Рішення № 135909959, 21.04.2026, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/874/26

Провадження № 2/577/821/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 квітня 2026 року м. Конотоп

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

у складі головуючого судді Потій Н.В.,

за участю секретаря Волошко І.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Конотоп цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 100585,69 грн,-

В С Т А Н О В И В:

І. Стислий виклад позиції сторін.

ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» звернулося до суду з позовом в якому просить стягнути з ОСОБА_1 на свою користь 100585,69 грн. заборгованості за кредитним договором №1843979 від 19.10.2024. Свої вимоги мотивує тим, що 19.10.2024 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 був укладений договір №1843979. Договір підписано електронним підписом позичальника. Згідно умов договору відповідачу грошові кошти кредиту надаються кредитодавцем у безготівковій формі на рахунок позичальника, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу позичальника. Останній зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором. Сума кредиту 15000 грн. Загальний розмір виданих коштів складається із суми отриманих відповідачем за основним кредитним договором а також за додатковою угодою про збільшення суми кредиту. Строк кредиту 360 днів. 21.07.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» було укладено договір №21-07/25, відповідно до якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» відступило на користь ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №1843979. На дату складення позову, заборгованість за договором №1843979 становить 100585,69 грн., з яких 20998,99 грн. - заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 51237,56 грн. - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги, 17849,14 грн. заборгованість за нарахованими процентами згідно кредитного договору (з моменту відступлення права вимоги по дату виготовлення розрахунку заборгованості), 10500 грн. заборгованість за пенею та/або штрафами. Оскільки відповідач не виконує свого зобов`язання з повернення кредитної заборгованості, то позивач звернувся до суду з даним позовом. Також просить стягнути 25000 грн. витрат на правову допомогу.

Від відповідача відзив на позов не надходив.

ІІ. Заяви, клопотання та інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 04.03.2026 прийнято до розгляду та відкрито провадження, постановлено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Підготовче судове засідання призначено на 26.03.2026 на 10:00 год. (а.с.47).

26 березня 2026 року ухвалою Конотопського міськрайонного суду призначена справа до судового розгляду (а.с.51).

У судове засідання представник позивача не з`явився, у позовній заяві прохає розгляд справи проводити у відсутності представника ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» позовні вимоги підтримує і просить їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення у справі не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в силу вимог ч п.4 ч.8 ст.128 ЦПК України, будучи належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, до суду не з`явився, причини неявки не повідомив, відзив на позов не надходив (а.с. 80).

21.04.2026 суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

На веб-сайті-інтернетсторінка товариства https://selfiecredit.com.ua, яка є частиною ТКС товариства розміщена публічна пропозиція ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» на укладення договору про використання аналогу власноручного підпису для вчинення правочину від 15.02.2024 та правила надання коштів та банківських металів у кредит ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» (а.с.20,21-22)

19 жовтня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладений договір № 1843979 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort», який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора. Вказаним договором передбачено такі умови: п. 1.2 сума (загальний розмір) складає 15000 грн; п. 1.3 строк кредиту 360 днів. п.1.4. періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30 днів. Детальні терміни (дати) повернення кредиту та сплати процентів, визначені в Таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит (далі іменується - Графік платежів), що є Додатком №1 до цього Договору.

п. 1.5 тип процентної ставки фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов:п. 1.5.1 стандартна процентна ставка становить 1 % в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.3 цього Договору; п. 1.6 мета отримання кредиту: споживчі (особисті) потреби; п. 1.7 денна процентна ставка на дату укладення договору складає: п.1.7.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1% в день, за формулою наведеної в Законі України «Про споживче кредитування»: (54000 грн./15000 грн.)/360 дн.х100%=1% в день. п.1.8 загальні витрати на дату укладення договору складають: п.1.8.1 за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 54000 грн. 1.9. Орієнтовна реальна річна процентна ставка на дату укладення договору складає: 1.9.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2333.95 % ічних. 1.10. Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору складає: 1.10.1. за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 69000 грн. п. 2.1 кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування на поточний рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 ; п. 2.4 кредит вважається наданим в день перерахування товариством суми кредиту (загального розміру) за реквізитами, згідно п. 2.1. Договору. Договір підписаний електронним підписом відповідача (а.с.29-33). Додатком № 1 встановлено графік погашення платежів.(а.с.33 на звороті)

27 жовтня 2024 року між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ОСОБА_1 укладено додаткова угода до договору № 1843979 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 19.10.2024, яка підписана електронним підписом одноразовим ідентифікатором С701. Згідно якої, сторони домовились збільшити суму кредиту на 6000 грн., у зв`язку з чим внесені зміни до договору, а саме: 1.2 сума кредиту 21000 грн.

1.3. Денна процентна ставка складе:

- за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 0.99% в день. (розрахунок (75060 грн./21000 грн. )/360 дн. ? 100 % = 0.99 % в день

- загальні витрати зазначені в договорі на дату його укладання, збільшаться та складуть: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 75060 грн.

Орієнтовна реальна річна процентна ставка зазначена в договорі на дату його укладання, складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 2330.49 % річних.

Орієнтовна загальна вартість кредиту зазначена в Договорі на дату його укладення, збільшиться та складе: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 96060 грн.

Обчислення денної ставки, орієнтовної реальної річної ставки, загальних витрат та

2. Дата надання частини кредиту: 27.10.2024 року.

3. Внести зміни до підпункту 6.4.1. та підпункту 6.4.2. пункту 6.4. Договору щодо розміру штрафу та викласти їх у новій редакції:

«6.4.1. у розмірі 3150 грн. на 4 (четвертий) день такого невиконання та/або неналежного виконання; та

6.4.2. у розмірі 630 грн. починаючи з 5 (п`ятого) дня за кожний день невиконання та/або неналежного виконання» (а.с.16-17).

ОСОБА_1 підписав паспорти споживчого кредиту до договору про споживчий кредит та до додаткової угоди до договору про споживчий кредит (а.с.14-15, 18-19).

Із розрахунку заборгованості за договором № 1843979 від 19.10.2024 вбачається, що заборгованість ОСОБА_1 станом на 21.07.2025 складає 82736,55 грн., з яких: 20998,99 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 51237,56 грн. - заборгованість за відсотками, 10500 штрафі санкції (а.с.25-28).

Відповідно до листів ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» від 22.07.2025, та від 27.10.2024 ТОВ «ПЕЙТЕК УКРАЇНА» 19.10.2024 о 22:38 год. перерахувало 15000 грн. та 27.10.2024 о 19:08 год. перерахувало 6000 грн. на картку № НОМЕР_1 (а.с.23, 23 на звороті).

Згідно довідок ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» від 02.09.2025 ОСОБА_1 зараховано 19.10.2024 кредитні кошти в сумі 15000 грн. згідно кредитного договору №1843979 та 27.10.2024 в сумі 6000 грн. (а.с.24, 24 на звороті)

З розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 22.07.2025 загальна заборгованість ОСОБА_1 становить:100585,69 грн., та складається з: заборгованість по тілу кредиту 20998,99 грн., заборгованість за відсотками 69086,70 грн., пеня/штрафи 10500 грн. (а.с.34)

21.07.2025 між ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ» та ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» укладено договір факторингу №21-07/25, відповідно до умов якого ТОВ «СЕЛФІ КРЕДИТ, як первісний кредитор, відступило ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» права вимоги за кредитними договорами до позичальників в тому числі за договором №1843979 від 19.10.2024 (а.с.34 на звороті), що підтверджується платіжною інструкцією №539770001 від 21.07.2024 (а.с.39 на звороті)

Відповідно до реєстру боржників до договору надання послуг з факторингу №21-07/25 від 21.07.2025 ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в розмірі 100585,69 грн (а.с. 41-42).

ІV. Норми права.

За нормою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Частиною 1 ст. 634 ЦК України визначено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Загальні правила щодо форми договору визначено статтею 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Із прийняттям Закону України «Про електронну комерцію» №675-VIII від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

У статті 3Закону №675-VIII визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами статті 11Закону №675-VIII електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - пункт 2 статті 11 Закону №675-VIII.

Статтею 12Закону №675-VIII визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.

Положення Закону №675-VIII передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору - пункт 5 частини 1 статті 3 Закону №675-VIII.

Нормою статті 639ЦК України передбачено, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання (ч.1 ст.625 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Правові наслідки порушення грошового зобов`язання боржником визначені статтями 1050, 625 ЦК України, які передбачають відповідальність боржника та зобов`язують його сплати суму боргу кредитору.

Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України (далі ЦК) за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ч.1 ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога) (ч.2 ст. 1077 ЦК України).

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Частиною 1 ст.77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно з ч. 2 ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ч.1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

V. Оцінка Суду.

Суд оцінив докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо вважає, що існують підстави для задоволення позову. Позивачем доведено, що відповідач отримав кредит за договором № 1843979 про надання споживчого кредиту за продуктом «NewShort» від 19.10.2024 на себе, зобов`язання належним чином не виконав, у зв`язку із чим, має заборгованість перед позивачем, який відповідно до договору факторингу набув право вимоги до відповідача в розмірі 100585,69 грн. Відповідачем власного контррозрахунку заборгованості або доказів відсутності заборгованості суду не надано. З огляду на викладене, з відповідача на користь позивача слід стягнути 100585,69 грн. заборгованості.

Суд також застосовує позицію ЄСПЛ, сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).

VІ. Процесуальні витрати.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд керується наступним.

Позивачем ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» при зверненні до суду був сплачений судовий збір в розмірі 2662,40 грн (а.с. 6).

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК з відповідача слід стягнути на користь позивача 2662,40 грн. судового збору

Згідно із ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу (п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Ч.2 ст. 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно із ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Позивач прохає стягнути з відповідача 25000 грн. витрат на професійну правничу допомогу суд зазначає наступне.

Інтереси позивача представляє адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс». На підтвердження понесення витрат на правничу допомогу представник позивача додав до заяви договір про надання правничої допомоги №02-07/2024 від 02.07.2024 (а.с.7-9), заяву про надання юридичної допомоги №2768 від 01.12.2025 (а.с.12 на звороті), витягом з акту №25 про надання юридичної допомоги від 31.12.2025, згідно якого підтверджується, що об`єднанням «Лігал Ассістанс» надало ТОВ «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» наступні послуги: по боржнику ОСОБА_1 , а саме: усна консультація, вивчення документів 2 год. ціна 4000 грн., складання позовної заяви 6 год., ціна 18000 грн., письмова (вивчення документації клієнта з посиланням на нормативно-правові акти та підготовкою аналітичної довідки щодо судової практики) фіксована, ціна 3000 грн. (а.с.13).

Суд також враховує правовий висновок у постанові від 22.03.2023 у справі № 758/6113/19, в якій Верховний Суд зазначив, «що під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині четвертій статті 137 ЦПК України (а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково, керуючись критеріями, що визначені частинами третьою-п`ятою, дев`ятою статті 141 ЦПК України.

При цьому такий критерій, як обґрунтованість та пропорційність (співмірність) розміру витрат на оплату послуг адвоката до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес, суд має враховувати як відповідно до пункту 4 частини третьої статті 137 ЦПК України (у разі недотримання - суд за клопотанням іншої сторони зменшує розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу), так і відповідно до пункту 2 частини третьої статті 141 цього Кодексу (у разі недотримання - суд за клопотанням сторони або з власної ініціативи відмовляє у відшкодуванні витрат повністю або частково при здійсненні розподілу).

Враховуючи положення пункту 2 частини третьої статті 141 ЦПК України та правові висновки щодо застосування цієї норми, які викладені у постанові Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 758/6113/19, з огляду на критерії обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, обсяг необхідних адвокатом послуг, час, витрачений адвокатом на надання послуг, суд доходить висновку, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в сумі 25000,00 грн за складання позовної заяви спорі не є співмірним, розумним та необхідним у межах розгляду цієї справи. Тому, суд з огляду на критерій обґрунтованості та пропорційності до предмета спору вважає, що витрати на правничу допомогу мають бути відшкодовані у розмірі 100000 грн.

Згідно із ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно

Керуючись статтями 2, 5, 10-13, 18, 81, 258-259, 263-265, 280 - 281 Цивільного процесуального кодексу України, Суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості в сумі 100585,69 грн. задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» заборгованість за договором № 1843979 від 19.10.2024 в розмірі 100585,69 грн., 2662,40 грн. судового збору, та 10000 грн. витрат на правничу допомогу, а всього 113 248,09

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільного процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Рішення може бути оскаржено до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Гедройця Єжи, буд.6, офіс 521)

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Суддя Потій Н. В.