Ухвала суду № 135893828, 20.04.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

20 квітня 2026 року Київ № 320/19819/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,

у с т а н о в и в:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Національного агентства з питань запобігання корупції (м. Київ, бульвар Миколи Міхновського, 28, 01103, код ЄДРПОУ 40381452), в якому просить суд:

- визнати незаконним дії Національного агентства з питань запобігання корупції( ЄДРПОУ: 40381452), щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, про вчинення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 кримінального правопорушення, передбаченого частино 1 статті 364 Кримінального кодексу України;

- визнати незаконною відмову Національного агентства з питань запобігання корупції(ЄДРПОУ:40381452) вилучити інформацію з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні правопорушення про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції (ЄДРПОУ:40381452) вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 .

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/19819/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.04.2025 року позовну заяву залишено без руху та надано строк на усунення недоліків позову.

Позивачем на виконання ухвали подано заяву, до якої додано докази сплати судового збору.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 20.04.2026 залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції у частині позовних вимог про: «Зобов`язати Національне агентство з питань запобігання корупції (ЄДРПОУ:40381452) вилучити з Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення відомості про ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ».

Відповідачем шляхом використання системи «Електронний суд» подано до суду клопотання про закриття провадження у справі № 320/19819/25.

Клопотання обґрунтовано тим, що вироком Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.05.2012 (справа № 1-536/11) позивача визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 364 КК України. На підставі вищевказаного вироку було внесено запис про притягнення позивача до кримінальної відповідальності до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення. В подальшому позивач звертався до Національного агентства із заявами від 11.01.2025 (від 13.01.2025 № 12695/0/09-25), від 16.01.2025 (від 17.01.2025 № 16367/0/09-25), від 16.01.2025 (від 23.01.2025 № 23009/0/09-25), від 10.02.2025 (від 10.02.2025 №41841/0/09-25), від 15.03.2025 (від 17.03.2025 № 56266/0/09-25) щодо вилучення стосовно нього відомостей з Реєстру. У якості підстави для вилучення відомостей з Реєстру позивач посилався на ухвалу Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 20.03.2014 (справа № 5-2919км13, рішення № 37805584) про скасування вищевказаного вироку суду від 28.05.2012, якою закрито провадження у справі у зв`язку з відсутністю в діях позивача складу злочину передбаченого частиною 3 статті 364 КК України. Разом з тим, лише до лише до третьої поданої ним заяви від 23.01.2025 Позивач надав копію вищевказаної ухвали про скасування вироку від 20.03.2014, яка в свою чергу не містила інформацію про дату набрання нею законної сили.

Відповідач зауважує, що станом на момент розгляду поданих позивачем заяв про вилучення відповідних відомостей з Реєстру, інформація про дату набрання законної сили ухвали від 20.03.2014 (справа № 5-2919км13, рішення № 37805584) про скасування вироку Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 28.05.2012 була відсутня, що в свою чергу унеможливлювало вилучення таких відомостей з Реєстру. У зв`язку з чим розглянувши подані позивачем заяви Національне агентство відмовило у їх задоволені.

Отже, на переконання відповідача, наразі в межах даного провадження відсутній предмет спору та об`єкт судового захисту, що в свою чергу свідчить про наявність передбачених пунктом 1 частини 1 статті 238 КАС України правових підстав для постановлення судом ухвали про закриття провадження у справі.

Розглянувши подане клопотання суд звертає увагу на наступне.

Завданням адміністративного судочинства, відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.

За змістом пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно пункту 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

За усталеною судовою практикою Великої Палати Верховного Суду, публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку з чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом з тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Відтак, якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язаний з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.03.2023 у справі № 320/6292/21.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Позивач у даній справі звернувся до суду з позовною заявою до Національного агентства з питань запобігання корупції, в якій просить суд незаконним дії відповдіача щодо внесення відомостей до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, про вчинення позивачем кримінального правопорушення, передбаченого частино 1 статті 364 Кримінального кодексу України.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» спеціально уповноважені суб`єкти у сфері протидії корупції - органи прокуратури, Національної поліції, Національне антикорупційне бюро України, Національне агентство з питань запобігання корупції.

Частиною 1 статті 4 Закону України «Про запобігання корупції» визначено, що Національне агентство з питань запобігання корупції є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує формування та реалізує державну антикорупційну політику.

Згідно з частиною 1 статті 11 Закону України «Про запобігання корупції» до повноважень Національного агентства належать, зокрема, забезпечення ведення Єдиного порталу повідомлень викривачів, Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та Реєстру прозорості.

Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 09.02.2018 № 166 затверджено Положення про Єдиний державний реєстр осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі Положення № 166).

Згідно пункту 1 Положення № 166 останнє визначає порядок формування, ведення Національним агентством з питань запобігання корупції (далі - Національне агентство) Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення (далі - Реєстр), та надання відомостей з нього.

Реєстр - електронна база даних, яка містить відомості про осіб, які вчинили корупційні або пов`язані з корупцією правопорушення, та про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення (пункт 2 Положення № 166).

Відповідно пунктів 46 Положення № 166 держатель та адміністратор Реєстру - Національне агентство.

Національне агентство розробляє нормативно-правову базу для функціонування Реєстру, затверджує методичні рекомендації щодо його ведення, здійснює безпосередній контроль за створенням нормативно-правової бази для функціонування Реєстру та дотриманням вимог цього Положення.

Національне агентство забезпечує програмно-технічне супроводження програмного забезпечення Реєстру, надання реєстраторам доступу до нього, збереження і захист даних, що містяться у Реєстрі, навчання реєстраторів щодо наповнення та користування Реєстром, а також виконує інші функції, передбачені цим Положенням.

Відповідно пункту 7 Положення № 166 реєстратором Реєстру (далі - Реєстратор) є самостійний структурний підрозділ апарату Національного агентства, що вносить або вилучає відомості про:

1) фізичних осіб, яких притягнуто до кримінальної, адміністративної, дисциплінарної та цивільно-правової відповідальності за вчинення корупційних або пов`язаних з корупцією правопорушень;

2) юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв`язку з вчиненням корупційного правопорушення.

Реєстратор також виконує інші функції, передбачені цим Положенням.

Пунктом 9 Положення № 166 визначено, що реєстратор забезпечує відповідність відомостей, що вносяться до Реєстру, даним документів, на підставі яких здійснюється їх внесення.

З урахуванням вказаного суд зазначає, що спірні правовідносини між сторонами мають публічно-правовий характер, оскільки сторонами у справі є фізична особа та суб`єкт владних повноважень, а спір виник у зв`язку з діями такого суб`єкта владних повноважень пов`язаних з реалізацію його владних повноважень, а тому справу належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

З урахуванням вказаного, посилання відповідача на відсутність предмету спору не заслуговують на увагу.

При чому, пунктом 2, 3 частини 1 статті 238 КАС України передбачено, що суд закриває провадження у справі: якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято судом; якщо сторони досягли примирення.

Варто зазначити, що предметом позову є матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, відповідно до яких суд має ухвалити рішення, водночас матеріали справи не містять відомостей про відмову позивача від позову або того, що сторони досягли примирення.

Фактично клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі обумовлене з незгодою із позовними вимогами, проте вказане не є підставою для закриття провадження, а тому у задоволенні клопотання слід відмовити.

Відповідно частини 2 статті 238 КАС України про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя,

у х в а л и в:

У задоволенні клопотання Національного агентства з питань запобігання корупції про закриття провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Національного агентства з питань запобігання корупції про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення. Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або у судовому засіданні у разі неявки учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженнні, набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного ухвали.

Суддя Парненко В.С.