Ухвала суду № 135895700, 22.04.2026, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Справа №500/2395/26

22 квітня 2026 рокум. ТернопільСуддя Тернопільського окружного адміністративного суду Мартиць О.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву про самовідвід судді в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

17 квітня 2026 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, в якій просить:

визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про відмову в перерахунку йому довічного грошового утримання протиправними,

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату довічного грошового утримання, починаючи з 01.01.2025 по 31.12.2025, виходячи із прожиткового мінімуму 3028 грн, а з 01.01.2026 виходячи із прожиткового мінімуму 3328 грн і в подальшому виплачувати виходячи з прожиткового мінімуму станом на 01 січня відповідних наступних календарних років.

За результатами автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленим протоколом від 17.04.2026, позовну заяву передано на розгляд судді Мірінович У.А.

Ухвалою суду від 20.04.2026 заяву про самовідвід судді Мірінович У.А. задоволено. Постановлено відвести суддю Мірінович У.А. від розгляду адміністративної справи №500/2395/26.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленим протоколом від 20.04.2026, позовну заяву передано на розгляд судді Баб`юку П.М.

Ухвалою суду від 21.04.2026 заяву про самовідвід судді Баб`юка П.М. задоволено. Постановлено відвести суддю Баб`юка П.М. від розгляду адміністративної справи №500/2395/26.

За результатами повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, оформленим протоколом від 21.04.2026, позовну заяву передано на розгляд судді Мартиць О.І.

Суддею Мартиць О.І. 22.04.2026 подано заяву про самовідвід, яка обґрунтована тим, що позовні вимоги безпосередньо стосуються майнових прав ОСОБА_1 , який тривалий час працював в одному суді разом з нею. Зважаючи на ці обставини, які у стороннього спостерігача можуть викликати сумнів в неупередженості та об`єктивності судді Мартиць О.І. у разі розгляду даної адміністративної справи, та з метою уникнення будь-яких сумнівів у об`єктивності та неупередженості судді була подана відповідна заява про самовідвід судді.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді.

Відповідно до частин першої, третьої та восьмої статті 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Вирішення питання про відвід здійснюється в порядку письмового провадження.

Статтею 15 Кодексу суддівської етики, затвердженого ХХ черговим з`їздом суддів України 18 вересня 2024 року, передбачено, що суддя заявляє самовідвід у випадках, передбачених процесуальним законом. У разі виникнення сумнівів у судді щодо його неупередженості у результаті розгляду справи суддя має право заявити самовідвід. Суддя не повинен зловживати правом на самовідвід.

При наданні оцінки обставинам, які можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді, слід враховувати Бангалорські принципи поведінки суддів, що схвалені резолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27.07.2006, які дещо конкретизують випадки, що можуть викликати сумнів у неупередженості або об`єктивності судді. Так, у другому показнику "Об`єктивність" (пункт 2.5) йдеться, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення по справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.

Отже, із наведених рекомендацій можна дійти до висновку, що суддя має заявити самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення неупередженого рішення або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості чи об`єктивності судді.

Особливої уваги заслуговує те, що сприйняття неупередженості визначається за критерієм стороннього спостерігача у контексті оціночного розуміння "інших обставин, що викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді", що не містить конкретного і вичерпного переліку підстав (критеріїв).

Європейський суд з прав людини у справі "Мироненко і Мартиненко проти України", заява №4785/02, рішення від 10.12.2009, зазначив, що згідно з усталеною практикою Суду, наявність безсторонності має визначатися, для цілей п. 1 ст. 6 Конвенції, за допомогою суб`єктивного та об`єктивного критеріїв. За суб`єктивним критерієм оцінюється особисте переконання та поведінка конкретного судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.

Інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Він покликаний ліквідувати найменшу підозру у стороннього спостерігача щодо сумнівів у неупередженості судді. Саме тому існують норми закону, які запобігають виникненню будь-яких підозр.

Щодо обставин, викладених у заяві про самовідвід від 22.04.2026, зокрема те, що позивач у справі тривалий час працював у Тернопільському окружному адміністративному суді одночасно із суддею Мартиць О.І., у певний період був призначений головою суду, то такі обставини самі по собі не створюють будь-якого прямого чи опосередкованого інтересу щодо результату розгляду цієї справи для головуючого судді у справі. Крім того, існування цієї обставини не охоплюється підставами відводу, передбаченими пунктом 2 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України.

Однак, наявність зазначеного факту є обставиною, що створює перешкоди у забезпеченні головуючим суддею у даній справі достатніх гарантій для усунення будь-яких обґрунтованих сумнівів щодо своєї неупередженості у стороннього спостерігача, що є підставою для відводу відповідно до пункту 4 частини першої статті 36 КАС України.

Таким чином, з метою уникнення будь-яких сумнівів у справедливості та об`єктивності, неупередженості даного складу суду, суд дійшов висновку про вмотивованість заяви судді Мартиць О.І. про самовідвід, а тому її слід задовольнити.

Керуючись статтями 31, 36, 39, 40, 41, 241, 243, 248, 256 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву про самовідвід судді Мартиць О.І. задовольнити.

Відвести суддю Мартиць О.І. від розгляду справи №500/2395/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії.

Передати справу №500/2395/26 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії для автоматизованого розподілу (повторного розподілу) відповідно до вимог частини першої статті 31 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Повний текст ухвали виготовлено і підписано 22 квітня 2026 року.

Головуючий суддя Мартиць О.І.