Ухвала суду № 135903879, 25.12.2025, Центральний районний суд м. Миколаєва

УКРАЇНА

ЦЕНТРАЛЬНИЙ РАЙОННИЙ СУД м. МИКОЛАЄВА

вул. Захисників Миколаєва, 41/12, м. Миколаїв, 54607 тел. (0512) 53-31-08

e-mail: inbox@ct.mk.court.gov.ua, web: ct.mk.court.gov.ua

Код ЄДРПОУ 02892528

490/10940/25

н\п 1-кс/490/5093/2025

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 грудня 2025 року слідчий суддя Центрального районного суду м. Миколаєва ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , розглянувши клопотання старшого слідчого в ОВС СВ УСБУ в Херсонській області ОСОБА_5 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Харцизьк Донецької області, військовослужбовцю « ІНФОРМАЦІЯ_2 », в званні молодший сержант, раніше не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні СВ Управління СБ України в Херсонській області перебувають матеріали кримінального провадження № 22025230000000515 від 22.12.2025 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

03.12.2025 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України.

Згідно вказаного повідомлення, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , маючи достатній рівень освіти, спеціальних знань і життєвий досвід, розуміючи факт збройного конфлікту, захоплення та подальшої окупації майже всієї частини Херсонської області ЗС РФ, а також те, що суверенітет України поширюється на всю її територію, Україна є унітарною державою, а її територія в межах існуючого кордону - цілісною і недоторканною, перебуваючи у невстановленому досудовим розслідуванням місці, у невстановлені час та дату, але не пізніше червня 2022 року, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, перейшов на бік ворога шляхом добровільного вступу на службу до незаконного збройного формування, після чого надавав безпосередню допомогу державі-агресору (Російській Федерації) та її представникам у проведенні підривної діяльності проти України.

Так, не пізніше червня 2022 року ОСОБА_6 знаходячись на окупованій території Калинівської селищної територіальної громади Бериславського району Херсонської області, перейшов на бік ворога в умовах воєнного стану будучи військовослужбовцем 2 мотострілкового батальйону незаконного збройного формування 109 стрілецького полку 1 армійського корпусу (до 2022 року т.зв. «народная милиция») ДНР» (далі 2 мб 109 сп 1 ак «ДНР»).

Зайнявши вказану посаду, ОСОБА_6 щонайменше з червня 2022 року до моменту деокупації правобережної частини Херсонської області, а саме до 11.11.2022, діючи в умовах воєнного стану, знаходячись на території с-ща Калинівське Бериславського району Херсонської області, активно публічно сприяв реалізації плану держави-агресора щодо придушення будь-яких проявів незгоди з визнанням політики окупаційної влади, проводив позасудові репресії над цивільними особами, приймав участь в їх нелегальних ув`язненнях, залишаючи цих осіб протягом усього часу ув`язнення без законодавчого захисту, примушував йти на негласну співпрацю, застосовував жорстоке поводження, утримуючи ув`язнених в нелюдяних умовах, тобто надавав Російській Федерації допомогу в проведенні підривної діяльності проти України в умовах воєнного стану на шкоду її суверенітетові, територіальній цілісності та недоторканності, обороноздатності та державній безпеці.

Зокрема, 14.06.2022 в першій половині дня (більш точний час у ході розслідування не встановлено) ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та з ще одним невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням фізичного насильства затримали потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у складі Збройних Сил чи інших збройних формувань України не перебував, жодної зброї не мав, участі у бойових діях не брав, після чого вивезли його на трасу за с-щем Калинівське Херсонської області (за координатами 47.1097892, 32.9867365).

Після цього, ОСОБА_6 , знаходячись на околиці с-ща Калинівське Херсонської області (за координатами 47.1097892, 32.9867365), діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 та з ще одним невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ, звинувачуючи ОСОБА_8 у наведенні та передачі інформації про позиції військовослужбовців ЗС РФ, застосували стосовно останнього психологічне та фізичне насильство, що виразилося в імітації розстрілу потерпілого та нанесенні ударів в різні частини тіла.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше червня 2022 року, громадянин України ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підтримуючи збройну агресію Російської Федерації проти України, будучи залученим невстановленими досудовим розслідуванням особами до реалізації спільного плану на придушення будь-яких проявів незгоди з визнанням політики окупаційної влади, встановлення та нав`язування політичного режиму Російської Федерації та переслідування цивільного населення з проукраїнською позицією, перебуваючи на території окупованої частини Херсонської області, діючи з прямим умислом, вступив на службу до незаконного збройного формування так званого « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (далі « ІНФОРМАЦІЯ_4 ») військовослужбовцем 2 мотострілкового батальйону.

При цьому, ОСОБА_6 , вступаючи до незаконного збройного формування так званого « ІНФОРМАЦІЯ_4 », був достовірно обізнаним, що останнє не відноситься до збройних формувань, передбачених Законами України «Про Збройні Сили України», «Про Службу Безпеки України», «Про Національну поліцію», «Про Державну прикордонну службу України», «Про Національну гвардію України», «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб» та іншими законодавчими актами України, якими передбачено створення та функціонування збройних формувань України.

«109 СП 1 армійського корпусу «ДНР» має організаційну структуру військового типу (поділяється на структурні підрозділи (групи, пости) з визначенням особового складу кожного з них, для його учасників введені військові звання, формений одяг військового типу), характеризуються наявністю єдиноначальності та субординації, використанням знаків розрізнення (нарукавних шевронів та інших предметів), мають воєнізований характер завдань та методів (здійснення збройного опору підрозділам Збройних Сил України й інших військових формувань України та мають для цього відповідні матеріальні засоби (вогнепальну зброю - автомати, бойові припаси (набої) та військову техніку.

Таким чином, «109 СП 1 армійського корпусу «ДНР» являє собою формування, яке незаконно має на озброєнні придатну для використання вогнепальну та вибухову зброю.

Діяльність зазначеного не передбаченого законами України формування спрямована, у тому числі, на придушення будь-яких проявів незгоди з визнанням політики окупаційної влади, встановлення та нав`язування політичного режиму російської федерації та переслідування цивільного населення з проукраїнською позицією.

ОСОБА_6 , перебуваючи у складі незаконного збройного формування «ДНР» отримав особисту вогнепальну автоматичну зброю невстановленого зразка, таким чином він надав згоду на проходження так званої «військової служби» у підрозділах незаконного збройного формування, створеного, підпорядкованого, керованого та фінансованого РФ.

У червні 2022 року ОСОБА_6 , приймаючи участь у діяльності незаконного збройного формування т.зв. «109 СП 1 армійського корпусу «ДНР», за попередньою змовою з іншими особами, знаходячись на території Бериславського району Херсонської області, активно публічно сприяв реалізації плану держави-агресора щодо придушення будь-яких проявів незгоди з визнанням політики окупаційної влади, проводив позасудові репресії над цивільними особами, приймав участь в їх нелегальних ув`язненнях, залишаючи цих осіб протягом усього часу ув`язнення без законодавчого захисту, примушував йти на негласну співпрацю, застосовував жорстоке поводження, утримуючи ув`язнених в нелюдяних умовах.

Зокрема, 14.06.2022 в першій половині дня (більш точний час у ході розслідування не встановлено) ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та з ще одним невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ, перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , із застосуванням фізичного насильства затримали потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який у складі Збройних Сил чи інших збройних формувань України не перебував, жодної зброї не мав, участі у бойових діях не брав, після чого вивезли його на трасу за с-щем Калинівське Херсонської області (за координатами 47.1097892, 32.9867365).

Після цього, ОСОБА_6 , знаходячись на околиці с-ща Калинівське Херсонської області (за координатами 47.1097892, 32.9867365), діючи спільно та за попередньою змовою з ОСОБА_7 та з ще одним невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ, звинувачуючи ОСОБА_8 у наведенні та передачі інформації про позиції військовослужбовців ЗС РФ, застосували стосовно останнього психологічне та фізичне насильство, що виразилося в імітації розстрілу потерпілого та нанесенні ударів в різні частини тіла.

У невстановлений досудовим розслідуванням час та дату, але не пізніше березня 2022 року, військовослужбовці 2 мотострілкового батальйону « ІНФОРМАЦІЯ_4 » (далі 2 мб 109 сп 1 ак «ДНР») ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , проходили службу та брали активну участь у військових діях проти України, відкрито носили автоматичну зброю, формений одяг та спорядження, які приналежні військовослужбовцям РФ, тобто відповідно до ст. ст. 43, 44 Додаткового протоколу І були комбатантами та зобов`язані додержуватись норм міжнародного права, застосовуваного в період збройного конфлікту.

Виконуючі відведені їм ролі, 13.06.2022 приблизно об 11.00 год. військовослужбовці 2 мб 109 сп 1 ак «ДНР» ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , діючи спільно між собою та з ще двома невстановленими досудовим розслідуванням військовослужбовцями ЗС РФ, будучи озброєними вогнепальною зброєю, з метою проведення обшуку прибули до місця мешкання потерпілого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за адресою: АДРЕСА_2 .

Перебуваючи на території вказаного домоволодіння, ОСОБА_7 навів зброю на ОСОБА_8 , зазначаючи про те, що їм відомо про обізнаність потерпілого щодо роботи веж мобільного стільникового зв`язку. Отримавши на це заперечення від ОСОБА_8 , вказані особи провели обшук будинку та прилеглої території, після чого покинули територію домоволодіння, зазначивши, що ще «повернуться», а до того часу потерпілий має згадати «прізвища осіб, які володіють потрібною їм інформацією».

Наступної доби, а саме 14.06.2022 у першій половині дня (більш точний час у ході досудового розслідування не встановлено) ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , діючи спільно між собою та з ще одним невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ, будучи озброєними вогнепальною зброєю, повторно прибули за місцем проживання потерпілого ОСОБА_8 за адресою: АДРЕСА_2 .

У той час, коли ОСОБА_8 наблизився до зазначених осіб, ОСОБА_6 , діючи спільно та у присутності ОСОБА_7 і невстановленого досудовим розслідуванням військовослужбовця ЗС РФ, без будь-яких пояснень, застосовував стосовно ОСОБА_8 фізичне насильство шляхом нанесення одного удару кулаком правої руки в живіт, чим порушив вимоги статті 27 Конвенції (заборона насильства) та ст. 75(2)(a)(а.3) Додаткового протоколу І (заборона тілесних покарань).

Після цього, ОСОБА_6 діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та з ще одним невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ, із застосуванням фізичної сили посадили ОСОБА_8 на заднє сидіння автомобіля невстановленої марки та моделі, на якому перевезли його за с-ще Калинівське Херсонської області, тим самим затримали цивільну особу, яка у складі Збройних Сил чи інших збройних формувань України не перебувала, військової зброї не мала, участі у бойових діях не брала, тобто була особою, яка підпадає під захист ст. 4 Конвенції, як громадянин України, котрий не бере активної участі у бойових діях та опинився у ході окупації під владою сторони конфлікту (РФ).

Зупинивши автомобіль посеред дороги за с-щем Калинівське Херсонської області (за координатами 47.1097892, 32.9867365), ОСОБА_7 наказав ОСОБА_8 вийти з автомобіля та підійти до нього. Коли потерпілий наблизився до ОСОБА_7 , останній, діючи спільно та у присутності ОСОБА_6 , безпричинно застосував стосовно ОСОБА_8 фізичне насильство шляхом нанесення одного удару прикладом автомата в плече потерпілого та одного удару ногою в живіт.

У подальшому, ОСОБА_6 , діючи за попередньою змовою з ОСОБА_7 та з ще одним невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ, дістав з автомобілю саперну лопату, кинув її потерпілому ОСОБА_8 та наказав копати.

Одразу після цього, ОСОБА_6 , діючи спільно та у присутності ОСОБА_7 і невстановленого досудовим розслідуванням військовослужбовця ЗС РФ, наставив вогнепальну зброю на ОСОБА_8 та, звинувачуючи потерпілого у наведенні та передачі інформації про позиції військовослужбовців ЗС РФ, застосував стосовно останнього психологічне насильство, що виразилося у здійсненні імітації його розстрілу шляхом двох - трьох пострілів з автоматичної зброї під ноги.

Надалі, ОСОБА_7 продовжуючи переслідувати спільну злочинну мету, діючи у присутності ОСОБА_6 , застосував до ОСОБА_8 фізичне насильство, що виразилося в нанесенні одного удару прикладом автоматичної зброї в область голови, від якого потерпілий присів на землю.

Продовжуючи свої злочинні дії, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та з ще одним невстановленим досудовим розслідуванням військовослужбовцем ЗС РФ застосували до ОСОБА_8 фізичне насильство шляхом хаотичного нанесення у сукупності щонайменше 50 (точна кількість у ході досудового розслідування не встановлена) ударів ногами, руками в різні частини тіла потерпілого.

Своїми діями ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та інший невстановлений військовослужбовець ЗС РФ порушили вимоги статей 32, 147 Конвенції (заборона катування) та статтю 75(2)(a)(а.2), (а.1)(е) Додаткового протоколу І (заборона катування, погроза вбивством).

За результатами застосування до ОСОБА_8 фізичного насильства та катування ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та невстановлений військовослужбовець ЗС РФ спричинили потерпілому тілесні ушкодження у вигляді закритих переломів 6,7 ребер справа з розривом правої легені, які відносяться до середньої тяжкості тілесних ушкоджень за ознакою тривалого розладу здоров`я.

По закінченню побиття вказані особи покинули місце злочину, поїхавши у невідомому напрямку, залишивши потерпілого без допомоги та у небезпечному для життя стані.

Отже, ОСОБА_6 за попередньою змовою з ОСОБА_7 та іншою невстановленою досудовим розслідуванням особою, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, вчинив дії, спрямовані на порушення законів та звичаїв війни, що полягало у жорстокому поводженні з цивільним населенням, яке виразилось у катуванні: нанесенні ударів, завданні сильних фізичних (побоїв і тілесних ушкоджень) та психічних (імітація страти) страждань потерпілому ОСОБА_8 з метою отримання інформації, яка їх цікавила, чим порушив ст. ст. 27, 32, 147 Конвенції (заборона насильства та катування) та ст. 75(2)(а.2), (а.3), (а.1)(е) Додаткового протоколу І (заборона катування та тілесних покарань, погроза вбивством).

У зв`язку з цим, в той же день, у відповідності до вимог статей 278, 111, 112, ч. 8 ст. 135 КПК України, повідомлення про підозру та повістки про виклик підозрюваного ОСОБА_6 на 08, 09 та 10 грудня 2025 року опубліковані в газеті КМУ «Урядовий кур`єр» та на офіційному сайті Офісу Генерального прокурора, за посиланням https://www.gp.gov.ua.

17.12.2025 постановою слідчого підозрюваного ОСОБА_6 оголошено в розшук.

Слідчий звернувся до слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва з погодженим із прокурором відділу Херсонської обласної прокуратури ОСОБА_9 клопотанням про застосування відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. В обґрунтування клопотання вказав, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від восьми до дванадцяти років. Підозра є обґрунтованою, підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами, є ризики того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється. Запобігти вказаним ризикам та забезпечити належне виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків не зможе обрання більш м`якого запобіжного заходу.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисник проти задоволення клопотання заперечував посилаючись на необґрунтованість ризиків.

Заслухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали клопотання та кримінального провадження, приходжу до наступного.

Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України, запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду.

Стаття 177 КПК України містить правові норми щодо мети та підстав застосування запобіжних заходів. Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Згідно положень ч. 6 ст. 193 КПК України, слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук. У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м`який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.

Згідно вимог п.п. 3 і 4 ст. 5 Конвенції про основоположні права та свободи та практику Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 111, ч. 2 ст. 260, ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 438 КК України, яке відносяться до категорії особливо тяжкого злочину, за вчинення якого передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк п`ятнадцять років або довічним позбавленням волі, з конфіскацією майна. Підозра є обґрунтованою, підтверджується наступними зібраними матеріалами кримінального провадження:

- протокол допиту свідка ОСОБА_10 від 29.10.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_11 від 23.10.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_12 від 22.10.2025;

- протокол допиту свідка ОСОБА_13 від 22.10.2025;

- протокол пред`явлення для впізнання ОСОБА_6 ОСОБА_11 від 05.09.2025;

- протокол пред`явлення для впізнання ОСОБА_6 ОСОБА_8 від 05.09.2025;

- протокол проведення слідчого експерименту щодо отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 від 03.11.2025;

- протокол проведення слідчого експерименту щодо позбавлення волі та отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_8 від 03.11.2025;

- протокол допиту потерпілого ОСОБА_8 від 05.09.2025;

- Висновок експерта по факту спричинення 14.06.2022 тілесних ушкоджень середньої тяжкості ОСОБА_8 №552-МС від 22.09.2025.

З урахуванням викладеного, тяжкості покарання, яке загрожує ОСОБА_6 у разі визнання його винним в інкримінованому правопорушенні, того факту, що ОСОБА_6 знаходиться в державному розшуку, його фактичне місцезнаходження до цього часу не встановлено, вважаю доведеною наявність ризиків, передбачених п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме того, що підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих у даному кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Враховуючи викладене, оскільки прокурором доведено наявність мети та підстав застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, а такождоведено, що підозрюваний оголошений у розшук та перебуває на тимчасово окупованій території України, вважаю необхідним клопотання прокурора задовольнити.

При цьому, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою не може перевищувати шістдесяти днів, який у відповідності до ч. 2 цієї ж статті обчислюється з моменту взяття під варту, а якщо взяттю під варту передувало затримання підозрюваного, обвинуваченого, - з моменту затримання.

Керуючись ст.ст. 177, 183, 193, 194, 196, 197, 309 КПК України, -

УХВАЛИВ:

Клопотання - задовольнити.

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Питання про застосування ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжного заходу або його зміну на більш м`який запобіжний захід розглянути після його затримання і не пізніш як через 48 годин з часу доставки до місця кримінального провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом 5 днів.

Повний текст ухвали оголошено 29 грудня 2025 року о 13 год. 20 хв.

СЛІДЧИЙ СУДДЯ ОСОБА_14