Постанова № 13590311, 24.12.2010, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 грудня 2010 р. справа № 2а-23297/10/0570

Приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 10:20

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді

при секретаріКішенковій Г.О.

за участю: представника позивача Дружбіни А.М. (за довіреністю від 20.08.2010 року);

представник відповідача не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду за адресою: 83052, місто Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17, адміністративну справу за позовом Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків у вигляді штрафу у сумі 767230,84 грн. №87-ю від 22.09.2010 року та нарахування пені у сумі 304054,21 грн., -

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2010 року Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» звернулось до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків у вигляді штрафу у сумі 767230,84 грн. №87-ю від 22.09.2010 року та нарахування пені у сумі 304054,21 грн.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що на виконання статті 57 Закону України від 27.04.2010 року №2154-VІ «Про Державний бюджет на 2010 рік» та пункту 3 Порядку списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України України від 23.06.2010 року №484 платнику відокремленому підрозділу «Управління допоміжного виробництва» Державного підприємства «Шахтарськантрацит» проведено списання заборгованості до Пенсійного фонду України.

Рішенням про списання №2 від 15.07.2010 року органам Пенсійного фонду України списано суму у розмірі 21783520,41 грн. станом на 01.03.2010 року. Оскільки заборгованість виникла за період з грудня 2009 року по лютий 2010 року, то відповідно до статті 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» відповідач повинен був списати також і вищезазначені штрафні санкції та пеню.

У звязку з тим, що відповідно до Закону України «Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р №1058-ІV суми внесків утриманих з застрахованих осіб прирівнюються до страхових внесків, вважає що зазначена заборгованість повинна бути списана відповідно до Порядку затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України №484.

Крім того, позивач вважає, що відповідач незаконно здійснював зарахування поточних платежів із заробітної плати в рахунок погашення недоїмки, пені та фінансових санкцій.

Просить визнати недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків у вигляді штрафу у сумі 767230,84 грн. №87-ю від 22.09.2010 року та нарахування пені у сумі 304054,21 грн.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Причин неявки суду не повідомив, заяв про відкладення розгляду справи не надсилав. Надав письмові заперечення проти адміністративного позову, просив відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі.

Суд вважає за можливе розглянути справу за його відсутності на підставі наявних у справі доказів.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що позов частковому задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Краснолиманська» є юридичної особою, до ЄДРПОУ за номером 31599557, є страхувальником та знаходиться на обліку Управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області.

У відповідності до статті 12 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058), у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі статтею 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року №121/2001 (далі Положення) з наступними змінами та доповненнями, Пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України.

Відповідно до статті 15 Положення, Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києва, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до пункту 5 статті 4 вказаного Положення, Пенсійний Фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обовязкове державне пенсійне страхування; призначення і виплата пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюється за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Відповідно до пункту 2 статті 17 Закону №1058 страхувальник зобовязаний нараховувати, обчислювати та сплачувати у встановлені строки та в повному обсязі страхові внески на загальнообовязкове державне пенсійне страхування.

Так, відповідно до частини 3 статті 18 Закону №1058 страхові внески до Пенсійного фонду України є цільовим загальнообовязковим платежем, який справляється на всій території України в порядку, встановленому цим Законом. Невиконання цього обовязку платниками страхових внесків приводить до неповного формування коштів Пенсійного фонду України, і як наслідок, до несвоєчасних виплат пенсій пенсіонерам, що є порушенням ст. 46 Конституції України.

Згідно з частиною 4 статті 20 Закону №1058 сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду.

Частиною 6 статті 20 Закону №1058 передбачено, що страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду.

Відповідно до пункту 1 статті 11 Закону №1058 загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок, придбали спеціальний торговий патент) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру;

Інструкція про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України затверджена Постановою правління Пенсійного фонду України від 19 грудня 2003 року №21-1, зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 р. за №64/8663 (далі - Інструкція).

Підпунктом 2.1.1. пункту 2 Інструкції визначено, що роботодавці, це підприємства, установи й організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок та фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру.

Відповідно до підпункту 2.2.1. пункту 2 Інструкції застрахованими особами є громадяни України, іноземці (якщо інше не встановлено міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України) та особи без громадянства, які працюють на підприємствах, в установах, організаціях, створених відповідно до законодавства України, незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання, у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах цих підприємств та організацій, в об'єднаннях громадян, у фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності та інших осіб (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування - фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок) на умовах трудового договору (контракту) або працюють на інших умовах, передбачених законодавством, або виконують роботи на зазначених підприємствах, в установах, організаціях чи у фізичних осіб за договорами цивільно-правового характеру.

Згідно до підпункту 4.1. пункту 4 Інструкції розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для платників, зазначених у підпунктах 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, складає 33,2 відсотка суми фактичних витрат на оплату праці (грошового забезпечення) працівників, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, у тому числі в натуральній формі, які визначаються згідно з нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно доЗакону України «Про оплату праці», що підлягають обкладенню податком на доходи фізичних осіб, а також на суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності, яка здійснюється за рахунок коштів роботодавця та допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю;

Підпунктом 4.4. пункту 4 встановлено, що розмір страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування для платників, зазначених у підпункті 2.2.1 пункту 2.2 цієї Інструкції складає 2 відсотка із сум доходу у вигляді заробітної плати, інших виплат та винагород, нарахованих (виплачених) платнику відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору, сум грошового забезпечення, що включається до складу загального оподатковуваного доходу.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Вугільна компанія «Краснолиманська» отримало рішення управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області за №87-ю від 22.09.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) страхувальниками страхових внесків, у тому числі донарахованих страхувальниками або органом Пенсійного фонду за період з 28.01.2010 року по 17.03.2010 року в розмірі 1071285,05 грн., з них: штрафна санкція у сумі 767230,84 грн. та нарахування пені у сумі 304054,21 грн.: з них заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 33,2%, 4% сума штрафних санкцій складає 723206,83 грн., пеня 303610,27 грн.; заборгованість по сплаті страхових внесків у розмірі 2% сума штрафних санкцій складає 44024,01 грн., пеня 443,94 грн.

Статтею 57 Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року №2154-VІ Пенсійний фонд України зобов'язаний списати недоїмку із страхових внесків, заборгованість з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та борг з фінансових санкцій та пені, що не погашені станом на 1 березня 2010 року на вугле- та торфодобувних підприємствах, які входять до сфери управління Міністерства вугільної промисловості України. На суму списаної заборгованості цих підприємств списати заборгованість Пенсійного фонду України за позиками, наданими за рахунок коштів єдиного казначейського рахунку, шляхом віднесення усіх сум на взаєморозрахунки з бюджетом з подальшим відновленням єдиного казначейського рахунку у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Період, за який списано недоїмку із страхових внесків, обліковується в системі персоніфікованого обліку внесків як період, за який сплачено страхові внески у повному обсязі.

23 червня 2010 року Постановою Кабінету Міністрів України №484 був затверджений Порядок списання заборгованості Пенсійного фонду України за позиками, наданими з єдиного казначейського рахунка, на суму списаної заборгованості вугле- та торфодобувним підприємствам.

Згідно цього Порядку органи Пенсійного фонду України визначають суму заборгованості підприємств за даними карток особових рахунків платників. До суми заборгованості підприємств включаються також суми штрафів та пені, які були розстрочені відповідно до пункту 14-1 розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (1058-15) (Відомості Верховної Ради України, 2003 р., №49-51, ст.376; 2009 р., №30, ст.419), суми страхових внесків, донараховані органами Пенсійного фонду України за результатами перевірки, та суми фінансових санкцій і пені, неузгоджені з платниками, за якими вимоги щодо їх сплати та рішення про їх застосування прийняті до 1 березня 2010 р., а також суми недоїмки із сплати страхових внесків, заборгованості з відшкодування пільгових пенсій (в тому числі витрат на їх доставку) та боргу з фінансових санкцій і пені станом на 1 березня 2010 р., які були предметом судового розгляду.

Сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та не перерахована до Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств.

Оскільки штрафні санкції та пеня нарахована на недоїмку зі сплати страхових внесків, що підлягають списанню, то суд дійшов висновку про неправомірне нарахування штрафних санкцій та пені на зазначену суму недоїмки.

Рішенням №2 від 15.07.2010 року УПФУ в м.Красноармійську Донецької області відповідно до статті 57 Закону України «Про Державний бюджет на 2010 рік» та п.1-3 Порядку затвердженого Постановою КМУ від 23.06.2010р. №484 списав заборгованість Пенсійного фонду України Державному підприємству «Вугільна компанія «Краснолиманська» що виникла станом на 01.03.2010 року у розмірі 21783520,41 грн.

За змістом статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. До страхового стажу для обчислення розміру пенсії за віком, з якого обчислюється розмір пенсії по інвалідності або у зв'язку з втратою годувальника, крім наявного страхового стажу, зараховується також на загальних підставах відповідно період з дня встановлення інвалідності до досягнення застрахованою особою віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, та період з дня смерті годувальника до дати, коли годувальник досяг би віку, передбаченого статтею 26 цього Закону.

Наявність страхового стажу є необхідною умовою для призначення пенсії. Щомісяця фізична особа має сплачувати страхові внески шляхом утримання підприємством, на якому працює ця особа, відповідного проценту із заробітної плати та нарахування та перерахування до органів Пенсійного фонду України.

Таким чином, фізична особа самостійно страхує себе у системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування.

Утримання та неперерахування страхувальником цих страхових внесків є порушенням статті 46 Конституції України, в якій зазначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Утримання та неперерахування страхувальником цих страхових внесків є порушенням рівноправності застрахованих осіб щодо отримання пенсійних виплат та виконання обов'язків стосовно сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування - принципу загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, закріпленого у статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Отже, сума страхових внесків, фактично утримана з фізичних осіб, які є застрахованими особами згідно з частиною першою статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», та не перерахована до Пенсійного фонду України, не включається до суми заборгованості підприємств (оскільки виходячи із природи цих платежів вони є утримання з оплати праці платників та їх загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням, що дає право на зарахування страхового стажу для призначення відповідної пенсії).

З огляду на викладене, в частині нарахування штрафних санкцій та пені на недоїмку зі сплати страхових внесків у розмірі 2% рішення №87-10 від 22.09.2010 року підлягають залишенню без змін.

Положеннями частин 1, 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до положень зазначеної статті, управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області, як субєкт владних повноважень не довів правомірність рішення, що оскаржується.

Керуючись ст.ст.2-15, 17-18, 33-35, 41-42, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 104-107, 110-111, 121, 122-143, 151-154, 158, 162, 163, 167, 181, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Донецький окружний адміністративний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Державного підприємства «Вугільна компанія «Краснолиманська» до управління Пенсійного фонду України в м.Красноармійську Донецької області про визнання недійсним рішення про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків у вигляді штрафу у сумі 767230,84 грн. №87-ю від 22.09.2010 року та нарахування пені у сумі 304054,21 грн., - задовольнити частково.

Визнати частково недійсним рішення №87-ю від 22.09.2010 року про застосування фінансових санкцій та нарахування пені за несплату або несвоєчасну сплату страхових внесків у вигляді штрафу у сумі 723206 грн. 83 коп. та нарахування пені у сумі 303610 грн. 27 коп.

Вступну та резолютивну частини постанови виготовлено у нарадчій кімнаті і проголошено 24 грудня 2010 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Донецького апеляційного адміністративного суду.

В разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною 4 статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови виготовлено 28 грудня 2010 року.

Суддя Фещук А.В.