Рішення № 135908242, 22.04.2026, Обухівський районний суд Київської області

Справа № 372/7215/25

Провадження 2-762/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 квітня 2026 року суддя Обухівського районного суду Київської області Сташків Т.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) сторін, цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (далі позивач, ТОВ «Споживчий центр») в особі представника Медведєвої Наталії Олександрівни (далі представник позивача, Медведєва Н.О.), через систему «Електронний суд» звернулось до Обухівського районного суду Київської області з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідач, ОСОБА_1 ) про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 12.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (оферти) № 12.04.2025-100001636, згідно умов якого відповідачу надано кредит у сумі 6 000 грн на строк 217 днів. Свої зобов`язання Товариство виконало у повному обсязі та надало відповідачу кредитні кошти, тоді як ОСОБА_1 свої зобов`язання належним чином не виконує, у зв`язку з чим у останньої утворилася заборгованість у розмірі 19 920 грн, яку представник позивача просить стягнути на користь Товариства.

Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 24.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Представник позивача, повідомлений через систему «Електронний суд». Крім того в прохальній частині позовної заяви міститься клопотання про розгляд справи за відсутності сторони позивача, представник позивача позовні вимоги підтримує у повному обсязі.

Відповідачу ОСОБА_1 направлена засобами поштового зв`язку судова кореспонденція, що підтверджується роздруківкою про відстеження поштового відправлення з відміткою про вручення одержувачу.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Аналогічне положення міститься і в ч. 2 ст. 191 ЦПК України.

Станом на 22.04.2026 клопотань від жодної із сторін про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін до суду не надходило, тому, відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Суд, вивчивши матеріали справи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступних висновків.

Судом встановлено, що 12.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 укладено Кредитний договір № 12.04.2025-100001636, підписаний одноразовим ідентифікатором Е237.

Відповідно до умов договору позичальнику надано кредит у розмірі 6 000 грн строком на 217 днів.

Як убачається з листів ТОВ «Універсальні платіжні рішення», на платіжну картку НОМЕР_1 перераховано кошти у сумі 6 000 грн, що підтверджує доводи позивача про отримання відповідачем кредитних коштів.

Доказів того, що персональні дані відповідача (паспортні дані, РНОКПП тощо) були використані кредитором чи іншими особами для укладення кредитного договору від його імені, відповідачем не надані. До правоохоронних органів із відповідною заявою щодо вчинення відносно нього шахрайських дій позичальник не звертався.

Також не спростовано, що вказана банківська платіжна картка не належить відповідачу.

Так, з довідки-розрахунку встановлено, що заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «Споживчий центр» становить 19 920 грн, з яких: 6 000 грн основний борг, 9 300 грн проценти, 540 грн комісія за надання, 1080 грн комісія за обслуговування, 3 000 грн неустойка.

Таким чином, спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Положенням статті 3 Закону України № 675-VIII «Про електронну комерцію» (далі Закон) визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 527 ЦК України).

Якщо у зобов`язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін), згідно з частиною першоюстатті 530 ЦК України.

Положенням статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Положенням статті 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із встановлених обставин вбачається, що між сторонами виникли договірні правовідносини у сфері споживчого кредитування, в яких ТОВ «Споживчий центр» виступає кредитодавцем (виконавцем послуги кредитування), а відповідач ОСОБА_2 - споживачем (отримувачем вказаної послуги), та в межах яких виник спір щодо права позивача, як кредитора у цьому зобов`язанні, на повернення відповідачем, як боржником, отриманого ним кредиту та сплати процентів за його користування.

Керуючись принципами змагальності та диспозитивності цивільного судочинства, оцінивши надані у справі докази, суд вважає доведеними факт укладення Договору № 12.04.2025-100001636 від 12.04.2025 року між ТОВ «Споживчий центр і ОСОБА_1 та факт отримання відповідачем кредитних коштів, тому з відповідача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та нараховані відсотки у розмірі 15 300 грн.

Щодо стягнення заборгованості за комісією, суд зазначає наступне.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду від 13.07.2022 року у справі № 496/3134/19, вимоги кредитних договорів, які встановлюють щомісячну плату за послуги банку, які за законом повинні надаватись безоплатно (в даному випадку за надання та обслуговування кредиту) є нікчемними.

Отже, вимоги позивача у частині стягнення з відповідача заборгованості за комісією, не підлягають задоволенню.

З приводу стягнення з відповідача на користь позивача неустойки у розмірі 3 000 грн, суд вважає за необхідне зазначити, що відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Отже, у стягненні неустойки з відповідача на користь товариства необхідно відмовити.

За наведених обставин, з урахуванням порушення позичальником умов кредитного договору щодо своєчасного і повного погашення заборгованості, ненадання відповідачем доказів про погашення заборгованості за кредитним договором № 12.04.2025-100001636 від 12.04.2025 року, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Оскільки позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» суд задовольняє частково, то відповідно до положень статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1 860,57 грн. сплаченого судового збору.

Керуючись статтями12,13,76-81,133,141,259,263-268,274 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄРДПОУ: 37356833), відповідно до кредитного договору № 12.04.2025-100001636 від 12.04.2025 року, заборгованість за тілом кредиту в розмірі 6 000 (шість тисяч) грн 00 коп. та заборгованість за відсотками у розмірі 9 300 (дев`ять тисяч триста) грн. 00 коп., а всього стягнути 15 300 (п`яьнадцять тисяч триста) грн. 00 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (ЄРДПОУ: 37356833) витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 860 (одна тисяча вісімсот шістдесят) грн. 57 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.Г.Сташків