Ухвала суду № 135884475, 21.04.2026, Широківський районний суд Дніпропетровської області

Справа №197/252/26

провадження №2-з/197/3/26

Широківський районний суд Дніпропетровської області

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року

приміщення суду за адресою: вул. Соборна, 86, с-ще Широке, 53700

Широківський районний суд Дніпропетровської області в складі: головуючого - судді Геря О.Г., розглянувши заяву представниці заявника Сластнікової Людмили Вадимівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг» про забезпечення позову,

встановив:

Представниця заявниці заявника Сластнікової Людмили Вадимівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, посилаючись на те, що без накладення арешту на рахунок відповідача існує високий ризик того, що на момент набрання рішенням суду законної сили, грошові кошти на рахунках будуть відсутні, а тому позивач просить накласти арешт виключно в межах суми фактично отриманого відповідачем тіла кредиту у розмірі 2500 грн.

Дослідивши заяву та додані матеріали, перевіривши обґрунтованість доводів заявника стосовно необхідності забезпечення позову, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до положень ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

За змістом ч.3 ст.150 цього Кодексу заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п.4 Постанови Пленуму ВСУ №9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Так, забезпечення позову по суті - це обмеження суб`єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов`язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.

Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.

Мета забезпечення позову, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ`я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акту, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.

Відповідно до абзацу першого п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Представниця заявника в заяві вказує, що накладення арешту на грошові кошти в розмірі тіла кредиту є вимушеним, оскільки, спровокований тривалим невиконанням своїх зобов`язань перед кредитором відповідачем та створює реальну загрозу неможливості виконання майбутнього судового рішення.

Керуючись ст.ст.149-153, 260 ЦПК України, суддя

постановив:

Заяву представниці заявника Сластнікової Людмили Вадимівни, яка діє в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Ум Факторинг», про забезпечення позову - задовольнити.

Накласти арешт на грошові кошти, що належать ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), які знаходяться на рахунку № НОМЕР_2 відкритому в АТ «Державний ощадний банк України» (код ЄДРПОУ 00032129), а також на рахунках в інших банківських та фінансових установах, на суму 2500 (дві тисячі п`ятсот) грн 00 коп.

Ухвала про забезпечення позову набуває законної сили з дня її підписання суддею та підлягає негайному виконанню у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.

Ухвала може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, у порядку, передбаченому підпунктом 15.5) підпункту 15 пункту 1 Розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України.

С у д д я: О.Г. Геря