Рішення № 135899837, 17.04.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/2108/25

2/195/53/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р АЇ Н И

17.04.2026 року с-ще Томаківка Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Омеко М.В., за участі секретаря судових засідань Мартинової Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду с-ще Томаківка в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Алекскредит", в інтересах якого діє представник, Попов Євген Васильович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Алекскредит", Попов Є.В., звернувся до суду з позовною заявою до відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ 41346335) суму заборгованості за Договором про надання кредиту №4411382 від 15.01.2021 р. в розмірі 40 424,50 (сорок тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 50 коп., а також стягнення судового збору у розмірі 2422,40 грн.

Представник позивача обґрунтовує позовні вимоги тим, що 15 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», укладено Договір про надання кредиту №4411382 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Відповідача №PS4411382. Відповідно до умов п.1.3. Договору позики ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 6050,00 гривень перерахувавши кошти на картковий рахунок котрий надано ОСОБА_1 , а саме: № НОМЕР_2 , номер операції: НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 41346335 про переказ коштів від 15.01.2021.

Відповідно п. 1.7. Договору позики, нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: в випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,25% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. 1.7.2. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 15.01.2021 року до 04.02.2021 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 7 809,90 грн.

Відповідно до п.1.7.3. Договору позики, у випадку подовження Позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,45% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка (п.2.3.Правил)). В Спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу Кінцевої дати виконання Договору (включно), Проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування Кредитом

(Спеціальна процентна ставка).

Згідно п.1.7.3. Договору позики та п.1.7.4. Проценти за користування кредитом, відповідно до п.1.7.2. та 1.7.3.Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього Строку дії Договору (з Дати укладення Договору (п.2.9. Правил) до Кінцевої дати виконання Договору (включно)) на Основну суму кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування Процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець, без погодження з Позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом. Згідно п 1.7.5. даного кредитного договору, розмір процентної ставки, який є фіксований та зазначений у Графіку платежів, може бути збільшений Кредитодавцем тільки з письмової згоди Позичальника, на підтвердження чого укладається відповідна Додаткова угода (п.2.11.Правил).

Відповідно до п.1.7.6. Договору, у разі неналежного виконання Графіку платежів настає Умова дострокового виконання Зобов`язань за Договором (п.2.43.Правил), у зв`язку з чим Позичальник має сплатити всю Заборгованість (п.2.14.Правил) за Договором. Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту це сума кредиту, визначена в п.1.3. Договору, та витрати Позичальника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи Проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги Кредитодавця, кредитного посередника (за наявності), та третіх осіб. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх (п.7.2. Договору позики).

Однак, відповідач ОСОБА_1 порушила умови Договору позики та не виконувала покладені на неї зобов`язання належним чином у зв`язку з чим станом на 31.10.2025 р. сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту № 4411382 від 15.01.2021 р. становить 40 424,50 (сорок тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 50 коп., з яких: 6050 грн. сума кредиту; 34 374,50 грн. нараховані проценти за користування кредитом. За період дії договору Позичальником сплачено за договором 50 грн. в рахунок погашення відсотків по договору про надання кредиту №4411382 від 15.01.2021 року, що відповідно відображено у розрахунку заборгованості, котрий надається суду та стороні відповідачу. Будь-які інші платежі зі сторони Відповідача були відсутні.

Відповідно до автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.12.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Омеко М.В.

Ухвалою судді 08.01.2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні, без виклику/повідомлення сторін.

10 лютого 2026 року на адресу суду від представника відповідача Зачепіло З.Я. надійшов відзив на позовну заяву, який обґрунтований тим, що позовні вимоги ТОВ «Алекскредит» відповідач не підтримує, з сумою заборгованості в розмірі 40 424,50 (сорок тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 50 коп., не погоджується, вважає її необґрунтованою, не підтвердженою належними та допустимими доказами та такою, що не підлягає задоволенню. В матеріалах справи відсутні первинні документи, які підтверджують видачу кредитних коштів відповідачу. Разом з тим, позивачем не надано належних доказів на підтвердженні перерахування відповідачу коштів по кредитному договорі розрахункового документа. В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування відсотків, а також зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення відповідачем умов кредитного договору та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені відповідачем. Наданий позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором складений самим позивачем і не містить жодного підтвердження реальності господарської операції. По ньому не можна встановити коли заборгованість була переведена в прострочену, чи були сплати з боку відповідача, який був порядок нарахування відсотків. Розрахунок заборгованості, на який посилається позивач не є первинними документами, які підтверджують укладення договору на умовах, які вказані позивачем в позовній заяві, а, отже, не є належними доказами існування заборгованості.

Разом з відзивом на позовну заяву, представник відповідача надала клопотання про розгляд справи з її відсутності та за відсутності відповідача.

Отже, зважаючи на наведене представник відповідача просить відмовити в задоволенні позову.

13 лютого 2026 року представник позивача Попов Є.В. звернувся до суду з відповіддю на відзив, в якій зазначив, що представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому повністю заперечує проти позовних вимог, однак не надав жодного доказу на підтвердження своїх заперечень або на спростування доводів позивача.

Перерахування кредитних коштів здійснюється Товариством через фінансові компанії, які надають послуги з переказу та зарахування коштів, в тому числі без відкриття рахунків (далі платіжні системи) на підставі укладених із ними договорів.

Товариством було укладено договори з платіжними системами (в даному випадку ТОВ ФК «Елаєнс») для отримання послуг, зокрема щодо переказу кредитних коштів на платіжні картки позичальників Товариства.

На підставі укладених договорів Товариство перераховує платіжній системі грошові кошти, які в подальшому, за ініціюванням Товариства, будуть перераховані платіжною системою через Банк-еквайр на платіжні картки позичальників, які останні зазначили під час оформлення заявки про надання кредиту у розділі «Інформація про картку». Тобто, після заповнення заявником даних платіжної картки (дані зберігаються у Товариства лише у скритій формі (маска карти). Банк-еквайр платіжної системи тимчасово блокує суму підтвердження, а держатель платіжної картки - заявник через систему Банку-емітента отримує інформацію про розмір заблокованої суми та вносить у відповідне поле в заявці про надання кредиту визначену суму (як код підтвердження).

Інформація про платіжну картку зберігається тільки у платіжній системі, а Товариству передається токен (код шифру), який при передачі платіжній системі дозволяє їй ідентифікувати номер платіжної картки позичальника та здійснити відповідну банківську операцію. Кожній верифікації платіжної картки присвоюється свій токен, який передається платіжною системою Товариству і зберігається останнім. Отже, номер платіжної картки позичальника зберігається лише у платіжній системі, а Товариству надається зашифрована інформація у вигляді токену (код шифру).

В подальшому, після акцептування позичальником пропозиції укласти договір (підписання Договору), CRM-системою Кредитодавця надається розпорядження платіжній системі щодо переказу коштів, які були прийняті платіжною системою від Товариства, на користь Банка-еквайра для подальшого зарахування їх на платіжну картку позичальника. Ініціювання здійснюється шляхом передачі платіжній системі даних, зокрема токену (інформації, необхідної для авторизації держателя картки). Платіжна система опрацьовує інформацію та через залучений Банк-еквайр здійснює переказ кредитних коштів на платіжну картку позичальника. В подальшому, платіжна система відображає результат, переданий Банком-еквайром після обробки такої інформації. У разі, якщо перерахування коштів пройшло успішно, платіжна система повідомляє Кредитодавця про успішне ініціювання транзакції та перерахування на платіжну картку позичальника кредитних коштів.

На запит Товариства щодо надання підтвердження перерахування грошових коштів на платіжну картку позичальника платіжні системи надають лише інформаційну довідку із зазначенням реквізитів платежу. Проте, з огляду на практику суду для додаткового підтвердження факту отримання позичальником кредитних коштів на підставі укладеного договору, відповідно до чинного законодавства України, Товариству необхідно надати платіжне доручення/квитанцію або інший документ, що підтверджує факт зарахування кредитних коштів на платіжну картку позичальника.

Крім того, представник позивача зауважує , що відповідач як власник інформації та власник банківського карткового рахунку може та повинен сам надати суду та стороні відповідну інформацію, щоб спростувати доводи позивача. На жаль цього представник відповідача та сам відповідач добровільно не роблять, що наводить на думку, що відповідач свідомо приховує від суду відповідну інформацію.

Тобто, як наголошувалось вище, первинний документ мав відповідати Закону України «Про електрону комерцію» - Закон регулює правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів. Ст.13 названого Закону «Розрахунки у сфері електронної комерції» та час. 1 визначено, що розрахунки у сфері електронної комерції здійснюються відповідно до законів України "Про платіжні послуги", "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", інших законів та нормативно-правових актів Національного банку України. Тому твердження представника відповідача, що ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та за якими можливо встановити факт дійсного перерахування та отримання коштів відповідачем є помилковим.

Додатково зауважуємо, що як вже зазначалось раніше, Товариство здійснює надання кредитних коштів через платіжну систему, тому має можливість надати відповідь з платіжної системи, а не бухгалтерський документ. Отримання підтвердження з банку щодо зарахування кредитних коштів на банківський рахунок Позичальника, можливе лише на підставі відповідної ухвали суду, оскільки така інформація є банківською таємницею та не може бути надана третій стороні.

Що стосується помилкового та безглуздого твердження представником відповідача про розрахунок заборгованості. Саме так сторона позивача вважає вказані доводи стосовно даного питання.

Згідно ст.3 Цивільного кодексу України визначені загальні засади цивільного законодавства серед яких: свободу договору, справедливість, добросовісність та розумність. Відповідно до детального (щоденного) розрахунку заборгованості за Договором про надання кредиту №4411382 від 15.01.2021 року чітко видно щоденна заборгованість відповідача. Позивач наполягає в обґрунтованості та правильності наданого щоденного розрахунку до суду. В матеріалах справи відсутній розрахунок заборгованості або наданого власного розрахунку контррозрахунку з сторони відповідача. Тому будь якого розрахунку сторона відповідача не надала, ми на цьому наголошуємо. Саме на сторону відповідача покладено процесуальний обов`язок спростування розміру заборгованості, заявленого стороною позивача (позиція Верховного Суду у постанові від 25 січня 2023 року у справі №209/3103/21).

Таким чином сторона позивача вважає, що згідно з позицією Верховного Суду, котра закріплена у постанові Верховного Суду від 08 липня 2020 року по справі №754/17518/15-ц, №61-17132св18 у статті 629 Цивільного -кодексу України закріплено один із фундаментів, на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто, з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної Палати Касаційного цивільного суду від 23 січня 2019 року у справі №355/385/1.

Таким чином, до спростування презумпції правомірності правочину всі права, набуті сторонами за ним, можуть безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню.

Спростування презумпції правомірності правочину відбувається тоді: коли недійсність правочину прямо встановлена законом (має місце його нікчемність); якщо він визнаний судом недійсним, тобто існує рішення суду, яке набрало законної сили (оспорюваний правочин визнаний судом недійсним).

При цьому договір, укладений між відповідачем та позивачем до моменту звернення до суду не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень ст.204 ЦК України діє презумпція правомірності указаного правочину. Відповідач не надав суду доказів щодо спростування презумпції правомірності зазначеного укладеного ним з позивачем договору.

Відповідно умови Договору є обов`язковими для відповідача. В даному випадку це 100 % відповідальність зробити так як вказано в Договорі. Більш того, названі юридичні факти теж є обов`язкові для сторони відповідача.

Щодо прав і обов`язків сторін. Пунктом 2.4.1. кредитного договору передбачено, належним чином виконувати свої обов`язки за цим Договором та Правилами. Пунктом 2.4.2. виконувати Зобов`язання належним чином: згідно з умовами Договору та відповідно до Графіку платежів сплачувати Основну суму кредиту та Проценти за користування кредитом; п.2.4.3. сплачувати Заборгованість при настанні Умови дострокового виконання Зобов`язань за Договором; п.2.4.4. письмово повідомляти Кредитодавця відповідно до п.14.2. Правил про зміни: місця своєї адреси реєстрації та/або фактичного місця проживання; номера контактного телефону; будь-яких інших відомостей про себе, повідомлених Позичальником Кредитодавцю до або при укладенні цього Договору.

Розділ 9. ІНШІ УМОВИ ДОГОВОРУ , п.9.2. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх; п.9.3. передбає, сторони підтверджують, що даний електронний Договір (договір, укладений у вигляді електронного документа), всі Додатки до нього, Додаткові угоди мають таку саму юридичну силу для Сторін, як документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами Сторін, тобто є вчиненими виключно у письмовій формі в порядку, встановленому Законом України «Про електронну комерцію»; п.9.4. Усі неврегульовані цим Договором та Правилами правовідносини Сторін регулюються чинним законодавством України; п.9.5. укладаючи цей Договір, Позичальник заявляє та гарантує Кредитодавцю, що він: 9.5.4. усвідомлює та підтверджує, що умови Договору та Правил йому зрозумілі, відповідають його інтересам, є розумними та справедливими; п.7.5.5. Під час укладення цього Договору він не знаходиться під впливом обману, насильства, погрози, зловмисної угоди або збігу тяжких обставин; п.7.5.6. Надав інформацію, відомості та документи для укладення цього Договору, які є достовірними і відповідають дійсності».

Таким чином, відповідач знав всі Правила, умови Договору та на жаль в суді представник відповідача перекручує фактичні обставини справи, це є факт. При уважному вивченні вказаного розрахунку, відповідач 07.02.2021 року здійснила часткове погашення кредиту в розмірі 50 грн. Але на жаль відповідач про це забула, а представник відповідача не уважно або зовсім не вивчав поданий документ суду. Відповідно, позовна заява та додані додатки до позовної заяви підтверджують фактичне укладання та отримання кредитних грошових коштів, що відповідно породжують виникнення зобов`язань відповідача перед позивачем. На даний час відповідач порушив умови укладеного Договір про надання кредиту №4411382 від 15.01.2021 р. та не повернув отриманий кредит та не сплатив проценти за користуванням кредиту.

Ухвалою суду від 05.03.2026 року задоволено клопотання представника ТОВ «Алекскредит». Витребувано у АТ «КБ «Приват Банк» належним чином засвідчену наступну інформацію: чи мав відкритий картковий рахунок з номером банківської картки № НОМЕР_2 громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на 15.01.2021 р.; щодо надання довідки про рух коштів по картковому рахунку з номером банківської картки № НОМЕР_2 громадянки ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 13.01.2021 року по 17.01.2021 року; чи зараховувалась грошова сума у розмірі 6050 грн. 15.01.2021 року на картковий рахунок з номером банківської картки № НОМЕР_4 .

30 березня 2026 року на адресу суду із АТ КБ «ПриватБанк» надійшли витребувані судом докази.

Представник позивача у позовній заяві просив суд розглядати справу без його участі та не заперечував проти ухвалення заочного рішення.

В судове засідання 17 квітня 2026 року учасники справи не з`явились.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, дав оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясування обставин справи, прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлені такі факти та відповідні їм правовідносини.

15 січня 2021 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 за допомогою веб сайту https://alexcredit.ua який є сукупністю інформаційних та телекомунікаційних систем Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит», укладено Договір про надання кредиту №4411382 шляхом обміну електронними повідомленнями, який підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором Відповідача №PS4411382. Відповідно до умов п.1.3. Договору позики ТОВ «Алекскредит» надало відповідачу у власність грошові кошти (позику) в сумі 6050,00 гривень перерахувавши кошти на картковий рахунок котрий надано ОСОБА_1 , а саме: № НОМЕР_2 , номер операції: НОМЕР_3 , що підтверджується довідкою ТОВ «ФК «Елаєнс» про прийняття до виконання платіжної інструкції відповідно до умов договору № 41346335 про переказ коштів від 15.01.2021.

Відповідно п. 1.7. Договору позики, нарахування Процентів за користування кредитом здійснюється у наступному порядку: в випадку використання Кредиту (п. 2.20. Правил) менше ніж 5 (п`ять) календарних днів, включаючи Дострокове виконання Зобов`язань (п. 2.12. Правил), Позичальник сплачує фіксовану суму Процентів за користування кредитом, яка складає 7,25% від визначеної в п. 1.3. цього Договору суми кредиту. 1.7.2. У випадку використання Позичальником Лояльних (покращених) умов кредитування, а саме при повному поверненні суми кредиту (п. 1.3. Договору) та сплати Процентів за користування кредитом протягом 20 календарних днів з 15.01.2021 року до 04.02.2021 року (включно) (Базовий період - п. 2.4. Правил) процентна ставка за один день користування кредитом складає 1,45% (Акційна ставка (п. 2.1. Правил) або Ставка за програмою лояльності (п. 2.34. Правил)). Орієнтовна загальна вартість кредиту при використанні Лояльних (покращених) умов кредитування складає 7 809,90 грн.

Відповідно до п.1.7.3. Договору позики, у випадку подовження Позичальником Базового періоду, Строку дії Договору та зміни Кінцевої дати виконання Договору (п. 2.22. Правил), Проценти за користування кредитом нараховуються протягом подовженого Базового періоду у розмірі 1,45% за один день користування Кредитом (Базова процентна ставка (п.2.3.Правил)). В Спеціальний період, з дати закінчення подовженого Базового періоду та до спливу Кінцевої дати виконання Договору (включно), Проценти за користування кредитом нараховуються у розмірі 3% за один день користування Кредитом

(Спеціальна процентна ставка).

Згідно п.1.7.3. Договору позики та п.1.7.4. Проценти за користування кредитом, відповідно до п.1.7.2. та 1.7.3.Договору нараховуються Кредитодавцем протягом усього Строку дії Договору (з Дати укладення Договору (п.2.9. Правил) до Кінцевої дати виконання Договору (включно)) на Основну суму кредиту за кожний день користування Кредитом за фіксованою процентною ставкою відповідно для кожного періоду, для якого вона встановлювалася. Нарахування Процентів за користування кредитом є правом Кредитодавця, а не його обов`язком. Кредитодавець, без погодження з Позичальником, може на свій розсуд зменшити нарахування встановлених Договором Процентів за користування кредитом. Згідно п 1.7.5. даного кредитного договору, розмір процентної ставки, який є фіксований та зазначений у Графіку платежів, може бути збільшений Кредитодавцем тільки з письмової згоди Позичальника, на підтвердження чого укладається відповідна Додаткова угода (п.2.11.Правил).

Відповідно до п.1.7.6. Договору, у разі неналежного виконання Графіку платежів настає Умова дострокового виконання Зобов`язань за Договором (п.2.43.Правил), у зв`язку з чим Позичальник має сплатити всю Заборгованість (п.2.14.Правил) за Договором. Відповідно до ст.1 Закону України «Про споживче кредитування» загальна вартість кредиту це сума кредиту, визначена в п.1.3. Договору, та витрати Позичальника, пов`язані з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту, включаючи Проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги Кредитодавця, кредитного посередника (за наявності), та третіх осіб. Уклавши цей Договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений з цим Договором та Правилами, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись своїх обов`язків та виконувати їх (п.7.2. Договору позики).

Вказані обставини підтверджуються доказами, які містяться в матеріалах справи в електронному вигляді.

Таким чином, позивач свої зобов`язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах, передбачених договором.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості ( ст. 627 ЦК України).

Відповідно до приписів ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Передбачено ст. 628 ЦК України, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Статтею 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За ч 2. ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції (оферти) однієї сторони укласти договір і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною, тому акцентуючи пропозицію товариства відповідач електронним підписом одноразовим ідентифікатором у заявці приєдналася до Пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), визнає та погоджується на запропоновані позивачем умови користування та порядок надання товариством грошових коштів.

Отже, підписанням кредитного договору №4411382 від 15.01.2021 свідчить про те, що ОСОБА_1 усі умови цілком зрозуміла і своїм підписом письмово підтвердила та закріпила те, що сторони договору діяли свідомо, були вільні в укладенні даного договору, вільні у виборі контрагента та умов договору.

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

В статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно зі статтею 10 Закону України «Про електронну комерцію» електронні правочини вчиняються на основі відповідних пропозицій (оферт). Пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття (стаття 11 Закону).

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. (стаття 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; - електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Вищевказаний кредитний договір №4411382 від 15.01.2021 підписаний відповідачем електронним підписом, а тому, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі (аналогічний правовий висновок міститься в постанові Верховного суду від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19).

Отже, вказаний кредитний договір №4411382 від 15.01.2021 року укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» та ОСОБА_1 підписаний сторонами, є чинним, у встановленому законом порядку недійсним не визнавався, сторони визначили всі істотні умови договору, а тому, саме з 15.01.2021 року між сторонами виникли договірні відносини щодо користування кредитними коштами.

На виконання ухвали суду про витребування доказів від АТ КБ «Приват Банк» надійшла виписка за договором № б/н за період з 13.01.2021 року по 17.01.2021 року по рахунку ОСОБА_1 , з якої вбачається, що 15.01.2021 року на рахунок № НОМЕР_2 було зараховано кошти на суму 6050,00 грн.

Крім того повідомлено, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 .

Належним доказом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок позичальника може бути квитанція або платіжна інструкція, інший документ банку платника (кредитодавця), а також доказ належності карткового рахунку, на який здійснено переказ, позичальнику.

Отже, судом встановлено, що наданою інформацією АТ КБ «Приват Банк» підтверджується перерахування коштів на рахунок ОСОБА_1 у загальному розмірі 6050,00 грн. 15 січня 2021 року.

Відповідач, в свою чергу, скористалась наданим кредитом, проте зобов`язання належним чином за кредитним договором не виконала, в результаті чого виникла заборгованість.

Отже, відповідач ОСОБА_1 порушила умови Договору позики та не виконувала покладені на неї зобов`язання належним чином у зв`язку з чим станом на 31.10.2025 р. сума заборгованості відповідача за Договором про надання кредиту № 4411382 від 15.01.2021 р. становить 40 424,50 (сорок тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 50 коп., з яких: 6050 грн. сума кредиту; 34 374,50 грн. нараховані проценти за користування кредитом.

Крім того, за період дії договору Позичальником сплачено за договором 50 грн. в рахунок погашення відсотків по договору про надання кредиту №4411382 від 15.01.2021 року, що відповідно відображено у розрахунку заборгованості, котрий надається суду та стороні відповідачу. Будь-які інші платежі зі сторони Відповідача були відсутні.

Щодо заперечень відповідача про ненадання позивачем первинних бухгалтерських документів, які підтверджують надання кредитних коштів.

В постанові Верховного суду від 24 жовтня 2019 року в справі № 357/2127/18 зроблено висновок, про те що Положенням про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженим постановою Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 (далі - Положення № 254), визначено перелік первинних документів, які складаються банками залежно від виду операції, та їх обов`язкові реквізити. Залежно від виду операції первинні документи банку (паперові та електронні) поділяють на касові, які підтверджують здійснення операцій з готівкою, та меморіальні, що використовуються для здійснення безготівкових розрахунків із банками, клієнтами, списання коштів з рахунків та внутрішньобанківських операцій. До первинних меморіальних документів, які підтверджують надання банком послуг з розрахунково-касового обслуговування, належать меморіальні ордери, платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки та інші платіжні інструменти, що визначаються нормативно-правовими актами Національного банку України. Пунктом 5.1 глави 5 Положення № 254 визначено, що інформація, яка міститься в первинних документах, систематизується у регістрах синтетичного та аналітичного обліку. Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа. Виписки з особових рахунків клієнтів, що є регістрами аналітичного обліку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій чи електронній формі) з особових рахунків клієнтів обумовлюються договором банківського рахунка, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунка. Отже, враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку, що виписки з особового рахунка клієнта банку можуть слугувати як документи, що підтверджують фінансові операції.

Позивач на підтвердження видачі кредитних коштів позивач надав довідку ТОВ ФК «Елаєнс» про успішне перерахування коштів на платіжну картку клієнта 15.01.2021 року на суму 6050,00 грн. на картку № НОМЕР_2 , номер в системі FONDY:354797780, номер операції: 50202854990387855242038296046171, призначення платежу: transfer_funds, валюта платежу: UAH, платіжний метод: карта VISA, статус платежу: approved, Банк картки отримувача: PRIVATBANK.

Разом з тим суд зазначає, що враховуючи умови надання кредитних коштів, саме боржник має доступ до своїх рахунків, і вона мала можливість представити суду виписку з своїх рахунків на підтвердження відсутності надходження коштів від кредитора на виконання укладеного договору, однак доказів на спростування заявлених позовних вимог в частині укладення договору та отримання кредитних коштів, суду не надала.

Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонам матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Виходячи із принципу змагальності сторін, у спорі про стягнення кредитної заборгованості на позивача покладається тягар доведення надання позичальнику кредитних коштів та порушення боржником своїх зобов`язань щодо повернення кредиту, а на відповідачі відповідно лежить тягар доведення відсутності у нього заборгованості.

З урахуванням наведених норм чинного законодавства та встановлених у справі обставин, суд вважає, що відповідач, отримавши обумовлену у кредитних договорах суму, належним чином не виконав взяті на себе кредитні зобов`язання, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується письмовими доказами та підлягає стягненню з позичальника на користь банку.

Згідно ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлюється договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Стаття 1049 ЦК України передбачає, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій же сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій же кількості, такого ж роду та такої ж якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, встановлені договором.

Відповідно ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму або не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів.

Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

На підставі ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Так, з довідки про стан заборгованості за кредитним договором №4411382 від 15.01.2021 вбачається, що заборгованість за вказаним договором становить 40 424,50 (сорок тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 50 коп., з яких: 6050 грн. сума кредиту; 34 374,50 грн. нараховані проценти за користування кредитом.

Відповідач заперечує достовірність розрахунку спірної заборгованості, проте не зробила власного та не надала його суду.

Окрім того, відповідно до п. 62 Постанови «Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України» визначено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Статтею 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» визначено, що інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також визначена у цій статті інформація про банк є банківською таємницею.

Згідно з пунктом 2 статті 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність» банківською таємницею, зокрема, є інформація про операції, проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини.

Відповідно до ст. 62 ЗУ «Про банки і банківську діяльність» визначено порядок розкриття банками банківської таємниці, зокрема, за рішенням суду. Отже виписка по рахунку клієнта, належить до інформації, що є банківською таємницею, порядок розкриття якої визначений Законом.

Окрім того, згідно з пунктом 5 ч. 1 статті 10 Закону України «Про платіжні послуги» до надавачів платіжних послуг належать фінансові установи, що мають право на надання платіжних послуг. Частиною 3 ст. 10 Закону України «Про платіжні послуги» встановлено, що фінансові установи мають право на провадження діяльності з надання фінансових платіжних послуг лише після отримання ними ліцензії відповідно до цього Закону (крім банків) та за умови включення до Реєстру, якщо інше не передбачено цим Законом.

Оскільки ТОВ «Алекскредит» не є банківською установою, а має статус фінансової установи, яка здійснює господарську діяльність з надання фінансових послуг, зокрема надання кредитів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту, без відкриття рахунку, тому не може надати первинні банківські документи, а відтак наданий суду позивачем розрахунок є належним та допустимим доказом заборгованості та її розміру у справі.

Суд при вирішенні справи користується правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду.

У постановах Великої Палати Верховного Суду від 31 жовтня 2018 року у справі № 2024494/16-ц та від 18 січня 2023 року у справі № 686/13446\15 зроблено висновок про те, що право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку, припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Разом з тим, пунктом 3. 1 Договору сторони погодили, що Строк дії Договору (п. 2.41. Правил) встановлюється з Дати укладення Договору (п. 2.9. Правил) 15.01.2021 року до Кінцевої дати виконання Договору 03.08.2021 року (включно). Закінчення Строку дії Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, у тому числі сплати Заборгованості, яке мало місце під час дії Договору. Якщо Позичальник виконає Зобов`язання/сплатить Заборгованість за Договором до Кінцевої дати виконання Договору, Договір припиняє дію у Дату повернення/погашення кредиту (п. 2.8. Правил).

Суд, перевіривши розрахунок заборгованості за договором про надання кредиту встановив, що позичальником було нараховано відсотки в межах строку кредитування, визначеного п. 3.1 Договору, тобто до 03.08.2021 за відсотковою ставкою, визначеною п. 1.7.3 Договору, а саме з 15.01.2021 по 04.02.2021 за відсотковою ставкою 1,45% в день, а з 05.02.2021 по 03.08.2021 - 3% в день.

Отже, суд перевіривши розрахунок заборгованості, наданий позивачем встановив, що станом на 31.10.2025 заборгованість відповідача за договором становить 40 424,50 грн, що складається з заборгованості за тілом кредиту 6050,00 грн. та заборгованості за відсотками 34 374,50 грн. Відповідач доказів на спростування наявності заборгованості, а також свого розрахунку на надала.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання.

Статтею 611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Положеннями ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Суд відхиляє твердження відповідача, щодо несправедливих договірних умов, оскільки відповідач була ознайомлена з умовами кредитного договору та прийняла їх, отримавши кредитні кошти не скористалась правом протягом 14 днів повернути кредит без пояснення причин.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позичальник, зокрема, мав належним чином виконувати свої зобов`язання за кредитним договором по поверненню кредиту та сплаті процентів, однак таке своє зобов`язання не виконав.

Отже, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог, а саме стягнення з ОСОБА_1 суму основного боргу 6050,00 грн., суму процентів 34 374,50 грн., що разом становить 40 424,50 грн.

Таким чином, позивачем доведено факт укладення кредитного договору, факт отримання відповідачем грошових коштів та порушення ним зобов`язання щодо їх повернення, тому, заборгованість за кредитним договором визначена розмірі 40 424,50 грн., є доведеною та обґрунтованою.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Позичальник, зокрема, мав належним чином виконувати свої зобов`язання за кредитним договором кредитної лінії по поверненню кредиту та сплаті процентів, однак таке своє зобов`язання не виконує. Отже, надавши оцінку доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Таким чином, аналізуючи досліджені в судовому засіданні докази, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позовних вимог позивача.

При вирішенні питання щодо стягнення судових витрат суд виходить з наступного:

На підставі ст.141 ЦПК України судові витрати за сплату судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог

Таким чином, у зв`язку із задоволенням позовних вимог, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача судовий збір сплачений ним під час звернення з позовом до суду, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір, що підтверджено квитанцією №10745 від 22.12.2025 р. про його сплату, в сумі 2422 грн. 40 коп.

Керуючись ст. 11, 205, 207, 526, 598, 599, 610, 612, 625-629, 634, 638, 639, 1046, 1048, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», ст. 4, 12, 76 81, 258, 259, 264 265, 268, 274-279, 280-284, 354, 355 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «Алекскредит", в інтересах якого діє представник, Попов Євген Васильович, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ: 41346335) суму заборгованості за Договором про надання кредиту №4411382 від 15.01.2021 р. в розмірі 40 424,50 (сорок тисяч чотириста двадцять чотири) грн. 50 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (код ЄДРПОУ: 41346335) понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Алекскредит» (адреса: 02094, м.Київ, пр-т Леоніда Каденюка,23, код ЄДРПОУ: 41346335).

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , (зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_2 ).

Суддя: М. В. Омеко