Рішення № 135895185, 22.04.2026, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

. 22 квітня 2026 року м. ПолтаваСправа № 440/1774/26

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Чеснокової А.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Чернівецької обласної ради, третя особа ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Чернівецької обласної ради, в якій просить:

визнати дії Чернівецької обласної ради щодо вручення ОСОБА_2 Почесної відзнаки Чернівецької обласної ради "За заслуги перед Буковиною" (посмертно) загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 протиправними.

Зобов`язати Чернівецьку обласну раду передати Почесну відзнаку Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 його дочці - ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовувала тим, що батька позивачці ОСОБА_3 посмертно було нагороджено відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною». Вказану нагороду отримала ОСОБА_2 , що є третьою особою, не членом сім`ї загиблого. Позивач неодноразово зверталась до відповідача зі запитами щодо надання документів, на підставі яких ОСОБА_2 було вручено нагороду. Проте, жодних підтверджуючих документів не було надано. Відтак, позивач вважає, що відповідач протиправно вручив нагороду її померлого батька, третій особі, чим порушила її права та законні інтереси.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 23.02.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

16.03.2026 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечував проти позовних вимог, просив у їх задоволенні відмовити. Вказував на те, що військова частина НОМЕР_1 надала контактні дані близьких людей для отримання нагород, зокрема контакти ОСОБА_2 , які були безпосередньо додані до клопотання попереднього голови обласної ради О.Бойка, на підставі якого відповідачем розглядалось питання про нагородження осіб, перелічених в такому клопотанні. Крім того вказує, що повторно відзнака не вручається, що передбачено Положенням про Почесну відзнаку Чернівецької обласної ради «За заслугу перед Буковиною». Відтак, вважає, що жодних протиправних дій не було вчинено Чернівецькою обласною радою.

18.03.2026 до суду надійшла відповідь на відзив, в якому позивач повністю підтримував позовні вимоги, просив їх задовольнити в повному обсязі.

Справу за вказаним позовом розглянуто судом за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось на підставі частини четвертої статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши письмові докази і письмові пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, суд встановив такі обставини.

ОСОБА_1 є дочкою загиблого військовослужбовця ОСОБА_3 .

12.06.2025 розпорядженням голови Чернівецької обласної ради №258-н «Про нагородження Почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслугу перед Буковиною» ОСОБА_3 нагороджено Почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслугу перед Буковиною» (посмертно).

Таку нагороду було отримано ОСОБА_2 .

Про даний факт позивачу стало відомо після залучення останньої до участі у справі у якості заінтересованої особи у справі №725/3287/25 щодо встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу ОСОБА_2 з ОСОБА_3 та встановлення факту перебування ОСОБА_2 на утриманні ОСОБА_3 .

В подальшому позивач звернулась із запитом до відповідача в якому просила надати документи на підставі яких отримувачем нагороди ОСОБА_3 була визначена ОСОБА_2 , чи були повідомлені члени сім`ї ОСОБА_3 та хто надав відомості про контактні особи загиблого військовослужбовця.

Листом від 31.10.2025 №К-46/1 повідомлено позивача, що відзнака ОСОБА_3 була вручена ОСОБА_2 . Вказано, що контакти ОСОБА_2 , як близької особи для отримання нагороди було надано Військовою частиною НОМЕР_1 . Крім того були надані копії документів, які відображають порядок приведення ОСОБА_3 до нагороди.

31.10.2025 позивач знову звернулась до відповідача із запитом про надання копій документів, на підставі яких було визначено ОСОБА_2 , як «близьку людину», підтвердження що вручення нагороди ОСОБА_2 узгоджено із родиною загиблого, відомості щодо намірів відповідача вручити нагороду законному родичу загиблого - його дочці ОСОБА_1 .

Листом від 05.11.2025 №К-50 повідомлено позивача, що листом від 31.10.2025 №К-46/1 було надано всі наявні копії документів та матеріалів стосовно нагородження загиблого ОСОБА_3 . Крім того зазначено, що повторне вручення нагороди не передбачено Положенням про Почесну відзнаку Чернівецької обласної ради «За заслугу перед ОСОБА_4 ».

06.11.2025 позивач знову звернулась до відповідача із запитом щодо надання інформації щодо того, яким документом визначено особу, що отримала нагороду загиблого; хто ініціював подання про нагородження та чи передбачена можливість перегляду рішення про вручення у разі виявлення порушень; при відсутності повторного вручення чи можливо офіційно зафіксувати волю сім`ї загиблого щодо належного збереження або передачі нагороди в родину.

Листом від 05.12.2025 №К-52 повідомлено позивача, що Положенням не передбачено наявність документа, яким би визначались члени сім`ї, які претендують на отримання нагороди у разі нагородження особи Почесною відзнакою посмертно.

Враховуючи позицію відповідача, позивач вважає, що останній протиправну вручив нагороду Почесну відзнаку «За заслуги перед ОСОБА_4 », яка була присвоєна її померлому батьку ОСОБА_3 , ОСОБА_2 . Оскільки остання не відноситься до членів родини загиблого та немає жодних юридичних зв`язків з останнім. Відтак, звернулась до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов?язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 140 Конституції України місцеве самоврядування є правом територіальної громади - жителів села чи добровільного об`єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища та міста - самостійно вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.

Статтею 144 Конституції України встановлено органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов`язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.

Державна нагородна система України регулюється спеціальним законом та указами Президента України. Ключовим документом є Закон України «Про державні нагороди України».

Відповідно до статті 22 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» територіальні громади сіл, селищ, міст можуть мати власну символіку (герб, прапор тощо), яка відображає їх історичні, культурні, соціально-економічні та інші місцеві особливості і традиції.

З урахуванням пропозицій органів місцевого самоврядування сіл, селищ, міст районними, обласними радами може бути затверджена символіка відповідно району, області. Зміст, опис та порядок використання символіки територіальних громад сіл, селищ, міст, районів і областей визначаються відповідною радою згідно з законом.

Варто зауважити, що місцеві відзнаки це нагороди територіальних громад, що вшановують жителів за вагомий внесок у розвиток краю, активну діяльність, волонтерство, героїзм тощо, пов?язані з місцевою символікою.

Так, відповідно до рішенням 8-ї сесії Чернівецької обласної ради VII скликання від 27.10.2016 № 212-8/16 засновано Почесну відзнаку Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною», затверджено Положення про Почесну відзнаку Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» (далі - Положення).

Відповідно до Положення, Почесна відзнака «За заслуги перед Буковиною» (далі - Почесна відзнака) є відзнакою Чернівецької обласної ради за вагомий особистий внесок у соціально-економічний та культурний розвиток Чернівецької області, активну благодійну і громадську діяльність, зміцнення обороноздатності та безпеки України, особисту мужність та героїзм, виявлені під час захисту державного суверенітету й територіальної цілісності держави, а також з нагоди державних та професійних свят.

Почесною відзнакою нагороджуються: громадяни України - за вагомі досягнення в економічній, науково-технічній, соціально-культурній та інших сферах діяльності, значний особистий внесок в організацію роботи органів місцевого самоврядування, вирішення питань соціально-економічного, культурного та духовного розвитку територіальних громад; учасники антитерористичної операції на Сході України з числа військовослужбовців Збройних Сил України, Національної гвардії України, інших військових формувань, добровольці - за виявлену особисту мужність та героїзм, захист державного суверенітету й територіальної цілісності, зміцнення обороноздатності та безпеки України; представники громадських, релігійних, благодійних організацій - за значний особистий внесок у благодійній та громадській діяльності.

Нагородження особи Почесною відзнакою може бути проведено посмертно. Нагородження Почесною відзнакою здійснюється відповідно до розпорядження голови обласної ради.

Відповідно до пункту 2.1 Положення, ініціювати нагородження Почесною відзнакою має право голова обласної ради.

Також пунктом 2.1. Положення визначено, що рішення про нагородження Почесною відзнакою приймається головою обласної ради на підставі висновку постійної комісії обласної ради з питань регламенту, депутатської діяльності, етики та нагороджень і оформляється розпорядженням голови обласної ради

Як встановлено судом, екс-головою Чернівецької обласної ради О.Бойком подано клопотання до постійної комісії обласної ради з питань місцевого самоврядування, регламенту, депутатської діяльності, етики, нагороджень, правових питань, міжетнічних відносин та антикорупційної діяльності (далі - Постійна комісія) щодо нагородження Почесною відзнакою посмертно військовослужбовців НОМЕР_2 батальйону НОМЕР_3 окремої бригади сил територіальної оборони ЗСУ, у тому числі й ОСОБА_3 . При цьому, відомості щодо близьких людей для отримання нагороди (зокрема контакти ОСОБА_2 ), які в подальшому були доєднані до вищевказаного клопотання, були отримані безпосередньо від військової частини НОМЕР_1 , в якій проходив військову службу загиблий ОСОБА_3

11 червня 2025 року на засіданні Постійної комісії було розглянуто клопотання на той час голови обласної ради ОСОБА_5 щодо нагородження Почесною відзнакою військовослужбовців.

Відповідно до висновку Постійної комісії від 11.06.2025 № 1 вирішено рекомендувати на той час голові обласної ради ОСОБА_6 нагородити (посмертно) Почесною відзнакою військовослужбовців НОМЕР_2 батальйону НОМЕР_3 окремої бригади сил територіальної оборони ЗСУ.

12 червня 2025 року було видано розпорядження голови Чернівецької обласної ради № 258-н «Про нагородження Почесною відзнакою Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» військовослужбовців військової частини НОМЕР_1 (посмертно).

Судом встановлено, та сторонами не спростовується, що вищевказана нагорода була вручена ОСОБА_2 , з чим не погоджується позивач. Щодо цього суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, Положення про Почесну відзнаку Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною» не містить норм, які б визначали коло осіб, яким має вручатися нагорода у разі посмертного нагородження.

Відтак у спірних правовідносинах наявна прогалина правового регулювання, що унеможливлює безпосереднє застосування відповідного локального нормативного акта в частині визначення належного отримувача нагороди.

Згідно з частиною шостою статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права). Аналогія закону та аналогія права не застосовується для визначення підстав, меж повноважень та способу дій органів державної влади та місцевого самоврядування.

Суд звертає увагу, що правовідносини щодо вручення посмертних відзнак є подібними за своєю правовою природою незалежно від рівня нагороди (державна чи місцева), оскільки мають однакову мету вшанування пам`яті померлої особи та збереження цієї пам`яті в її сім`ї.

Нормативне регулювання у сфері державних нагород України чітко закріплює підхід законодавця до вирішення цього питання.

Так, відповідно до пункту 5 Положення про Почесну відзнаку Президента України, затвердженого Указом Президента України від 18.08.1992 №418/92, почесна відзнака Президента України разом з мініатюрою та грамотою про нагородження нею вручається особисто Президентом України або за його уповноваженням посадовими особами органів державної виконавчої влади. У випадках нагородження посмертно - передаються сім`ям для зберігання як пам`ять.

Відповідно до пункту 21 Положення про почесні відзнаки Верховної Ради України, затвердженого розпорядженням Голови Верховної Ради України від 29.12.2025 №2007, у разі смерті нагородженої особи, якій за життя не вручено почесну відзнаку та нагородний сертифікат до неї, а також у разі нагородження особи посмертно почесна відзнака та нагородний сертифікат до неї передаються сім`ї нагородженої особи для зберігання. Передача почесної відзнаки та нагородного сертифіката до неї оформлюється протоколом, який зберігається в Апараті Верховної Ради України.

Відповідно до пункту 19 Порядку представлення до нагородження та вручення державних нагород України, затвердженого Указом Президента України від 19.02.2003 №138/2003, у разі смерті нагородженого, якому за життя державну нагороду та документ про нагородження не було вручено, або нагородження особи посмертно державна нагорода та документ до неї передаються сім`ї такого нагородженого для зберігання як пам`ять. Передача державної нагороди та документа про нагородження оформляється протоколом установленої форми (додаток № 2). Протокол передачі надсилається до Управління державних нагород та геральдики.

Отже, аналіз наведених норм свідчить про єдиний, усталений та послідовний підхід законодавця, відповідно до якого у випадку посмертного нагородження будь-яка відзнака має передаватися саме членам сім`ї нагородженого, а не іншим особам.

Такий підхід обумовлений особливим характером нагороди як символу пам`яті про особу, необхідністю забезпечення збереження цієї пам`яті у найближчому соціальному середовищі родині та пріоритетністю прав та інтересів членів сім`ї, які мають юридично визначений зв`язок із померлим.

Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Подружжя вважається сім`єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв`язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно. Дитина належить до сім`ї своїх батьків і тоді, коли спільно з ними не проживає. Права члена сім`ї має одинока особа. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно статті 1261 Цивільного кодексу України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

Відтак, законодавчо встановлено, що членами сім`ї та найближчими родичами особи є, зокрема, її діти, правовий статус яких є чітко визначеним і підтверджується належними доказами.

Як убачається з матеріалів справи, ухвалою Чернівецького районного суду міста Чернівців від 11.06.2025 року відкрито провадження у справі №725/3287/25 за заявою ОСОБА_2 про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу із загиблим ОСОБА_3 , а також факту перебування на його утриманні. У подальшому, ухвалою від 16.09.2025 року до участі у зазначеній справі було залучено позивача як заінтересовану особу.

Разом з тим, на момент прийняття відповідачем рішення про вручення посмертної нагороди та її фактичного вручення ОСОБА_2 розгляд вказаної судової справи не був завершений, а відповідне судове рішення не було ухвалене та не набрало законної сили.

Відтак, юридичний факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу не був встановлений у передбаченому законом порядку.

Суд наголошує, що відповідно до ст.315 ЦПК України факт проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу підлягає доведенню та має юридичне значення лише за умови його належного підтвердження, зокрема рішенням суду, яке набрало законної сили. До моменту такого встановлення відповідна особа не може вважатися такою, що має підтверджений статус члена сім`ї у розумінні законодавства.

Отже, станом на момент вручення нагороди відповідач фактично визнав за ОСОБА_2 статус члена сім`ї загиблого без наявності належних правових підстав, що свідчить про передчасність та необґрунтованість такого висновку.

Крім того, суд доходить висновку, що за відсутності спеціального регулювання у положенні Про Почесну відзнаку Чернівецької обласної ради «За заслуги перед Буковиною», відповідач був зобов`язаний застосувати аналогію закону, а саме норми, які регулюють подібні правовідносини у сфері державних нагород, та визначити отримувача нагороди з числа членів сім`ї загиблого.

Натомість відповідач цього не зробив, не встановив належного кола членів сім`ї нагородженого, не надав правової оцінки наявності у загиблого рідної дочки, та передав нагороду особі, правовий статус якої як члена сім`ї належним чином не підтверджений.

За таких умов відповідач, реалізуючі надані йому дискреційні повноваження, був зобов`язаний діяти з дотриманням загальних законодавчо закріплених принципів розумності, добросовісності, пропорційності, рівності перед законом, пріоритету юридично визначених сімейних зв`язків.

Відсутність нормативного регулювання не надає органу влади права діяти довільно, а навпаки покладає обов`язок забезпечити повне, всебічне та об`єктивне з`ясування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Однак відповідач, поклавшись виключно на інформацію військової частини, яка сама по собі не є належним і достатнім доказом сімейного статусу особи, фактично не встановив належного кола осіб, які мають пріоритетне право на отримання нагороди, без урахування аналогії закону, не надав оцінки наявності рідної дочки загиблого та допустив перевагу особи з невизначеним правовим статусом над особою з підтвердженим родинним зв`язком.

Такий підхід свідчить про те, що оскаржуване рішення прийнято без урахування всіх істотних обставин, а також із порушенням принципу обґрунтованості, що є самостійною підставою для визнання його протиправним.

Таким чином, оскаржувані дії відповідача не відповідають вимогам частини другої статті 19 Конституції України, а також принципам законності та верховенства права.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що у спірних правовідносинах посмертна нагорода підлягає передачі члену сім`ї нагородженого, а відтак рішення відповідача про її вручення третій особі є протиправним та підлягає скасуванню з покладенням обов`язку вирішити питання щодо належного отримувача нагороди з урахуванням правової оцінки суду.

Отже, суд приходить до висновку про можливість задоволення позовних вимог частково.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Отже, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 665,60 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст. ст. 5, 19, 77, 90, 139, 243, 246, 249 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) до Чернівецької обласної ради (вул. М. Грушевського, 1, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 25081241), третя особа ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_5 ) про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати дії Чернівецької обласної ради щодо вручення ОСОБА_2 Почесної відзнаки Чернівецької обласної ради "За заслуги перед Буковиною" (посмертно) загиблого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_3 протиправними.

Зобов`язати Чернівецьку обласну раду вирішити питання щодо належного отримувача нагороди Почесної відзнаки «За заслуги перед Буковиною» присвоєну ОСОБА_3 посмертно, з урахуванням правової оцінки суду.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Чернівецької обласної ради (вул. М. Грушевського, 1, м. Чернівці, Чернівецький район, Чернівецька область, 58002, код ЄДРПОУ 25081241) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_4 ) судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду в порядку, визначеному частиною 8 статті 18, частинами 7-8 статті 44 та статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, а також з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених підпунктом 15.5 підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України.

Апеляційна скарга на це рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя А.О. Чеснокова