Рішення № 135895766, 22.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

22 квітня 2026 року справа № 520/31433/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої Ольги Вікторівни, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України

про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (далі по тексту відповідач), в якій просить:

- визнати протиправними дії повноважених службових осіб Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України щодо відмови у наданні інформації на запити фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 від 10.11.2025 №010/П/11-202,5 який було доставлено/вручено 10.11.2025 на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- зобов`язати повноважених службових осіб Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України надати фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 інформацію та засвідчені належним чином копії розпорядчих та інших документів на її запит від 10.11.2025 №010/П/11-2025, який було доставлено/вручено 10.11.2025 на електронну пошту: ІНФОРМАЦІЯ_1

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що 10.11.2025 звернулася до відповідача із запитом на інформацію, у якій просила надати як розпорядника інформацією запитувану інформацію. У подальшому отримала відповідь, у якій запитувана інформація не надана. Позивач вважає що надана відповідь на запит є протиправною, адже не може бути обмежено доступ до інформації. З урахуванням наведеного, позивач вважає, що відповідачем порушено його право на отримання публічної інформації.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій Ользі Вікторівні.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 04.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити спрощене позовне провадження в адміністративній справі.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу суду надіслано відповідачу з використанням системи ЄСІТС та доставлено в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідач 29.12.2025 за допомогою системи «Електронний суд» надав відзив на позовну заяву, в якому заявив клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.01.2026 постановлено клопотання Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України про розгляд справи за правилами загального позовного провадження у справі №520/31433/25 - залишити без задоволення.

Розглянувши усі надані сторонами документи, у тому числі ті, які надійшли до суду через систему "Електронний суд" та наявні у комп`ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" з моменту звернення позивачем до суду з цією позовною заявою, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.

Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_1 звернулась до відповідача із запитом про надання публічної інформації (у відповідності до Закону України «Про доступ до публічної інформації») від 10.11.2025р. № 010/П/11-2025.

Відповідачем надана відповідь позивачу №70-02/6907е від 14.11.2025, в якій зазначено про те, що Східним міжобласним відділення АМКУ здійснюються заходи державного контролю (дослідження) щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема здійснюється всебічне, повне, об`єктивне та неупереджене з`ясування обставин щодо наявності та/або відсутності в діях ФОП ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, станом на дату надання відповіді на цей Запит Східним міжобласним відділення АМКУ не відкрито справи щодо наявності в діях ФОП ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та/або не здійснюється розгляд заяви (звернення). Оскільки, на момент підготовки відповіді на Запит остаточних рішень щодо наявності/відсутності в діях ФОП ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції Східним міжобласним відділення АМКУ не прийнято, документи та вся інформація, що стосується проведення заходів державного контролю (дослідження), є такою, що містить інформацію з обмеженим доступом, а саме - службову інформацію, яка не підлягає оприлюдненню до публічного обговорення та/або прийняття відповідного рішення.

Тобто відповідач листом №70-02/6907е від 14.11.2025 повідомив позивача про відсутність інформації, яка б відповідала критеріям запиту.

Вважаючи, що відповідачем відмовлено у наданні публічної інформації на запит, позивач звернувся до суду для захисту своїх прав.

Щодо правового регулювання спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 № 2939-VI (чинний на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до статті 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Статтею 3 Закону України «Про доступ до публічної інформації» визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про доступ до публічної інформації» одним із способів доступу до інформації є надання такої за запитами на інформацію.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про доступ до публічної інформації» суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Відповідно до частини першої статті 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації» запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Відповідно до частини першої статті 13 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: 1) суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання; 2) юридичні особи, що фінансуються з державного, місцевих бюджетів, бюджету Автономної Республіки Крим, - стосовно інформації щодо використання бюджетних коштів; 3) особи, якщо вони виконують делеговані повноваження суб`єктів владних повноважень згідно із законом чи договором, включаючи надання освітніх, оздоровчих, соціальних або інших державних послуг, - стосовно інформації, пов`язаної з виконанням їхніх обов`язків; 4) суб`єкти господарювання, які займають домінуюче становище на ринку або наділені спеціальними чи виключними правами, або є природними монополіями, - стосовно інформації щодо умов постачання товарів, послуг та цін на них.

Підстави для відмови у наданні інформації на відповідний запит є вичерпними.

Відповідно до вимог частини першої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Частиною другою статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою у наданні інформації.

Згідно з вимогами частини третьої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» розпорядник інформації, який не володіє запитуваною інформацією, але якому за статусом або характером діяльності відомо або має бути відомо, хто нею володіє, зобов`язаний направити цей запит належному розпоряднику з одночасним повідомленням про це запитувача.

Відповідно до частини четвертої статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації» у відмові в задоволенні запиту на інформацію має бути зазначено:

1) прізвище, ім`я, по батькові та посаду особи, відповідальної за розгляд запиту розпорядником інформації;

2) дату відмови;

3) мотивовану підставу відмови;

4) порядок оскарження відмови;

5) підпис.

Аналізуючи вказані норми вбачається, що розпорядник публічної інформації може (і має своїм обов`язком) надати тільки ту публічну інформацію, яку він, з огляду на свій правовий статус, створив та яка певним чином задокументована/відображена на матеріальних носіях інформації і якою він (розпорядник) володіє.

Розпорядник може надати ту інформацію, яка вже існує і заздалегідь зафіксована на будь-яких носіях. Вжиття заходів для того, щоб створити інформацію, якої у володінні розпорядника немає, але щодо якої подано інформаційний запит, не охоплюється поняттям доступу до публічної інформації, а тому не покладає на розпорядника (додаткових) зобов`язань та/або відповідальності за надання/ненадання запитувачу такої інформації (постанова Великої Палати Верховного Суду від 25 червня 2019 року у справі №9901/925/18).

Отже, визначальною ознакою публічної інформації є те, що вона по своїй суті є заздалегідь готовим зафіксованим на певному носії продуктом. Отримувати та/або створювати такий продукт може виключно суб`єкт владних повноважень у процесі здійснення ним своїх владних управлінських функцій. У подальшому володіти цим продуктом може будь-який розпорядник публічної інформації, навіть якщо він не є суб`єктом владних повноважень.

Не є інформаційним запитом звернення, для відповіді на яке необхідно створити інформацію, крім випадків, коли розпорядник інформації не володіє запитуваною інформацією, але зобов`язаний нею володіти (пункт 1 частина перша стаття 22 Закону України №2939-VI).

Суд відзначає, що підставою для направлення Запиту було те, що з травня поточного року по теперішній час (протягом значного тривалого часу) фахівцями Східного міжобласного відділення АМКУ стосовно ФОП ОСОБА_1 проводяться заходи державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції за відсутності відкритої справи щодо наявності в діях ФОП ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та/або розгляду заяв (звернень).

Відповідачем надана відповідь позивачу №70-02/6907е від 14.11.2025, в якій зазначено про те, що Східним міжобласним відділення АМКУ здійснюються заходи державного контролю (дослідження) щодо дотримання ФОП ОСОБА_1 законодавства про захист економічної конкуренції, зокрема здійснюється всебічне, повне, об`єктивне та неупереджене з`ясування обставин щодо наявності та/або відсутності в діях ФОП ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції, станом на дату надання відповіді на цей Запит Східним міжобласним відділення АМКУ не відкрито справи щодо наявності в діях ФОП ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та/або не здійснюється розгляд заяви (звернення). Оскільки, на момент підготовки відповіді на Запит остаточних рішень щодо наявності/відсутності в діях ФОП ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції Східним міжобласним відділення АМКУ не прийнято, документи та вся інформація, що стосується проведення заходів державного контролю (дослідження), є такою, що містить інформацію з обмеженим доступом, а саме, , службову інформацію, яка не підлягає оприлюдненню до публічного обговорення та/або прийняття відповідного рішення.

Згідно із статтею 19 Закону України «Про доступ до публічної інформації», запит на інформацію це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Частиною першою статті 7 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що конфіденційна інформація це інформація, доступ до якої обмежено фізичною або юридичною особою, крім суб`єктів владних повноважень, та яка може поширюватися у визначеному ними порядку за їхнім бажанням відповідно до передбачених ними умов. Частиною другою цієї ж статті визначено, що розпорядники інформації, визначені частиною першою статті 13 цього Закону, які володіють конфіденційною інформацією, можуть поширювати її лише за згодою осіб, які обмежили доступ до інформації, а за відсутності такої згоди лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про доступ до публічної інформації», до службової може належати інформація, що міститься в документах суб`єктів владних повноважень, які становлять внутрівідомчу службову кореспонденцію, доповідні записки, рекомендації, якщо вони пов`язані з розробкою напряму діяльності установи або здійсненням контрольних, наглядових функцій органами державної влади, процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень; зібрана в процесі оперативно-розшукової, контррозвідувальної діяльності, у сфері оборони країни, яку не віднесено до державної таємниці.

Важливою ознакою документів, у яких міститься службова інформація, є те, що вони передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень з певного питання.

Перелік відомостей, які містять службову інформацію Антимонопольного комітету України, затверджено розпорядженням Комітету від 16.11.2011 № 687-р, із змінами (далі Перелік відомостей). Відповідно до пункту 1 Переліку відомостей, до нього, зокрема, належить інформація, яка міститься в документах, що становлять внутрішньовідомчу службову кореспонденцію та пов`язані з процесом прийняття рішень і передують публічному обговоренню та/або прийняттю рішень.

Частиною сьомою статті 22-1 Закону України «Про Антимонопольний комітет України» передбачено, що інформація з обмеженим доступом, одержана Антимонопольним комітетом України, його територіальними відділеннями у процесі здійснення своїх повноважень, використовується ними виключно з метою забезпечення виконання завдань, визначених законодавством про захист економічної конкуренції, і не підлягає розголошенню та оприлюдненню, крім випадків: 1) надання інформації органам слідства та суду відповідно до закону; 2) недотримання вимог, встановлених частиною другою статті 6 Закону України «Про доступ до публічної інформації»; 3) інших випадків, встановлених законом.

Оскільки на момент підготовки відповіді на запит позивача остаточних рішень щодо наявності/відсутності в діях ФОП ОСОБА_1 ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції Відділенням не прийнято, документи та вся інформація, що стосується проведення заходів державного контролю (дослідження), є такою, що містить інформацію з обмеженим доступом, а саме, службову інформацію, яка не підлягає оприлюдненню до публічного обговорення та/або прийняття відповідного рішення, відтак що у відповідача відсутня інформації, яка б відповідала критерія запиту позивача.

Аналогічні висновки викладені у рішеннях Верховний Суду від 19.05.2022 у справі №9901/502/21.

При чому, на звернення позивачем отримано відповіді належного змісту та у встановлені законодавством строки, а тому суд дійшов висновків про відсутність правових підстав для визнання протиправною відмову відповідача надати інформацію на запит та задоволення позивних вимог.

Слід зауважити, що позивач не позбавлена можливості звернутися до відповідача не з запитом про надання публічної інформації, а - з відповідним запитом на ознайомлення з матеріалами справи щодо здійснення відповідачем заходів державного контролю стосовно дотримання нею законодавства про захист економічної конкуренції (зокрема, але не виключно, з наказом на проведення державного контролю, правовими підставами для їх проведення).

Беручи до уваги результати судового розгляду, розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судом не здійснюється.

Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Східного міжобласного територіального відділення Антимонопольного комітету України (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 1 поверх, м. Харків,61022, код ЄДРПОУ: 22630473) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ольга НІКОЛАЄВА