Ухвала суду № 135893152, 21.04.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами

без розгляду

21 квітня 2026 рокум. Ужгород№ 260/6028/24 № провадження: Н/260/6/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., перевіривши матеріали заяви представника відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

Адвокат Каверін Сергій Миколайович в інтересах ОСОБА_1 звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ), яким просить суд: 1. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо не нарахування та не виплатити ОСОБА_1 середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 04.08.2023 року по 12.09.2024 року, включно. 2. Стягнути з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 середнє грошове забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні із 04.08.2023 року по 04.02.2024 року, включно, у сумі 223019,04 грн.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними і зобов`язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) щодо непроведення повного розрахунку при звільненні ОСОБА_1 , в день виключення його зі списків частини. Стягнуто з ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (117422,32 (сто сімнадцять тисяч чотириста двадцять дві гривні 32 коп.) грн. середнього заробітку за несвоєчасний розрахунок при звільненні за період із 04.08.2023 року по 12.09.2024 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2025 року у справі №260/6028/24 апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) залишено без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 15 жовтня 2024 року у справі №260/6028/24 без змін.

19 травня 2025 року вищевказане рішення суду набрало законної сили.

05 квітня 2026 року (вх.№10072/26 від 06.04.2026) відповідач, через особистий кабінет підсистеми «Електронний суд», надіслав до Закарпатського окружного адміністративного суду заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Ухвалою суду від 13 квітня 2026 року заяву представника військової частини НОМЕР_2 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №260/6028/24 залишено без руху.

На виконання ухвали суду заявник подав заяву про усунення недоліків.

Представник відповідача у заяві про поновлення строку зазначив, що відповідно до пункту 1 частини 1 статті 363 КАС України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами подається протягом тридцяти днів, а згідно з пунктом 8 статті 380 КАС України заява про поворот виконання може бути подана протягом одного року. Водночас заявник обґрунтовує пропуск процесуального строку специфікою діяльності Державної прикордонної служби України, визначеною статтею 2 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», яка пов`язана з виконанням завдань в умовах воєнного стану, а також значним навантаженням на підрозділ, зокрема великою кількістю судових справ та необхідністю здійснення оперативно-службової діяльності.

Крім того, як на поважні причини пропуску строку представник відповідача посилається на нестабільну роботу підсистеми «Електронний суд», технічні збої, а також обсяг судових проваджень, що перебувають у провадженні НОМЕР_3 прикордонного загону. При цьому зазначається, що поняття поважних причин є оціночним та підтверджується судовою практикою (зокрема, постановами КАС ВС від 09.11.2020 у справі №420/1813/19 та ВП ВС від 20.11.2019 №9901/405/1), а також наголошується на винятковому значенні розгляду заяви для відповідача. У зв`язку з наведеним заявник просить суд поновити пропущений строк на подання заяви про перегляд рішення суду від 15.10.2024 року у справі №260/6028/24 та поворот його виконання.

Надаючи оцінку поважності наведених у заяві причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, необхідно зазначити таке.

Частиною 1 статті 118 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) визначено, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмежено, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду з відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням. Такі обмеження не можуть зашкоджувати самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 33 рішення від 21 грудня 2010 року у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України»).

Обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (Рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними.

Частиною 2 ст.361 КАС України визначено, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:

1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;

2) встановлення вироком суду або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;

3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Згідно положень пункту 1 частини 1 статті 363 КАС України, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами може бути подано з підстави, визначеної пунктом 3 частини другої статті 361 цього Кодексу, - учасниками справи протягом тридцяти днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про існування таких обставин.

Відповідно до пункту 4 частини 3 статті 364 КАС України у разі пропуску строку на подання заяви до заяви додається клопотання про його поновлення.

Згідно з частиною 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Зокрема, причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Поняття поважних причин пропуску процесуальних строків є оціночним, а його вирішення покладається на розсуд судді.

Дана позиція суду узгоджується з постановою Верховного Суду від 31.03.2020 по справі №807/235/16 (адміністративне провадження №К/9901/49805/18).

При цьому, з наведених положень КАС України вбачається, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Як вбачається з тексту заяви військова частина НОМЕР_1 , у якості нововиявленої обставини посилається на те, що після ухвалення судового рішення у справі №260/6028/24, яке ґрунтувалося на висновках постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20.08.2024 року у справі №260/7487/23, відбулися істотні зміни правової ситуації, а саме - постановою Верховного Суду від 13.02.2026 року у справі №260/7487/23 зазначену постанову апеляційної інстанції було скасовано, а рішення суду першої інстанції від 15.03.2024 року залишено без змін (із зміною мотивів відмови у задоволенні позову). На думку відповідача, саме ця постанова апеляційного суду була покладена в основу висновків суду у справі №260/6028/24 щодо наявності протиправної бездіяльності та підстав для стягнення середнього грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні.

У зв`язку із скасуванням судового рішення апеляційної інстанції по справі №260/7487/23, відповідач вважає, що відпала правова підстава, яка обумовила задоволення позову у справі №260/6028/24, а відтак виникли підстави для перегляду цього рішення за нововиявленими обставинами та здійснення повороту його виконання, з огляду на вже виплачені позивачу кошти у сумі 117422,32 грн. на виконання судового рішення.

Однак із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами відповідач звернувся тільки 05 квітня 2026 року, тобто з пропуском встановленого місячного строку звернення.

Отже, звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами 05 квітня 2026 року заявник пропустив 30-денний строк, встановлений п.1 ч.1 ст.363 КАС України.

Разом з тим, ІНФОРМАЦІЯ_2 у заяві на усунення недоліків не навів жодного вмотивованого аргументу, який можна вважати поважним при пропущенню строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

Враховуючи установлені обставини, суд дійшов висновку, що заявником у поданій заяві поважних причин пропуску строку звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не вказано та матеріали заяви не містять доказів наявності таких обставин, а тому підстави для задоволення заяви про поновлення строку звернення до суду із відповідною заявою відсутні.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у пункті 35 рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» визначено, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання («Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain» №11681/85).

Європейський суд з прав людини у своїй практиці неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у статті 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження не можуть шкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (рішення у справі «Перетяка та Шереметьєв проти України», заяви №17160/06 та №35548/06; п.33).

Відповідно до іншої практики ЄСПЛ (справи «Пелевін проти України», №24402/02, рішення від 20 травня 2010 року, п.27; «Наталія Михайленко проти України», №49069/11, рішення від 30 травня 2013 року, п.31) право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема щодо умов прийнятності скарг, оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою: регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.

Крім того, як зазначено у рішенні ЄСПЛ від 28 березня 2006 року у справі «Мельник проти України», правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Враховуючи вищевикладене, суд доходить висновку, що суб`єкт владних повноважень, звернувшись до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами лише 05.04.2026 року, пропустив визначений статтею 363 КАС України тридцятиденний строк звернення до суду, а вказані ним підстави для поновлення такого строку є неповажними, у зв`язку з чим судом відхиляються.

Суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.366 КАС України до заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 364 цього Кодексу, застосовуються правила статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.366 КАС України крім випадків, визначених статтею 169 цього Кодексу, заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами також повертається заявникові без розгляду, якщо заява подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 363 цього Кодексу, і суд відхилив клопотання про його поновлення.

За таких підстав суд вважає, що заявник не усунув недоліки заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, встановлені ухвалою суду від 13 квітня 2026 року, а тому заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами слід повернути заявнику.

Керуючись ч.4 ст.169, ст.ст.248, 256, 361-366 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника відповідача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №260/6028/24 за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 (військова частина НОМЕР_1 ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Суддя Я. М. Калинич