Рішення № 135909323, 22.04.2026, Чигиринський районний суд Черкаської області

Справа № 708/218/26

Провадження № 2/708/284/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Чигирин

Чигиринський районний суд Черкаської області одноособово у складі головуючого судді Попельнюха А. О. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні Чигиринського районного суду Черкаської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК Єврокредит» через свого представника адвоката Журавльова С. Г. звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в розмірі 36 204,20 грн.

В обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 17.05.2021 АТ «Мегабанк» та відповідач уклали кредитний договір № 53-007-867-2-21-Г.

03.09.2024 був укладений договір про відступлення права вимоги № GL1N426240, відповідно до якого АТ «Мегабанк» відступило на користь ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 53-007-867-2-21-Г.

27.12.2024 був укладений договір про відступлення права вимоги № 1/12 відповідно до якого ТОВ «ФК «Мустанг фінанс» відступило на користь ТОВ «ФК Єврокредит» права вимоги за кредитними договорами, в тому числі за договором № 53-007-867-2-21-Г.

Відповідач не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками відповідно до умов договору, що має відображення у розрахунках заборгованості за договором.

У зв`язку із зазначеними порушеннями зобов`язань за кредитним договором відповідач має заборгованість у розмірі 36 204,20 грн, яка складається з такого: 18 465,41 грн - сума заборгованості за кредитом, 6 398,79 грн - сума заборгованості за відсотками, 11 340,00 грн - заборгованість за комісією.

Наведені обставини порушують права позивача, що стало підставою для звернення до суду. Тому просить суд стягнути з відповідача на користь ТОВ "ФК "Єврокредит" заборгованість за кредитним договором № 53-007-867-2-21-Г від 17.05.2021 у розмірі 36 204,20 грн та відшкодувати понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 грн та 11 200,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвалою Чигиринського районного суду Черкаської області від 09.03.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження, справа призначена до судового розгляду без виклику (повідомлення) сторін. Відповідачеві встановлений строк на подання відзиву.

Під час підготовки справи до судового розгляду по суті судом установлено, що відповідач ОСОБА_1 правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, жодних заяв або клопотань суду не надав.

За таких обставин суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, з урахуванням згоди представника позивача на проведення заочного розгляду справи, дійшов висновку про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідно їх правове регулювання відбувається нормами Глави 71 «Позика. Кредит. Банківський вклад» Цивільного кодексу України.

За змістом частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

У частинах першій, третій статті 509 ЦК України регламентовано, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України). Тобто, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Під час розгляду справи судом установлено, що 17 травня 2021 року між АТ «Мегабанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 53-007-867-2-21-Г приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб (індивідуальна частина).

Відповідно до п. 1.1. договору підписанням цього договору позичальник беззастережно підтверджує: прийняття в повному обсязі Публічної пропозиції (оферти) АТ «Мегабанк» на укладання договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, який розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк»: www.megabank.ua; згоду з умовами договору, а також положеннями усіх додатків до нього; укладання з банком шляхом приєднання до договору, який складається з публічної частини договору, що розміщена у місці інформування клієнта та на сайті АТ «Мегабанк» www.megabank.ua та індивідуальної частини договору, підписанням якої клієнт приєднується до договору в цілому.

Пунктом 2 договору передбачено, що кредит надається з 17.05.2021 до 16.05.2024 включно, загальний розмір кредиту - 35 000,00 грн, процентна ставка 5 % річних на суму заборгованості, щомісячна комісійна винагорода за обслуговування кредитної заборгованості - 1,80 % від суми кредиту, транзитний рахунок для сплати щомісячних платежів № НОМЕР_1 . Грошові кошти видаються з каси готівкою на споживчі цілі.

Пунктом 4 договору погоджено умови повернення кредиту та порядок нарахування процентів.

Пунктом 8 договору закріплено, що цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 16.05.2027, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами прийнятих на себе зобов`язань.

17.05.2021 відповідач підписав договір особистим підписом та отримав оригінал цього договору.

Таким чином, АТ "Мегабанк" виконав свої зобов`язання за договором, видавши кредитні кошти відповідачу, що підтверджується випискою з особового рахунку відповідача.

Відповідач користувався кредитними коштами, що підтверджується виписками з особового рахунку за період з 17.05.2021 до 02.12.2022 та з 03.12.2022 до 03.09.2024.

Згідно з довідкою-розрахунком заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором № 53-007-867-2-21-Г від 17.05.2021 станом на 03.09.2024 становить 36 204,20 грн, з яких: 18 465,41 грн - заборгованість за кредитом; 6 398,79 грн - заборгованість за відсотками, 11 340,00 грн - заборгованість за комісією.

Відповідач проведений розрахунок заборгованості не спростував, докази погашення заборгованості суду не надав.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

За змістом ст. 516 ЦПК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник у зобов`язанні не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Положеннями ст.ст. 1077, 1078 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

03.09.2024 між АТ «Мегабанк» та ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» був укладений договір № GL1N426240, відповідно до умов якого АТ «Мегабанк» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги за договором № 53-007-867-2-21-Г від 17.05.2021.

Також 27.12.2024 між ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» та ТОВ «ФК Єврокредит» був укладений договір про відступлення прав вимоги № 1/12, відповідно до умов договору ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» відступило свої права вимоги, а ТОВ «ФК Єврокредит» набуло право вимоги за кредитними договорами, в тому числі було відступлено право вимоги за договором № 53-007-867-2-21-Г від 17.05.2021, про що свідчить витяг з реєстру договорів, права вимоги за якими відступаються.

З витягу з додатку № 1 до договору № 1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27.12.2024, установлено, що від ТОВ «ФК «Мустанг Фінанс» до ТОВ «ФК Єврокредит» перейшло право вимоги за кредитним договором № 53-007-867-2-21-Г від 17.05.2021 на загальну суму 36 204,20 грн.

У відповідності до ст.ст. 526, 530 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином і в установлені строки відповідно до умов договору.

У відповідності до ст.ст. 625, 1048, 1054 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання, і за кредитним договором зобов`язаний повернути кредит та сплатити проценти.

За таких обставин суд дійшов висновку, що відповідач допустив порушення умов укладеного кредитного договору із кредитором, внаслідок чого утворилася заборгованість із погашення суми боргу та процентів за користування грошовими коштами, що є порушенням прав позивача. Обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає положенням статті 16 ЦК України, відповідно заявлені позовні вимоги підлягають до задоволення.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд ураховує положення Цивільного процесуального кодексу України, якими регламентовані наведені питання.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За звернення до суду із даним позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Щодо витрат на правничу допомогу у розмірі 11 200,00 грн суд дійшов таких висновків.

Відповідно до ч.1 п. 1 ч. 3 ст. 133 та ч. 1 ч. 3 ст. 137 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, у тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст.41 конвенції.

Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними й неминучими, а їх розмір обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява №19336/04).

У розумінні ст. 141 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволені яких позивачеві відмовлено.

З матеріалів справи встановлено, що між ТОВ «ФК Єврокредит» в особі директора Дмитрук І. В. та Адвокатським об`єднанням "Альянс ДЛС" в особі керуючого партнера Маслюженко М. П. був укладений договір про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025.

На виконання умов договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 надано свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю, акт приймання-передачі послуг з правничої допомоги № 12076149 від 05.01.2026 до договору про надання правничої допомоги № 1/07 від 01.07.2025 з описом наданих послуг: проведення юридичного та фінансового аналізу боржника - 1 200,00 грн, складання та подання позовної заяви до суду до ОСОБА_1 - 10 000,00 грн. Загальна вартість наданих послуг - 11 200,00 грн.

Відповідно до висновків Верховного Суду у постановах у справах № 922/445/19 від 03.10.2019 та № 329/766/18 від 02.09.2020 витрати на оплату правничої допомоги підлягають відшкодуванню незалежно від того, чи їх сторона вже сплатила чи ще має сплатити.

Відповідачем не подано клопотання про зменшення суми витрат на правничу допомогу.

Суд погоджується, що наведені у розрахунку витрати дійсно пов`язані з розглядом справи та дійшов висновку, що понесені позивачем витрати на професійну правничу допомогу підлягають відшкодуванню з відповідача зі стягненням на користь позивача у рахунок компенсації цих витрат в сумі 11 200,00 грн, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ЗУ "Про електронну комерцію", ЗУ "Про електронний цифровий підпис", ЗУ "Про споживче кредитування", ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Задовольнити позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» заборгованість за кредитним договором № 53-007-867-2-21-Г від 17.05.2021за кредитом у сумі 18 465,41 грн, за відсотками у сумі 6 398,79 грн, за комісією у сумі 11 340,00 грн, а всього 36 204,20грн (тридцять шість тисяч двісті чотири гривні 20 коп.).

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правничу допомогу в сумі 11 200,00 грн, що загалом становить 13 862,40 грн (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят дві гривні 00 коп.)

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його ухвалення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його ухвалення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути оскаржено до Черкаського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Єврокредит» (код ЄДРПОУ: 40932411, місцезнаходження: Дніпропетровська область, м. Дніпро, пров. Ушинського, буд. 1, офіс 105);

Представник позивача: адвокат Журавльов Станіслав Георгійович (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 5817 від 04.07.2024, видане Радою адвокатів Дніпропетровської області, адреса: Дніпропетровська область, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, буд. 21, офіс 411);

Відповідач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 , зареєстр.: АДРЕСА_1 ).

Суддя Андрій ПОПЕЛЬНЮХ