Ухвала суду № 135903848, 21.04.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

СНІГУРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

іменем України

21 квітня 2026 року м. Снігурівка

справа №485/2096/25

провадження № 2-і/485/13/26

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі головуючої судді Бодрової О.П., за участю секретаря судового засідання Літвінової Д.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Снігурівка заяву ОСОБА_1 , від імені якого діє ОСОБА_2 , про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості,

установив:

Суть заяви

03 квітня 2026 року через систему «Електронний суд» ОСОБА_2 , який діє від імені ОСОБА_1 , звернувся із заявою про розстрочення виконання рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 березня 2026 року у цивільній справі № 485/2096/25 за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості.

Заяву мотивує тим, що рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 березня 2026 року з відповідача на користь АТ КБ «Приватбанк» стягнуто заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.11.2019 у загальній сумі 55736,93 грн та 2422,40 грн понесених судових витрат.

В обґрунтування заяви про розстрочку виконання вище вказаного рішення суду представник ОСОБА_1 посилається на скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , оскільки останній не працює, має статус ВПО, орендує житло без допомоги держави, рухомого та нерухомого майна немає. На підтвердження чого надав довідки ОК-5 та ОК-7, довідку про взяття на облік ВПО. Просить розстрочити виконання рішення Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 березня 2026 року на 11 місяців рівними частинами.

14 квітня 2026 року від представника позивача надійшла заява, в якій останній вважав заяву про рострочення виконання рішення суду необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню. Зазначив, що відповідач у своїй заяві лише констатує факт відсутності роботи та статус ВПО, однак належних доказів не надав. Розстрочення виконання рішення не змінює правової природи зобов`язання, а лише відтерміновує право стягувача на отримання коштів. У зв`язку з наведеним, просив суд відмовити у задоволенні заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Позиції учасників справи

У судове засідання учасники справи не з`явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені.

Представник заявника у заяві про розстрочення виконання рішення суду просив про розгляд справи у їх відсутності.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно.

За змістом ст.435 ЦПК України неявка учасників справи не перешкоджає розгляду питання про розстрочення виконання рішення суду.

У відповідності до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Мотиви суду

Дослідивши матеріали заяви, суд приходить до такого висновку.

Рішенням Снігурівського районного суду Миколаївської області від 05 березня 2026 року в справі №485/2096/25 (провадження №2/485/38/26) позовну заяву Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості задоволено. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором №б/н від 05.11.2019 в розмірі 55736,93 грн (п`ятдесят п`ять тисяч сімсот тридцять шість гривень дев`яносто три копійки) гривень. Стягнуто із ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» судові витрати у розмірі 2422,40 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) грн.

За заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання (ч.1 ст. 435 ЦПК України).

Відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст.435 ЦПК України).

Право сторони звернутися із заявою про розстрочення виконання рішення суду передбачене також ст. 33 Закону України "Про виконавче провадження", згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами.

Така правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 27 лютого 2019 року у справі № 796/43/2018, від 19 червня 2019 року у справі № 2-55/10.

Під час вирішення питання про відстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватися також інтереси стягувача.

Стаття 129-1 Конституції України проголошує, що судові рішення ухвалюються іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Обґрунтовуючи заяву про розстрочення виконання рішення суду, представник відповідача послався на скрутне матеріальне становище ОСОБА_1 , який не працює та є внутрішньо переміщеною особою, винаймає житло без допомоги держави.

За даними копії індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-5 щодо ОСОБА_1 , звітний рік 2016, усього за рік для пенсії: 10012,42 грн, звітний рік 2017, усього за рік для пенсії: 15077,89 грн, звітний рік 2018, усього за рік для пенсії: 44676,00 грн, звітний рік 2019, усього за рік для пенсії: 50076,00 грн.

За даними копії індивідуальних відомостей про застраховану особу форми ОК-7 щодо ОСОБА_1 , звітний рік 2016, усього за рік у межах максимальної величини 10012,42 грн, звітний рік 2017, усього за рік у межах максимальної величини 15077,89 грн, звітний рік 2018, усього за рік у межах максимальної величини 44676,00 грн, звітний рік 2019, усього за рік у межах максимальної величини 50076,00 грн.

Довідку про доходи ОСОБА_1 за останні півроку суду не надали. Сама лише відсутність офіційної роботи без вжиття заходів до її пошуку не може бути підставою для звільнення боржника від виконання судового рішення.

Окрім того, факт оренди житла ОСОБА_1 не підтверджений жодним належним та допустимим доказом.

Посилання на скрутне матеріальне становище відповідача, ураховуючи ступінь вини відповідача у виникненні спору, не свідчать про винятковість причин невиконання рішення суду, а тому не можуть бути підставою для відстрочення виконання рішення суду. Крім того, суд ураховує, що відповідач не надав суду доказів відсутності грошових коштів на банківських рахунках та відсутності майна на праві власності, зокрема автомобілів та нерухомості. Крім того, як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 26.04.2022 взятий на облік внутрішньо переміщеної особи, проте будь-яких доказів щодо не отримання останнім допомоги як внутрішньо переміщеній особі матеріали справи також не містять.

На переконання суду сама по собі складність життєвих обставин, зокрема перебування у статусі внутрішньо переміщеної особи, винаймання житла, не є безумовними підставами для відстрочки виконання судового рішення. Такі обставини підлягають оцінці судом у сукупності з доказами, які підтверджують реальну неможливість виконання рішення саме у визначений законом спосіб та у відповідний строк.

З урахуванням вище зазначеного, надані представником відповідача докази не підтверджують наявності обставин, на які посилається останній як на підставу для розстрочення судового рішення. Суду не надано належних доказів неможливості чи ускладнення сплати ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором.

Враховуючи наведені обставини, відсутні підстави для задоволення заяви представника відповідача про розстрочення виконання рішення суду, оскільки розстрочення рішення суду за відсутності доказів неможливості його виконання, суперечитиме принципу обов`язковості виконання судового рішення та порушуватиме "справедливий баланс" між сторонами.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що відсутні підстави для задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду.

Керуючись ст.258-261, 435 ЦПК України, суд

постановив:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 , від імені якого діє Дзюбак Олександр Олександрович, про розстрочення виконання рішення суду у цивільній справі за позовною заявою Акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Повна ухвала складена 21 квітня 2026 року.

Суддя О.П.Бодрова