Ухвала суду № 135910377, 20.04.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 757/1513/26-к

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року у справі №757/30044/20-к за скаргою адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024,

В С Т А Н О В И В :

02.03.2026 до суду надійшла заява старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року у справі №757/30044/20-к за скаргою адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024.

У провадження слідчого судді ОСОБА_1 вказані матеріали надійшли 26.03.2026.

Учасники розгляду не з`явилися у судове засідання, про місце і час розгляду заяви повідомлялися належним чином. Слідчий подав до суду заяву про розгляд заяви у його відсутність, згідно вимог якої наполягав на роз`ясненні судового рішення. Адвокат ОСОБА_6 подав до суду заперечення щодо заяви про роз`яснення судового рішення та просив відмовити у її задоволенні.

Згідно ч. 2 ст. 380 КПК України, суд розглядає заяву про роз`яснення судового рішення протягом десяти днів з повідомленням особи, яка звернулася із заявою про роз`яснення судового рішення, та учасників судового провадження. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду заяви про роз`яснення рішення.

Зважаючи на ці положення закону, вивчивши заяву про роз`яснення ухвали у судовому провадженні за клопотанням, матеріали вказаного провадження, слідчий суддя вважає за можливе провести розгляд справи у відсутність незявившихся осіб та приходить до наступного висновку.

Так, на особу, що звертається з заявою про роз`яснення рішення покладається обов`язок зазначити, що саме в ньому є незрозумілим, у чому полягає ця незрозумілість, які припускаються варіанти тлумачення тих чи інших формулювань, як це впливає на реалізацію судового рішення тощо.

Роз`яснюючи ухвалу слідчий суддя не вправі змінювати зміст такої ухвали, тобто не має права змінювати зміст відомостей, викладених в ухвалі. Вимоги, які пред`являє кримінальний процесуальний закон до змісту ухвали, містяться у статті 372 КПК України.

Тож у вирішенні питання про межі, в яких слідчий суддя вправі діяти, надаючи роз`яснення ухвали, слід виходити з приписів статей 372 КПК України щодо змісту ухвали.

Варто зазначити, що роз`яснення судового рішення, яке на думку певних осіб є незрозумілим, виступає ще одним (крім передбаченого ст. 379 КПК України) способом усунення його недоліків, а щодо передбачених ст. 380 КПК України роз`яснень змісту судового рішення та інших його аспектів, то вони не обумовлені потребою усунення його формальних чи змістових недоліків.

Роз`яснення рішення - це викладення рішення у більш ясній і зрозумілій формі. Здійснюючи роз`яснення судового рішення, суд викладає більш повно і зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не вносячи змін до рішення по суті і не торкаючись тих питань, які не були предметом судового розгляду. Якщо фактично порушується питання про зміну рішення, або про внесення до нього нових даних, або про роз`яснення мотивів прийняття рішення, суд відмовляє в роз`ясненні рішення. У ході роз`яснення рішення суд повинен тлумачити юридичні терміни, а не загальновживані слова.

Зрозумілість рішення полягає в тому, що воно є доступним для сприйняття, дохідливим, таким, що не припускає варіантності свого тлумачення. Суд не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення так само, як і вирішувати питання, що не були предметом судового розгляду. Він може лише, змінивши форму викладення, більш повно, чітко і зрозуміло навести ті частини рішення, що породжують певні труднощі для однозначного сприйняття.

Відповідно до п. 18 ст.3 КПК України до повноважень слідчого судді належить здійснення у порядку, передбаченому КПК України судового контролю за дотриманням прав, свобод та інтересів осіб у кримінальному провадженні.

Так, ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 задоволено скаргу адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024.

Вказаним судовим рішенням зобов`язано уповноважених посадових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань у кримінальному провадженні 42024042030000109 від 05.08.2024 повернути майно, яке було тимчасово вилучено у ОСОБА_5 під час обшуку 30.10.2025, а саме:

- Свідоцтво № НОМЕР_1 про реєстрацію транспортного засобу автомобіля Mercedes Benz GLC 200, д.н.з. НОМЕР_2 та ключ до автомобіля в корпусі срібно-чорного кольору упаковано до сейфпакету S2007414.

- Автомобіль марки Mercedes Benz GLC 200, д.н.з. НОМЕР_2 , який згідно реєстраційної карти транспортного засобу належить ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 380 КПК України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою учасника судового провадження чи органу виконання судового рішення ухвалою роз`яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його зміст.

Слідчий суддя дослідивши матеріали заяви, ухвалу слідчого судді, приходить до висновку, що за своїм змістом ухвала слідчого судді є зрозумілою, підстави та мотиви прийняття даного рішення наведені в ухвалі, а заяву про роз`яснення судового рішення являється намаганням заявника у позапроцесуальний спосіб оскаржити ухвала слідчого судді, якою зобов`язано повернути вилучене майно.

Одночасно слідчий суддя вважає за необхідне зазначити, що норми КПК України передбачають єдиний вид судового рішення, спрямованого на обмеження права власності особи під час досудового розслідування, - ухвалу про арешт майна (ч. 5 ст. 173 КПК України); відповідно, ухвала про дозвіл на обшук не є рішенням, яким обмежується право власності, а майно, вилучене під час обшуку (у тому числі таке, дозвіл на відшукання якого надано), має перебувати у режимі тимчасово вилученого майна з наслідками "або арешт - або повернення".

За таких обставин, у задоволенні заяви про роз`яснення ухвали слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року слід відмовити.

Керуючись ст. ст. 9, 167, 173, 369, 380 КПК України, слідчий суддя,-

П О С Т А Н О В И В :

В задоволені заяви старшого слідчого Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань ОСОБА_3 про роз`яснення ухвали Печерського районного суду м. Києва від 16.02.2026 року у справі №757/30044/20-к за скаргою адвоката ОСОБА_4 , яка діє в інтересах ОСОБА_5 , на бездіяльність уповноважених службових осіб Головного слідчого управління Державного бюро розслідувань, що полягає у неповерненні вилученого під час обшуку майна у кримінальному провадженні № 42024042030000109 від 05.08.2024 -відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_7