперечив. В підготовче засідання 20.04.2026 не з`явився.

Представник Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Кушнір С. подав заяву про проведення судового розгляду у його відсутності.

Від належним чином повідомленої третьої особи- Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України пояснення не надходили, представник в судове засідання не прибув.

У письмових поясненнях третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області проти задоволення позову заперечило, вважає безпідставними вимоги позивача про повторне визнання права власності на 1/4 частку квартири після затвердження судом мирової угоди у справі №159/3813/24, де за позивачем вже визнане право власності на раніше належну ОСОБА_2 частку в спірній квартирі. Також представник ГУ ДКС України у Волинській області просив врахувати обставини, які перешкоджають реєстрації за позивачем набутого на підставі судового рішення про затвердження мирової угоди права власності, зокрема арешт, накладений в межах кримінального провадження і спрямований на виконання вироку від 31.01.2018 в частині конфіскації майна.

В підготовчому засіданні 20.04.2026 суд поставив на обговорення питання щодо закриття провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України. Заслухавши думку представника позивача та представника ГУ ДКС України у Волинській області, вивчивши матеріали справи, суд відповідно до ч.4 ст.259 ЦПК України для постановлення ухвали, що оформлюється окремим документом, оголосив перерву. Датою постановлення ухвали є 22.04.2026.

Суд встановив, що згідно із свідоцтвом про право власності на житло, виданим Відділом по обліку, розподілу та приватизації житла від 23.04.1998, квартира за адресою: АДРЕСА_2 перебувала у спільній власності ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 (а.с.8).

Ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2017 (№161/8159/17, провадження №1-кс/161/3841/17) в рамках кримінального провадження №12016030000000203 від 03.11.2016 за ч.2 ст.289 КК України з метою забезпечення можливої конфіскації майна, передбаченої санкцією інкримінованого кримінального правопорушення, накладено арешт на належну ОСОБА_2 1/4 частку квартири за адресою : АДРЕСА_2 .

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за номером 21350198 (спеціальний розділ) внесені відомості про обтяження у виді арешту майна по об`єкту нерухомості: АДРЕСА_2 .

Вироком Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 31.01.2018 у справі №159/2484/17 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.2, ч.3 ст.289, ч.2 ст.194 КК України, на підставі ст.70 КК України призначено покарання у виді позбавлення волі строком на 7 років 6 місяців з конфіскацією майна. Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2017 на майно обвинуваченого, не скасовано у зв`язку із призначенням покарання пов`язаного із конфіскацією майна. Вирок набрав законної сили 19.06.2018.

04.07.2018 Ковельський міськрайонний суд Волинської області видав і пред`явив до виконання виконавчий лист №159/2484/17 в частині виконання вироку щодо конфіскації майна засудженого ОСОБА_2 .

Виконавче провадження відкрите Ковельським ВДВС 22.11.2018 (ВП №57752444). Тоді ж державним виконавцем винесено постанову про накладення арешту на майно боржника ОСОБА_2 (а.с.70).

До Державного реєстру речових прав на нерухоме майно за №27865314 (спеціальний розділ) внесені відомості про обтяження у виді арешту за параметром фізична особа: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Постановою від 30.08.2022 виконавчий лист №159/2484/17 від 04.07.2018 повернуто суду без виконання у зв`язку із відсутністю майна, яке підлягає конфіскації. Строк для повторно пред`явлення до 30.08.2025.

Повторно виконавчий лист до виконання не пред`явлено.

06.06.2024 приватним нотаріусом Ковельського районного нотаріального округу Волинської області Мамітовою І.В. посвідчений договір між співвласниками спірної квартири, розташованої за адресою: АДРЕСА_2 , про визначення часток у праві власності на житло. Відповідно розмір частки ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 склала по 1/4.

Ухвалою Ковельського міськрайонного суду від 09.09.2024 у справі №159/3813/24 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про припинення права власності на частку в квартирі, виділення майна в особисту власність, стягнення грошової компенсації затверджено мирову угоду, за умовами якої: припинено право власності позивача ОСОБА_2 на 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , виділено в особисту приватну власність відповідача ОСОБА_1 квартиру АДРЕСА_1 . В рахунок компенсації вартості 1/4 частки квартири ОСОБА_1 до підписання мирової угоди передала ОСОБА_2 грошову компенсацію за частку у квартирі в розмірі 1 000 000 грн.

Як зазначено у повідомленні Центру надання адміністративних послуг виконавчого комітету Ковельської міської ради від 27.02.2026 на підставі п.6 ч 1 ст.24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ОСОБА_1 відмовлено у реєстрації права власності на набуту на підставі мирової угоди 1/4 частку квартири АДРЕСА_1 , у зв`язку із наявною інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про обтяження у виді арешт майна ОСОБА_2 на виконання ухвали слідчого судді луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2017 № 161/8159/17.

Відтак, спір стосується майна, на яке накладений арешт в межах досудового розслідування, проведеного за правилами КПК України 2012 року з метою забезпечення конфіскації.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, суд вважає необхідним провадження у справі закрити з таких мотивів.

Відповідно до статті 124 Конституції України правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин.

Дотримання юрисдикції забезпечує правову визначеність і законність прийнятих рішень.

Цивільне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», законів України, що визначають особливості розгляду окремих категорій справ, а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частини перша та третя статті 3 ЦПК України).

Суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства (частина перша статті 19 ЦПК України).

Водночас, Кримінальним процесуальним кодексом України (Розділ VIII Виконання судових рішень) передбачено, що у разі, якщо судове рішення або його частина підлягає виконанню органами державної виконавчої служби, суд видає виконавчий лист, який звертається до виконання в порядку, передбаченому законом про виконавче провадження (ч. 3 ст. 535 КПК України).

Згідно із ч. 1 ст. 539 КПК України питання, які виникають під час та після виконання вироку вирішуються судом за клопотанням (поданням) прокурора, засудженого, його захисника, законного представника, органу або установи виконання покарань, а також інших осіб, установ або органів у випадках, встановлених законом. Потерпілий, цивільний позивач, цивільний відповідач та інші особи мають право звертатися до суду з клопотаннями про вирішення питань, які безпосередньо стосуються їх прав, обов`язків чи законних інтересів.

Пунктом 14 ч. 1 ст. 537 КПК України визначено, що під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати інші питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово вирішувала питання щодо юрисдикції суду за вимогами про звільнення майна з-під арешту, накладеного за правилами кримінального судочинства.

Спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі КПК України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому КПК України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі № 372/2904/17-ц).

Якщо арешт накладений на майно особи під час досудового розслідування за правилами КПК України 1960 року, ця особа була засуджена, і вирок не виконаний, однак до її засудження інша особа на підставі судового рішення стала власником відповідного майна, то вирішення питання щодо зняття такого арешту здійснюється за правилами кримінального судочинства (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц).

Якщо арешт накладена на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, розпочатого в період дії КПК України 1960 року і такого, що триває, а кримінальне провадження не передане до суду на час набрання чинності КПК України 2012 року, то вирішення питання щодо зняття такого арешту й оскарження відповідних дій або бездіяльності слідчого в кримінальному провадженні здійснюються за правилами КПК України 2012 року (постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2018 у справі № 335/12096/15-ц з урахуванням ухвали про виправлення описки від 03.07.2018, від 17.10.2018 у справі № 461/233/17 та від 07.11.2018 у справі № 296/8586/16-ц).

Якщо арешт на майно накладено в порядку, передбаченому КПК України 2012 року, особа, яка вважає, що такими діями порушено її право власності, навіть за умови, що вона не є учасником кримінального провадження, має право оскаржити такі дії та звернутися до суду про скасування арешту лише в порядку кримінального судочинства. Такий порядок захисту прямо передбачений нормами КПК України та є ефективним, натомість чинним цивільно-процесуальним законом не передбачена можливість такого захисту в прядку цивільного судочинства (постанови Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2018 у справі № 202/5044/17, від 28.11.2018 у справі № 636/959/16-ц, від 12.12.2018 у справі № 640/17552/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 202/1452/18, від 11.09.2019 у справі № 504/1306/15-ц).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 30.06.2020 у справі № 727/2878/19 конкретизувала свої висновки зроблені у постанові від 24.04.2019 у справі №2-3392/11 зазначила, що якщо арешт накладений за правилами КПК України (в редакції 2012 року) на майно особи, яка не є учасником кримінального провадження, то вирішення питання щодо зняття такого арешту навіть після завершення кримінального провадження здійснюються за правилами КПК України.

За матеріалами справи арешт на спірне майно накладений слідчим суддею в рамках кримінального провадження розпочатого у 2016 році за правилами КПК України 2012 року. І саме цей арешт є перешкодою для державної реєстрації права власності позивача на 1/4 частку квартири, належної засудженому. Таким чином, питання щодо скасування арешту, накладеного ухвалою слідчого судді Луцького міськрайонного суду Волинської області від 26.05.2017 (№161/8159/17, провадження №1-кс/161/3841/17) необхідно вирішувати у кримінальному провадженні. На стадії виконання вироку такі питання повинні бути вирішенні в порядку ст.539 КПК України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 255 ЦПК України суд закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Якщо провадження закривається з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України, суд повинен роз`яснити позивачеві до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи (ч.1 ст.256 ЦПК України).

З урахуванням наведеного, провадження у справі необхідно закрити і роз`яснити позивачу право на звернення до суду в порядку кримінального судочинства.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» позивачу повертається сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись статтею 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд

п о с т а н о в и в :

Провадження у справі за позовом ОСОБА_1 , від імені якої діє адвокат Клімук Надія Анатоліївна, до ОСОБА_2 , Держави Україна в особі Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, з участю третіх осіб: Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, Головного управління Державної казначейської служби України у Волинській області, про скасування арешту майна та визнання права власності на нерухоме майно, - закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України .

Роз`яснити позивачу право на звернення до суду з позовом в порядку кримінального судочинства.

Зобов`язати фінансовий орган Головне управління Державної казначейської служби України у Волинській області повернути платнику ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_2 ) судовий збір в розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок, сплачений згідно з платіжною інструкцією АТ КБ «Приватбанк» № 1.383958969.1 від 03.11.2025.

Роз`яснити заявнику, що згідно із Тимчасовим порядком організації роботи із заявами про повернення судового збору за судовим рішенням Ковельського міськрайонного суду, повернення судового збору відбувається за умови відповідності поданої платником або уповноваженою особою заяви про таке повернення визначеним вимогам, форми заяв розміщені на офіційному вебсайті cуду та доступні за посиланням https://kv.vl.court.gov.ua/sud0306/pres-centr/novyny/1757515/Повернути судовий збір.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повне найменування сторін:

Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 .

Представник позивача адвокат Клімук Надія Анатоліївна, РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 .

Відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_4 .

Відповідач - Держава Україна в особі Ковельського відділу державної виконавчої служби у Ковельському районі Волинської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, код ЄДРПОУ 34898111, адреса: м.Ковель, вул. Кармелюка, 4, Волинська область.

Повне судове рішення складене 22.04.2026.

ГоловуючийТ. В. Денисюк