Рішення № 135895762, 21.04.2026, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 р. справа № 520/3749/26

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , треті особи - Центральна військово-лікарська комісія Збройних Сил України, Військово-лікарська комісія при ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду із зазначеним позовом, в якому просить суд:

1.визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у відмові в розгляді по суті заяви (скарги) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . РНОКПП: НОМЕР_1 , на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 ;

2. зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ) розглянути заяву (скаргу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , на постанову ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_7 від 11.10.2025 року, по суті з урахуванням медичних документів та провести повноцінне медичне обстеження та військово-лікарський огляд з подальшим винесенням обґрунтованого висновку щодо придатності до військової служби відповідно до вимог "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що 11.10.2025 рішенням військово-лікарської комісії ІНФОРМАЦІЯ_8 ( АДРЕСА_1 ) він визнаний придатним до військової служби та мобілізований до лав Збройних Сил України. Натомість, користуючись своїм правом на оскарження зазначеного рішення, вважаючи висновки військово-лікарської комісії щодо своєї придатності до військової служби необґрунтованими, а медичний огляд таким, що проведений з процедурними порушеннями, позивач звернувся до штатної ВЛК зі скаргою на рішення ВЛК від 11.10.2025. Але ІНФОРМАЦІЯ_9 не вжито заходів щодо належного розгляду скарги позивача та не вивчено порушене у скарзі питання по суті, що спричинило формальне нехтування правом позивача на належний та всебічний медичний огляд. А тому, позивач вважає свої права порушеними, у зв`язку з чим звернувся до суду з даним позовом.

Ухвалою суду від 25.02.2026 прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження в адміністративній справі без виклику учасників справи.

Адміністративний позов направлено на адресу відповідача у відповідності до норм чинного законодавства та доставлено до електронного кабінету останнього, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа. Також, ухвалу суду від 25.02.2026 направлено та доставлено до електронного кабінету останнього відповідача, що підтверджується наявною в матеріалах справи довідкою.

Проте, відзиву на позов у встановлений судом строк до канцелярії суду не надходило, причин поважності його неподання відповідачем не повідомлено.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , є військовослужбовцем Збройних Сил України.

За твердженням позивача, 11.10.2025 він пройшов медичний огляд військово-лікарською комісією при Харківській міській поліклініці №18 за направленням ІНФОРМАЦІЯ_10 (Кегичівка), визнаний придатним до військової служби та мобілізованим до Збройних Сил України.

Вважаючи, що під час проведення медичного огляду членами ВЛК не було дотримано процедуру повного та всебічного аналізу стану здоров`я позивача, користуючись правом на оскарження рішення ВЛК, 16.10.2025 позивач звернувся письмово зі скаргою на адресу Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України (ЦВЛК ЗСУ).

У скарзі позивач відзначив, що має вроджену аномалію розвитку сечовивідної системи - часткове подвоєння обох нирок та нефромегалію, пролапс мітрального клапана ІІ ступеня з мітральною регургітацією І-ІІ ступеня, ендокринну патологію щитоподібної залози, які в сукупності впливають на ступінь придатності позивача до військової служби та потребують комплексної оцінки під час його встановлення.

Окрім того, позивач наголошує, що не отримав копію довідки ВЛК від 11.10.2025 про визначення ступеня придатності позивача до військової служби.

Зазначену скаргу Центральною військово-лікарською комісією скеровано за належністю на розгляд ВЛК регіону - до ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що позивача повідомлено листом від 17.11.2025 №598/9/27924.

ІНФОРМАЦІЯ_9 листом від 27.11.2025 №5305МС повідомив позивача, що йому може бути проведено повторний медичний огляд, організований ІНФОРМАЦІЯ_11 . Для цього йому необхідно прибути до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, де він перебуває на військовому обліку, отримати направлення на обласну військово-лікарську комісію, маючи при собі необхідні документи, окремо наголосивши, що під час проведення медичного огляду, лікарі ВЛК ознайомлюються з медичними записами в електронній системі охорони здоров`я та іншими медичними документами про стан здоров`я обстежуваного, відповідно до абзацу 3 пункту 3.4 глави 3 розділу ІІ "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 №402 (зі змінами).

Якщо ж позивач вже призваний на військову службу за мобілізацією, то йому для отримання направлення для проходження медичного огляду ВЛК необхідно звернутися із рапортом до командира військової частини, в якій він проходить військову службу, щодо проходження ВЛК у зв`язку із погіршенням стану здоров`я.

Вважаючи таку відповідь ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично відмовою вжити заходів, спрямованих на проведення повторного медичного огляду ВЛК, позивач 02.12.2025 подав скаргу на відповідь ІНФОРМАЦІЯ_11 до ЦВЛК ЗСУ.

Листом від 03.01.2026 №598/9/211 ЦВЛК ЗСУ повідомила позивача про те, що ІНФОРМАЦІЯ_9 не підпорядковується Центральній військово-лікарській комісії Збройних Сил України. Тож питання щодо неналежного розгляду звернення ІНФОРМАЦІЯ_9 має розглядатися, згідно вимог Розділу V Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, вищим командуванням.

Позивач вважає, що його звернення ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянуто суто формально, без додаткового витребування особової справи та детального вивчення мотивів ухвалення рішення ВЛК про придатність позивача до військової служби. А тому звернувся до суду із зазначеним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає таке.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.

Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв`язку з виконанням ними конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України "Про військову службу і військовий обов`язок" (далі - Закон № 2232-XII).

Відповідно до статті 1 цього Закону, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України. Військовий обов`язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями (частини перша-третя статті 1 Закону).

Виконання військового обов`язку громадянами України забезпечують державні органи, органи місцевого самоврядування, утворені відповідно до законів України військові формування, підприємства, установи та організації незалежно від підпорядкування і форм власності в межах їх повноважень, передбачених законом, та районні (об`єднані районні), міські (районні у містах, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя (далі - територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (частина сьома статті 1 Закону № 2232-XII).

Згідно з частиною 9 статті 1 №2232-XII щодо військового обов`язку громадяни України поділяються на такі категорії: допризовники - особи, які підлягають приписці до призовних дільниць; призовники - особи, приписані до призовних дільниць; військовослужбовці - особи, які проходять військову службу; військовозобов`язані - особи, які перебувають у запасі для комплектування Збройних Сил України та інших військових формувань на особливий період, а також для виконання робіт із забезпечення оборони держави; резервісти - особи, які проходять службу у військовому резерві Збройних Сил України, інших військових формувань і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період.

Відповідно до частини 10 статті 1 Закону №2232-XIІ, громадяни України, які приписані до призовних дільниць або перебувають у запасі Збройних Сил України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України чи проходять службу у військовому резерві, зобов`язані: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки; прибувати за викликом районного (об`єднаного районного), міського (районного у місті, об`єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки), Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, відповідного підрозділу розвідувальних органів України для оформлення військово-облікових документів, взяття на військовий облік, проходження медичного огляду, направлення на підготовку з метою здобуття або вдосконалення військово-облікової спеціальності, призову на військову службу або на збори військовозобов`язаних та резервістів; проходити медичний огляд згідно з рішеннями комісії з питань взяття на військовий облік, комісії з питань направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарської комісії відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров`я Служби безпеки України, а у Службі зовнішньої розвідки України, розвідувальному органі Міністерства оборони України чи розвідувальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України чи центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону, відповідно; проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов`язок у запасі; виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством.

З метою якісного проведення призову громадян на строкову військову службу за станом здоров`я, прийняття громадян на військову службу за контрактом, проведення медичного огляду військовослужбовців, військовозобов`язаних, резервістів для визначення ступеня придатності до військової служби та визначення ступеня придатності льотного складу до льотної роботи, наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року №402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі по тексту - Положення №402).

Згідно з абз.1-7 п.2.1 глави 2 розділу І Положення № 402 для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі - ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).

Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії.

ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно.

Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов`язкові до виконання.

Постанови ВЛК можуть бути відмінені або скасовані штатними ВЛК.

Постанова ВЛК скасовується у випадках, коли попередня постанова ВЛК на дату її прийняття не відповідала законодавству та/або була прийнята на підставі недійсних документів.

Постанова ВЛК відміняється у випадках, коли необхідно привести зміст попередньої постанови ВЛК (яка була прийнята правильно) у відповідність до чинного законодавства.

Відповідно до абз.1-3 п. 2.2 глави 2 розділу І Положення № 402 штатні ВЛК є військово-медичними установами. Вони мають гербову печатку, кутовий штамп та утримуються за окремим штатом.

До штатних ВЛК належать:

- Центральна військово-лікарська комісія (далі - ЦВЛК);

- ВЛК регіону.

Згідно з положеннями підпункту 2.5.1, 2.5.4 пункту 2.5 глави 2 розділу І Положення № 402 до позаштатних постійно діючих ВЛК (ЛЛК) належать: госпітальні ВЛК; гарнізонні ВЛК; ЛЛК; ВЛК Десантно-штурмових військ; ВЛК Сухопутних військ Збройних Сил України; ІНФОРМАЦІЯ_12 ; ВЛК Сил спеціальних операцій Збройних Сил України; ВЛК інших закладів охорони здоров`я комунальної або державної форми власності.

Штатні і позаштатні (постійно та тимчасово діючі) ВЛК (ЛЛК) з питань військово-лікарської та лікарсько-льотної експертизи підпорядковуються вищим штатним ВЛК.

Відповідно до пп. 2.4.5 п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402, ВЛК регіону має право: оглядати військовослужбовців та інших осіб, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення; приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК.

Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п. 2.4.10. п. 2.4 глави 2 розділу І Положення № 402).

Згідно з п.п. 2.5.11. п.2.5 глави 2 розділу І Положення № 402, документи позаштатних ВЛК скріплюються печаткою закладу охорони здоров`я (установи), військової частини, в яких ці комісії утворені.

Відповідно до п.п. 2.8.1., 2.8.2. п.2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП створюється при районному (міському) ТЦК та СП.

Для керівництва і контролю за діяльністю цих комісій при ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя створюються відповідно Кримська республіканська, обласні, Київська міська та Севастопольська міська ВЛК.

Роз`яснення ВЛК регіону та ЦВЛК з питань військово-лікарської експертизи є обов`язковими для виконання ВЛК ТЦК та СП.

ВЛК ТЦК та СП має право приймати постанови відповідно до цього Положення.

Згідно з пп.2.8.3., 2.8.4. п.2.8 глави 2 розділу І Положення № 402 ВЛК ТЦК та СП Автономної Республіки Крим, областей, міста Києва мають право переглядати постанови ВЛК районного (міського) ТЦК та СП, крім постанов, які згідно з цим Положенням підлягають розгляду, контролю та затвердженню ЦВЛК, ВЛК регіону.

На ВЛК районного (міського) ТЦК та СП покладається огляд громадян відповідно до пункту 1.2 глави 1 розділу I, пункту 1.4 глави 1 розділу II цього Положення. Рішенням ВЛК регіону на ВЛК ТЦК та СП покладається огляд інших громадян.

Разом з тим, згідно із п.п.3.3. та 3.4 глави 3 розділу І Положення № 402 скарги на дії (бездіяльність) чи постанови позаштатних ВЛК подаються до штатних ВЛК згідно з адміністративно-територіальними зонами відповідальності, наведеними у додатку 2 до наказу Міністерства оборони України від 16 листопада 2016 року № 608 «Про затвердження адміністративно-територіальних зон відповідальності закладів охорони здоров`я Збройних Сил України за організацію медичного забезпечення».

Штатні ВЛК (ВЛК обласних ТЦК та СП) перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

Скарги на дії (бездіяльність) чи постанови ВЛК районних (міських) ТЦК та СП подаються за підпорядкованістю до ВЛК ІНФОРМАЦІЯ_13 , обласних ТЦК та СП, ТЦК та СП Автономної Республіки Крим.

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, штатна ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

У разі прийняття рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд, військовослужбовці та інші особи, зазначені у пункті 1.2 глави 1 цього розділу, направляються для проходження медичного огляду ВЛК в інший заклад охорони здоров`я, ніж той, в якому проводився медичний огляд ВЛК, постанова якої оскаржується.

Як встановлено судовим розглядом, позивач, не погодившись із висновком позаштатної ВЛК від 11.10.2025, яким визнаний придатним до військової служби, 16.10.2025 оскаржив його до ЦВЛК.

Дотримуючись вимог чинного законодавства, 17.11.2025 ЦВЛК звернула за належністю зазначену скаргу до штатної ВЛК - ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Останній, розглянувши звернення позивача, листом від 27.11.2025 повідомив позивача про можливість проведення повторного медичного огляду ВЛК на базі ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснивши алгоритм повторного проходження медичного огляду в разі, якщо позивач залишився в статусі військовозобов`язаного, та роз`яснив механізм дій, якщо позивач вже проходить військову службу за мобілізацією.

Натомість позивач сприйняв таку відповідь уповноваженого на розгляд звернень вищестоящого військового органу як фактичну відмову від проведення повного, всебічного вивчення стану здоров`я позивача, про що зазначив у повторній скарзі, від 02.12.2025, поданої до Центральної військово-лікарської комісії, вимагаючи зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_9 повторно розглянути скаргу на рішення ВЛК від 11.10.2025.

Втім, Центральною військово-лікарською комісією листом від 03.01.2026 повідомлено позивачу про відсутність повноважень щодо зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_9 , у зв`язку з тим, що він не підпорядковується ЦВЛК.

Пунктом 1.1 розділу ІІ Положення № 402 передбачено, що медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку громадян на момент огляду в цілях визначення ступеня придатності до військової служби, навчання за військово-обліковими спеціальностями, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням, з винесенням письмового висновку (постанови). Під придатністю до військової служби у цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку громадян, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки з конкретної військової спеціальності у виді Збройних Сил України та інших військових формуваннях, утворених відповідно до закону (далі - інші військові формування), у мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не співпадають з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участі провідних (головних) медичних фахівців, під час якого може прийматись рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Медичний огляд проводиться ВЛК з метою визначення придатності:

до військової служби призовників, військовозобов`язаних, резервістів (кандидатів у резервісти);

військовослужбовців, призовників, військовозобов`язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення;

військовослужбовців до військової служби;

військовослужбовців до військової служби за військовою спеціальністю;

військовослужбовців, призовників, військовозобов`язаних та резервістів до служби в Десантно-штурмових військах, на підводних човнах, надводних кораблях, у морській піхоті, підрозділах спеціального призначення.

Відповідно до п. 1.2 розділу ІІ Положення № 402 постанови ВЛК приймаються на підставі Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі - Розклад хвороб) (додаток 1), пояснень щодо застосування статей Розкладу хвороб (додаток 2) та таблиць додаткових вимог до стану здоров`я (далі - ТДВ) (додаток 3).

Розклад хвороб розроблений відповідно до вимог Міжнародної статистичної класифікації хвороб та споріднених проблем охорони здоров`я 10-го перегляду (далі - МКХ-10).

Згідно з п. 1.4 розділу ІІ Положення № 402 медичний огляд громадян, зазначених у пункті 1.2 розділу I цього Положення та допризовників, проводиться в порядку, визначеному таблицею.

Як передбачено п.2.1 та п.2.2 розділу ІІ Положення № 402 організація медичного огляду призовників і допризовників покладається на районні (міські) комісії з питань приписки і районні (міські) призовні комісії, в областях - на обласні призовні комісії та призовні комісії Автономної Республіки Крим і міста Києва.

Згідно з матеріалами справи, позивач 11.10.2025 пройшов медичний огляд позаштатною ВЛК, яким визначено придатність позивача до військової служби.

Згідно з Положенням № 402, у разі непогодження із постановами штатних (позаштатних) ВЛК, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

Пунктом 3.4 розділу 3 глави І Положення № 402 обумовлено, що у разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, ВЛК штатної ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на повторний (контрольний) медичний огляд.

Разом з цим, дії/бездіяльність чи рішення ВЛК регіонів може бути оскаржені у ЦВЛК або у судовому порядку.

Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що перевірка рішень ВЛК на предмет того, чи дотримані всі умови та критерії, передбачені Положенням № 402 при проведенні медичного огляду військового, належить до функцій ВЛК регіону чи ЦВЛК.

Суд вказує, що позивачем подана скарга до двох адресатів, а саме ВЛК регіону - ІНФОРМАЦІЯ_1 та ЦВЛК.

При цьому, ВЛК регіону погодилось провести повторний медичний огляд позивача на базі ІНФОРМАЦІЯ_1 , роз`яснивши, яким чином можлива реалізація такого права, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією відповіді ІНФОРМАЦІЯ_11 .

Натомість позивачем зазначена відповідь сприйнята як така, що не задовольняє його потребу у наданні оцінки ВЛК регіону діям підпорядкованої ВЛК під час проведення медичного огляду позивача, та як така, що фактично містить відмову у проведенні повторного медичного огляду, що на думку позивача, є підставою для зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_9 розглянути заяву позивача повторно.

Як вже зазначалось судом вище, отримавши скаргу на рішення позаштатної ВЛК, штатні ВЛК (ВЛК обласних ТЦК та СП) перевіряють відповідність прийнятих позаштатними ВЛК постанов встановленому діагнозу та вимогам цього Положення, на підставі доданих до звернення оригіналів медичних документів або належним чином завірених їх копій, а також наявних медичних записів та висновків у відповідних реєстрах електронної системи охорони здоров`я.

У разі визнання штатною ВЛК заяви чи скарги щодо перегляду (відміни, скасування) постанови ВЛК обґрунтованою, штатна ВЛК переглядає оскаржувану постанову ВЛК або приймає рішення про направлення на контрольне обстеження та медичний огляд ВЛК.

Таке рішення є обов`язковим до виконання та має бути реалізовано не пізніше ніж в місячний строк з дати прийняття.

У разі визнання штатною ВЛК звернення необґрунтованим, воно повертається заявнику (скаржнику) з відповідними роз`ясненнями, у строк, визначений Законом України «Про звернення громадян».

Дії (бездіяльність), рішення, прийняті за результатами розгляду звернень ВЛК регіону, оскаржуються в ЦВЛК.

Судовим розглядом встановлено, що позивачем оскаржено рішення позаштатної ВЛК від 11.10.2025, яким позивача визнано придатним до військової служби.

В обґрунтування своєї скарги позивач зазначає, що медичним оглядом не взято до уваги наявні у нього хронічні захворювання.

Зокрема, йдеться про вроджену аномалію розвитку сечовивідної системи - часткове подвоєння обох нирок та нефромегалію, пролапс мітрального клапана ІІ ступеня з мітральною регургітацією І-ІІ ступеня, ендокринну патологію щитоподібної залози, які в сукупності впливають на ступінь придатності позивача до військової служби та потребують комплексної оцінки під час його встановлення.

Натомість відповідачем, всупереч вищезазначеним приписам Положення №402, не визначено ступінь обґрунтованості чи необґрунтованості заявленої позивачем скарги, не окреслено правомірності чи протиправності попереднього рішення військово-лікарської комісії та не наведено аргументів щодо правомірності ухваленого рішення ВЛК, яке стало предметом оскарження, а лише запропоновано позивачу звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для отримання направлення для проходження медичного огляду військово-лікарською комісією ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зміст листа ІНФОРМАЦІЯ_1 від 27.11.2025 не містить доказів витребування і детального аналізу рішення військово-лікарської комісії від 11.10.2025, яким позивача визнано придатним до військової служби.

Інших доказів ґрунтовного вивчення медичної документації позивача та підтвердження або спростування правомірності ухваленого позаштатною ВЛК матеріали справи не містять.

Відтак, суд доходить висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог шляхом визнання протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у неналежному розгляді по суті заяви (скарги) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . РНОКПП: НОМЕР_1 , на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Належним та достатнім способом захисту порушеного права позивача є зобов`язання ІНФОРМАЦІЯ_5 (ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ) повторно розглянути заяву (скаргу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , від 16.10.2025 щодо обґрунтованості висновку про придатність до військової служби відповідно до вимог "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стосовно аргументів позивача щодо наявності у нього хвороб, які виключають його придатність до військової служби.

Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі № 806/526/16 зазначив: "…що у межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі".

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки, як попередньо зазначалося, суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

Разом з тим, суд зазначає, що питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача, врахування тих чи інших медичних документів при формуванні висновку та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.

Таким чином, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.

Відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 12.06.2020 у справі № 810/5009/18, постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду у справах №600/2448/22-а від 06.03.2023 р., № 240/7883/23 від 08.08.2023 р.

Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

При розв`язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії, від 05.05.2011р. у справі Ільяді проти Росії, від 28.10.2010р. у справі Трофимчук проти України, від 09.12.1994р. у справі Хіро Балані проти Іспанії, від 01.07.2003р. у справі Суомінен проти Фінляндії, від 07.06.2008р. у справі Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.

Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

З урахуванням вищевикладеного, повно і всебічно з`ясувавши обставини, які мають значення для правильного вирішення справи, оцінюючи наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні на предмет належності, допустимості та достовірності кожного доказу окремо, а також достатності та взаємного зв`язку доказів у їх сукупності, як того вимагає процесуальне законодавство, проаналізувавши норми матеріального права, які належить застосувати до спірних правовідносин, враховуючи те, що в досліджуваних правовідносинах встановлено, що відповідач за розглядом заяви позивача не прийняв встановленого чинним законодавством рішення, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Розподіл судових витрат слід здійснити відповідно до статті 139 КАС України.

Керуючись ст.ст.2, 6-11, 14, 77, 78, 139, 241-247, 250, 255, 257-262, 287, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_1 , що полягають у неналежному розгляді по суті заяви (скарги) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . РНОКПП: НОМЕР_1 , на постанову військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Зобов`язати ІНФОРМАЦІЯ_5 (ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_6 ) повторно розглянути заяву (скаргу) ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , від 16.10.2025 щодо обґрунтованості висновку про придатність ОСОБА_1 до військової служби, відповідно до вимог "Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України", затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 402, з урахуванням висновків суду у даній справі.

Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) частину судових витрат в розмірі 931 (дев`ятсот тридцять одна) грн. 84 коп.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано - 21.04.2026, з урахуванням наявності безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко