Рішення № 135900497, 22.04.2026, Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

Справа № 350/383/26

Номер провадження 2/350/499/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

22 квітня 2026 року селище Рожнятів

Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді Пулика М.В.,

секретаря судового засідання Юречко Т.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

установив:

Стислий виклад позицій сторін:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» суму заборгованості в розмірі 35242 (тридцять п`ять тисяч двісті сорок дві) гривні 33 копійки, а також судові витрати, що складаються зі сплаченого судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 13.12.2024 між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та відповідачем укладено кредитний договір, відповідно до умов якого відповідачу надано кредитні кошти у розмірі 6700 грн у безготівковій формі. У подальшому право вимоги за вказаним договором перейшло до позивача на підставі договору факторингу. У зв`язку із неналежним виконанням відповідачем умов договору позики, позивач позбавлений можливості отримати належні йому грошові кошти у добровільному порядку, що змусило його звернутись із даним позовом до суду про стягнення заборгованості у судовому порядку з метою захисту та поновлення порушених прав, а саме повернення кредитних коштів та нарахованих процентів.

Заяви та клопотання сторін, інших осіб, які беруть участь у справі, процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 16.03.2026 відкрито провадження в справі. Розгляд справи призначено в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Представник позивача у судове засідання не прибув.

Відповідачка у судове засідання не з`явилася, про час розгляду справи судом повідомлялася у встановленому законом порядку, відзиву на позовну заяву не надала, тому суд вважає за можливе і доцільне розглянути справу у її відсутності з ухваленням заочного рішення та при наявних матеріалах справи, яких достатньо, щоб вирішити питання про права та обов`язки сторін.

За таких обставин суд вважає за можливе справу розглянути у відсутності сторін у порядку визначеному ст. 247 ч. 2 ЦПК України, з ухваленням заочного рішення.

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин:

Судом встановлено, що 13.12.2024 між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «СЛОН КРЕДИТ» та ОСОБА_1 , укладено Договір № 1989462 про надання споживчого кредиту, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачці грошові кошти у сумі 6700 грн у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку, реквізити якої були зазначені відповідачкою під час укладення договору.

Кредитний договір укладений сторонами в електронній формі з використанням електронного підпису відповідачки, який відтворений шляхом застосування одноразового ідентифікатора, що відповідає вимогам статей 205, 207 ЦК України та Закону України «Про електронну комерцію», у зв`язку з чим вважається таким, що укладений у письмовій формі.

Відповідно до умов договору, відповідачка зобов`язалася повернути отримані кредитні кошти у встановлений договором строк, а також сплатити проценти за користування кредитом та інші платежі, передбачені договором.

У період дії договору відповідачкою здійснено часткове виконання зобов`язань, зокрема внесено платежі на користь первісного кредитора, однак повністю свої зобов`язання за договором вона не виконала, у зв`язку з чим утворилася заборгованість.

13 серпня 2025 року між ТОВ «СЛОН КРЕДИТ» та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» укладено договір факторингу № 13082025-1, відповідно до якого первісний кредитор відступив, а позивач набув право грошової вимоги до відповідачки за кредитним договором № 1989462 від 13.12.2024.

Згідно з поданим позивачем розрахунком заборгованості, станом на день звернення до суду заборгованість відповідачки за вказаним кредитним договором становить 35242,33 грн, що складається з: 6554,23 грн - заборгованість за тілом кредиту; 9733,02 грн - проценти за користування кредитом, нараховані первісним кредитором; 5555,08 грн - проценти, нараховані позивачем за 113 календарних днів; 13400 грн - штрафні санкції.

Аналізуючи подані позивачем електронні докази, що містяться в матеріалах справи в електронному вигляді та сформовані через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС, суд приходить до висновку про їх належність, допустимість та доказове значення, оскільки вони подані у встановленому процесуальним законом порядку, взаємно узгоджуються між собою та підтверджують обставини укладення кредитного договору, отримання відповідачкою кредитних коштів, переходу права вимоги до нового кредитора, часткового виконання зобов`язання та виникнення заборгованості.

Таким чином, між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного зобов`язання, непогашення відповідачкою заборгованості за ним, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Оцінка суду:

Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Згідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд зобов`язаний поважати честь і гідність усіх учасників судового процесу і здійснювати правосуддя на засадах їх рівності перед законом і судом незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних та інших ознак (ст. 6 ЦПК України).

Відповідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно статті 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина 1 статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обовязків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обовязковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним в письмовій формі.

Поняття договору позики наведене у ст. 1046 ЦК України, відповідно до ч. 1 якої за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За приписами ч. 1 та 3 ст. 1049 ЦК України встановлений обов`язок позичальника повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

За змістом ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів належних йому.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Статтею 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Судом встановлено, що відповідачка свої зобов`язання за договором належним чином не виконала, суму кредиту не повернула, проценти не сплатила, а тому у позивача виникло право вимоги про стягнення заборгованості в судовому порядку.

Суд зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості є детальним, здійснений відповідно до умов укладеного між сторонами договору, містить розподіл заборгованості за складовими, а також враховує строк користування кредитними коштами та розмір нарахованих процентів. При цьому відповідачкою не надано жодних доказів, які б свідчили про повне або часткове погашення заборгованості понад той розмір, який врахований самим позивачем при здійсненні розрахунку, не подано контррозрахунку або заперечень щодо правильності проведених нарахувань.

Таким чином, з урахуванням досліджених доказів, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості підлягають задоволенню повністю.

Розподіл судових витрат:

Щодо стягнення з відповідачки судового збору у розмірі 2662,40 грн. та судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн., понесених у зв`язку із розглядом справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За правилом п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, у разі задоволення позову покладаються на відповідача.

Згідно з ч. 1 п. 1, ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано копію договору про надання правової (правничої) допомоги № 01/08-2024-А від 01 серпня 2024 року, укладеного між адвокатом Дідухом Є.О. та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ», а також копію акту прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) до зазначеного договору, з яких вбачається, що позивачем фактично понесено витрати на правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Судом встановлено, що зазначені витрати є реальними, підтвердженими належними доказами, пов`язаними з розглядом даної справи та такими, що підлягають компенсації.

Верховний Суд у своїх правових позиціях неодноразово зазначав, що при вирішенні питання про розподіл витрат на правничу допомогу суд має виходити з критеріїв реальності, необхідності та розумності таких витрат, враховуючи обставини справи та співмірність заявлених сум (зокрема, постанови від 10.10.2018 у справі № 910/21570/17, від 14.11.2018 у справі № 921/2/18, від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц).

Враховуючи характер спірних правовідносин, складність справи, обсяг наданих адвокатом послуг та їх значення для захисту прав позивача, суд вважає заявлену суму витрат на правничу допомогу у розмірі 10000 грн такою, що є співмірною та підлягає стягненню з відповідачки.

Таким чином, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 2662,40 грн, а також витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 грн.

Керуючись ст.ст.247, 259, 263 - 265, 268, 273, 274, 280 - 282, 284 ЦПК України, суд, -

ухвалив:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ФІНТРАСТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , жительки АДРЕСА_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» (Україна, 03045, м. Київ, вул. Набережно-Корчуватська, будинок 27, приміщення 2, ЄДРПОУ 44559822) суму заборгованості за кредитним договором № 1989462 від 13.12.2024 у розмірі 35242 (тридцять п`ять тисяч двісті сорок дві) гривні 33 копійки, з яких: сума кредиту 6554 (шість тисяч п`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 23 копійки, сума процентів за користування кредитом 9733 (дев`ять тисяч сімсот тридцять три) гривні 02 копійки, нараховані позивачем проценти за 113 календарних днів - 5555 (п`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят п`ять) гривень 08 копійок, штрафні санкції 13400 (тринадцять тисяч чотириста) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ФІНТРАСТ КАПІТАЛ» судовий збір в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на правову допомогу в розмірі 10000 (десять тисяч) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача, яка може бути поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: