Рішення № 135903832, 22.04.2026, Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 484/5672/25

Провадження № 2/484/117/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Первомайськ

Первомайський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Маржиної Т.В.,

за участю секретаря судового засідання Ткаченко К.А.,

представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Партнер-Агро» - адвоката Беженару О.С.,

у відсутність позивача ОСОБА_1 , його представника адвоката Рідош-Шаповал В.І. та представника відповідача адвоката Іванченка О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення орендної плати, ціна позову 16 622 грн., -

ВСТАНОВИВ:

10.10.2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ТОВ «Агрофірма Корнацьких», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Партнер-Агро», про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення орендної плати, ціна позову 16 622 грн., мотивуючи тим, що йому на підставі Державного акту серії ЯК № 990958 на праві власності належить земельна ділянка площею в 1,99 га, яка знаходиться в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093. 29.12.2012 року між ним та представником ТОВ «Партнер-Агро» було укладено договір оренди цієї земельної ділянки, де він зобов`язався передати земельну ділянку в оренду ТОВ «Партнер-Агро» терміном на 20 років, а ТОВ «Партнер-Агро» щорічно до 31 грудня сплачувати йому орендну плату в розмірі 5% від грошової оцінки земельної ділянки, що на той час складала 41 554.77 грн. Таким чином між ним та ТОВ «Партнер-Агро» виникли взаємні зобов`язання. Відповідно до Акту приймання-передачі від 29.12.2012 року він передав підприємству належну йому земельну ділянку, а ТОВ «Партнер-Агро» прийняло її. Відповідно до відмітки в договорі оренди його було зареєстровано у відділі Держкомзему Первомайського району і в реєстрі земель вчинено запис від 29.12.2012 року за № 482548404003956. ТОВ «Партнер-Агро» виконувало свої обов`язки по договору, сплачувало орендну плату в 2014-2016 роках, потім припинило надавати орендну плату, мотивуючи тим, що зазначену земельну ділянку в числі інших захоплено іншим підприємством, яке і використовує земельні ділянки з того часу. Відсутність платежів по орендній платі та по сплаті земельних податків підтверджується відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків, яку він отримав в Первомайській ДПІ. Підприємством, яке на даний час безпідставно використовує його земельну ділянку є ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Таким чином, відповідач ТОВ Агрофірма Корнацьких» повинен повернути йому земельну ділянку та виплатити орендну плату за період користування нею з 2017 року по 2024 рік включно. Відповідно до умов договору оренди орендна плата становить 5% від грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно договору оренди становить 41 554.77 грн. Відповідно орендна плата становить 2 077.74 грн. В загальному за період з 2017 року по 2024 рік орендна плата, яка підлягає виплаті, становить 16 622 грн. За таких обставин просить зобов`язати відповідача повернути йому зазначену земельну ділянку та стягнути з відповідача ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на його користь плату за безпідставне користування належною йому земельною ділянкою в період з 2017 року по 2024 рік в сумі 16 622 грн.

Ухвалою суду від 10.10.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглядати справу в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання. Сторонам роз`яснено порядок та строки подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, клопотань і доказів.

03.11.2025 року від представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Партнер-Агро» - адвоката Беженару О.С. до суду надійшли пояснення третьої особи, в яких вона підтвердила обставини справи, викладені в позовній заяві, крім того, додала, що обставини та факт самовільного зайняття землі відповідачем підтверджуються судовими рішеннями у справі № 915/1111/13 (рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.08.2013, підтвердженим та залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 і постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2014), якими ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зобов`язано повернути з незаконного самовільного користування земельну ділянку в складі інших орендованих земель законному орендареві ТОВ «Партнер Агро» без відшкодування затрат за час незаконного користування ними. Примусове виконання зазначеного судового рішення відбулось 28.08.2015 зі складенням державним виконавцем акту про передачу ТОВ «Партнер Агро» земельних ділянок, в тому числі й належної позивачу. Натомість ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з 2016 року продовжила самовільне зайняття земель, орендованих ТОВ «Партнер Агро». Це підтверджується матеріалами перевірок ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області за 2017 (засів 2016 року) 2021 роки: актами перевірок вимог земельного законодавства за об`єктом-земельної ділянки, актами обстеження з додатками до них від 20.06.2017, 30.05.2018, 27.09.2018, 16.08.2019, 02.09.2020, 19.04.2021. Поряд з цим про сільськогосподарську діяльність відповідача на орендованих третьою особою землях, в тому числі й землі, належній позивачу, свідчать протоколи огляду місця події складені слідчими поліції в 2017 2020 роках в кримінальних справах. Земельна ділянка не звільнена (не повернута) відповідачем до теперішнього часу. Також обставини самовільного зайняття протягом 2017-2019 років всіх орендованих третьою особою земель (1520,1737 га), в тому числі й позивача , встановлені судовим рішенням щодо відповідача та за його участі, зокрема, постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.04.2021 у справі № 484/684/20. Отже судовими рішеннями встановлені обставини продовжуваного фактичного використання відповідачем земельних ділянок, орендованих ТОВ «Партнер Агро», зокрема, і земельної ділянки позивача. Крім того, 04.07.2013 Господарський суд Миколаївської області у справі №915/1125/13 за позовом орендаря - ТОВ «Партнер-Агро» до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, забезпечив позов і заборонив ТОВ «Агрофірма Корнацьких» вчиняти будь-які дії на земельних ділянках, які орендуються ТОВ «Партнер-Агро» і розташовані біля с. Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області. Вказана ухвала діє дотепер. Отже, сільськогосподарська діяльність на земельній ділянці позивача здійснюється відповідачем з маленькою перервою на примусове виконання судового рішення майже 12 років без достатньої правової підстави, що підтверджено судовими рішеннями. Відповідач є належним відповідачем у цій справі. Доданими доказами підтверджується, що протягом 2013 2015, 2016-2021 років земельною ділянкою позивача фактично користувалось ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Власник землі ОСОБА_1 не укладав з відповідачем будь-яких правочинів щодо земельної ділянки, отже відповідач користується цією земельною ділянкою без достатніх на те правових підстав, самовільно. Поряд з цим відповідач не надав доказів повернення земельної ділянки позивачу чи її звільнення від власного майна, працівників тощо, отже після 2021 року продовжив самовільно займати землю. Оскільки земельна ділянка позивача перебуває у фактичному володінні відповідача, він зобов`язаний її повернути. Отже, вимоги позивача про стягнення коштів та повернення відповідачем йому земельної ділянки є обґрунтованими та законними, тож просила позов задовольнити.

07.11.2025 року від представника відповідача адвоката Іванченка О.О. до суду надійшли заперечення проти доводів та міркувань, викладених у поясненнях представника третьої особи, в яких він навів свою позицію щодо позову, а саме зазначив про те, що відповідач позов не визнає з наступних підстав. В провадженні Господарського суду Миколаївської області перебуває справа №915/686/20 за позовом ТОВ «Партнер-Агро» до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та ПП «Перемога Народу» про стягнення з відповідачів у солідарному порядку завданої ними шкоди у загальній сумі 7 134 319,04 грн., в якій за твердженням ТОВ «Партнер-Агро» неправомірним користувачем спірних земельних ділянок виступає ПП «Перемога Народу» (орендар земельних часток паїв), а ТОВ «Агрофірма Корнацьких» лише надає допомогу сільськогосподарською технікою для обробітку землі, а в наданій справі №484/5672/25 за твердженням ТОВ «Партнер-Агро» все навпаки, ТОВ «Агрофірма Корнацьких» є неправомірним користувачем спірних земельних ділянок, а про ПП «Перемога Народу» взагалі нічого не зазначено, хоча йдеться про той самий масив землі. ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не вчиняло самовільне зайняття земельної ділянки. Так, 06.07.2015 року між ПП «Перемога Народу» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельних часток (паїв), які належать останній на підставі договорів купівлі-продажу, сертифікатів про право власності, свідоцтв про право на спадщину, до складу якої увійшла земельна ділянка позивача. Зазначений договір та договори купівлі-продажу ніким не оскаржувались та не визнавались судом недійсними, а отже законним власником майна є ОСОБА_2 , а орендарем є ПП «Перемога Народу». Вважає, що оскільки спірна земля перебувала в обробітку задовго до укладання Договору оренди землі від 29.12.2012 року між Позивачем та Третьою особою, то такий правочин має всі ознаки недійсності та нікчемності, оскільки був укладений без наміру настання реальних правових наслідків, оскільки ця земля вже була зайнята і очевидно, що виконання Договору від 29.12.2012 року було неможливим, що відповідає фактичним обставинам спору. Крім того, такий договір було укладено явно на шкоду інтересам дійсного власника земельних часток (паїв) ОСОБА_2 , відтак в силу приписів ч.1 ст. 228 ЦК України Договір оренди землі від 29.12.2012 року є нікчемним. Крім того, на думку представника відповідача існують протиріччя в актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки та актах перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 20.06.2017, 30.05.2018, 27.09.2018, 16.08.2019, 02.09.2020, 19.04.2021; акти ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області також різняться складом осіб, які нібито здійснили самовільне зайняття земельних ділянок. Так, наприклад, в Акті перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 02.09.2020 № 571-ДК/507/АП/09/01/-20, зазначено, що обробіток начебто здійснено ТОВ «Агрофірма Корнацьких», водночас, в Акті перевірки дотримання земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 19.04.2021 року за № 295-ДК/263/АП/09/01/-21 зазначено, що з боку ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та ПП «Перемога Народу» начебто здійснено зайняття земельних ділянок без виникнення будь-яких прав. Однак вказані акти Держгеокадастру було складено на звернення (замовлення) рейдерського підприємства ТОВ «Партнер Агро» та зазначені акти не містять об`єктивних даних щодо дійсних правовідносин, мають характер припущень, не підтверджених жодними доказами. В матеріалах перевірок відсутні пояснення осіб, які за версією державних інспекторів «здійснили самовільне зайняття земельних ділянок», за наслідками таких «перевірок» жодну особу не було притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за «самовільне зайняття земельних ділянок». Десятки ініційованих пов`язаними з ТОВ «Партнер Агро» особами кримінальні провадження закриті у зв`язку із відсутністю події будь-якого злочину. Представник третьої особи не пояснив, яким чином додані копії так званих «актів» стосуються предмету спору, яке мають відношення до фактів, які доказує Позивач, або яким чином ці документи мають свідчити про обставини, на які посилається Позивач в обґрунтування своїх позовних вимог. Вважає, що зазначені ксерокопії не мають жодного відношення до предмету спору. Тож ТОВ «Агрофірма Корнацьких» заявляє заперечення проти використання цих ксерокопій документів. Щодо долучених представником Третьої особи протоколів оглядів Первомайського відділу поліції ГУ НП в Миколаївській області за 2017-2020 роки зазначив, що вказані протоколи огляду не містить інформації, що вони будь-яким чином стосується земельної ділянки, зазначеної Позивачем у позовній заяві. Тобто в установленому порядку та за визначеною законом процедурою не встановлено сам факт «самовільного зайняття земельних ділянок» ані з боку ТОВ «Агрофірма Корнацьких», ані ПП «Перемога народу». Крім того, ТОВ «Партнер-Агро» не має права користуватися земельною ділянкою, зазначеною в позовній заяві, не внаслідок її «самовільного захоплення» відповідачем, а внаслідок накладення на неї арешту. Окрім того, позивач не надав належних та допустимих доказів створення перешкод ТОВ «Агрофірма Корнацьких» в користуванні земельною ділянкою, зазначеною в позовній заяві, позивачу або ТОВ «Партнер-Агро», однак останнє не вчиняло жодних дій щодо користування нею. Представник відповідача підтвердив, що між ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та позивачем відсутні правовідносини щодо оренди земельної ділянки, вказав, що він не використовує зазначену земельну ділянку, а тому вважає, що не несе відповідальності за невиконання зобов`язань ТОВ «Партнер-Агро». Вважає, що при вирішенні справи слід врахувати інформацію про кримінальні провадження за обвинуваченням посадових осіб ТОВ «Партнер-Агро» у вчиненні злочину, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України за фактом заволодіння землею, належною ОСОБА_2 та майном (врожаєм сільськогосподарських культур), належним ПП «Перемога народу». За таких обставин просив відмовити в задоволенні позову.

Ухвалою суду від 11.12.2025 року надану позовну заяву залишено без руху з підстав, що вона не відповідає вимогам ст.ст. 175, 177 ЦПК України, надано позивачу строк для усунення недоліків позову.

08.01.2026 року представником позивача адвокатом Рідош-Шаповал В.І. вчасно усунуто недоліки позовної заяви, у зв`язку з чим розгляд справи продовжено.

Ухвалою суду від 09.01.2026 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 18.02.2026 року, 10:00 годину.

10.04.2026 року від представника відповідача Іванченка О.О. надійшов письмовий виступ у судових дебатах, в якому він, посилаючись на обставини, викладені в наданій ним раніше заяві по суті спору, просив відмовити в задоволенні позову. Крім того, просив судове засідання, призначене на 16.04.2026 року, провести в його відсутність.

16.04.2026 року від представника позивача Рідош-Шаповал В.І. надійшла письмова промова в судових дебатах у справі, в якій вона, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, позов просила задовольнити. Крім того, зазначила, що доказами безпідставного використання земельної ділянки є акти надані ГУ Дкержгеокадастру в Миколаївській області, надані матеріали ТОВ Партнер Агро, зокрема, протоколи огляду місця події, акти ГУ Держгеокадастру в Миколаївській області; протоколи засвідчують те, що поля, в складі яких є і земельна ділянка позивача обробляються сільськогосподарською технікою, яка належить ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та відповідні дані про реєстрацію цього транспорту за ТОВ «Агрофірма Корнацьких», рішення Господарського суду Миколаївської області від 23.07.2013 року в справі №915\1111\13, яким підтверджено факт незаконного користування земельними ділянками відповідачем та іншими документами, які були досліджені в судовому засіданні. Крім того, просила судове засідання, призначене на 16.04.2026 року, провести в її та позивача відсутність.

Від позивача надійшла письмова промова в судових дебатах у справі, в якій він, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, позов просив задовольнити.

В судовому засіданні 16.04.2026 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору ТОВ «Партнер-Агро» - Беженару О.С. позов підтримала, просила задовольнити з підстав, викладених у письмових поясненнях по суті спору. Також надіслала до суду в письмовому вигляді промову в судових дебатах, в якій відобразила ті ж обставини справи, що і в письмових поясненнях.

Сторонами, їх представниками не подано будь-яких інших заяв і клопотань по суті позовних вимог.

Заслухавши пояснення учасників справи, ознайомившись з позиціями сторін, викладеними у письмових заявах по суті справи, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню з таких підстав.

За змістом п.1 ст.6, ст.13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 року №475/97-ВР, кожен має право на розгляд його справи упродовж розумного строку судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до ст.ст.1,3 ЦК України, ст.ст.2,4-5,12-13,19 ЦПК України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають з цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.

При цьому, в порядку цивільного судочинства, виходячи із його загальних засад про неприпустимість свавільного втручання у сферу особистого життя людини; судовий захист цивільного права та інтересу; справедливість, добросовісність та розумність, перш за все регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

Кожна особа, а у випадках, встановлених законом, органи та особи, яким законом надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси, мають право в порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів; або прав, свобод та інтересів інших осіб, інтереси яких вони захищають, державних чи суспільних інтересів.

Частина 1 ст.15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства (ч.2 ст.15 ЦК України).

Статтею 41 Конституції України та статтею 319 ЦК України передбачено, що право власності є непорушним і право розпоряджатися майном належить лише власникові майна.

Відповідно до частини першої статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону (частини перша та друга статті 319 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Підстави набуття права власності визначені у статті 328 ЦК України, згідно з якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Враховуючи, що відповідно до статті 328 ЦК України набуття права

власності це певний юридичний склад, з яким закон пов`язує виникнення

в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, суд при застосуванні цієї норми повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав,

в який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, передбаченому статтею 392 ЦК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 (далі - позивач) на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку, серії ЯК №990958, виданого згідно розпорядження Первомайської районної державної адміністрації від 20 листопада 2012 року, зареєстрованого за №523-р, є власником земельної ділянки з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093, площею 1,9959 га, наданої для ведення особистого селянського господарства, яка розташована на території Первомайської міської ради (раніше - Ленінська сільська рада Первомайського району Миколаївської області).

29 грудня 2012 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Партнер-Агро» укладено договір оренди землі, який зареєстровано у відділі Держкомзему у Первомайському районі за № 482548404003956, за умовами якого ОСОБА_1 передав у користування ТОВ «Партнер-Агро» вищезазначену земельну ділянку строком 20 років (том 1 а.с.4-5).

Пунктами 9 та 11 вищевказаного договору передбачено, що орендна плата вноситься у грошовій формі у розмірі 5% від нормативно грошової оцінки землі, що становить 2 077 грн. 74 к. і сплачується не пізніше 31 грудня кожного року користування.

Таким чином, між ОСОБА_1 та ТОВ «Партнер-Агро» виникли взаємні зобов`язання.

Відповідно до Акту приймання-передачі від 29.12.2012 року ОСОБА_1 передав ТОВ «Партнер-Агро» належну йому вищевказану земельну ділянку, а відповідач прийняв її (том 1 а.с.5 на звороті).

Відповідач виконував свої обов`язки по договору, сплачував ОСОБА_1 орендну плату в 2014-2016 роках, потім припинив надавати орендну плату, мотивуючи тим, що зазначену земельну ділянку в числі інших захоплено іншим підприємством, яке і використовує земельні ділянки з того часу.

Відповідно до відомостей з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела/суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору станом на 08.08.2025 року вбачається, що у період з січня 2022 червень 2025 р.р. орендна плата ОСОБА_1 не нараховувалась та не виплачувалась (том 1 а.с.10-11).

З акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області № 571-ДК/512/АП/09/01/-20 від 02.09.2020 року, складеним старшим державним інспектором - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Томовим І., у присутності начальника відділу контролю за використанням та охороною земель в Арбузинському, Доманівському районах та м. Южноукраїнську управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Борисенка О., з додатками (план-схема земельної ділянки); акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки №571-ДК/507/АП/09/01/-20 від 02 вересня 2020 року, складеним старшим державним інспектором - заступником начальника управління - начальником відділу здійснення державного контролю за додержанням земельного законодавства та оперативного реагування управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Томовим І., у присутності начальника відділу контролю за використанням та охороною земель в Арбузинському, Доманівському районах та м. Южноукраїнську управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Борисенка О. з додатками (план-схема земельної ділянки); акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 295-ДК/263/АГ/09/01/-21 від 19.04.2021 року, складеним старшим державним інспектором - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та м. Вознесенську управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Буймер В., у присутності заступника начальника - начальника управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру Миколаївській області Кіро А. з додатками (план - схема земельної ділянки); акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки № 295-ДК/259/АП/09/01/-21 від 19.04.2021 року, складеним старшим державним інспектором - начальником відділу контролю за використанням та охороною земель у Братському, Вознесенському, Єланецькому, Новоодеському районах та м. Вознесенську управління контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області Буймер В., у присутності заступника начальника - начальника управління з контролю за використанням та охороною земель ГУ Держгеокадастру Миколаївській області Кіро А. з додатками (план - схема земельної ділянки), вбачається, що згідно отриманої інформації та за результатами проведених заходів державного нагляду (контролю) встановлено, що на момент перевірки обробіток земельних ділянок, які на підставі договорів оренди перебувають у користуванні ТОВ «Партнер-Агро» (зокрема, земельної ділянки з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093), здійснено саме ТОВ «Агрофірма Корнацьких (том 1 а.с.12-18).

Подані позивачем та третьою особою матеріали перевірок ДГК (акти перевірок, акти обстеження) стосуються предмету спору, тому є належними; складені уповноваженим органом відповідно до порядку, передбаченого на час їх складення, тому є допустимими; на їх підставі можна встановити дійсні обставини справи, отже є достовірними.

Зазначені матеріали містять дані про обставини, відповідно до яких земельні ділянки, включаючи ділянку позивача, на момент перевірок оброблені та засіяні сільськогосподарськими культурами; обробіток здійснюється ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Матеріали містять також правову оцінку порушення ст. 125 ЗК України, ст.ст. 6, 27 Закону України «Про оренду землі».

Подані матеріали перевірок, предметом, зокрема, яких є земельна ділянка позивача:

акт перевірки від 20.06.2017 №239/0/92-17-ДК/290/АП/09/01/-17 з план-схемою поля (65 га), земельна ділянка засіяна ячменем;

акт перевірки від 30.05.2018 №185-ДК/365/АП/09/01/-18 та акт обстеження від, №185-ДК/185/АО/10/01/-18 з план-схемою із кадастровими номерами (65 га), обробіток та посів гороху здійснено ТОВ «Агрофірма Корнацьких»;

акт перевірки від 27.09.2018, №531-ДК/1123/АП/09/01/-18 та акт обстеження №531- АК/414/АО/10/01/-18 з план- схемою із кадастровими номерами (65 га), обробіток та посів озимої культури здійснено ТОВ «Агрофірма Корнацьких»;

акт перевірки від 16.08.2019, №332-ДК/659/АП/09/01/-19 та акт обстеження №332- ДК/283/АО/10/01/-19 з план-схемою із кадастровими номерами (63,87 га); закультивовано ТОВ «Агрофірма Корнацьких»;

акт перевірки від 02.09.2020 №571-ДК/507/АП/09/01/-20 та акт обстеження №571- ДК/282/АО/10/01/-20 з план-схемою (63,87 га); обробіток та посів соняшнику здійснено ТОВ «Агрофірма Корнацьких»;

акт перевірки від 19.04.2021 №295-ДК/263/АП/09/01/-21 та акт обстеження №295- ДК/82/АО/10/01/-21 (63,87 га); обробіток та посів озимої культури здійснено ТОВ «Агрофірма Корнацьких» та ПП «Перемога Народу»; додаток містить карту всіх полів з повним переліком кадастрових номерів;

лист ДГК від 10.09.2025 №29-14-0.166-3962/2-25, яким прямо підтверджено проведення перевірок щодо ділянки з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093.

Щодо посилання відповідача на лист ДГК від 27.02.2023 року, в якому зазначено, що заходи контролю ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з 2020 року не здійснювалися, то суд зазначає, що відповідач змішує перевірку суб`єкта господарювання та перевірку об`єкта земельної ділянки. Перевірка суб`єкта (відповідача) не проводилась внаслідок мораторію. Перевірки земельних ділянок проводились і в 2020, і в 2021 році акти перевірок наявні у матеріалах справи, а лист ДГК від 10.09.2025 року це підтверджує.

Обставини та факт самовільного зайняття землі відповідачем підтверджуються судовими рішеннями у справі № 915/1111/13 (рішенням господарського суду Миколаївської області від 23.08.2013, підтвердженим та залишеним в силі постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 і постановою Вищого господарського суду України від 12.05.2014), якими суд зобов`язав ТОВ «Агрофірма Корнацьких» повернути з незаконного самовільного користування земельну ділянку в складі інших орендованих земель законному орендареві ТОВ «Партнер Агро» без відшкодування затрат за час незаконного користування ними. Примусове виконання зазначеного судового рішення відбулось 28.08.2015 зі складенням державним виконавцем акту про передачу ТОВ «Партнер Агро» земельних ділянок, в тому числі й земельної ділянки, належної позивачу.

Натомість ТОВ «Агрофірма Корнацьких» з 2016 року продовжило самовільне зайняття цих земель, орендованих ТОВ «Партнер Агро».

Поряд з цим про сільськогосподарську діяльність відповідача на орендованих третьою особою землях, в тому числі й землі, належній позивачу, свідчать протоколи огляду місця події складені слідчими поліції в 2017 2020 роках в кримінальних справах.

Зазначені протоколи огляду, складені слідчими Первомайського ВП ГУНП в Миколаївській області, охоплюють чотири послідовні сільськогосподарські сезони 2017, 2018, 2019, 2020 роки і фіксують діяльність техніки ТОВ «Агрофірма Корнацьких» на землях, орендованих ТОВ «Партнер-Агро», в тому числі й на землі позивача, у різні фази аграрного календаря. Сукупно зафіксовано 49 окремих виїздів, кожен з яких підтвердив факт використання земель відповідачем.

Зазначені протоколи засвідчують три ознаки організованої господарської діяльності: по-перше, вся техніка, яка здійснювала сільськогосподарські роботи, зареєстрована за ТОВ «Агрофірма Корнацьких» ідентифіковано 27 одиниць с/г техніки та понад 40 одиниць автотранспорту. Належність техніки підтверджена збігом реєстраційних номерів з офіційними відповідями РСЦМВС МВС та Держпродспоживслужби, що містяться в матеріалах справи. По-друге, зібрана продукція вивозилась на гарман ТОВ «Агрофірма Корнацьких» поблизу с. Чаусове-2, що зафіксовано протоколами 20192020 років. Незаконно зібраний урожай привласнювався відповідачем. По-третє, зафіксований повний технологічний цикл: обробіток ґрунту > посів > захист посівів > збір врожаю > осінній обробіток. Це виключає версію про одиничний або випадковий характер подій, а також виключає неправомірне володіння цими ділянками іншими особами, крім відповідача.

Земельна ділянка не звільнена (не повернута) відповідачем позивачу до теперішнього часу.

Також обставини самовільного зайняття протягом 2017-2019 років всіх орендованих третьою особою земель (1520,1737 га), в тому числі й позивача, встановлені судовим рішенням щодо відповідача та за його участі. Так, постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.04.2021 у справі № 484/684/20 встановлено наступні обставини: « …З матеріалів справи вбачається, що у 2013 році та протягом 2017-2019 років ТОВ «Партнер-Агро» було позбавлене можливості обробляти земельні ділянки площею 1520,1737 га, у тому числі земельну ділянку позивача , так як фактично вона оброблялась іншою особою - ТОВ «Агрофірма Корнацьких», що об`єктивно підтверджується поясненнями представника третьої особи, як в суді першої, так і апеляційної інстанції. Зазначені обставини в судовому засіданні були підтверджені також сукупністю доданих до відзиву ТОВ «Партнер Агро»: ксерокопією рішення Господарського суду Миколаївської області від 23 серпня 2013 року у справі № 915/1111/13; ксерокопією ухвали господарський суд Миколаївської області у справі №915/1125/13 від 04 липня 2013 року про забезпечення позову (а.с.34-39), ксерокопією Витягу з ЄРДР від 6 червня 2017 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 197-1 КК України (а.с.56), ксерокопією Витягу з ЄРДР від 04 квітня 2018 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України (а.с.55), ксерокопією Витягу з ЄРДР від 06 липня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України (а.с.48), ксерокопіями актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`ємом земельної ділянки ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області від 20 червня 2017 року, 30 травня 2018 року, 27 вересня 2018 року (а.с.44-47, 57-58). …».

Отже судовими рішеннями встановлені обставини продовжуваного фактичного використання відповідачем земельних ділянок, орендованих ТОВ «Партнер Агро», зокрема і земельної ділянки позивача.

Встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили, обставини щодо відповідача не потребують доказування в цій справі згідно з положеннями частини 4 статті 82 ЦПК України.

Відповідач земельну ділянку у володіння позивача чи орендаря й після 2021 року (з часу останнього акту перевірки Держгеокадастру) не повернув.

Крім того, 04.07.2013 Господарський суд Миколаївської області у справі №915/1125/13 за позовом орендаря - ТОВ «Партнер-Агро» до ТОВ «Агрофірма Корнацьких» про стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, забезпечив позов і заборонив ТОВ «Агрофірма Корнацьких» вчиняти будь-які дії на земельних ділянках, які орендуються ТОВ «Партнер-Агро» і розташовані біля с. Чаусове Друге Первомайського району Миколаївської області. Вказана ухвала діє дотепер.

Отже, сільськогосподарська діяльність на земельній ділянці позивача здійснюється відповідачем з маленькою перервою на примусове виконання судового рішення майже 12 років без достатньої правової підстави, що підтверджено судовими рішеннями.

ТОВ «Агрофірма Корнацьких», яке є належним відповідачем у цій справі, не надало жодного доказу, який підтверджував би передачу земельної ділянки з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093, площею 1,9959 га, у розпорядження позивача ОСОБА_1 або законного орендаря ТОВ «Партнер-Агро».

Ця обставина набуває принципового значення в контексті триваючого характеру порушення прав позивача. Незаконне зайняття земельної ділянки, на відміну від одноразового делікту, є порушенням, яке триває безперервно: щодня, протягом кожного сільськогосподарського сезону, поки ділянка фактично не повернута законному власнику або орендарю. За відсутності доказу повернення суд позбавлений будь-яких підстав для висновку про те, що порушення припинилось у певний момент часу або не охоплює той чи інший спірний рік.

Зазначена правова позиція підтверджена судовою практикою у справах щодо аналогічних правовідносин. Так, у постанові Миколаївського апеляційного суду від 11.09.2023 у справі №484/783/23 суд апеляційної інстанції прямо вказав, що суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідачем не надано доказів повернення спірної земельної ділянки у розпорядження позивачки або третьої особи ТОВ «Партнер-Агро», а тому дійшов обґрунтованого висновку про доведеність факту продовження користування ТОВ «Агрофірма Корнацьких» належною ОСОБА_3 земельною ділянкою також і протягом 20202022 років.

Цей підхід розвинутий і закріплений у постанові Миколаївського апеляційного суду від 16.12.2025 у справі №484/2716/25, де суд зазначив, що ТОВ «Агрофірма Корнацьких» не надало відповідних доказів за правилами статей 7680 ЦПК України про те, що земельна ділянка передана ТОВ «Партнер-Агро» або позивачці, охопивши цим висновком весь спірний період 20122024 років.

Обидві постанови стосуються тієї самої сторони ТОВ «Агрофірма Корнацьких» і тих самих правовідносин, пов`язаних із самовільним зайняттям земельних ділянок у масиві, до складу якого входить і ділянка позивача у цій справі. Саме повернення ділянки є тим юридичним фактом, який міг би обмежити спірний період і, відповідно, зменшити розмір безпідставно збережених коштів. Оскільки такого доказу відповідач не надав ані у зазначених справах, ані в цій справі, правовий висновок є незмінним: ТОВ «Агрофірма Корнацьких» продовжує незаконно використовувати земельну ділянку позивача, а сплачені або заощаджені за її рахунок кошти підлягають поверненню за ч. 1 ст. 1212 ЦК України за весь заявлений у позові період з 2017 по 2024 рік включно.

Поряд з цим судом встановлений той факт, що позивач щодо своєї земельної ділянки не укладав із відповідачем будь-яких правочинів та не реєстрував відповідні права на підтвердження правомірності здійснення на ній діяльності відповідача.

Отже, сукупність досліджених доказів, а саме: акти ДГК за 20172021 роки, лист ДГК від 10.09.2025, 49 протоколів огляду поліції з ідентифікацією техніки відповідача, земель, відповіді РСЦМВС та Держпродспоживслужби, беззаперечно доводить, що саме ТОВ «Агрофірма Корнацьких» фактично користується земельною ділянкою позивача без будь-якої правової підстави.

Главою 83 ЦК України врегульовані відносини, що виникають у зв`язку з безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.

Відповідно до ч.1 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ч.2 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Статтями 125, 126 ЗК України передбачено, що право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право оренди земельної ділянки посвідчується договором оренди землі, зареєстрованим відповідно до закону.

Статтею 206 ЗК України визначено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель.

Частиною четвертою ст. 2 Закону України «Про плату за землю» передбачено, що за земельні ділянки, надані в оренду, справляється орендна плата.

За таких обставин договірний характер правовідносин існує, однак існує він між позивачем та третьою особою на підставі договору оренди землі та саме у відносинах цих осіб застосування положень статті 1212 ЦК України, як правової підстави, є недоречним.

В той же час отримання орендної плати позивачем унеможливлене саме діями відповідача - самовільним зайняттям земельної ділянки. В зв`язку з такими неправомірними діями відповідача третя особа (орендар) звільняється від сплати орендної плати на підставі положень частини 6 статті 762 ЦК України оскільки майно (земельна ділянка) не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає.

Саме через деліктну поведінку відповідача позивач не отримав орендну плату у відповідні періоди. Поряд з цим суд зазначає, що правовідносини оренди на підставі укладеного між позивачем та третьою особою договору не є предметом цього спору, не підлягають встановленню та доведенню їх доказами.

Наявними в матеріалах справи, переліченими вище доказами підтверджується, що протягом 2017 - 2024 років земельною ділянкою позивача фактично користувалось ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Відповідно до ст.1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» самовільним зайняттям земельної ділянки є будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними.

ТОВ «Агрофірма Корнацьких» власними силами та технікою здійснює весь цикл сільськогосподарських робіт на земельній ділянці позивача, не маючи з ним будь-якого правочину відносно вказаного об`єкта нерухомості. Це і є самовільне зайняття.

Відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 02 березня 2016 року у справі №6-3090цс15).

Обидві вказані вище умови наявні, тобто відповідач зберіг кошти, які мав сплатити за користування землею, за рахунок позивача, при цьому жодного правочину з нею не укладав.

За змістом приписів Глави 83 ЦК України для кондикційних зобов`язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав.

Зазначене виключає необхідність доведення вини відповідача, оскільки для кондикційних зобов`язань значення має лише факт набуття або збереження майна без правової підстави.

Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України (постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі №629/4628/16-ц, від 20 листопада 2018 року, у справі №922/3412/17-ц, постанова КЦС Верховного Суду від 14 серпня 2019 року у справі №724/292/15-ц).

Власник землі ОСОБА_1 не укладав з відповідачем будь-яких правочинів щодо земельної ділянки, належної йому на праві власності, отже відповідач користується цією земельною ділянкою без достатніх правових підстав, самовільно. Поряд з цим відповідач не надав доказів повернення земельної ділянки позивачу чи її звільнення від власного майна, працівників тощо, отже після 2021 року продовжив самовільно займати землю.

Постановою Миколаївського апеляційного суду від 26.04.2021 у справі № 484/684/20 підтверджено правильність правової підстави вимоги за ст. 1212 ЦК України: «… При цьому колегія суддів вважає, що не має підстав для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки спірні відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України). За таких обставин, висновки суду першої інстанції про те, що факт незаконного використання землі у даній справі повинен підтверджуватися вмотивованим рішенням органу досудового розслідування або суду, прийнятими після проведення всіх необхідних слідчих дій, та викладені в матеріалах перевірки обставини є неконкретизованими, є помилковими, оскільки не прийняття рішень у кримінальній справі за результатами розслідування не свідчать про об`єктивну неможливість суду надати оцінку усім у сукупності наданим доказам у даній цивільній справі. Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки ТОВ «Агрофірма Корнацьких», який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України. …».

Ця позиція Миколаївського апеляційного суду також викладена в аналогічних справах та закріплена в судових рішеннях: постанові Миколаївського апеляційного суду від 21.12.2022 у справі № 484/213/22; постанові Миколаївського апеляційного суду від 29.09.2022 у справі № 484/476/22; постанові Миколаївського апеляційного суду від 26.04.2021 у справі № 484/684/20 та інших.

Відповідач заперечує проти позову з підстав, що земельною ділянкою користується не ТОВ «Агрофірма Корнацьких», а ПП «Перемога Народу» та вказує, що ОСОБА_2 є дійсним власником землі. Однак, жодна з цих тез не спростовує обставин, встановлених доказами у справі.

Щодо користування землею саме відповідачем, а не ПП «Перемога Народу» суд звертає увагу, що відповідач, посилаючись на користування землею ПП «Перемога Народу», водночас не надає суду будь-яких пояснень щодо обставин здійснення ним особисто повного циклу сільськогосподарських робіт на земельній ділянці позивача оранки, посіву, захисту посівів, збору врожаю та його вивезення на власний гарман. Ці обставини зафіксовані актами ДГК та протоколами огляду слідчих, в яких ідентифіковано техніку, зареєстровану саме за ТОВ «Агрофірма Корнацьких». Ухилення відповідача від пояснення цих обставин не усуває фактичних обставин справи.

Також надана відповідачем копія договору оренди земельних часток (паїв) від 06.07.2015, укладеного між ОСОБА_2 та ПП «Перемога Народу», не заслуговує на увагу суду саме в контексті доказу правомірності користування земельною ділянкою позивача, з огляду на наступне.

По-перше, зазначений договір є неналежним доказом у розумінні ч. 1 ст. 77 ЦПК України, оскільки його предметом є умовні кадастрові одиниці (земельні частки-паї), а не земельна ділянка позивача з конкретно визначеними межами та зазначенням кадастрового номеру земельної ділянки позивача 4825484000:02:000:0093, відтак цей документ не містить інформації щодо предмету доказування у цій справі.

По-друге, зазначений правочин є нікчемним у силу ч. 1 ст. 228 ЦК України, оскільки спрямований на заволодіння земельними ділянками, що належать іншим особам, в тому числі позивачу, та на порушення публічного порядку уникнення виконання обов`язкового судового рішення у справі №915/1111/13, яким ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зобов`язано повернути ці землі законному орендарю. Отже доказ є недопустимим (ст. 78 ЦПК України).

По-третє, відповідачем не зазначено про правомірність набуття ним цього документа, не пояснено на якій підставі він ним володіє, та не повідомлено про місцезнаходження оригіналу, а отже такий доказ не може вважатися достовірним (ст. 79 ЦПК України).

Щодо належності права власності позивачу, а не іншій особі суд зазначає, що відповідачем не надано належних та допустимих доказів наявності прав власності у ОСОБА_2 на земельну ділянку позивача.

Предметом цієї справи не є питання встановлення належності прав на землю. Право власності на земельну ділянку з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093 належить ОСОБА_1 згідно з державним актом серії ЯК №990958 на право приватної власності на земельну ділянку та є чинним.

Натомість ОСОБА_2 , на яку посилається відповідач, набула землі з порушенням закону, що встановлено сукупністю судових рішень. Рішенням Первомайського районного суду від 11.01.2001 у справі №2-19 скасовано державний акт №315 земельну ділянку площею 1753,97 га було отримано ОСОБА_2 з порушенням граничного розміру, встановленого законодавством. Постановою Одеського апеляційного адміністративного суду від 19.09.2012 у справі №2- а/1421/119/2012 підтверджено законність скасування державної реєстрації цього акту. Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.01.2014 у справі №915/1111/13, залишеною без змін постановою ВГСУ від 12.05.2014, встановлено, що сертифікати ОСОБА_2 на право на земельну частку (пай) були використані та вичерпали свою дію, правовідношення власності на землю припинилось, а користування ТОВ «Партнер-Агро» 773-ма земельними ділянками, включаючи ділянку позивача, є правомірним, ґрунтується на підставі належним чином зареєстрованих договорів оренди. Цими ж рішеннями ТОВ «Агрофірма Корнацьких» зобов`язано повернути самовільно зайняті земельні ділянки, від виконання яких відповідач активно ухиляється.

Щодо правомірності договору оренди, укладеного 29.12.2012 позивачем з ТОВ «Партнер Агро», то вказаний договір є правомірним в силу ст. 204 ЦК (презумпція правомірності), не є оспорюваним та є дійсним. Неможливість реального використання землі спричинена саме протиправними діями відповідача. Правовідносини оренди між позивачем та ТОВ «Партнер-Агро» не є предметом цього спору, а встановлення відповідних обставин виходить за межі компетенції суду в цій справі.

До того ж у справі №915/686/20 позов про стягнення шкоди подано до відповідача та ПП «Перемога Народу» як солідарних боржників (ст. 543 ЦК України), що передбачає можливість пред`явлення вимоги як до усіх боржників разом, так і до будь-кого з них окремо. Кожен має право використовувати засоби захисту, передбачені законом, без обмежень.

Щодо наявності кримінальних проваджень, то вчинені представником відповідача дії з подачі суду копій обвинувальних актів, вказівки в поданих письмових заявах на вчинення особами кримінального правопорушення має ознаки порушення ст. 62 Конституції України (презумпції невинуватості). Поряд з цим подані докази одержані з порушенням порядку (оскільки невідомо яким чином вони знаходяться у представника, відсутній дозвіл на розголошення відомостей кримінального провадження представнику, обставини, на його думку, вчинення правопорушень мають доказуватись іншими засобами доказування, а саме обвинувальними вироками. Тож подані відповідачем копії обвинувальних актів та інших матеріалів кримінальних проваджень є недопустимими.

За такого, суд вважає доведеним той факт, що у період з 2017-2024 роках орендна плата ОСОБА_1 не виплачувалася, оскільки орендар не мав змоги користуватися землею, отримувати з цього дохід, а відповідно і сплачувати орендну плату за використання землі, так як земельна ділянка, що належить позивачу, фактично знаходилась та оброблялась іншою юридичної особою ТОВ «Агрофірма Корнацьких».

Матеріали справи містять достатні докази, які у сукупності, на думку суду, спростовують заперечення відповідача та свідчать про фактичне його користування земельною ділянкою позивача за спірний період, та вказане було предметами перевірки дотримання вимог земельного законодавства ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області, якими встановлено зайняття відповідачем земельної ділянки, яка орендована третьою особою у справі. У зв`язку з цим, зазначені у заперечення відповідача щодо недоведеності зайняття ТОВ «Агрофірма Корнацьких» земельної ділянки позивача, неналежності, недопустимості та недостовірності наданих доказів не заслуговують на увагу та спрямовані на уникнення відповідальності.

При цьому суд вважає, що відсутні правові підстави для застосування до спірних правовідносин приписів чинного законодавства України про відшкодування шкоди (збитків) власникам земельних ділянок, оскільки спірні відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними.

Таким чином, фактичний користувач земельної ділянки ТОВ «Агрофірма Корнацьких», який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов`язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі ч.1 ст.1212 ЦК України.

Доводи відповідача про те, що посилання на судове рішення Господарського суду Миколаївської області від 23 серпня 2013 року, ухвалене у справі №915/111/13 та на ухвалу того ж суду від 04 липня 2013 року, постановлену у справі №915/1125/13, не мають правого значення для даної справи, оскільки не впливають на правильність висновків суду та вирішення справи по суті, не заслуговують на увагу, виходячи з того, що суд вважає за необхідне в даному випадку зазначити про обставини справи щодо користування спірною землею, які встановлені зазначеними судовими рішеннями, але за інший проміжок часу.

Щодо посилання відповідача на порушення ГУ Держгеокадастром у Миколаївській області процедури перевірки дотримання вимог земельного законодавства та складання на підставі такої перевірки актів, то суд виходить з того, що фактично відповідач оскаржує дії працівників ГУ Держгеокадастру у Миколаївській області у вказаній частині, що містить елементи адміністративного спору, тож вказане повинне вирішуватися за правилами адміністративного судочинства, про що свідчить судова практика.

Посилання відповідача на правові висновки, викладені в постановах Верховного Суду, які зазначені в письмових запереченнях по суті спору, не заслуговують на увагу, оскільки регулюють обставини відмінні від тих, що розглядаються у даній цивільній справі.

Відповідно до положень ст. 1 Закону України «Про оренду землі» оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Частиною першою ст. 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, іншими нормативно - правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Згідно зі ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 21 Закону України «Про оренду землі» орендна плата - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою. Розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюється за згодою сторін у договорі оренди.

Відповідно до ст. 22 Закону України «Про оренду землі, орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати.

Згідно ч.1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати.

Частиною першою ст. 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За таких обставин слід обрахувати плату за безпідставне користування ТОВ «Агрофірма Корнацьких» належною ОСОБА_1 земельною ділянкою з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093.

Відповідно до умов вищевказаного договору оренди земельною ділянкою з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093 орендна плата становить 5% від грошової оцінки земельної ділянки, яка відповідно договору оренди становить 41 554 грн. 77 к.

Відповідно орендна плата становить 2 077 грн. 74 к.

Тож загалом за період з 2017 року по 2024 рік плата становить 16 622 грн.

Зазначена сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Крім того, відповідно до п.2 ч.3 ст. 1212 ЦК України положення глави 83 ЦК України застосовуються також до вимог про витребування майна власником із чужого незаконного володіння, що охоплює обидві позовні вимоги у цій справі як повернення земельної ділянки, так і стягнення безпідставно збережених коштів.

Відповідно до статті 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Оскільки земельна ділянка позивача перебуває у фактичному володінні відповідача без жодних на те правових підстав, то він зобов`язаний її повернути.

Отже, вимоги позивача про стягнення коштів та повернення відповідачем йому земельної ділянки є обґрунтованими та законними.

ЄСПЛ вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст.6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», від 18 липня 2006 року № 63566/00, §23).

Статтею 12 ЦПК України визначено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, коли наявні підстави для звільнення від доказування.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених законом випадках.

Відповідно до ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 82 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи вищезазначене, дослідивши наявні у справі письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача слід стягнути понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2422 грн. 40 к.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 10-13, 77-81, 89, 141, 258, 259, 263-265, 279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», про витребування майна з чужого незаконного володіння та стягнення орендної плати, ціна позову 16 622 грн., - задовольнити повністю.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» повернути ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093 площею 1,99 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, і яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 990959.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_1 плату за безпідставне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 4825484000:02:000:0093 площею 1,99 га з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства, яка знаходиться в межах Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, і яка належить ОСОБА_1 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 990959, за період з 2017 року по 2024 рік в сумі 16 622 (шістнадцять тисяч шістсот двадцять дві) грн.

Стягнути з «Агрофірма Корнацьких» на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 к.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про сторін:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агрофірма Корнацьких», код ЄДРПОУ 31929340, адреса: вул. Центральна, 93, с. Кумарі, Первомайський район, Миколаївська область, 55260.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору Товариство з обмеженою відповідальністю «Партнер-Агро», код ЄДРПОУ 38247232, адреса: вул. Шевченка, 44\17, м. Миколаїв, 54000.

Повний текст судового рішення виготовлено 22 квітня 2026 року.

СУДДЯ: