Ухвала суду № 135907929, 15.04.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

Броварський міськрайонний суд Київської області

Справа № 361/6226/17

Провадження № 4-с/361/22/26

15.04.2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Броварський міськрайонний суд Київської області

у складі:

головуючого судді Савчака С.П.,

секретар судового засідання Красник В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Бровари Київської області скаргу ОСОБА_1 на дії/бездіяльність органу примусового виконання

ВСТАНОВИВ:

До Броварського міськрайонного суду Київської області зі скаргою на дії/бездіяльність органу примусового виконання звернулася ОСОБА_1 за якою просить:

- визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурашко Ольги Володимирівни щодо винесення постанови від 06.03.2026 про відкладення проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 73990545 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 19.02.2021 у справі № 361/6226/17;

- визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурашко Ольги Володимирівни від 06.03.2026 року про відкладення проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 73990545 з примусового виконання виконавчого листа, виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 19.02.2021 у справі № 361/6226/17.

Скарга обгрунтована тим, рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2019 у справі № 361/6226/17 ухвалено визначити графік побачень малолітніх дітей ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) та ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) з матір`ю: перший та третій тиждень кожного місяця з 10:00 суботи до 18:00 неділі за адресою проживання матері. На виконання зазначеного рішення 19.02.2021 видано виконавчий лист № 361/6226/17. У провадженні Броварського ВДВС перебуває виконавче провадження № 73990545. Боржником є батько дітей ОСОБА_4 .

Постановою старшого державного виконавця Мурашко О.В. від 03.03.2026 призначено проведення виконавчих дій на 07.03.2026 о 10:00 год. за адресою місця проживання боржника: АДРЕСА_1 , що відповідає першій суботі березня 2026 року згідно з графіком, визначеним рішенням суду.

Однак 06.03.2026, напередодні призначених виконавчих дій, старшим державним виконавцем Мурашко О.В. винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 21.03.2026 на підставі заяви боржника ОСОБА_4 від 05.03.2026 з посиланням на хворобу. До заяви додано лист непрацездатності № 21394782-2039402986-1, відкритий 04.03.2026 та закритий 07.03.2026, виданий Броварським міським центром первинної медико-санітарної допомоги.

Скаржник вважає постанову незаконною, а дії державного виконавця щодо її винесення неправомірними у зв`язку з тим, що відповідно до ч. 5 ст. 124 Конституції України судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території. Пункт 9 ч. 3 ст. 129 Конституції України відносить обов`язковість рішень суду до основних засад судочинства.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження, стихійне лихо тощо), виконавець має право відкласти їх проведення на строк до десяти робочих днів. Водночас така норма застосовується лише за наявності обставин, які об`єктивно унеможливлюють проведення конкретних виконавчих дій.

Разом із тим виконавчий лист № 361/6226/17 встановлює графік побачень дітей із матір`ю-стягувачем за відсутності батька. Присутність боржника ОСОБА_4 не є умовою для проведення виконавчих дій, а отже його хвороба не може бути перешкодою у розумінні ст. 32 Закону.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.05.2022 у справі № 638/12278/15-ц (провадження № 61-20724св21) та від 05.04.2022 (провадження № 61-19106св21), у яких зазначено, що відкладення виконавчих дій можливе лише за наявності обставин, які об`єктивно перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною. Якщо ж рішенням суду передбачено побачення за відсутності боржника, його хвороба не є такою перешкодою.

У цій справі хвороба боржника ОСОБА_4 жодним чином не перешкоджає: (1) прибуттю стягувача до місця виконання; (2) фактичному здійсненню побачення адже діти в перший тиждень місяця перебувають саме з матір`ю-стягувачем; (3) виконанню державним виконавцем обов`язку з перевірки виконання рішення відповідно до ст. 64-1 Закону.

Хвороба боржника не є обставиною, що перешкоджає проведенню виконавчих дій у розумінні ст. 32 Закону.

Відкладення виконавчих дій до 21.03.2026 фактично позбавило стягувача можливості реалізувати право на побачення з дітьми протягом першого тижня березня 2026 року взагалі, оскільки наступний визначений рішенням час побачення (третій тиждень місяця) настане в інші дати й не компенсує пропущеного.

За відзивом на скаргу ОСОБА_4 просить скаргу ОСОБА_1 , на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця залишити без задоволення. Відзив ОСОБА_4 обґрунтований тим, що у провадженні Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області ЦМУ Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - ДВС) перебуває виконавче провадження № 73990545 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 361/6226/17, виданого 19.02.2021 року Броварським міськрайоним судом Київської області. Боржник у справі батько дітей - ОСОБА_4 . Стягувач у справі мати дітей - ОСОБА_1 .

Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 17.12.2019, яке було залишене без змін постановами Київського апеляційного суду від 03.08.2020 та Верховного Суду від 09.12.2020, встановлено, зокрема: графік спілкування обох дітей (доньки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) із урахуванням інтересів малолітніх дітей, забезпечення їх спілкування між собою, а також забезпечення участі, кожного із батьків у їхньому вихованні, відповідно до положень ч. 2 ст. 159 СК України, визначити наступний графік побачень: - перший, третій тиждень кожного місяця із 10 год. 00 хв. суботи до 18 год. 00 хв. неділі малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ; - другий, четвертий тиждень кожного місяця із 10 год. 00 хв. суботи до 18 год. 00 хв. неділі малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають з батьком АДРЕСА_1 .

Боржник вважає, що заявлені у скарзі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки скарга є не обґрунтованою та такою, що не містить обраного захисту свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного права та характеру правопорушення, стягувачка не зазначає яке її право порушене державним виконавцем при винесенні постанови про відкладення примусових виконавчих дій 07.03.2026 та не просить суд його поновити у спосіб передбачений законом.

Відповідно до ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Таким чином, за приписами частини другої статті 451 ЦПК України судовий контроль за виконанням судових рішень спрямований не лише на визнання (констатацію) неправомірності оскаржуваних рішень, дій чи бездіяльності виконавця, а й на поновлення порушеного права заявника.

Верховним Судом неодноразово було викладено такий правовий висновок, зокрема у постановах від 09 грудня 2020 року у справі № 641/9433/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/6667/14-ц, від 21 січня 2021 року у справі № 2-5398/11, від 15 лютого 2021 року у справі № 522/21761/18, від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18 та інших.

Скаржниця, звертаючись до суду, має право пред`явити таку вимогу на захист свого цивільного права, яка відповідає змісту порушеного її права та характеру правопорушення, і призначена для гарантування не теоретичних або примарних прав, а прав практичних та ефективних.

Зі змісту скарги не вбачається, що скаржницею враховані наслідки які призведуть застосування обраного способу захисту та чи призведе це до тієї кінцевої мети, яку прагне досягнути скаржниця, звертаючись до суду.

Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту, на що неодноразово вказувала Велика Палата Верховного Суду (пункт 63 постанови від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18, пункт 50 постанови від 02 лютого 2021 року у справі № 925/642/19).

Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями у судовому процесі (частина друга статті 2 ЦПК України). Обрання особою неефективного способу захисту, який не призводить до поновлення прав особи, яка звертається до суду є самостійною, достатньою підставою до відмови в задоволенні скарги (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16).

Скарга обґрунтована тим, що 06.03.2026, напередодні призначених виконавчих дій, старшим державним виконавцем Мурашко О.В. винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 21.03.2026 на підставі заяви боржника ОСОБА_4 від 05.03.2026 з посиланням на хворобу. До заяви додано лист непрацездатності № 21394782-2039402986-1, відкритий 04.03.2026 та закритий 07.03.2026, виданий Броварським міським центром первинної медико-санітарної допомоги. Звертаю увагу суду на той факт, що хвороба боржника тривала в період із 04.03.2026 по 13.03.2026, підтвердженням чого є лист непрацездатності № 21394782-2039402986-1, № 21394782-2039593685-1, № 21394782-2039485261-1, які додаються.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження, стихійне лихо тощо), виконавець має право відкласти їх проведення. Більше того, твердження скаржниці про те, що хвороба боржника не перешкоджає «фактичному здійсненню побачення», є хибним, оскільки відповідно до ч. 6 ст. 26 Закону саме на Боржника покладено обов`язок щодо забезпечення побачень стягувача з дитиною.

З вищевикладеного вбачається, що доводи скаржниці щодо можливості проведення виконавчих дій 07.03.2026 без боржника через його хворобу є необґрунтованими та безпідставними, така позиція прямо суперечить вимогам Закону України «Про виконавче провадження» та змісту самого виконавчого документа, виданого на підставі рішення суду (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону).

Також скаржниця у скарзі не вказує того факту, що неповнолітні діти постійно та категорично відмовляються від будь якого спілкування з матір`ю, а скаржниця в свою чергу відразу постійно та систематично скаржиться на кожні дії та бездіяльність державних виконавців при проведенні примусових виконавчих дій, що є наслідком того, що проведення примусових виконавчих дій без боржника є неможливим з урахуванням індивідуального характеру розгляду даної справи.

Також звертаю увагу суду, що скаржниця має на меті проведення примусових виконавчих дій без присутності боржника, який є стороною виконавчого провадження, з метою накладення на нього штрафу державним виконавцем знаючи, що неповнолітні діти самостійно до неї не вийдуть.

Посилання скаржниці на правові позиції Верховного Суду у справах № 638/12278/15-ц та № 61-19106св21 є релевантними лише для тих випадків, де встановлено факт систематичного та умисного зловживання Боржником своїм станом здоров`я з метою блокування виконання рішення. У зазначених постановах суд оцінював дії сторін крізь призму об`єктивних перешкод, створених саме боржником.

Натомість у даному провадженні ситуація взагалі інша: примусове виконання рішення суду триває значний час, і в матеріалах виконавчого провадження відсутні будь-які докази систематичного перенесення примусових виконавчих дій з ініціативи Боржника, а перенесення примусових виконавчих дій відбувалося неодноразово зі сторони стягувачки, дані докази містяться у матеріалах виконавчого провадження, а саме: 20.07.2024 року скаржниця не з`явилась на проведення примусових виконавчих дій; 02.08.2025 скаржниця не з`явилась на проведення примусових виконавчих дій з метою побачення дітей, оскільки поїхала за межі України відпочивати. 03.01.2026 було відкладення примусових виконавчих дій, оскільки скаржниця хворіла, дані факти прошу суд врахувати, що прямо вказує на те, що скаржниця зловживає процесуальним правом маючи статус «Стягувача».

За відзивом на скаргу старший державний виконавець Мурашко О.В. просить скаргу ОСОБА_1 , на неправомірну бездіяльність та дії державного виконавця залишити без задоволення. Відзив державного виконавця Мурашко О.В. обґрунтований тим, скарга є не обґрунтованою, не містить обраного способу захисту, стягувач не зазначає, яке її право порушене державним виконавцем (п.7 ч.3 ст. 448 ЦПК України) та в супереч ст. 447-1 ЦПК України не просить суд його поновити, чим нівелює саме звернення зі скаргою та сам процес оскарження.

Скарга обґрунтована тим, що 06.03.2026, напередодні призначених виконавчих дій, старшим державним виконавцем Мурашко О.В. винесено постанову про відкладення проведення виконавчих дій до 21.03.2026 на підставі заяви боржника ОСОБА_4 від 05.03.2026 з посиланням на хворобу. До заяви додано лист непрацездатності № 21394782-2039402986-1, відкритий 04.03.2026 та закритий 07.03.2026, виданий Броварським міським центром первинної медико-санітарної допомоги.

Скаржниця обґрунтовує скаргу тим, що виконавчий лист № 361/6226/17 встановлює графік побачень дітей із матір`ю-стягувачем за відсутності батька. Присутність боржника ОСОБА_4 не є умовою для проведення виконавчих дій, а отже його хвороба не може бути перешкодою у розумінні ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження». У цій справі хвороба боржника ОСОБА_4 жодним чином не перешкоджає: (1) прибуттю стягувача до місця виконання; (2) фактичному здійсненню побачення адже діти в перший тиждень місяця перебувають саме з матір`ю-стягувачем; (3) виконанню державним виконавцем обов`язку з перевірки виконання рішення відповідно до ст. 64-1 Закону України «Про виконавче провадження». Хвороба боржника не є обставиною, що перешкоджає проведенню виконавчих дій у розумінні ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження».

Однак скаржниця ігнорує той факт, що відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження, стихійне лихо тощо), виконавець має право відкласти їх проведення.

Відповідно п. 2 ч. 6 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження» за рішенням про встановлення побачення з дитиною державний виконавець у постанові про відкриття виконавчого провадження зазначає про необхідність виконання боржником рішення шляхом забезпечення побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням.

З вище викладеного вбачається, що (боржник) є невід`ємним учасником виконавчого провадження, статус якого прямо визначений статтями 14 та 15 Закону України «Про виконавче провадження».

Законодавство не лише наділяє боржника правом бути присутнім під час вчинення виконавчих дій, а й покладає на нього обов`язок щодо виконання рішення суду шляхом «забезпечення побачень» у даній справі у порядку, визначеному таким рішенням.

Скаржниця зазначає у скарзі, що хвороба боржника не завадила б фактичному здійсненню побачення адже діти в перший тиждень місяця перебувають саме з матір`ю-стягувачем.

Однак скаржниця не враховує того факту, що неповнолітні діти не погоджуються спілкуватись та проживати разом зі стягувачем, що унеможливлює проведення примусових виконавчих дій без боржника та виконавчим документом не передбачено проведення виконавчих дій без боржника (ст. 14, 15 Закону України «Про виконавче провадження»).

З вищевикладеного вбачається, що посилання скаржниці на можливість проведення виконавчих дій за відсутності боржника під час його хвороби є необґрунтованими та такими, що суперечать положенням Закону України «Про виконавче провадження» та невідповідності виконавчому документу (п. 5 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження»).

Також скаржниця у скарзі посилається на аналогічну правову позиція, яка висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 19.05.2022 у справі № 638/12278/15-ц (провадження № 61-20724св21) та від 05.04.2022 (провадження № 61-19106св21), у яких зазначено, що відкладення виконавчих дій можливе лише за наявності обставин, які об`єктивно перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною. Якщо ж рішенням суду передбачено побачення за відсутності боржника, його хвороба не є такою перешкодою.

Звертаю увагу суду, що у вищевказаній правовій позиції відкладення виконавчих дій були систематичними та були наявні обставини, які об`єктивно перешкоджали проведенню побачення стягувача з дитиною, а саме: перешкоджання зі сторони боржника.

Однак у даній справі примусові виконавчі дії є тривалими та у матеріалах виконавчого провадження відсутні систематичні чи будь-які інші перенесення примусових виконавчих дій з боку боржника та відсутні наявні обставини справи, які перешкоджали проведенню побачення стягувача з дітьми з боку боржника, окрім категоричної відмови дітей спілкуватись з матір`ю особливо без боржника, діти виходять до матері виключно на прохання боржника, діти за весь час проведення примусових виконавчих дій не погодились на проживання з матір`ю у визначений судом графік.

В судове засідання 10.04.2026 року ОСОБА_1 , ОСОБА_4 та представник Служби у справах дітей Броварської міської ради Броварського району Київської області не з`явилися, про дату, час та місце розгляду скарги повідомленні належним чином, що підтверджується довідками про доставку судових повісток до електронного кабінету. Про поважність причин не з`явлення суд не повідомили, а тому їх не з`явлення не перешкоджає розгляду скарги.

В судове засідання 10.04.2026 року представник боржника ОСОБА_5 та державний виконавець Мурашко О.В. заперечили проти задоволення скарги з підстав зазначених у відзивах, які надійшли до суду.

Заслухавши учасників, які з`явилися в судове засідання та дослідивши докази у справі суд встановив.

На виконанні у Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України перебуває виконавче провадження № 73990545 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 361/6226/17, виданого 19.02.2021 року Броварським міськрайоним судом Київської області. Боржник у справі батько дітей - ОСОБА_4 . Стягувач у справі мати дітей - ОСОБА_1 .

За виконавчим листом встановлено із урахуванням інтересів малолітніх дітей, забезпечення їх спілкування між собою, а також забезпечення участі, кожного із батьків у їхньому вихованні, відповідно до положень ч. 2 ст. 159 СК України, визначити наступний графік побачень:

- перший, третій тиждень кожного місяця із 10 год. 00 хв. суботи до 18 год. 00 хв. неділі малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають із матір`ю ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_2 ;

- другий, четвертий тиждень кожного місяця із 10 год. 00 хв. суботи до 18 год. 00 хв. неділі малолітні діти ОСОБА_2 та ОСОБА_3 проживають з батьком АДРЕСА_1 .

За постановою старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурашко О.В. від 03.03.2026 року у виконавчому провадженні № 73990545 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 361/6226/17, виданого 19.02.2021 року, призначені виконавчі дії відповідно до рішення суду о 10 год. 00 хв. у першу суботу місяця 2026 року на 07.03.2026 о 10 год. 00 хв. за адресою місця проживання боржника, вказаною у виконавчому документі: АДРЕСА_1 .

За листом непрацездатності № 21394782-2039402986-1 невідома особа була тимчасово непрацездатна з 04.03.2026 по 07.03.2026. Статус лікарняного листа закритий. Дані надані станом на 05.03.2026 року.

За заявою ОСОБА_4 адресованого Броварському ВДВС у у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України він повідомляє, що у зв`язку з тимчасовою втратою непрацездатності (хворобою) не має об`єктивної можливості брати участь у виконавчих діях призначених на 07.03.2026 року.

За постановою старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурашко О.В. від 06.03.2026 року у виконавчому провадженні № 73990545 з примусового виконання виконавчого листа у справі № 361/6226/17, виданого 19.02.2021 року, відкладено проведення виконавчих дій з примусового виконання виконавчого листа до 21.03.2026 року, оскільки до відділу надійшла заява стягувача від 05.03.2026 року про відкладення виконавчих дій на 07.03.2026 року. Згідно медичного висновку № 21394782-2039402986-1 від 04.03.2026 про тимчасову непрацездатність.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 2 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: - верховенства права; -обов`язковості виконання рішень; - законності.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 64-1 ЗУ «Про виконавче провадження» виконання рішення про встановлення побачення з дитиною полягає у забезпеченні боржником побачень стягувача з дитиною в порядку, визначеному рішенням. Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником цього рішення у час та місці побачення, визначених рішенням, а у разі якщо вони рішенням не визначені, то перевірка здійснюється у час та місці побачення, визначених державним виконавцем.

Відповідно до ст. 7, 8 р. ІХ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5 за наявності обставин, що перешкоджають проведенню побачення стягувача з дитиною, державний виконавець відкладає проведення виконавчих дій в порядку, визначеному статтею 32 Закону.

Державний виконавець здійснює перевірку виконання боржником рішення про встановлення побачення з дитиною у час та місці побачення стягувача з дитиною, визначені рішенням або державним виконавцем.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЗУ «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що перешкоджають проведенню виконавчих дій (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо), або з інших підстав, внаслідок виникнення яких сторони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, виконавець може відкласти проведення виконавчих дій з власної ініціативи або за заявою стягувача чи боржника на строк до 10 робочих днів. Про відкладення проведення виконавчих дій виконавець виносить відповідну постанову.

На підставі вищезазначеного суд вважає, що скаргу ОСОБА_1 слід задовольнити на підставі наступного.

Суд враховує, що виконавчим листом не зобов`язано ОСОБА_4 здійснити для виконання рішення суду дії по доставленню дітей до адреси проживання матері дітей ОСОБА_1 .

Отже, старший державний виконавець Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурашко О.В. мала пересвідчитися, що дійсно неможливо виконати рішення суду (виконавчий лист) 07.03.2026 року щодо побачення, спілкування дітей ОСОБА_2 та ОСОБА_3 із матір`ю ОСОБА_1 за місцем проживання стягувачки внаслідок відсутності боржника ОСОБА_4 через його захворювання (тимчасову непрацездатність).

І лише встановивши цю обставину державний виконавець повинна/могла відкласти проведення виконавчих дій через неможливість їх виконання внаслідок хвороби боржника ОСОБА_4 .

Старший державний виконавець до встановлення обставин не можливості проведення виконавчих дій внаслідок хвороби ОСОБА_4 , передчасно, 06.03.2026 року винесла постанову про відкладення проведення виконавчих дій. При цьому, державний виконавець не зазначила/не обґрунтувала в постанові на підставі чого вона дійшла висновку, що проведення виконавчих дій не можливе без ОСОБА_4 та внаслідок чого проведення виконавчих дій слід відкласти і відкласти саме до 21.03.2026 року при наявності відомостей щодо тимчасової непрацездатності по 07.03.2026 року.

Суд не бере до уваги посилання боржника, представника боржника та державного виконавця на те, що діти відмовляються від спілкування з матір`ю, оскільки ця обставина має встановлюватися державним виконавцем кожного разу при виконанні рішення суду.

Подібні висновки зробив і Верховний Суд у своїй постанові від 19.05.2022 року у справі № 638/12278/15-ц. Суд не приймає до уваги посилання представника боржника та державного виконавця на те, що Верховний Суд застосував таку позицію внаслідок систематичного відкладення проведення виконавчих дій через хворобу боржника, оскільки в самій постанові не вказано, що норму про відкладення проведення виконавчих дій слід застосовувати лише при систематичному відкладенні проведення виконавчих дій.

Відповідно до ч. 1 ст. 447-1 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.

Відповідно до ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд скасовує оскаржувані рішення та визнає оскаржувані дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

В даному випадку старшим державним виконавцем порушено право ОСОБА_1 на виховання та спілкування з дітьми у спосіб визначений рішенням суду. Не зазначення в скарзі ОСОБА_2 номерів статей Сімейного кодексу України (ст. 151, 153, 159 СК України тощо) не може бути підставою для відмови в задоволенні скарги.

Задовольняючи скаргу та визнаючи постанову неправомірною суд не скасовує її та не зобов`язує державного виконавця поновити порушене право скаржниці, оскільки внаслідок специфіки виконання рішення суду щодо побачень, спілкування з дітьми відповідно до графіку не можливо повернення в минуле та постанова вичерпала свою дію.

Суд не бере до уваги посилання представника боржника та державного виконавця на те, що скарга може бути задоволена лише у разі якщо це призведе до ефективного захисту прав скаржниці, оскільки вже саме задоволення скарги та встановлення неправильного застосування державним виконавцем норм права в подальшому, при виконанні цього рішення суду, буде усувати при аналогічних ситуаціях порушення її прав.

Застосування правових висновків Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 року у справі № 910/3009/18, від 02.02.2021 року у справі № 925/642/19 не можливе в цій ситуації, оскільки в них ведеться мова щодо захисту прав особи при позовному провадженні, а не під час примусового виконання прийнятого судом рішення на захист порушених прав особи.

Крім того, суд не бере до уваги посилання представника боржника та державного виконавця на правові висновки Верховного Суду у постановах від 09 грудня 2020 року у справі № 641/9433/19, від 16 грудня 2020 року у справі № 520/6667/14-ц, від 21 січня 2021 року у справі № 2-5398/11, від 15 лютого 2021 року у справі № 522/21761/18, від 11 березня 2021 року у справі № 755/6875/18, оскільки в них не йдеться, що скарга під час виконавчого провадження не підлягає задоволенню, якщо це не призведе до ефективного захисту прав скаржника.

Також, суд не бере до уваги посилання на те, що скаржниця в минулому допускала систематичне невиконання рішення суду, оскільки це не має значення для вирішення питання щодо порушення її прав на сьогоднішній час.

Керуючись ст. 258-261, 351-355, 447-451 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати неправомірними дії старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурашко Ольги Володимирівни щодо винесення постанови від 06.03.2026 року про відкладення проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 73990545 з примусового виконання виконавчого листа виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 19.02.2021 року у справі № 361/6226/17.

Визнати неправомірною постанову старшого державного виконавця Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Київського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Мурашко Ольги Володимирівни від 06.03.2026 року про відкладення проведення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 73990545 з примусового виконання виконавчого листа виданого Броварським міськрайонним судом Київської області 19.02.2021 року у справі № 361/6226/17.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення.

На ухвалу може бути подано апеляційна скарга безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення (ухвали).

Повна ухвала складена та підписана 22 квітня 2026 року.

Суддя С.П. Савчак