Рішення № 135899687, 22.04.2026, Тернівський районний суд м. Кривого Рогу

Справа № 215/7946/25

2/215/770/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року Тернівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі: головуючого судді - Камбул М.О.,

при секретарі судового засідання - Савельєвої Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження в порядку ч.2 ст.247 ЦПК України без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу в м. Кривому Розі цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позиції позивача.

26.09.2025 ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» звернулося до суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, в якій просило стягнути з відповідача заборгованість за Кредитним договором № 101325171 від 02.08.2021 в розмірі 22125 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2422,40 грн., і витрат на правову допомогу в розмірі 5000 грн., оскільки останній не виконує умови договору.

В обґрунтування позову вказує, що 02.08.2021р. за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту № 101325171. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Законодавством України передбачено, що оформлення Кредиту онлайн із використанням одноразового пароля прирівнюється до підписання Договору в паперовій формі власноручним підписом. Оскільки ТОВ «МІЛОАН» направлено Відповідачу електронним повідомленням (SMS) одноразовий ідентифікатор, при веденні якого Відповідач підтверджує прийняття умов Договору про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021р., який також знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства. Відповідно до умов Кредитного договору, до укладення Договору отримав проект цього кредитного Договору разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, що розміщені на веб сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього Договору. Таким чином, Відповідач уклав Договір про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021р. із ТОВ «МІЛОАН» та на підставі платіжного документа Відповідачу перераховані кредитні кошти на картковий рахунок в сумі 5000грн.

Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов`язань перед кредитором 29.10.2021 було укладено Договір відступлення права вимоги №11Т згідно умов якого ТОВ «МІЛОАН» було відступлено право вимоги за Кредитним Договором № 101325171 від 02.08.2021р. на користь ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС», а відповідно ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуто права вимоги до Відповідача..

Відповідач не виконав покладені обов`язки, у зв`язку з чим утворилася заборгованість, яка згідно Договору відступлення права вимоги становить у розмірі 22125 грн., із яких: заборгованість за тілом кредиту становить 5000 грн.; заборгованість за відсотками становить 16125 грн.; заборгованість за комісійними винагородами становить 1000 грн.; заборгованість за пенею становить 0 грн.

Також, 19.01.2026 представник подав відповідь на відзив на позов в якій вказав, що проаналізувавши відзив позивач прийшов до висновку, що ОСОБА_1 звертався до ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області з приводу перерахування коштів між належними йому картами, а не щодо заволодіння його персональними даними чи отримання кредиту від його імені. Зі змісту Відзиву на позовну заяву у справі № 215/7946/25 та наданих до нього документів не можливо встановити на якій підставі було закрите кримінальне провадження, чи було встановлено, що паспортні дані відповідача використовувалися іншою особою (в тому числі для отримання кредитних коштів). Представник позивача звертає увагу, що з боку Відповідача відбулося підписання договору про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021 електронним підписом одноразовим ідентифікатором J52528, 02.08.2021о 09.28 год. Отже, Кредитний договір який був підписаний за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, свідчить про укладання між Сторонами даного правочину та у відповідності до п.5.1 Договору про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021, включає в себе і підтвердження ознайомлення з усіма додатками та невід`ємними частинами Договору (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та графіком платежів). Крім того представник наголосив, що серед матеріалів справи відсутні докази на підтвердження факту, що персональні дані Відповідача (копія паспорта громадянина України, РНОКПП, реквізити банківської картки, на яку первісним кредитором здійснено перерахування позичених грошових коштів, номер телефону, адреса електронної пошти), були використані неправомірно для укладення кредитного договору від його імені. Тобто доказів, які б спростували створення Відповідачем, особистого кабінету сайті ТОВ «МІЛОАН», належність засобів зв`язку, зокрема номеру мобільного телефону та електронної пошти, які використовувались при укладенні договору, іншій особі ніж ОСОБА_1 , а також як укладення самого договору, так і отримання коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять, тобто, якщо Відповідач заперечує проти позову, то згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України саме на нього покладається обов`язок доводити такі заперечення відповідними доказами. Зауважимо, що Відповідачем до поданого відзиву на позовну заяву не надано жодних доказів на спростування факту укладення кредитного договору , або спростування факту перерахування та отримання ним кредитних коштів.

Крім того, 02.03.2026 надійшли додаткові пояснення у справі в яких представник позивача Романенко М.Е. вказав, що за наданими відповідачем документами не можливо встановити, що саме стало підставою для закриття кримінального провадження. Лише наявність відомостей про реєстрацію в ЄРДР події, яка може містити ознаки кримінального правопорушення не може свідчити, у силу презумпції невинуватості, про вчинення злочину стосовно відповідача без винесення вироку, яким такі обставини можуть бути встановлені, а також не може бути підставою для звільнення відповідача від обов`язку належного виконання зобов`язання за договором про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021. Доказів, які б спростували створення Відповідачем, особистого кабінету на сайті ТОВ «МІЛОАН», належність засобів зв`язку, зокрема номеру мобільного телефону та електронної пошти, які використовувались при укладенні договору, іншій особі ніж ОСОБА_1 , а також як укладення самого договору, так і отримання коштів на картковий рахунок матеріали справи не містять. Також вказує, що відповідачем не спростована презумпція правомірності Договору про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021, а отже всі права, набуті сторонами правочину за цим договором, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення кредитного договору, підлягають виконанню.

Стислий виклад позиції відповідача.

12.01.2026 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позов в якому він вказав, що ніколи не брав кредитів у фінансових установах, не укладав кредитний договір з ТОВ «МІЛОАН», та не отримував грошових коштів, факт укладення кредитного договору ніколи не визнавав. Зазначає, що 03.08.2021 року він звернувся до ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровські області за фактом того, що з його картки АТ КБ «Приватбанк» на іншу картку незаконним шляхом було перераховано 33000 грн. Далі, на початку двадцятих чисел серпня 2021 року йому стали надходити дзвінки та смс-повідомлення з раніше невідомих кредитних онлайн установ, таких як ТОВ «СС ЛОУН», ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «Тенго», які повідомили йому, що 02.08.2021 року у кредитній установі ТОВ «СС ЛОУН» від його імені було взято грошові кошти в розмірі 3000 грн. та 02.08.2021 в ТОВ «МІЛОАН» було оформлено кредит від його імені на 7125 грн. перевіривши українське бюро кредитних історій на своє ім`я, ОСОБА_1 дійсно виявив, що має оформлені два кредити, а саме у ТОВ «СС Лоун» кредитний договір №3451057 від 02.08.2021 та ТОВ «Мілоан» №101325171 від 02.08.2021 року. За фактом вказаних подій його було визнано потерпілим, однак кримінальне провадження №12020045760000266 за ч. 1 ст. 190 КК України було закрито з невідомих йому причин.

Відповідач зазначає, що відомості, вказані у спірному кредитному договорі № 101325171 від 02.08.2021 не співпадають з його особистими даними. Звертає увагу на те, що до матеріалів справи позивачем додано копію спірного кредитного договору та Анкету-заяву на кредит №101325171, в якому вказано його паспортні дані серію НОМЕР_1 та інших відомостей паспортних даних, а саме назви органу який його видав та дати видачі не вказано, оскільки на його думку шахрай не володів вказаною інформацією. Також звертає увагу на те, що у вказаному спірному договорі та анкеті-заяві вказано, що він є працюючим пенсіонером, місце роботи вказано - охорона, військова служба, однак ці відомості є хибними та спростовуються наданими до суду довідками ПФУ ОК-5 та ОК-7. Також видно, що мобільний номер вказано НОМЕР_2 , в той час як його особистий номер є НОМЕР_3 та підключений ще 11.05.2013 року, що підтверджується фотознімком із застосунку «Мій Київстар» та зафіксовано в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 03.08.2021, письмових поясненнях, та протоколі допиту потерпілого від 08.09.2021. Отже на думку відповідача, вказані обставини свідчать про те, що ТОВ «Мілоан» направляло одноразовий ідентифікатор для ідентифікації особи на невідомий йому номер та в порушення норм чинного законодавства зафіксувало підтвердження особи та укладення договору.

Крім того важливим вважає те, що адресою реєстрації та місця проживання ОСОБА_1 шахраями в кредитному договорі № 101325171 від 02.08.2021 було вказано: АДРЕСА_1 , в той час як загальновідомою інформацією є те, що до перейменування у місті існувала вулиця під назвою 23-лютого, а після перейменування стала називатися: Сергія Колачевського. В той же час, важливим фактом є те, що з 26.05.2016 моїм зареєстрованим та фактичним місцем проживання є адреса: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру територіальної громади та спростовує вказані відомості в спірному кредитному договорі та анкеті-заяві.

При цьому звертає увагу на те, що визнання судом нікчемного правочину недійсним за вимогою сторони не є належним способом захисту прав, оскільки не призведе до реального відновлення порушених прав позивача, оскільки нікчемний правочин є недійсним в силу закону з моменту його укладення. Таким чином, відповідач вважає, що позивачем, як правонаступником ТОВ «Мілоан», не доведено фактичного укладення договору між ним та ТОВ «Мілоан», не надано доказів на підтвердження дійсного зарахування кредитних коштів позикодавцем на банківські рахунки відповідача та користування відповідачем кредитними коштами, тому відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача ТОВ «Діджи Фінанс».

Також, 02.02.2026 на адресу суду надійшли заперечення на відповідь на відзив та 06.03.2026 додаткові пояснення, в яких відповідач вказав, що позивач не надав суду доказів того, що кредитні кошти в сумі 5000 грн. були отримані ним. В своєму протоколі допиту як потерпілого, він вказав, що втратив доступ до своєї картки та не міг вчиняти будь-яких дій, та лише зранку зміг зв`язатися з оператором Приватбанку та закрити рахунки. Також вказує, що перевіривши виписки із закритих рахунків ним було встановлено, що дійсно на картковий рахунок № НОМЕР_4 02.08.2021 о 05:07 год. було здійснено переказ грошових коштів в розмірі 33 000 грн. Далі, 02.08.2021 в період з 05-11 год. до 05-51 год. здійснювалось періодичне зняття готівки в розмірі по 2000 грн. в банкоматі: 02100008, BRANCH 10021-023, далі о 06-14 год. та о 06-15 год. відбувалось Зняття готівки в банкоматі: магазин "Парус", М ХЕРСОН, ВУЛ. СУВОРОВА, БУД. 4. Далі, о 09:28 год. на вказану картку за допомогою системи LiqPay відбувся Переказ з карти на карту від 02-08-2021 ID платежу 1722833074, а вже о 10:38 год. відбулось зняття готівки в банкоматі: Магазин "СПОРТТОВАРИ", М. МИКОЛАЇВ, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА,тБУД. 64А/4. На підтвердження цих незрозумілих транзакцій, які відповідач не вчиняв та не міг переміщатись між містами Кривий Ріг-Херсон-Миколаїв, що вкотре, на його думку, свідчить про вчинення відносно нього шахрайських дій, відповідач надає довідки АТ КБ «Приватбанк», які сформовані системою самообслуговування Приват24 та підписані електронним підписом уповноваженої особи Банку, та є належним доказом по справі в розумінні ч. 1 ст. 77 ЦПК України.

Заяви, клопотання учасників справи.

В судове засідання представник позивача Романеко М.Е. не з`явився, надав заяву в якій позовні вимоги підтримує в повному обсязі, та просить суд розглядати справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, 12.01.2026 через канцелярію суду подав відзив на позов та 02.02.2026 подав заперечення на відповідь на відзив, в яких просив відмовити в задоволенні позову та проводити розгляд справи за його відсутності. Також 06.03.2026 подав додаткові пояснення в яких просив в задоволенні позову відмовити, в разі якщо суд знайде підстави для задоволення позову просить зменшити розмір понесених позивачем витрат.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 15.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та призначено розгляд справи по суті на 10-15 год. 28.11.2025, за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою суду від 05.03.2026 відмовлено в задоволенні клопотання представника позивача про витребування доказів та відкладено розгляд справи на 09-00 год. 22.04.2026.

Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Як вбачається з матеріалів справи, 02.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 101325171, шляхом підписання електронним підписом. Відповідно до Кредитного договору погоджено умови кредитування та графік платежів, а саме сума кредиту в розмірі 5000 грн.; строк кредитування на 15 днів з 02.08.2021 по 17.08.2021; комісія за надання кредиту - 1000 грн., нараховується за ставкою 20.0 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом - 1125 грн. які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що також узгоджується з умовами паспорту споживчого кредиту (а.с. 19-23, 24).

В Анкеті-заяві на кредит №101325171 від 02.08.2021 сторони узгодили, що строк кредиту становить 15 днів з 02.08.2021, дата повернення кредиту 17.08.2021 загальна сума до повернення складає 7125 грн., з яких комісія за надання кредиту - 1000 грн., проценти за користування кредитом - 1125 грн., сама сума кредиту 5000 грн. (а.с. 11).

Згідно платіжного доручення №30619539 від 02.08.2021 ТОВ «МІЛОАН» на рахунок відповідача, перерахувало кредитні кошти в розмірі 5000, з призначенням: згідно договору 101325171 (а.с. 29).

29.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №11Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги (а.с. 16-18).

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №11Т від 29.10.2021, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по Кредитному договору № 101325171 від 02.08.2021 в розмірі 22125 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом; 16125 грн. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 13).

До матеріалів справи відповідачем додано відповідь на адвокатський запит №340956-2025 від 31.10.2025 начальника сектору дізнання Ю.Бойко, в якій вказано, що за зверненням ОСОБА_1 проводилось досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12020045760000266 за ч. 1 ст. 190 КК України, в якому винесено постанову про закриття кримінального провадження. Під час проведення дізнання, в рамках кримінального провадження, ОСОБА_1 був допитаний в якості потерпілого, а отже набув статус потерпілого. Крім того, під час проведення дізнання проводились слідчі дії, в тому числі отримувались відповіді від ТОВ «Мілоан» та ТОВ «СС ЛОУН» (а.с. 76).

Також до матеріалів справи додано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, який складено 03.08.2021 о 16-00 год. та пояснення від 03.08.2021 (а.с. 77-78, 79).

В протоколі допиту потерпілого від 03.09.2021 зазначено «По суті поставлених запитань потерпілий ОСОБА_1 дав наступні показання: Я проживаю за адресою, АДРЕСА_2 , за вказаною адресою проживаю разом і дружиною, ОСОБА_3 . Не працевлаштований, оскільки перебуваю на соціальному забезпеченні, пенсіонер. На обліках у лікарів не перебуваю. Свої слова та дії усвідомлюю. 02.08.2021 приблизно о 05.07 годині я перебував за місцем мешкання, де відпочивав та отримав на мобільний номер телефону НОМЕР_5 телефонний дзвінок від АТ КБ «Приватбанк», клієнтом якого я являюсь. Я взяв слухавку та автовідповідач АТ КБ «Приватбанк», повідомив мені, що з банківської картки, яка належить мені було знято грошові кошти. Після чого, я увімкнув комп`ютер та намагався зайти до онлайн-кабінету мобільного додатку «Приват24», де виявив, що не можу зайти до нього, оскільки вищевказаний мобільний номер телефону був відсутній у базі вищезазначеного банку. Таким чином, я зателефонував на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700, де став просити оператора, щоб вона заблокувала належні мені банківські картки, оскільки точно з якої картки були зняття грошових коштів мені невідомо, однак оператор повідомила, що надати будь якої інформації не може, оскільки належний мені номер мобільного телефону не перебуває у базі АТ КБ «ПриватБанк». Дочекавшись ранку, а саме 08.30 години, цього ж дня, я пішов до відділення банку АТ КБ «ПриватБанк», що розташований по вул. С. Колачевського, 56 в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де повідомив оператору вищезазначену ситуацію. Тоді оператор переглянула базу, до якої є доступ, повідомила мені, що з «універсальної» банківської картки № НОМЕР_6 було переведено грошові кошти у загальній сумі 34 253 грн, на належну мені картку для виплат, яка має № НОМЕР_7 . Далі я попросив заблокувати картку для виплат, щоб перешкодити зняття грошових коштів. Що оператор і зробила. Враховуючи вищевказане, невстановлена особа, шахрайським шляхом, заволоділа грошовими коштами, які належать АТ КБ «ПриватБанк» використовуючи мої банківські картки та персональні дані. Крім того, на початку двадцятих чисел, серпня місяця 2021 року, мені стали надходита дзвінки та смс-повідомлення з раніше невідомих мені кредитних онлайн установ, таких як ТОВ «СС ЛОУН», ТОВ «Мілоан», та ТОВ «Тенго», які повідомили мені, що 02,08.202 року, у кредитній установі «СС ЛОУН» було взято гротові кошти у кредит на загальну суму 3000 грн, 02.08.2021 ТОВ «Мілоан» було оформлено кредит на суму 7 125 грн., перевіривши Українське бюро кредитних історій на своє ім?я, я дійсно виявив, що маю оформленні два кредити на моє ім?я ОСОБА_1 , а саме у ТОВ «СС Лоун» кредитний договір за №3451057 від 02.08.2021 та в ТОВ «Мілоан» кредитний договір за №101325171 від 02.08.2021 року.

Крім того, в ході розмови із оператором «Приват Банку», остання повідомила мені, що з ТОВ «Тенго» info@tengo.ua на банківську картку для виплат, яка начебто належить мені надійшли грошові кошти, тому до вказаного товариства я звернувся самостійно із електронним листом 04.08.2021 року, на який останні повідомили мені, що ніяких кредитів узято не було із використанням моїх персональних даних однак приблизно з 25.08.2021 року від вказаного товариства стали надходити смс-повідомлення та телефонні дзвінки у яких мені повідомляють, що я являюсь боржником. Також, мені надійшов електронний лист від ТОВ «Кредіт плюс», в якому було вказано, що мені відмовлено в оформленні кредитного договору, так я зателефонував на гарячу лінію вказаного товариства, та попросив з?єднатися із службою безпеки. В ході розмови, працівникам СБ я повідомив вищевикладені обставини, та останні мені повідомили, що у оформленні кредитного договору на моє ім?я невідомій особі було відмовлено, оскільки ним було пред`явлено картку третьої особи на ім?я ОСОБА_4 , який користується банківською карткою за № НОМЕР_8 . Вказані відомості були надіслані мені листом, який я надам до зібраних мені документів.» (а.с. 81-82).

Згідно відповіді ТОВ «Мілоан» №4302/28-09 від 28.09.2021 на запит ВП №5 КРУП ГУНП в Дніпропетровській області, Товариство повідомляє, що іх Позичальником був укладений зазначений у запиті кредитний договір №101325171 від 02.08.2021, відповідно до якого видано кредит на суму 5000 грн. і станом на 28.09.2021 заборгованість позичальника за цим договором становить 17625 грн. та складається з: прострочена заборгованість по кредиту - 5000 грн., прострочена комісія за оформлення кредиту - 1000 грн., прострочені нараховані проценти - 11625 грн… у Товаристві відсутні достатні підстави вважати, що зазначені кредитнрі договори з Товариством замість позичальника було укладено іншою особою. За наявності встановлених у кримінальному провадженні підстав стверджувати щодо вчинення відносно Товариства злочину через укладання вище зазначеного кредитного догвору, Товариству матеріальної шкоди за ознаками злочину передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України. В такому випадку просимо визнати Товариство потерпілим у вищезазначеному кримінальному провадженні, по факту чого повідомити на адресу Товариства (а.с. 83-84).

Також відповідачем додано світлину з мобільного додатку на підтвердження належності йому з 11.05.2013 номеру мобільного телефону НОМЕР_3 (а.с. 86).

Відповідно до долучених відповідачем довідок ПФУ форми ОК-5, ОК-7, останні відомості стосовно заробітку для нарахування вказані в період з серпня 2019 по вересень 2020 від ОСОБА_1 (а.с. 88-90, 91).

З доданої відповідачем довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 20.01.2026 вбачається що за карткою № НОМЕР_4 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетр. обл. 21.10.2002, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , за період з 01.08.2021-30.08.2021 було виконано такі операції: 02.08.2021 о 05:07 год. переказ зі своєї картки НОМЕР_11 через IVR-меню; 02.08.2021 о 05:11 год, 05:12 год, 05:13 год було здійснено зняття готівки по 2000 грн. за операцію в банкоматі: 02100046, BRANCH 10021-01, 05:49 год, 05:50 год., 05:51 год. було здійснено зняття готівки по 2000 грн. за операцію в банкоматі: 02100008, BRANCH 10021-023; 02.08.2021 о 06:14 год, 06:14 год, було знято по 8000 грн. та 06:15 год 4000 грн. готівки в банкоматі магазин "Парус", М ХЕРСОН, ВУЛ. СУВОРОВА, БУД. 4; о 06:32 год. відбулось зняття готівки в розмірі 800 грн. в банкоматі: 02100044, BRANCH 10021-01. Далі, о 09:28 год 02.08.2021 було здійснено операцію через систему LiqPay відбувся Переказ з карти на карту від 02-08-2021 ID платежу 1722833074 в розмірі 5000 грн. та о 10:38 год. 02.08.2021 відбулось зняття готівки в банкоматі: Магазин "СПОРТТОВАРИ", М. МИКОЛАЇВ, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА,тБУД. 64А/4 в розмірі 5000 грн. Також 06.08.2021 о 21:00 год. відбувся переказ з картки в розмірі 34,40 грн. та залишок після операції по картці становить 0,00 грн. (а.с. 140).

Судом не було відхилено жодного доказу наданого сторонами.

Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.

Суд вважає можливим, відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, розглянути справу за відсутності учасників справи, які надали заяви про розгляд справи за їх відсутності та на підставі наявних у суду матеріалів.

Положеннями ч.2 ст.247 ЦПК України передбачено, що у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши та оцінивши наявні в матеріалах справи докази, визнавши їх достатніми для вирішення справи, суд вважає, що в задоволенні позову слід відмовити.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частин першої, другої, четвертої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно ч.ч. 1, 5, 6, 7 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

У відповідності до частини 4 статті 263 ЦПК України при виборі й застосуванні норми права до спірних правовідносин суд бере до уваги висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Частиною першою статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 2 ст.1054 ЦК України визначено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Згідно ч. 1 ст. 634 ЦК України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України).

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін, вважається укладеним у письмовій формі.

З матеріалів справи вбачається, що Договір про споживчий кредит № 101325171 від 02.08.2021 був укладений в електронній формі, а тому на нього поширюються вимоги Закону України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

02.08.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит № 101325171, шляхом підписання електронним підписом. Відповідно до Кредитного договору погоджено умови кредитування та графік платежів, а саме сума кредиту в розмірі 5000 грн.; строк кредитування на 15 днів з 02.08.2021 по 17.08.2021; комісія за надання кредиту - 1000 грн., нараховується за ставкою 20.0 відсотків від суми кредиту одноразово, проценти за користування кредитом - 1125 грн. які нараховуються за ставкою 1,50 % від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом, стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5.00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом, що також узгоджується з умовами паспорту споживчого кредиту (а.с. 19-23, 24).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію".

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідно до частини третьої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частина четверта статті 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Згідно з частиною шостою статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом частини восьмої статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі, якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди у сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису, за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Укладення договору в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного підпису лише за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною четвертою статті 14 Закону України "Про електронну комерцію" передбачено, що ідентифікація особи за допомогою електронного підпису, визначеного статтею 12 цього Закону, має здійснюватися під час кожного входу в інформаційну систему суб`єкта електронної комерції.

Згідно зі статтею 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронна ідентифікація - це процедура використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. При цьому ідентифікаційні дані особи - це унікальний набір даних, який дає змогу однозначно встановити фізичну, юридичну особу або представника юридичної особи. А сама процедура ідентифікації особи є використанням ідентифікаційних даних особи з документів, створених на матеріальних носіях, та/або електронних даних, у результаті виконання якої забезпечується однозначне встановлення фізичної, юридичної особи або представника юридичної особи.

Ідентифікаційні дані фізичної особи підпадають під визначення персональних даних. Правовий статус персональних даних установлює Закон України "Про інформацію" та спеціальний Закон України "Про захист персональних даних".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про захист персональних даних" персональні дані - це відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.

Підставою для ідентифікації резидентів - громадян України є: паспорт громадянина України або тимчасове посвідчення громадянина України із штампом реєстрації місця проживання особи (відміткою про прописку).

Як вбачається в спірному кредитному договорі № 101325171 від 02.08.2021 та Анкеті-заяві на кредит вказані такі дані відповідача: Позичальник: громадянин(ка) України ОСОБА_1 . Ідентифікаційний номер: НОМЕР_9 . Дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_3. Стать: Чоловік. Вік, років: 62. Номер мобільного телефону: НОМЕР_2 . Електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_2 . Документ, що посвідчує особу: Паспорт громадянина України НОМЕР_1 . Адреса реєстрації: АДРЕСА_1 . Адреса проживання: АДРЕСА_1 . Освіта: Середня-спеціальна. Соціальний статус: Працюючий пенсіонер. Місце роботи: Охрана, Військова служба.

В той же час на спростування укладення спірного договору відповідачем надано витяг з реєстру територіальної громади №2025/017983250 від 01.12.2025 з якого вбачається, що ОСОБА_1 з 26.05.2016 має зареєстроване місце проживання за адресою АДРЕСА_2 (а.с. 85), що також підтверджується відповіддю Департаменту адміністративних послуг від 14.10.2025 (а.с. 57), відомостями відображеними в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, який складено 03.08.2021 о 16-00 год., поясненнях від 03.08.2021, протоколі допиту потерпілого від 03.09.2021 та довідках АТ КБ «ПриватБанк» (а.с. 77-78, 79, 80-82, 87, 140).

Також судом встановлено, що в укладеному спірному кредитному договорі є відмінна інформація щодо мобільного номеру ОСОБА_1 та місця роботи.

Так, в Кредитному договорі № 101325171 від 02.08.2021 вказаний номер мобільного телефону НОМЕР_2 , на який було направлено одноразовий ідентифікатор на підтвердження укладення кредитного договору, в той же час відповідачем додано світлину з мобільного додатку на підтвердження належності йому з 11.05.2013 номеру мобільного телефону НОМЕР_3 (а.с. 86).

Крім того, вказаний номер співпадає з номером, який зазначався відповідачем в протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, який складено 03.08.2021 о 16-00 год., поясненнях від 03.08.2021, протоколі допиту потерпілого від 03.09.2021.

Відповідно до долучених відповідачем довідок ПФУ форми ОК-5, ОК-7, останні відомості стосовно заробітку для нарахування вказані в період з серпня 2019 по вересень 2020 від ОСОБА_1 (а.с. 88-90, 91).

Отже вищевикладені обставини свідчать про невідповідність особистих даних відповідача відображених в спірному кредитному договорі.

Важливою обставиною є те, що позивач посилається на те, що 02.08.2021 за власного волевиявлення, з повним розумінням умов кредитування та усвідомленням рівня відповідальності, в Особистому кабінеті на офіційному веб-сайті ТОВ «МІЛОАН» ОСОБА_1 подано Заявку на отримання кредиту № 101325171. Дана заява знаходиться у власному кабінеті Відповідача на офіційному веб-сайті Товариства.

Як вбачається з п. 6.1 спірного кредитного договору, цей Кредитний договір укладається в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та\або відповідний мобільний додаток чи інші засоби. 6.2. Розміщені в Особистому кабінеті Позичальника проект цього Кредитного договору або інформація з посиланням на нього є пропозицію Товариства про укладення Кредитного договору (офертою). Відповідь про прийняття пропозиції про укладання цього Кредитного договору (акцепт) надається Позичальником шляхом відправлення Товариству електронного повідомлення та відбувається із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором, який надсилається Товариством електронним повідомленням (SMS) на мобільний телефонний номер Позичальника, а Позичальник використовує одноразовий ідентифікатор (отриману алфавітно-цифрову послідовність) для підписання цього Кредитного договору/ електронного повідомлення про прийняття пропозиції про його укладення (акцепту). Електронне повідомлення (акцепт) може бути відправлене Позичальником через сайт Товариства, мобільний додаток, месенджери або у SMS повідомленні з мобільного телефонного номеру Позичальника на номер 2277 (вартість відправки SMS повідомлення для Позичальника визначено у Правилах). Після укладення цей Кредитний договір надається Позичальнику шляхом розміщення в Особистому кабінеті Позичальника. Додатково укладений електронний кредитний договір та/або повідомлення про його укладення може бути на розсуд Товариства направлено Позичальнику на електронну пошту або іншими каналами (засобами) зв`язку, наданими Позичальником Товариству.

Як роз`яснено в постанові Верховного Суду від 04.02.2026 у справі № 758/14925/23, поняття електронного підпису є родовим і визначає фактично будь-який вид підпису, що може використовуватися в електронному документообігу; електронні підписи існують різних видів, частина яких передбачена законодавством, а частина є фактично непойменованими видами підписів (такі як підпис за допомогою біометричних даних або підпис шляхом простої вказівки свого ім`я в електронному документі). Підпис одноразовим ідентифікатором є одним із видів електронних підписів (пункт 12 частини першої статті 3 Закону України «Про електронну комерцію»); за своїм змістом такий підпис є пін-кодом алфавітно-цифровою послідовністю, яку отримує особа, що авторизувалася в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції. Електронний підпис не обов`язково має бути нанесений чи інакше вбудований у документ, який ним підписується, достатньо, щоб він будь-яким способом додавався до підписуваного електронного документа або принаймні логічно з ним пов`язувався.

У постанові Верховного Суду від 29.05.2024у справі№545/1750/21 наголошено, що суди не можуть автоматично визнавати договір дійсним лише на підставі того, що він укладений через особистий кабінет або підтверджений смс-кодом.

Як вбачається, позивач зазначає в позові про те, що відповідач отримував одноразовий ідентифікатор, використовував його для укладення кредитного договору. Разом з тим, всі ці обставини повинні бути доведені належними та допустимими доказами. Позивач не надав суду жодного доказу на підтвердження способу надсилання відповідачу одноразового ідентифікатора, наприклад інформацію від мобільного оператора про належність номера телефону саме відповідачу, підтвердження направлення смс-повідомлення на цей номер, або роздруківки листа, направленого на електронну поштову скриньку відповідача тощо.

В той же час, позивач не вказує, яким чином проводилась ідентифікація особи позичальника та чи проводилась вона взагалі, та не надає доказів проведення такої ідентифікації, не надає доказів відправлення одноразового ідентифікатора відповідачу, не надає доказів того, що саме відповідач ОСОБА_1 , використав ідентифікатор для укладення кредитного договору.

Крім того, також неможливо перевірити факт підписання спірного кредитного договору кредитодавцем, адже тільки докази накладення кваліфікованого електронного підпису кредитора (кредитодавця) можуть слугувати доказом таких фактів, однак позивачем вони до суду не надані.

Слід звернути увагу на те, що інформація про одноразовий ідентифікатор відповідача міститься лише у знімку екрану місця розташування ЕПОІ, першої сторінки Договору про споживчий кредит (а.с. 127), наданому представником позивача, що відрізняється від першої сторінки долученого позивачем договору про споживчий кредит №101325171 від 02.08.2021, тому суд до наданого знімку екрану першої сторінки спірного договору відноситься критично.

При цьому, з наданих доказів суду не можливо встановити чи саме з цією редакцією спірного кредитного договору погодився відповідач, адже відомості про підписання останнім кредитного договору відсутні.

До долучених позивачем Правил надання фінансових кредитів ТОВ «Мілоан в редакції від 13.07.2021 (а.с. 110-126) суд відносить критично, оскільки вказані правила не містять підпису відповідача.

У рішенні від 11.07.2013, № 7-рп/2013 Конституційний Суд України вказав, що умови договору споживчого кредиту, його укладення та виконання повинні підпорядковуватися таким засадам, згідно з якими споживач вважається слабкою стороною у договорі та підлягає правовому захисту з урахуванням принципів справедливості, добросовісності і розумності.

Слід також зазначити, що відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, що викладена в п.п.6.15 постанови від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц «Підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми правочину, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.»

Згідно із п.п.6.21. цієї постанови ВП ВС «У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків, то правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою взагалі не набуті, а правовідносини за ним не виникли ».

У п.п.6.49 постанови ВП ВС від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц зроблено висновок «У випадку заперечення самого факту укладення правочину, як і його виконання, такий факт може бути спростований не шляхом подання окремого позову про недійсність правочину, а під час вирішення спору про захист права, яке позивач вважає порушеним, шляхом викладення відповідного висновку про неукладеність спірних договорів у мотивувальній частині судового рішення.»

Одночасно слід звернути увагу на те, що згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постановах від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц (провадження №14-499цс19) та від 26.10.2022 у справі №227/3760/19-ц (провадження №14-79цс21), звернення з вимогою про визнання недійсним правочину, який аргументовано тим, що цей договір не підписувався і не укладався, не є правомірним способом захисту та не є ефективним, тому посилання представника позивача не заслуговують на увагу.

Враховуючи вищевикладені обставини справи, суд приходить до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами у розумінні ст. ст. 76-81 ЦПК України факт укладення та підписання одноразовим ідентифікатором саме відповідачем.

Як вже зазначалось раніше, статтею 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Істотними умовами договору є умови про предмет договору, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Останні встановлені ст.ст. 1048-1052, 1054 ЦК України, відповідно до яких істотними умовами кредитного договору, щодо яких сторони повинні дійти згоди в належній формі виступають: мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, порядок зміни і припинення дії договору, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору.

У відповідності до положень ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається, до матеріалів справи відповідачем додано відповідь на адвокатський запит №340956-2025 від 31.10.2025 начальника сектору дізнання ОСОБА_5 , в якій вказано, що за зверненням ОСОБА_1 проводилось досудове розслідування в рамках кримінального провадження №12020045760000266 за ч. 1 ст. 190 КК України, в якому винесено постанову про закриття кримінального провадження. Під час проведення дізнання, в рамках кримінального провадження, ОСОБА_1 був допитаний в якості потерпілого, а отже набув статус потерпілого. Крім того, під час проведення дізнання проводились слідчі дії, в тому числі отримувались відповіді від ТОВ «Мілоан» та ТОВ «СС ЛОУН» (а.с. 76).

Також до матеріалів справи додано протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення або таке, що готується, який складено 03.08.2021 о 16-00 год. та пояснення від 03.08.2021 (а.с. 77-78, 79).

В протоколі допиту потерпілого від 03.09.2021 зазначено «По суті поставлених запитань потерпілий ОСОБА_1 дав наступні показання: Я проживаю за адресою, АДРЕСА_2 , за вказаною адресою проживаю разом і дружиною, ОСОБА_3 . Не працевлаштований, оскільки перебуваю на соціальному забезпеченні, пенсіонер. На обліках у лікарів не перебуваю. Свої слова та дії усвідомлюю. 02.08.2021 приблизно о 05.07 годині я перебував за місцем мешкання, де відпочивав та отримав на мобільний номер телефону НОМЕР_5 телефонний дзвінок від АТ КБ «Приватбанк», клієнтом якого я являюсь. Я взяв слухавку та автовідповідач АТ КБ «Приватбанк», повідомив мені, що з банківської картки, яка належить мені було знято грошові кошти. Після чого, я увімкнув комп`ютер та намагався зайти до онлайн-кабінету мобільного додатку «Приват24», де виявив, що не можу зайти до нього, оскільки вищевказаний мобільний номер телефону був відсутній у базі вищезазначеного банку. Таким чином, я зателефонував на гарячу лінію АТ КБ «Приватбанк» за номером 3700, де став просити оператора, щоб вона заблокувала належні мені банківські картки, оскільки точно з якої картки були зняття грошових коштів мені невідомо, однак оператор повідомила, що надати будь якої інформації не може, оскільки належний мені номер мобільного телефону не перебуває у базі АТ КБ «ПриватБанк». Дочекавшись ранку, а саме 08.30 години, цього ж дня, я пішов до відділення банку АТ КБ «ПриватБанк», що розташований по вул. С. Колачевського, 56 в Тернівському районі м. Кривого Рогу, де повідомив оператору вищезазначену ситуацію. Тоді оператор переглянула базу, до якої є доступ, повідомила мені, що з «універсальної» банківської картки № НОМЕР_6 було переведено грошові кошти у загальній сумі 34 253 грн, на належну мені картку для виплат, яка має № НОМЕР_7 . Далі я попросив заблокувати картку для виплат, щоб перешкодити зняття грошових коштів. Що оператор і зробила. Враховуючи вищевказане, невстановлена особа, шахрайським шляхом, заволоділа грошовими коштами, які належать АТ КБ «ПриватБанк» використовуючи мої банківські картки та персональні дані. Крім того, на початку двадцятих чисел, серпня місяця 2021 року, мені стали надходита дзвінки та смс-повідомлення з раніше невідомих мені кредитних онлайн установ, таких як ТОВ «СС ЛОУН», ТОВ «Мілоан», та ТОВ «Тенго», які повідомили мені, що 02,08.202 року, у кредитній установі «СС ЛОУН» було взято гротові кошти у кредит на загальну суму 3000 грн, 02.08.2021 ТОВ «Мілоан» було оформлено кредит на суму 7 125 грн., перевіривши Українське бюро кредитних історій на своє ім?я, я дійсно виявив, що маю оформленні два кредити на моє ім?я ОСОБА_1 , а саме у ТОВ «СС Лоун» кредитний договір за №3451057 від 02.08.2021 та в ТОВ «Мілоан» кредитний договір за №101325171 від 02.08.2021 року.

Крім того, в ході розмови із оператором «Приват Банку», остання повідомила мені, що з ТОВ «Тенго» info@tengo.ua на банківську картку для виплат, яка начебто належить мені надійшли грошові кошти, тому до вказаного товариства я звернувся самостійно із електронним листом 04.08.2021 року, на який останні повідомили мені, що ніяких кредитів узято не було із використанням моїх персональних даних однак приблизно з 25.08.2021 року від вказаного товариства стали надходити смс-повідомлення та телефонні дзвінки у яких мені повідомляють, що я являюсь боржником. Також, мені надійшов електронний лист від ТОВ «Кредіт плюс», в якому було вказано, що мені відмовлено в оформленні кредитного договору, так я зателефонував на гарячу лінію вказаного товариства, та попросив з?єднатися із службою безпеки. В ході розмови, працівникам СБ я повідомив вищевикладені обставини, та останні мені повідомили, що у оформленні кредитного договору на моє ім?я невідомій особі було відмовлено, оскільки ним було пред`явлено картку третьої особи на ім?я ОСОБА_4 , який користується банківською карткою за № НОМЕР_8 . Вказані відомості були надіслані мені листом, який я надам до зібраних мені документів.» (а.с. 81-82).

З платіжного доручення №30619539 від 02.08.2021, наданого позивачем, вбачається, що ТОВ «МІЛОАН» на рахунок НОМЕР_10 , перерахувало кредитні кошти в розмірі 5000 грн., з призначенням: згідно договору 101325171 (а.с. 29).

До вказаного платіжного доручення суд відноситься критично, оскільки в ньому не відображено час виконання переказу грошових коштів.

При цьому, з доданої відповідачем довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 20.01.2026 вбачається що за карткою № НОМЕР_4 ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України НОМЕР_1 , виданий Тернівським РВ Криворізького МУ УМВС України в Дніпропетр. обл. 21.10.2002, адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , за період з 01.08.2021-30.08.2021 було виконано такі операції: 02.08.2021 о 05:07 год. переказ зі своєї картки НОМЕР_11 через IVR-меню; 02.08.2021 о 05:11 год, 05:12 год, 05:13 год було здійснено зняття готівки по 2000 грн. за операцію в банкоматі: 02100046, BRANCH 10021-01, 05:49 год, 05:50 год., 05:51 год. було здійснено зняття готівки по 2000 грн. за операцію в банкоматі: 02100008, BRANCH 10021-023; 02.08.2021 о 06:14 год, 06:14 год, було знято по 8000 грн. та 06:15 год 4000 грн. готівки в банкоматі магазин "Парус", М ХЕРСОН, ВУЛ. СУВОРОВА, БУД. 4; о 06:32 год. відбулось зняття готівки в розмірі 800 грн. в банкоматі: 02100044, BRANCH 10021-01. Далі, о 09:28 год 02.08.2021 було здійснено операцію через систему LiqPay відбувся Переказ з карти на карту від 02-08-2021 ID платежу 1722833074 в розмірі 5000 грн. та о 10:38 год. 02.08.2021 відбулось зняття готівки в банкоматі: Магазин "СПОРТТОВАРИ", М. МИКОЛАЇВ, ВУЛ. ШЕВЧЕНКА,тБУД. 64А/4 в розмірі 5000 грн. Також 06.08.2021 о 21:00 год. відбувся переказ з картки в розмірі 34,40 грн. та залишок після операції по картці становить 0,00 грн. (а.с. 140).

Так, відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Верховного Суду від 15 січня 2025 року у справі №753/16762/15-ц факт отримання кредиту може бути доведено не лише заявою про видачу готівки, а й сукупністю інших доказів, зокрема: кредитним договором, меморіальними ордерами на видачу коштів, виписками про рух коштів по рахунку, заявами на переказ готівки, тощо.

Згідно правової позиції, яка була висловлена у постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 161/16891-15 (провадження №61-517св18), банк зобов`язаний доводити отримання позичальником грошових коштів у розмірі та на умовах, встановлених договором, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір за допомогою первинних документів, оформлених відповідно до ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Враховуючи, що ТОВ «МІЛОАН» не є банківською установою в розумінні ЗУ «Про банки і банківську діяльність», а з наданої відповідачем виписки вбачається, що перерахування кредитних коштів відбулось о 09:28 год 02.08.2021 через систему LiqPay без відображення відомостей про відправника коштів, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження факту перерахування коштів саме відповідачу, не надано первинних бухгалтерських документів на підтвердження отримання позичальником кредитних коштів на умовах визначених кредитним договором.

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2018 року в справі №552/2819/16-ц (провадження №61-1396св18) вказано, що користувач не несе відповідальності за здійснення платіжних операцій, якщо спеціальний платіжний засіб було використано без фізичного пред`явлення користувачем або електронної ідентифікації самого спеціального платіжного засобу та його держателя, крім випадків, коли доведено, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Такий правовий висновок сформульовано в постанові Верховного Суду України від 13 травня 2015 року у справі №6-71цс15.

Відповідно до Постанови ВС від 02 липня 2025 у справі №490/7829/23 (провадження №61- 16525св24), «Клієнт банку не несе відповідальності за несанкціоновані операції з платіжною карткою, якщо він невідкладно повідомив банк про такі операції, а банк не довів, що клієнт своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті або незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера чи іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Сам по собі факт коректного введення вихідних даних для ініціювання банківської операції не може достовірно підтверджувати: вину клієнта.

У постанові Верховного Суду від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зроблено висновок, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

У відповідності до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів тому, виходячи з наданих доказів, суд вважає, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження факту отримання відповідачем кредиту, а надані докази свідчать лише про перерахування кредитних коштів на картку, до якої доступ у відповідача було втрачено.

Так, 29.10.2021 між ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» було укладено договір факторингу №11Т, у відповідності до умов якого ТОВ «МІЛОАН» передає ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» приймає належні права вимоги до боржників, вказаними у Реєстрі прав вимоги (а.с. 16-18).

Згідно витягу з Додатку №1 до Договору факторингу №11Т від 29.10.2021, ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» набуло право грошової вимоги до ОСОБА_1 по Кредитному договору № 101325171 від 02.08.2021 в розмірі 22125 грн., з яких: 5000 грн. - заборгованість за тілом; 16125 грн. - заборгованість за відсотками, 1000 грн. - заборгованість за комісією (а.с. 13).

Згідно п.1 ч.1 ст.512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України, встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено за договором або законом.

Статтею 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Предметом договору факторингу може бути лише право грошової вимоги (як такої, строк платежу за якою настав, так і майбутньої грошової вимоги (стаття 1078 ЦК України).

Відповідно до ст. 1082 ЦК України, передбачено Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомлені визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов`язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов`язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

У постанові від 22 вересня 2021 року у справі № 463/3724/18 (провадження № 61-4970св21) Верховний Суд зробив висновок про те, що формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача. Кожна сторона сама визначає стратегію свого захисту, зміст своїх вимог і заперечень, а також предмет та підстави позову, тягар доказування лежить на сторонах спору, а суд розглядає справу виключно у межах заявлених ними вимог та наданих доказів.

Тягар доведення обґрунтованості вимог пред`явленого позову за загальним правилом покладається на позивача, а доведення заперечень щодо позовних вимог покладається на відповідача, обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, принципу справедливості розгляду справи судом.

Оскільки ТОВ «ДІДЖИ ФІНАНС» є правонаступником всіх прав та зобов`язань ТОВ «МІЛОАН», та враховуючи, що ним не надано доказів на підтвердження факту укладення спірного договору з відповідачем, не надано доказів на підтвердження виконання умов кредитного договору, а саме надання та отримання кредитних коштів відповідачем та користування відповідачем кредитними коштами, тому суд приходить до висновку, що відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог ТОВ «Діджи Фінанс».

Згідно п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує як розподілити між сторонами судові витрати.

Оскільки позовні вимоги задоволенню не підлягають, відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір, який був сплачений при зверненні до суду та витрати на правову допомогу не відшкодовуються.

На підставі Закону України «Про електронну комерцію», ст.ст. 525, 526, 530, 549, 599, 610, 612, 625, 626, 628, 633, 634, 1048, 1049, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 43, 49, 81, 133, 141, 207 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено та підписано 22 квітня 2026 року.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «ДІДЖИ ФІНАНС», місцезнаходження за адресою: 04112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, код ЄДРПОУ 42649746.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_9 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_3 .

Суддя: