Ухвала суду № 135884144, 22.04.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/1389/25

Провадження № 2-др/177/9/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.04.2026

Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі: головуючого судді Березюк М. В.

за участі: секретаря Бабєєва К. О.,

розглянувши заяву Фермерського господарства «Світлана Д» про вирішення питання розподілу судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Світлана Д» про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В:

13.04.2026 року до суду надійшла заява ФГ «Світлана Д», в якій представник просить суд, в порядку вирішення питання розподілу судових витрат, постановити ухвалу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ФГ «Світлана Д» витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20000 грн, понесених ФГ «Світлана Д» під час розгляду справи за позовом ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Світлана Д» про визнання правочину недійсним.

В обґрунтування заяви вказано, що в провадженні Криворізького районного суду Дніпропетровської області перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ФГ «Світлана Д» про визнання недійсним договору оренди землі, укладеного між сторонами. Ухвалою суду від 07.04.2026 року, суд залишив позовну заяву без розгляду, у зв`язку з повторною неявкою позивача до суду, ненадання заяви про розгляд справи за його відсутності.

В першій заяві по суті справи відзиві, відповідач вказав розмір витрат на правничу допомогу в сумі 20000 грн, а в заяві від 07.04.2026 року представник відповідача зробив застереження в порядку ч. 8 ст. 141 ЦПК України, вказавши про надання доказів щодо остаточного розміру витрат на правничу допомогу впродовж п`яти днів з дня закінчення розгляду справи, що й було виконано відповідачем.

У зв`язку з чим, з посиланням на положення ч. 9 ст. 141, ч.5 ст. 142 ЦПК України, представник просив компенсувати відповідачу витрати на правничу допомогу, пов`язані з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, зловживання позивачем процесуальними правами.

Представник просив стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача 20000 грн в рахунок відшкодування витрат на правничу допомогу, з яких 13000 грн за підготовку та подання до суду відзиву, 2000 грн за підготовку та подання клопотання про долучення до справи оригіналів доказів витребуваних судом, а 5000 грн за участь представника у судових засіданнях.

Представник просив розглядати справу без виклику сторін.

Суд вирішує питання щодо відшкодування витрат на професійну правничу допомогу без повідомлення учасників справи, оскільки предметом судового розгляду є лише питання судових витрат, що узгоджується з положеннями ст. 246, 270 ЦПК України, тим більше, що заявлений до відшкодування розмір витрат, не перевищує попередній розрахунок витрат, вказаний у першій заяві по суті справи відповідача.

При розгляді даної заяви суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані: 1) виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; 2) сприяти своєчасному, всебічному, повному та об`єктивному встановленню всіх обставин справи; 3) з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою; 4) подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази; 5) надавати суду повні і достовірні пояснення з питань, які ставляться судом, а також учасниками справи в судовому засіданні; 6) виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки; 7) виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

Ухвалою суду від 07.04.2026 року суд залишив без розгляду позов ОСОБА_1 до Фермерського господарства «Світлана Д» про визнання правочину недійсним, у зв`язку з повторною неявкою до суду позивача та його представника, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, до суду не прибули, заяв про розгляд справи за їх відсутності не надали.

Відповідно до ч.3 ст. 257 ЦПК України, в ухвалі про залишення позову без розгляду можуть бути вирішені питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з державного бюджету.

Згідно з ч. 5, 6 ст. 142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача. В цьому випадку, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед інших, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом ч. 8, 9 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

У випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Порядок ухвалення рішення про судові витрати врегульовано ст. 246 ЦПК України, за змістом якої , якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Суд вирішує питання про судові витрати без повідомлення учасників справи. Якщо суд вважатиме за необхідне, для вирішення питання про судові витрати він може призначити судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положення ст. 270 ЦПК України визначають порядок вирішення питання щодо ухвалення судового рішення, зокрема, у разі якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Оскільки судом залишено позов без розгляду, при цьому до завершення розгляду справи відповідачем зроблено застереження про подання доказів на підтвердження розміру витрат відповідача на правничу допомогу після завершення розгляду справи, в порядку ч.8 ст. 141 ЦПК України, відповідач у першій заяві по суті справи вказав про попередній розмір витрат на правничу допомогу 20000 грн (а.с. 24), надав докази обґрунтування таких витрат у визначений законом строк, тобто протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення про залишення позову без розгляду, та заявляє вимогу про компенсацію здійснених ним витрат пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача, суд приходить до висновку, що такі вимоги відповідача є такими, що ґрунтуються на вимогах закону.

Оцінюючи докази щодо обґрунтованості та розміру витрат на правничу допомогу відповідача, суд виходить з того, представництво інтересів відповідача здійснювали адвокати Крикун П.А. та Макаренко О.Ю., що підтверджується копіями ордерів, договору на правничу допомогу № 58-25 АО від 14.07.2025 укладеного між ФГ «Світлана Д» та АО «Альфа Лекс» та копіями свідоцтв про право на зайняття адвокатською діяльністю (а.с. 40-45, 47-49).

На підтвердження витрат на правничу допомогу відповідача, суду надано акт приймання-передачі послуг від 07.04.2026 року, до договору № 58-25 АО від 14.07.2025 року про надання правничої допомоги, за змістом якого, на виконання умов договору про правничу допомогу АО «Альфа Лекс» надало ФГ «Світлана Д» такі послуги: підготовка та подання відзиву по справі (включає ознайомлення з текстом позову, аналіз діючого законодавства, формування додатків до відзиву та направлення позивачу засобами поштового зв`язку), вартістю 13000 грн; підготовка та подання до суду клопотання про залучення до матеріалів справи оригіналів письмових доказів, витребуваних судом, вартістю послуги 2000 грн; а також послуга з прийняття участі у судових засіданнях 5000 грн. Суду також надано рахунок на оплату № 58/25 АО від 07.04.2026 року, на загальну суму 20000 грн.

Вказані докази не могли бути надані суду разом з відзивом, оскільки розмір витрат на правничу допомогу залежав від кількості судових засідань, в яких приймали участь представники відповідача.

Суд, оцінивши докази щодо витрат відповідача на правничу допомогу, вважає їх достатньо обґрунтованими. Так, вказані витрати пов`язані з розглядом справи, їх розмір є обґрунтованим, належно підтвердженим, а послуги реально наданими та необхідними з урахуванням предмета спору та обставин справи. При визначенні обґрунтованості витрат, суд також враховує й поведінку сторони позивача, яка реалізувавши право на позов, спочатку неналежно його оформила, що вимагало уточнення позовних вимог, зокрема щодо земельної ділянки та договору, щодо яких подано позов, а в подальшому збирання доказів для проведення експертизи, що не були надані суду стороною позивача у розумний строк та в достатній кількості (хоча суд звертав на це увагу та роз`яснював наслідки), що в свою чергу призвело до формування експертом клопотання про необхідність подання додаткових документів, як наслідок неодноразово відкладення розгляду справи з ініціативи позивача. Позивач та його представник, зобов`язавшись надати відповідні документи, для їх надання експерту з метою проведення почеркознавчої експертизи, у визначений законом строк такі документи не надали, повідомили суду недостовірні відомості щодо здійснення оплати експертизи позивачем, чого в дійсності здійснено не було, що слідує з інформації експертної установи про повернення ухвали без виконання, не проведення експертизи, та закриття наглядового провадження експертної установи.

В подальшому, сторона позивача припинила з`являтися до суду, про причини неявки не повідомляла, при тому, що відповідач щоразу забезпечував участь у справі представника з належними повноваженнями, демонструючи готовність розглядати справи в розумний строк. Отже, суд приходить до висновку, що процесуальна поведінка сторони позивача, який був ініціатором даного позову, передав його на розгляд суду, не була сумлінною, мала прояви зловживання процесуальними правами, що не лише перешкоджало розгляду прави в розумний строк, а й збільшувало розмір витрат на правничу допомогу відповідача.

Беручи до уваги викладене, керуючись ст.141, ч.5, 6 ст. 142, 246, ч.3 ст. 257 ЦПК України, суд вважає за можливе, стягнути з позивача на користь відповідача 20000 грн у рахунок компенсації здійснених ним витрат на правничу допомогу, пов`язаних з розглядом даної справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 141, 142, 246, 257, 265, 270 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Фермерського господарства «Світлана Д» (ЄДРПОУ 39588500), 20000 (двадцчять тисяч) гривень 00 копійок у рахунок відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги в 15-денний строк з дня її підписання суддею.

Суддя М.В. Березюк