Рішення № 135899946, 21.04.2026, Богородчанський районний суд Івано-Франківської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

заочне

Справа №338/180/26

Провадження №2/338/443/26

21 квітня 2026 року селище Богородчани

Богородчанський районний суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Рибки Л.Я.

за участю секретаря судового засідання Мороз Н.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Богородчани в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛТ КРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в:

В провадженні Богородчанського районного суду Івано-Франківської області перебуває цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛТ КРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 42 325 грн, судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрат на правову допомогу.

Обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

В обґрунтування позову зазначено, що 06 червня 2024 року між ТОВ "КЛТ КРЕДИТ" та відповідачкою укладено кредитний договір №12070, за умовами якого відповідачка ОСОБА_1 отримала кредит у розмірі 7 000 грн строком на 365 днів (до 06 червня 2025 року) шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 , емітовану в АТ КБ "Приватбанк", зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,50% від суми кредиту за кожен день користування (547,50% річних). Кредитний договір укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України "Про електронну комерції". Відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконувала, у результаті чого виникла прострочена заборгованість у розмірі 42 325 грн., з яких: 7 000 - заборгованість за кредитом, 35 325 грн. - заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом за період з 06 червня 2024 року по 06 червня 2025 року. Оскільки, відповідачка добровільно не погашає заборгованість, тому позивач змушений звернутися до суду за захистом порушеного права.

Процесуальні дії у справі, клопотання, позиція відповідача.

Ухвалою судді Богородчанського районного суду Івано-Франківської області від

12 березня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, клопотання представника позивача задоволено та витребувано в АТ КБ "ПриватБанк» інформацію про надходження на платіжнку картку відповідачки грошових коштів в розмірі 7 000 грн.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, у прохальній частині позовної заяви розгляд справи проводити без його участі, щодо заочного розгляду справи не заперечував.

Відповідачка в судове засідання повторно не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, шляхом надсилання судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, та шляхом розміщення інформації про розгляд справи на офіційній сторінці Богородчанського районного суду Івано-Франківської області в мережі Інтеренет на веб-сайті судової влади.

Про причини неявки ОСОБА_1 суд не поінформувала, своїм правом на подання відзиву не скористалася, заяв чи клопотань щодо розгляду даної справи від неї не надходило.

21 квітня 2026 року постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

У зв`язку з неприбуттям в судове засідання сторін у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, не здійснюється.

Фактичні обставини, які встановив суд, зміст спірних правовідносин, застосовані норми права.

Судом встановлено, що 06 червня 2024 року між ТОВ "КЛТ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №12070. (а.с. 14-15)

Відповідно до умов договору відповідачка отримала кредит у розмірі 7 000 грн, строком на 365 днів, шляхом переказу на її платіжну картку № НОМЕР_1 . Мета отримання кредиту - на споживчі цілі. Відповідно до п.1.3. договору процентна ставка за користування кредитом становить - 1,5% від суми кредиту за кожен день користування кредитом (річна процентна ставка становить 547,50%).

У п. 1.6. кредитного договору вказано, що невід`ємною частиною цього договору є Правила надання грошових коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, через мережу інтернет ТОВ "КЛТ КРЕДИТ", які розміщені на сайті https://kltcredit.com.ua.

Підписуючи договір, позичальник відповідно до підпунктів 7.3.1., 7.3.7. п. 7. кредитного договору засвідчив, що до укладення договору уважно ознайомився із текстом паспорту споживчого кредиту, договору та правилами, а також отримав від Товариства інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством України, зокрема ч. 5 ст. 7 Закону України "Про фінансові послуги та фінансові компанії" та ст. 9, 25 Закону України "Про споживче кредитування" на веб-сайті Товариства, що забезпечує вірне розуміння Позичальником суті фінансової послуги без нав`язування її придбання; надав згоду, усвідомлюючи її правові наслідки, на використання електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в якості аналога власноручного підпису.

Як зазначено у п. 6.1., 6.5., 6.11. Кредитного договору, п.п. 3.24. п. 3, п.п. 12.1. п. 12. Правил даний Договір укладається в інформаційно-комунікаційній системі на Сайті https://kltcredit.com.ua відповідно Закону України "Про електронну комерцію". Часом укладення договору є значення електронної позначки часу для кваліфікованого електронного підпису уповноваженого представника товариства. Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між позичальником та товариством в якості підпису позичальника буде використовуватись електронний підпис з одноразовим ідентифікатором у випадках визначених чинним законодавством або кваліфікований електронний підпис.

Договір підписаний відповідачкою електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 593126, який направлявся на номер телефону НОМЕР_2 відповідачки о 09:23:32. (а.с.15 зворот)

Також сторонами підписано та узгоджено умови повернення/погашення кредиту, проценти за користування кредитом, додаткові платежі, які визначені кредитодавцем у таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача, графіку платежів та реальної річної процентної ставки за кредитним договором №12070 від 06 червня 2024 року. (а.с. 16).

Відповідно до інформаційного повідомлення (додаток №2 до кредитного договору) та повідомлення (додаток №3 до кредитного договору) відповідачкою зазначені власні контактні номера телефонів, за якими може здійснюватись взаємодія з нею та які підписані одноразовим ідентифікатором 593126 (а.с. 16 зворот).

Відповідно до паспорта споживчого кредиту, який 06 червня 2024 року о 09:22:40 підписаний ОСОБА_1 електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 462322, сторони узгодили умови кредитування та орієнтовану загальну вартість кредиту, надані виходячи із обраних відповідачкою умов кредитування (а.с. 17-18).

У споживчому паспорті зазначені основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, а саме сума/ліміт кредиту - 7000 грн, строк кредитування - 365 днів, мета отримання кредиту - власні потреби, спосіб та строк надання кредиту- цілодобово шляхом заповнення заявки на сайті. Безготівкові кредитні кошти у розмірі суми кредиту перераховуються на підтверджений електронний платіжний засіб позичальника, який емітований банком, відповідно до укладеного договору між позичальником та банком (п.3) та інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредиту для споживача, де визначено тип процентної ставки (п.4), а також узгоджено порядок повернення кредиту (п. 5).

Кредитні кошти у сумі 7 000 грн перераховані відповідачці 06 червня 2024 року о 09:24:04 на платіжну картку відповідачки № НОМЕР_3 , мета платежу: перерахування коштів за договором №12070 від 06 червня 2024 року на умовах фінансового кредиту, що підтверджується повідомленням про проведення транзакції в системі ТОВ "ПЕЙТЕК" від 09 січня 2026 про проведення переказу та інформацією АТ КБ "ПриватБанк" від 23 березня 2026 року де зазначено, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 , вказано фінансовий номер на який відправляється інформація про підтвердження операцій - НОМЕР_2, а також виписка з особового рахунку, в якій зазначено дату та суму коштів переказу (а.с.19, а.с. від банку).

Із детального розрахунку заборгованості (щоденні нарахування і погашення) за кредитним договором №12070 від 06 червня 2024 року вбачається, що відповідачка протягом строку кредитування частково здійснювала платежі на загальну суму 3 000 грн, погашаючи заборгованість за процентами за користування кредитом, зокрема 21 січня 2025 року в розмірі 1 000 грн, 03 лютого 2025 року в розмірі 1 000 грн, 17 лютого 2025 року в розмірі 1 000 грн, далі жодних платежів не здійснювала, тому має нараховану заборгованість за кредитним договором у сумі 42 325 грн, з яких 7 000 грн. борг за тілом кредиту; 35 325 грн. несплачені проценти за користування кредитом; кредитодавець нарахування штрафних санкцій не здійснював (а.с. 20-27).

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Із прийняттям Закону України "Про електронну комерцію" № 675-VIII (надалі - Закон № 675-VIII) від 03 вересня 2015 року, який набрав чинності 30 вересня 2015 року, на законодавчому рівні встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Відповідно до ст. 3 Закону № 675-VIII, електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону № 675-VIII електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена, шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону № 675-VIII).

Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України).

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

Висновки суду за результатами розгляду справи.

Судом встановлено, що на виконання умов договору надання грошових коштів у кредит, між позивачем та відповідачкою укладено кредитний договір №12070 06 червня 2024 року, за яким отримала кредит на суму 7 000 грн. на умовах строковості, платності та поворотності.

Строк кредитування визначений договором 365 днів: з 06 червня 2024 року по

06 червня 2025 року.

Отримання відповідачкою ОСОБА_1 06 червня 2024 року коштів за кредитним договором підтверджується повідомленням директора ТОВ "ПЕЙТЕК" від 09 січня 2026 року та інформацією від АТ КБ "ПриватБанк" №20.1.0.0.00/7-260318/68154-БТ від

23 березня 2026 року, згідно з якою 06 червня 2024 року проведено платіж та зараховано кошти в сумі 7 000 грн на банківську карту № НОМЕР_3 , що належить ОСОБА_1 (а.с. 19, а.с. 67-68).

Номер картки, на яку проведено зарахування, відповідає номеру картки, який вказаний ОСОБА_1 у кредитному договорі №1270 від 06 червня 2024 року.

Згідно із детальним розрахунком заборгованості за кредитним договором №12070 від 06 червня 2024 року станом на 09 січня 2026 року заборгованість позичальниці ОСОБА_1 складає 42 325, з яких 7 000 гривень заборгованість за тілом кредиту; 35 325 грн заборгованість за процентами.

Також, відповідачкою ОСОБА_1 на виконання умов договору здійснено часткову оплату за кредитним договором №12070 від 06 червня 2024 року на загальну суму 3 000 грн на погашення заборгованості за процентами за користування кредитом. Здійснення періодичних платежів щодо погашення кредиту підтверджує те, що ОСОБА_1 визнає укладання договору.

З урахуванням вищевикладеного, беручи до уваги те, що позивачем доведено факт отримання позичальником кредитних коштів, відповідачка належним чином не виконала своїх зобов`язань за кредитним договором, правові підстави для нарахування відсотків, які жодним чином не спростовано відповідачкою, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у частині стягнення з відповідачки в користь позивача заборгованості за кредитним договором №12070 від 06 червня 2024 року - за тілом кредиту в розмірі 7 000 грн.

При цьому слід зазначити, що відповідачка ОСОБА_1 розмір кредитної заборгованості не спростувала, своїх контррозрахунків заборгованості чи доказів, які б підтверджували її відсутність, суду не надала.

Щодо нарахування заборгованості за процентами, суд приходить до такого висновку.

24 грудня 2023 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", яким статтю 8 Закону України "Про споживче кредитування" доповнено частиною п`ятою, яка визначає, що максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Відтак, максимальний розмір денної процентної ставки для кредитних договорів з 24 грудня 2023 року не повинен перевищувати 1%, а щодо договорів, які укладені до набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг": протягом перших 120 днів - 2,5% (до 22 квітня 2024 року включно); протягом наступних 120 днів 1,5% (до 20 серпня 2024 року включно); починаючи з 241 дня 1% (з 21 серпня 2024 року).

Оскільки кредитний договір №12070 від 06 червня 2024 року укладений між ТзОВ "КЛТ КРЕДИТ" та ОСОБА_1 після набрання чинності відповідних положень Закону України "Про споживче кредитування", то відсоткова ставка встановлена законом, який регулює спірні правовідносини між сторонами, не може бути збільшена умовами договору, а тому суд вбачає за необхідне провести перерахунок заборгованості за процентами та при нарахування процентів за користування ОСОБА_1 кредитом слід враховувати обмеження максимального розміру денної процентної ставки 1% відповідно до вимог ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування".

Таким чином, сума заборгованості за нарахованими процентами протягом усього строку кредитування (365 днів) з врахуванням ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" становить 25 550 грн (7 000х1%х365).

Оскільки відповідачкою ОСОБА_1 частково сплачувались проценти за користування кредитом за договором №12070 від 06 червня 2024 року в сумі 3 000 грн, загальна сума заборгованості за процентами становить 22 550 грн з урахуванням їх часткової сплати відповідачкою (25550-3000=22550), яку слід стягнути із ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина перша статті 76 ЦПК України). Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (статті 79 ЦПК України).

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити частково та стягнути з відповідачки ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ "КЛТ КРЕДИТ" заборгованість за кредитним договором №12070 від 06 червня 2024 року в сумі 29 550 грн, з яких 7 000 грн заборгованість за тілом кредиту, 22 550 грн - заборгованість за процентами за користування кредитом.

Розподіл судових витрат.

З урахуванням положень ст. 141 ЦПК України, та враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідачки слід стягнути на користь позивача 1 858 грн 80 коп. судового збору (29550х2662,40/42325).

Щодо витрат на правничу допомогу, то суд враховує, що ч. 1 ст. 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. При цьому п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу віднесені саме до витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата ), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність"). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Разом з тим законом визначено критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу.

Згідно зі ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат враховується: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом ст. 137, 141 ЦПК України витрати на правничу допомогу мають бути дійсними (реальними), необхідними, а їх розмір розумним з огляду на складність справи.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини наведеної, зокрема, у пункті 95 рішення від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", пункті 80 рішення від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", пункті 88 рішення від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України" заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. При цьому, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини (рішення від 23 січня 2014 року у справі "East|WestAlianceLimited" проти України", заява № 19336/04), обґрунтованим слід вважати розмір витрат, що є співмірним до складності справи, виконаних адвокатом робіт (наданих послуг) та часом, витраченим на виконання таких робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З огляду на правову позицію Верховного Суду, наведену у додатковій постанові від 05 вересня 2019 року в справі № 826/841/17 (провадження № К/9901/5157/19), суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою. Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої постановлено рішення, всі її витрати на правничу допомогу, якщо, керуючись принципом справедливості як одним з основних елементів верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, зважаючи на складність справи, якість та кількість підготовлених документів, витрачений адвокатом час тощо, є неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц (провадження №14-382цс19) зазначено, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд повинен оцінити витрати сторони у справі на оплату правничої допомоги у сукупності з критеріями, на які звертає увагу Європейський суд з прав людини, ураховуючи реальні обставини їх понесення та необхідності таких трат. Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 та ч.8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від

03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року в справі №925/1137/19, постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 02 грудня 2020 року в справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/ 16-ц.

Як вбачається з матеріалів справи позивач в підтвердження витрат на правничу допомогу надав договір про надання юридичної допомоги №16/09/2024 від 16 вересня 2024 року (а.с. 37), акт приймання -передачі наданих послуг №57 до договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16 вересня 2024 року (а.с. 39) та витяг з реєстру №1 до акту приймання -передачі наданих послуг №57 до договору №16/09/2024 про надання юридичних послуг від 16 вересня 2024 року (а.с. 39 зворот)

Відповідно до наданих документів сторони погодили надання наступних правових (юридичних) послуг адвокатом Руденком К.В. товариству по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на загальну суму 10 000 грн.

Приймаючи до уваги незначну складність та невеликий об`єм справи, час, витрачений адвокатом на виконання адвокатських робіт (наданих послуг), не участь представника позивача при розгляді даної справи, ціну позову, суд вважає, що вимоги про стягнення витрат на оплату професійної правничої допомоги у даній справи підлягають частковому задоволенню, в сумі 4 000 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 81, 141, 263-265, 279, 354 ЦПК України, суд,

у х в а л и в :

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛТ КРЕДИТ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛТ КРЕДИТ" заборгованість за кредитним договором №12070 від

06 червня 2024 року в розмірі 29 550 (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот п`ятдесят) гривень, з яких 7 000 гривень заборгованість за тілом кредиту, 22 550 гривень заборгованість за процентами за користування кредитом.

Сягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КЛТ КРЕДИТ" судовий збір в розмірі 1 858 (одна тисяча вісімсот п`тдесят вісім) гривень 80 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4 000 (чотири тисячі) гривень.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Івано-Франківського Апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "КЛТ КРЕДИТ": адреса місця знаходження: 03035, м. Київ, площа Солом`янська, буд. 2, приміщення 04, код ЄДРПОУ 40076206.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , останнє відоме місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Суддя Л.Я. Рибка