Ухвала суду № 135898461, 15.04.2026, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/5503/23

провадження № 2-с/208/197/26

УХВАЛА

15 квітня 2026 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду міста Кам`янського Савранський Т.А., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 адвоката МЕДВЕДЄВОЇ Ліни Василівни про скасування судового наказу, -

В С Т А Н О В И В:

06 липня 2023 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги теплопостачання, судового збору.

15 квітня 2026 року представник боржниці звернулася до суду з заявою про поновлення строку на оскарження та скасування вищезазначеного судового наказу.

В обґрунтування заяви зазначено, що про наявність судового наказу Костюк дізналася у 08 квітня 2026 року після блокування її банківських рахунків. Заяву АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» вважає незаконною та необґрунтованою, а судовий наказ таким, що підлягає скасуванню, оскільки стягувачем пропущений строк позовної давності для подання заяви про видачу судового наказу, а також вважає, що якість наданих послуг товариством була сумнівною. На підставі викладеного просить поновити строк на оскарження та скасувати судовий наказ.

Ознайомившись із заявою про скасування судового наказу, суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 ст. 170 ЦПК України зазначено, шо боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4,5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: 1) документ, що підтверджує сплату судового збору; 2) документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником; 3) клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першою цієї статті.

Станом на 15 квітня 2026 року Костюк пропущений строк на подання заяви про скасування судового наказу, проте її представником подано аргументоване клопотання про поновлення строку оскарження судового рішення, яке підлягає задоволенню.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 170 ЦПК України заява про скасування судового наказу повинна містити зазначення про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 14 від 23.12.2012 «Про практику розгляду судами заяв у порядку наказного провадження» у заяві про скасування судового наказу має бути зазначено не лише про його оспорення, а й наведено обставини, які свідчать про повну чи часткову необґрунтованість вимог стягувача, а також посилання на докази, якими боржник обґрунтовує свої заперечення проти заявлених вимог. При цьому такі докази можуть бути подані суду під час розгляду заяви про скасування судового наказу.

Отже, сама по собі подача заяви про скасування судового наказу не є достатньою підставою для його скасування, а така заява повинна містити обґрунтовані доводи щодо повної або часткової необґрунтованості вимог стягувача.

Разом з тим зазначені обставини повинні існувати на момент видачі судового наказу.

Як убачається з матеріалів справи, 06 липня 2023 року Заводським районним судом м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області видано судовий наказ, відповідно до якого стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» заборгованість за послуги теплопостачання, у період з листопада 2020 року по травень 2023 року, в розмірі 19 347,09 грн., заборгованість за абонентське обслуговування в розмірі 931,60 грн., а також сплачений стягувачем судовий збір у розмірі 268,40 грн. (а.с. 18).

У поданій заяві зазначено, що якість наданих послуг АТ «Дніпровська теплоелектроцентраль» була сумнівною, проте до заяви не додано жодних належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт на який опирається сторона боржниці.

Отже, наведені доводи представником фактично зводяться до незгоди із нарахованою заборгованістю, однак не містять належного обґрунтування та доказового підтвердження обставин, які б свідчили про повну або часткову необґрунтованість вимог стягувача.

Також, підставою для скасування, на яку посилається адвокат Медведєва Л.В. та зазначена в заяві, є подання стягувачем заяви про видачу судового наказу зі спливом строків для подання такої, що на її думку може слугувати для скасування останнього.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутись до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Згідно з ч. 5 ст. 261 ЦК України за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

Керуючись пунктом 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначено, що строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Постановою КМУ «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №211 від 11.03.2020 року (зі змінами та доповненнями) та Постановою КМУ «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» №1236 від 09.12.2020 року (зі змінами та доповненнями) карантин встановлено з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року на всій території України. Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022 року та Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами та доповненнями) з 05:30 24.02.2022 року на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб. Термін воєнного стану продовжено з 05:30 14.05.2024 року строком на 90 діб.

Відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Також, Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №2102-ІХ від 24.02.2022 року та Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 року (зі змінами та доповненнями) на всій території України введено воєнний стан строком на 30 діб (24.02.2022-26.03.2022 року).

З того часу воєнний стан неодноразово продовжувався, останнє продовження відбулося 16 квітня 2025 року строком на 90 днів (до 07 серпня 2025 року) відповідно до Закону України №4356-IX від 16.04.2025 року та Указу Президента №235/2025 від 15.04.2025 року «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що підстава для скасування судового наказу, як подання заяви про видачу судового наказу поза межами строку позовної давності є необґрунтованою.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Оскільки стороною боржниці не наведено даних про необґрунтованість вимог стягувача, не доведено помилковість строків позовної давності, то суд вважає за необхідне залишити подану заяву без розгляду та повернути її заявнику.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 170, 171 ЦПК України,

П О С Т А Н О В И В:

Заяву ОСОБА_1 адвоката МЕДВЕДЄВОЇ Ліни Василівни про скасування судового наказу Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у цивільній справі № 208/5503/23 виданого 06 липня 2023 року за заявою Акціонерного товариства «Дніпровська теплоелектроцентраль», залишити без розгляду та повернути її заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її складення.

Учасник справи, якому копія ухвала судді не була вручена у день складення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали судді.

Суддя Т.А. Савранський