Рішення № 135893037, 22.04.2026, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Житомир справа № 240/26680/25

категорія 105000000

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Липи В.А., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Державної служби України з безпеки на транспорті до Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернулася Державна служба України з безпеки на транспорті (далі також - Укртрансбезпека) з позовною заявою до Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача ОСОБА_1 , в якій просить:

- визнати підстави, зазначені у повідомлені начальника відділу Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грищенко М. М. від 23.10.2025 № 78137/23.6 щодо повернення постанов по справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії ВМ №00009674 від 09.02.2022 без прийняття до виконання, такими що суперечать законодавству;

- зобов`язати Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрити провадження щодо примусового виконання постанови по справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії серії ВМ №00009674 від 09.02.2022, яка були подана Укртрансбезпекою заявою про примусове виконання постанови від 29.09.2025 № 6981/3.1.2/14-25.

Ухвалою суду позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Ухвалою суду від 26.03.2026 об`єднано в одне провадження справи № 240/26680/25 та №240/26679/25.

Так, у справі №240/26679/25 Державна служба України з безпеки на транспорті у позові просить: визнати протиправними дії начальника Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грищенко М. М. щодо повернення постанов по справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії: ВМ №00002626 від 10.12.2021; ВМ №00008922 від 25.01.2022; ВМ №00008178 від 14.01.2022; ВМ №00008967 від 25.01.2022; ВМ №00008123 від 14.01.2022; ВМ №00008969 від 25.01.2022; ВМ №00008260 від 17.01.2022; ВМ №00009019 від 25.01.2022; ВМ №00008264 від 17.01.2022; ВМ №00009068 від 26.01.2022; ВМ №00008313 від 17.01.2022; ВМ №00009228 від 28.01.2022; ВМ №00008271 від 17.01.2022; ВМ №00009230 від 28.01.2022; ВМ №00008312 від 17.01.2022; ВМ №00009240 від 28.01.2022; ВМ №00008380 від 18.01.2022; ВМ №00009247 від 28.01.2022; ВМ №00008357 від 18.01.2022; ВМ №00009250 від 28.01.2022; ВМ №00008404 від 18.01.2022; ВМ №00009306 від 28.01.2022; ВМ №00008406 від 18.01.2022; ВМ №00009327 від 28.01.2022; ВМ №00008616 від 20.01.2022; ВМ №00009399 від 31.01.2022; ВМ №00008624 від 20.01.2022; ВМ №00009415 від 31.01.2022; ВМ №00008649 від 20.01.2022; ВМ №00009419від 31.01.2022; ВМ №00008681 від 20.01.2022; ВМ №00009476 від 01.02.2022; ВМ №00008736 від 21.01.2022; ВМ №00009493 від 01.02.2022; ВМ №00008823 від 24.01.2022; ВМ №00009495 від 01.02.2022; ВМ №00008903 від 25.01.2022; ВМ №00009496 від 01.02.2022; ВМ №00008914 від 25.01.2022; ВМ №00009498 від 01.02.2022; ВМ №00009184 від 27.01.2022; ВМ №00009503 від 01.02.2022; ВМ №00009101 від 26.01.2022; ВМ №00009519 від 01.02.2022; ВМ №00009183 від 27.01.2022; ВМ №00009524 від 01.02.2022; ВМ №00008958 від 25.01.2022, ВМ № 00009240 від 28.01.2022 без прийняття до виконання; та зобов`язати Малинський відділ державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відкрити провадження щодо примусового виконання постанов.

Обґрунтовуючи позовні вимоги у позовних заявах позивач зазначає, що повернення виконавчого документу державним виконавцем обґрунтовується тим, що пред`явлені постанови Укртрансбезпеки є електронним документом, тому не відповідають вимогам пункту 6 частини 4 статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Позивач стверджує, що уповноважена особа Укртрансбезпеки під час опрацювання матеріалів інформаційного файлу та встановлення факту вчинення адміністративного правопорушення, виносить сформовану системою у автоматичному режимі постанову без складання протоколу про адміністративне правопорушення. Постанова оформлюється за формою, встановленою у додатку 1 до Інструкції №512, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП. Наголошує, що в Інструкції №512, так і у статтях 279-5, 283 КУпАП відсутня імперативна вказівка саме на таку форму постанови як електронна; натомість визначено, що після прийняття постанова друкується на паперовому бланку з використанням засобів системи та протягом трьох робочих днів з дня її винесення передається національному оператору поштового зв`язку для направленням за місцем проживання/роботи фізичної особи (місцезнаходження юридичної особи) рекомендованим листом з повідомленням про вручення; постанова повинна містити відривну квитанцію із зазначенням реквізитів та можливих способів оплати адміністративного стягнення у вигляді штрафу. Всі зазначені ознаки однозначно вказують на те, що постанова за наслідками розгляду справи має бути виготовлена на матеріальному (паперовому) носії. Зазначає, що згідно частини 2,3 статті 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» у разі надсилання електронного документа кільком адресатам або його зберігання на кількох електронних носіях інформації кожний з електронних примірників вважається оригіналом електронного документа. Якщо автором створюються ідентичні за документарною інформацією та реквізитами електронний документ та документ на папері, кожен з документів є оригіналом і має однакову юридичну силу. Отже вважає, що постанова, як електронний документ, так і документ на папері є оригіналами, які мають однакову юридичну силу. Стверджує, що на постановах про притягнення до адміністративної відповідальності наявні відомості про накладення кваліфікованого електронного підпису. Таким чином, на думку позивача, надіслані Укртрансбезпекою відповідачу для виконання виконавчі документи в повній мірі відповідають вимогам до виконавчого документа, що встановлені приписами статті 4 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначає, що відповідачем неправомірно повернуто стягувачу постанови по справі про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі.

Ухвалою суду від 01.04.2026 призначено об`єднану справу №240/26680/25 до судового розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом осіб, які беруть участь у справі на 14.04.2026 року 11:00.

Відповідачем до суду подано відзиви, в яких просить відмовити у задоволенні позовних вимог повністю за безпідставністю. Зазначає, що до відділу на виконання надійшли постанови, видані Державною службою України з безпеки на транспорті. Перевіривши на відповідність виконавчих документів статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» було прийнято рішення повернути виконавчі документи стягувачеві без прийняття до виконання, у зв`язку з тим, що такі не відповідають вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» в частині накладення кваліфікованого електронного підпису, в зв`язку із відсутністю можливості його ідентифікації та перевірки. Стверджує, що перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (стаття 12 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг»). Також пунктом 2 Розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що виконавчий документ, виданий у формі електронного документа, повинен відповідати вимогам, визначеним у частинах першій, другій статті 4 Закону, та на нього має бути накладений кваліфікований електронний підпис відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію". При цьому існує алгоритм перевірки кваліфікованого електронного підпису, який проводиться в Автоматизованій системі виконавчого провадження при пред`явленні виконавчого документа у формі електронного виконавчого документа. А саме: для перевірки інформації про кваліфікований електронний підпис уповноваженої особи, який накладено на виконавчий документ, виданий у формі електронного документа, та заяву про примусове виконання рішення, необхідно в Автоматизованій системі виконавчого провадження у вкладці «Скан-копії» картки «Вхідний документ» відповідного виконавчого провадження обрати долучений документ (виконавчий документ чи заяву про примусове виконання рішення) та натиснути клавішу «Інформація про КЕП». Після цього, у результаті перевірки підпису буде відображено інформацію про статус підпису та самого підписувала (власник підпису, організація підписувала та його сертифікат). Однак, зазначає, що в даному випадку у державного виконавця відсутня можливість проведення такої перевірки так як електронний цифровий підпис відображено виключно візуально так як виконавчий документ пред`явлено в паперовій формі. Вважає, що повідомлення про повернення виконавчих документів стягувачу без прийняття до виконання винесено у повній відповідності до вимог чинного законодавства України.

Від третьої особи до суду надійшли письмові пояснення, в яких поміж іншого зазначає, що позивач у спірних відносинах надав відповідачу не оригінал спірних постанов і не їх належно засвідчені копії, а роздруківку проєктів таких постанов, які фактично є лише електронними даними, що роздруковані на папері та не мають юридичної сили. Стверджує, що позивач, звертаючись із заявою про примусове виконання, направив йому незавірені паперові копії проєкту електронних постанов, що є очевидним порушенням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та є підставою для повернення такого документу без прийняття його до виконання. Просить відмовити повністю в задоволенні позову Укртрансбезпеки.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та третьої особи, суд встановив таке.

21 та 22 жовтня 2025 року до Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) на виконання надійшли постанови, видані Державною службою України з безпеки на транспорті про стягнення з ОСОБА_1 штрафів на користь держави, а саме: ВМ №00008357 від 18.01.2022, ВМ №00008969 від 25.01.2022, ВМ №00009498 від 01.02.2022, ВМ №00008313 від 17.01.2022, ВМ №00008922 від 25.01.2022, ВМ №00009524 від 01.02.2022, ВМ №00008681 від 20.01.2022, ВМ №00008903 від 25.01.2022, ВМ №00009183 від 27.01.2022, ВМ №00009184 від 27.01.2022, ВМ №00009306 від 28.01.2022, ВМ №00009399 від 31.01.2022, ВМ №00008312 від 17.01.2022, ВМ №00009228 від 28.01.2022, ВМ №00009476 від 01.02.2022, ВМ №00009019 від 25.01.2022, ВМ №00009519 від 01.02.2022, ВМ №00008264 від 17.01.2022, ВМ №00009415 від 31.01.2022, ВМ №00009327 від 28.01.2022, ВМ №00008271 від 17.01.2022, ВМ №00008404 від 18.01.2022, ВМ №00008624 від 20.01.2022, ВМ №00009496 від 01.02.2022, ВМ №00009503 від 01.02.2022, ВМ №00008380 від 18.01.2022, ВМ №00009240 від 28.01.2022, ВМ №00008823 від 24.01.2022, ВМ №00009068 від 26.01.2022, ВМ №00008649 від 20.01.2022, ВМ №00008260 від 17.01.2022, ВМ №00009419 від 31.01.2022, ВМ №00008123 від 14.01.2022, ВМ №00008616 від 20.01.2022, ВМ №00009101 від 26.01.2022, ВМ №00009493 від 01.02.2022, ВМ №00008914 від 25.01.2022, ВМ №00008406 від 18.01.2022, ВМ №00002626 від 10.12.2021, ВМ №00009250 від 28.01.2022, ВМ №00009230 від 28.01.2022, ВМ №00008178 від 14.01.2022, ВМ №00008958 від 25.01.2022, ВМ №00008967 від 25.01.2022, ВМ №00009247 від 28.01.2022, ВМ №00009495 від 01.02.2022, ВМ №00008736 від 21.01.2022, ВМ № 00009674 від 09.02.2022.

23 та 24 жовтня 2025 року, перевіривши на відповідність виконавчого документа вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження», начальником відділу Малинського відділу державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Грищенко Мариною Миколаївною винесено повідомлення про повернення виконавчих документів без прийняття до виконання, у зв`язку з тим, що виконавчі документи не відповідають вимогам статті 4 Закону України «Про виконавче провадження» в частині накладення кваліфікованого електронного підпису, в зв`язку із відсутністю можливості його ідентифікації та перевірки.

Вважаючи дії начальника відділу протиправними, а підстави, зазначені у повідомленнях такими що суперечать законодавству, позивач звернувся до суду з позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з такого.

Спірні правовідносини, які виникли між сторонами, регламентовані Законом України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII), статтею 1 якого визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Конституційний Суд України неодноразово зазначав про те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, серед іншого, законодавчо визначений комплекс певних дій, спрямованих на захист та відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012р. №18-рп/2012), а невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення від 25.04.2012р. №11-рп/2012).

Відповідно до положень статті 5 Закону № 1404-VIII, а також Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України №512/5 від 02.04.2012 (далі - Інструкція №512/5) передбачають, що примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».

Згідно з пунктом 1 частини першої та частини п`ятої статті 26 Закону №1404-VIII, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону.

Так, виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання цієї декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.

Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Закону № 1404-VIII відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: постанов органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення у випадках, передбачених законом.

Вимоги до виконавчого документа визначені частиною першою статті 4 Закону №1404-VIII, відповідно до якої у виконавчому документі зазначаються: 1) назва та дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім`я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім`я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача, а також боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред`явлення рішення до виконання.

Положеннями частини третьої статті 4 Закону №1404-VIII визначено, що виконавчий документ може бути видано і у формі електронного документа, на який накладено кваліфікований електронний підпис відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг " від 22.05.2003 №851-IV (далі - Закон №851-IV), а також Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги від 05.10.2017 №2155-VIII (далі - Закон № №2155-VIII).

При цьому, варто зазначити, що оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону №2155-VIII (частина перша статті 7 Закону №851-IV).

Як визначено пунктом 2 розділу IIІ Інструкції №512/5, виконавчий документ, виданий у формі електронного документа, повинен відповідати усі вимогам, передбаченим у частинах 1 та 2 статті 4 №1404-VIII, та на нього має бути накладений електронний підпис чи електронна печатка у відповідності до вимог Закону України "Про електронні довірчі послуги".

Відповідно до статті 6 Закону №851-IV, для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

У разі ж створення електронного документа з використанням більш як одного електронного підпису та/або ж більш як однієї електронної печатки його створення завершується накладанням електронного підпису або електронної печатки останнім підписувачем чи створювачем електронної печатки відповідно до технології створення такого електронного документа.

Суб`єкти електронного документообігу використовують електронні підписи та печатки у випадках, встановлених законодавством, або за домовленістю між відповідними суб`єктами.

Суд зазначає, що за змістом пункту 5 розділу 2 Інструкції з оформлення уповноваженими посадовими особами Укртрансбезпеки матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані в автоматичному режимі, затвердженої наказом Міністерства інфраструктури України 27.09.2021 № 512, уповноважена посадова особа за наявності відомостей у справі про адміністративне правопорушення щодо осіб, визначених у частинах 1 та 2 статті 14-3 КУпАП виносить із використанням засобів системи постанову, зміст якої відповідає вимогам статті 283 КУпАП, із підтвердженням прийнятого рішення (постанови) шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки.

Як передбачено у пункті 16 Порядку фіксації адміністративних правопорушень у сфері безпеки на автомобільному транспорті в автоматичному режимі, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2019 №1174, рішення (постанови) посадової особи Укртрансбезпеки, прийняті під час розгляду справ про правопорушення, зафіксовані в автоматичному режимі, підтверджуються шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису та створення кваліфікованої електронної печатки із використанням засобів кваліфікованого електронного підпису.

Отже, надані Укртрансбезпекою постанови у справах про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані в автоматичному режимі, приймалися (формувалися) відповідним органом лише тільки в електронному вигляді, тобто є саме електронними документами в розумінні чинного законодавства.

Крім того, згідно з пунктом 3 розділу III Інструкції №512/5, заява про примусове виконання рішення подається до органу державної виконавчої служби або приватного виконавця у письмовій формі разом із оригіналом (дублікатом) виконавчого документа.

Тобто, при пред`явленні до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа, заява про примусове виконання рішення теж подається в електронній формі. При цьому, на заяву про примусове виконання рішення в електронній формі також накладається кваліфікований або ж удосконалений електронний підпис чи печатка.

При цьому, жодною правовою нормою не передбачено прийняття (оформлення) постанови у справі про адміністративні правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, що зафіксовані в автоматичному режимі, в документальній формі (на паперовому носії) із рукописним підписом посадової особи та проставленням (звичайної) печатки юридичної особи - суб`єкта владних повноважень/органу який здійснював розгляд справи.

Відповідно до частини першої та четвертої статті 7 Закону №851-IV оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".

Оригінал електронного документа повинен давати змогу довести його цілісність та справжність у порядку, визначеному законодавством; у визначених законодавством випадках може бути пред`явлений у візуальній формі відображення, в тому числі у паперовій копії.

Поміж наведеного суд зазначає, що перевірка цілісності електронного документа проводиться шляхом підтвердження удосконаленого або кваліфікованого електронного підпису чи печатки, а в разі накладання на електронний документ електронного підпису чи печатки іншого виду - із застосуванням інших засобів і методів захисту інформації з дотриманням вимог законодавства у сфері захисту інформації (стаття 12 Закону №851-IV).

Отже, системний аналіз зазначених вище норм права дає підстави дійти однозначного висновку, що відтворення електронного документа у паперовій формі є лише копією електронного документа, яка не дозволяє перевірити цілісність та справжність даних оригіналу електронного документа, а також справжність накладення електронного підпису посадової особи та/або електронної печатки суб`єкта владних повноважень та відповідно не може вважатися оригіналом або дублікатом виконавчого документу в розумінні Закону №1404-VIII та Інструкції №512/5.

Стосовно тверджень позивача - Державної служби України з безпеки на транспорті, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності як електронний документ, так і як документ на папері є оригіналами, які мають однакову юридичну силу, то суд зазначає, що порядок пред`явлення до виконання виконавчого документа, виданого у формі електронного документа встановлений розділом III Інструкції №512/5 та має свої особливості.

Щодо посилань Укртрансбезпеки на те, що законність постанов по справі про адміністративне правопорушення, що пред`явлені на виконання до Малинського відділу державної виконавчої служби, була підтверджена у судовому порядку, то слід відмітити, що в межах даних правовідносин суд не надає оцінки правомірності постанов Укратрансбезпеки, предметом спору є повернення виконавчих документів без прийняття до виконання.

Також, позивачем, окрім іншого, вказано й про те, що пред`явлені до виконання постанови Укртрансбезпеки містили всі необхідні реквізити виконавчого документа, в тому числі дати набрання рішенням законної сили та строку пред`явлення рішення до виконання.

У цьому контексті, суд зазначає, що у долучених до справи копіях постанов дати набрання рішенням законної сили та строку пред`явлення рішення до виконання внесені «вручну» письмово, тоді як такі постанови фактично були саме «електронними документами».

Отже, всупереч положеннями статті 4 Закону №1404-VIII, виконавчі документи, а саме постанови Укртрансбезпеки, фактично не містили дати набрання рішенням законної сили і строку пред`явлення рішення до виконання.

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини, суд дійшов висновку, що державний виконавець діяв в межах та на підставі чинного законодавства України.

Таким чином, наведені позивачем підстави для визнання протиправними дій виконавця щодо повернення постанов по справах про адміністративне правопорушення у сфері безпеки на автомобільному транспорті, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України є необґрунтованими та безпідставними.

Відповідно до частини 1,2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

За змістом статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв`язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.

Згідно зі статтею 139 КАС України, підстави для розподілу судових витрат у вигляді сплаченого судового збору відсутні.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 139, 242-246, 272, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

вирішив:

У задоволенні адміністративного позову Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Антоновича, 51,м. Київ,03150. РНОКПП/ЄДРПОУ: 39816845) до Малинського відділу Державної виконавчої служби у Коростенському районі Житомирської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ) (вул. Лисенка, 19,м. Малин,Житомирська обл., Коростенський р-н,11601. РНОКПП/ЄДРПОУ: 34829095), за участю третьої особи: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 . РНОКПП НОМЕР_1 ) про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії відмовити.

Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 272 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 287, 296-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.А. Липа

22.04.26