Ухвала суду № 135892951, 22.04.2026, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про відмову у забезпеченні позову

22 квітня 2026 року Справа №200/3072/26

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Олішевська В.В., розглянувши заяву про забезпечення позову у справі № 200/3072/26 за позовом Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Селидівської міської ради

до відповідача: Державної аудиторської служби України

про: визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-17-015169-a від 09 квітня 2026 року,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Комунальної установи «Центр надання соціальних послуг» Селидівської міської ради звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Державної аудиторської служби України про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-17-015169-a від 09 квітня 2026 року.

Разом з позовною заявою до суду надано клопотання про забезпечення позову шляхом зупинення дії вказаного висновку до набрання законної сили рішенням суду у цій адміністративній справі.

Клопотання мотивоване наступним.

Якщо висновок не буде зупинений, замовник зобов`язаний у п`ятиденний строк з дня його оприлюднення «припинити зобов`язання за Договором».

Невиконання висновку тягне за собою складання протоколу про адміністративне правопорушення щодо уповноваженої особи за статтею 164-14 КУпАП, а також загрозу звернення Держаудитслужби до суду з позовом про розірвання Договору.

У разі фактичного розірвання Договору до набрання рішенням суду законної сили задоволення позову стане неефективним: наслідки виконання висновку будуть незворотними, підрядник зазнає збитків, бюджетні кошти будуть витрачені на повторні торги.

Примусове виконання висновку до вирішення справи судом потягне за собою такі невідворотні наслідки: розірвання Договору підряду на суму 28132880,00 грн з добросовісним підрядником ТОВ «СТАНДАРТ СТРОЙ МИР», жодних порушень якого висновком не встановлено; зупинення капітального ремонту спального корпусу закладу соціального обслуговування в умовах воєнного стану, що безпосередньо зачіпає вразливі категорії населення; необхідність повторного проведення тендеру з додатковими витратами бюджетних коштів і часу; ризик притягнення уповноваженої особи Замовника до адміністративної відповідальності за невиконання Висновку в разі відсутності ухвали суду про його зупинення.

Зазначена шкода є значною та важковідновлюваною, що є самостійною підставою для забезпечення позову за частиною 2 статті 151 КАС.

Зупинення дії висновку не завдасть відповідачу жодних матеріальних збитків, а лише тимчасово відкладається виконання ненормативного акта, законність якого оспорюється в суді. Натомість ненадання забезпечення завдасть позивачу та суспільству значної і важковідновлюваної шкоди.

Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) позов може бути забезпечено: зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Абзацем 2 частини 8 статті 8 Закону «Про публічні закупівлі» передбачені варіанти поведінки замовника у разі оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку протягом п`яти робочих днів з дня його оприлюднення замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Відповідно до ч. 11 ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій цієї статті, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель. Номер протоколу зазначається в електронній системі закупівель наступного робочого дня з дня складання протоколу, а також зазначаються дата та номер відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження.

Таким чином якщо замовник не усунув визначене у висновку порушення, що призвело до невиконання ним вимог, передбачених цим Законом, а також висновок не оскаржено до суду, орган державного фінансового контролю після закінчення строку на оскарження до суду, визначеного у частині десятій статті 8 Закону, за результатами моніторингу вчиняє дії щодо притягнення до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері публічних закупівель.

Законом України «Про публічні закупівлі» передбачене право замовника на оскарження висновку про результати моніторингу державної закупівлі до суду.

Обов`язковою передумовою вжиття заходів забезпечення позову є обґрунтованість відповідних вимог сторони, в тому числі й з зазначенням очевидних ознак протиправності оскаржуваних рішення, дії або бездіяльності, очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам останньої, неможливості у подальшому без вжиття таких заходів відновлення прав особи та обов`язковим поданням доказів наявності фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного заходу забезпечення позову. При цьому, ознаки протиправності повинні бути пов`язані саме з порушеними правами, свободами чи інтересами.

У свою чергу, відповідно до вимог пункту 17 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 року «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ» в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень. Суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Таким чином, вирішуючи питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчується, зокрема в тому, чи існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду в майбутньому. Основним завданням процесуальних норм, які регламентують вжиття судом заходів забезпечення позову, є досягнення балансу між правом позивача на захист свого порушеного права та правом відповідача заперечувати проти адресованих йому вимог у будь-який дозволений законом спосіб.

Суд також зазначає, що забезпечення адміністративного позову є крайнім заходом, вжиття якого можливе виключно за наявності підстав вважати, що рішення, дії або бездіяльність суб`єкта владних повноважень є очевидно протиправними.

Отже, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних з ним інших осіб з метою забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника).

Тобто, прийняття такого рішення доцільно та можливе лише в разі наявності достатньо обґрунтованого припущення, що невжиття таких заходів може в майбутньому ускладнити виконання судового рішення чи привести до потреби докласти значні зусилля для відновлення прав позивача.

Суд зазначає, що клопотання позивача не містить доказів настання для позивача будь-яких негативних наслідків з боку контролюючого органу під час процедури судового оскарження вказаного вище висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-17-015169-a від 09 квітня 2026 року.

Крім того предметом розгляду у справі є визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-17-015169-a від 09 квітня 2026 року.

В свою чергу, забезпечення позову шляхом зупинення дії акту індивідуальної дії висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-17-015169-a від 09 квітня 2026 року фактично призведе до вирішення адміністративним судом справи по суті до ухвалення відповідного судового рішення.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні клопотання представника позивача про забезпечення позову.

Керуючись ст.ст. 150-154, 243, 248, 256, 294, 295 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання позивача про застосування заходів забезпечення позову у справі № 200/3072/26 шляхом зупинення висновку про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2026-02-17-015169-a від 09 квітня 2026 року відмовити.

Ухвала може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Суддя В.В. Олішевська