Ухвала суду № 135885298, 22.04.2026, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

Справа № 642/5434/25

Провадження № 2-п/642/14/26

УХВАЛА

Іменем України

22 квітня 2026 року Холодногірський районний суд м.Харкова у складі:

головуючого - судді Грінчук О.П.,

за участю секретаря Панової М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові заяву представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Лисенка Андрія Олександровича, про перегляд заочного рішення суду,

встановив:

До суду від представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Лисенка Андрія Олександровича, надійшла заява про перегляд заочного рішення Холодногірського районного суду м. Харкова від 20.11.2025 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

В обгрунтування заяви зазначено, що про розгляд справи відповідачем не було відомо, жодних викликів із суду не отримував, заочне рішення суду також не отримував, у зв`язку з тим, що відповідач з 09.06.2025 є військовослужбовцем та не проживає за місцем реєстрації. Крім того, щодо незгоди з позовними вимогами представник відповідача вказав, що: позивачем не надано доказів переходу права вимоги, оскільки за договором №1/12 про відступлення права вимоги не сплачено всю суму за купівлю прав вимог; відсутні докази підтвердження основної заборгованості; розмір відсотків значно перевищує суму боргу та вони нараховані поза межами строку дії; відсутнє повідомлення відповідачу про перехід права вимоги. Враховуючи викладене, просив скасувати заочне рішення та переглянути його в загальному порядку.

В судове засідання відповідач та його представник не з`явилися, в заяві представник просив розглядати заяву без їхучасті.

Представник позивача в судове засідання повторно не з`явився, про дату і час судового засідання повідомлявся своєчасно і належним чином, про причини неявки суду невідомо, заперечень проти заяви представника відповідача не надав.

Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України, неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

На підставі ч.2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового засідання звукозаписувальними пристроями не здійснюється.

Вивчивши заяву та матеріали справи, суд дійшов до наступного висновку.

Відповідно до положень ст. 288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з`явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Використання законодавцем в конструкції ст.288 ЦПК України сполучника «і» дозволяє зробити висновок, що для скасування заочного рішення необхідно не лише встановити поважність причин неявки відповідача в судове засідання, в якому було ухвалене заочне рішення, а й те, щоб його аргументи щодо обставин справи впливали на правильне її вирішення. Лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку.

Як наголосив Верховний Суд України у Листі віл 01.05.2007 року про «Практику ухвалення та перегляду сулами заочних рішень у цивільних справах» суд до постановлення ухвали про заочний розгляд справи обов`язково повинен перевірити факт повідомлення відповідача належним чином про час і місце судового засідання. Повідомлення сторін про час і місце розгляду справи повинно проводитися відповідно до вимог статей 74 - 76 ЦПК (в новій редакції - ст.128-130 ЦПК України). При цьому в матеріалах справи повинні бути належні докази такого повідомлення. Якщо відповідні докази відсутні, то відповідач не може вважатися повідомленим належним чином, і підстав для заочного розгляду справи не існує.

Висновками ВС у постанові №990/270/23 від 01.02.2024 в п. 28 визначено, що поважними причинами пропуску процесуального строку є ті, які унеможливлюють або ускладнюють можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду та підтверджені належними і допустимими доказами. Незнання про порушення своїх прав через байдужість або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Так, ухвалою Холодногірського районного суду м. Харкова від 23.09.2025 відкрито провадження у справі за позовом ТОВ «ФК Єврокредит» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення даної ухвали, для подання відзиву на позовну заяву.

Копія позову з додатками була направлена відповідачу за його зареєстрованим місцем проживання на підставі аб.2 ч.1 ст. 177 ЦПК України.

Ухвала суду від 23.09.2025 направлялась судом відповідачу поштовим зв`язком на адресу його зареєстрованого місця проживання, що підтверджується конвертом в матеріалах справи. Відправлення повернулось до суду з відміткою «Адресат відсутній».

За змістом п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, відмітка про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням особи.

Крім того, ВС в постанові №922/1648/19 від 22.03.2024 зазначив, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17(П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19 від 15.06.2020 у справі №24/260-23/52-б, від 27.02.2023 у справі №909/548/16(909/947/20).

В постанові КЦС ВС від 10.05.2023 № 755/17944/18 (61-185св23) зазначено, що посилання на те, що відповідача належним чином не було повідомлено про дату, час і місце розгляду справи, що позбавило його можливості реалізувати належні йому процесуальні права, є безпідставними, так як довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення листа, у зв`язку з «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду. Зазначене свідчить про умисне неотримання судової повістки.

Відтак, відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, є належним повідомленням про наявний на розгляді суду спір, відповідно до положень ст. 128 ЦПК України.

Крім того, зі змісту заяви про перегляд заочного рішення і додатків до неї не вбачається посилань на докази, які мають істотне значення для правильного вирішення спору, враховуючи, що за договором №1/12 про відступлення права вимоги моментом переходу таких прав є підписання сторонами цього договору та додатку №1 до нього, а не з моменту оплати; що розмір процентів узгоджений сторонами; що ВС неодноразово вказував, що факт неповідомлення боржника про перехід права вимоги новому кредитору за умови невиконання боржником грошового зобов`язання жодному з кредиторів не є підставою для звільнення боржника від виконання зобов`язань.

Таким чином, оскільки відповідно до закону підставами скасування заочного рішення є поважність неявки в судове засідання відповідача та одночасно наявність істотних доказів у справі в обґрунтування заперечень проти вимог позивача, за відсутності зазначених обставин у сукупності, суд не вбачає підстав для скасування заочного рішення, у зв`язку з чим, у задоволенні заяви про перегляд заочного рішення представника відповідача слід відмовити.

Керуючись ст.ст. 247, 260, 287, 288 ЦПК України, суд

постановив:

В задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_1 , адвоката Лисенка Андрія Олександровича, про перегляд заочного рішення суду - відмовити.

Відповідно до вимог ч.4 ст.287 ЦПК України, у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий