Ухвала суду № 135883623, 22.04.2026, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/7594/24-Е

Провадження № 2/522/1302/26

УХВАЛА

22 квітня 2026 року м. Одеса

Суддя Приморського районного суду м. Одеси Косіцина В.В., розглянувши матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ ЦЕНТР», Приватного Акціонерного Товариства «АЛЬБАТРОС» про визнання дії незаконними та скасування рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси Ковтун Ю.І. перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ ЦЕНТР», Приватного Акціонерного Товариства «АЛЬБАТРОС» про визнання дії незаконними та скасування рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки.

Розгляд справи здійснювався в порядку загального позовного провадження. Ухвалою суду від 09 жовтня 2024 року закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

На підставі розпорядження керівника апарату Приморського районного суду м. Одеси Шарага А.О. від 21.04.2026 року №819/26, було проведено повторний автоматизований розподіл справи між суддями, за наслідками якого вона передана на розгляд судді Косіциній В.В.

Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 ЦПК України. Якщо відповідачем вказана фізична особа, яка не має статусу підприємця, суд відкриває провадження не пізніше наступного дня з дня отримання судом у порядку, передбаченому частиною восьмою цієї статті, інформації про зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання (перебування) фізичної особи - відповідача.

Суд, дослідивши, що позовну заяву подано із додержанням вимог, передбачених статтями 175 та 177 Цивільного процесуального кодексу України, переконавшись у тому, що підстави для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмови в відкритті провадження у справі відсутні та вона дійсно підсудна Приморському районному суду м. Одеси, вважає можливим прийняти до провадження.

Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченим ЦПК України у порядку : 1) наказного провадження; 2) позовного провадження (загального або спрощеного); 3) окремого провадження.

Суд звертає увагу на те, що загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

Враховуючи зміст позовної заяви та додатків до неї, а також категорію справи, суд дійшов до висновку про наявність підстав для прийняття справи до провадження в порядку загального позовного провадження.

З матеріалів справи вбачається, що представниця позивача адвокатка Гайдай Яніна Федорівна неодноразово зверталася до суду із клопотаннями про відкладення розгляду справи (02.04.2025 року, 16.07.2025 року, 05.11.2025 року, 27.03.2026 року).

Відповідно до ч.1 ст. 128 ЦПК України визначає, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою.

Учасниками справи, згідно ст.ст.42,48 ЦПК України у позовному провадженні є позивач, відповідач і треті особи.

Згідно приписів п. 3 ч. 2, ч. 3 ст. 43 ЦПК України, учасники справи зобов`язані з`являтися в судове засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов`язковою. У випадку невиконання учасником справи його обов`язків суд застосовує до такого учасника справи заходи процесуального примусу, передбачені цим Кодексом.

У ч.1 ст. 223 ЦПК України вказано, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Згідно п.5 ч.1 ст.223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники.

Відповідно до ч.1 ст.44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

У постанові КЦС ВС від 10.01.2024 у справі № 760/8817/21 вказано, що на осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків в межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

У постанові Верховного Суду від 08 травня 2018 року у справі № 910/1873/17 визначено, що принцип добросовісності - це загальноправовий принцип, який передбачає необхідність сумлінної та чесної поведінки суб`єктів при виконанні своїх юридичних обов`язків і здійсненні своїх суб`єктивних прав. Добросовісність при реалізації прав і повноважень включає в себе неприпустимість зловживання правом, яка, виходячи із конституційних положень, означає, що здійснення прав та свобод людини не повинно порушувати права та свободи інших осіб. Зловживання правом - це свого роду спотворення права. У цьому випадку особа надає своїм діям повну видимість юридичної правильності, використовуючи насправді свої права в цілях, які є протилежними тим, що переслідує позитивне право.

Верховний Суд наголошує, що цивільний процесуальний обов`язок сторони - це належна поведінка сторони в цивільному судочинстві, що вимагається та забезпечується процесуальним законом, а також кореспондує суб`єктивному процесуальному праву суду

Ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення. На цьому акцентувала увагу Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року по справі № 9901/278/21.

Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ) в пункті 35 рішення від 07.07.1989 у справі «Юніон ЕліментаріяСандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain) зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосереднього його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засобивнутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

У справі «Крупник проти України» (Krupnyk v. Ukraine) від 24.04.2025 ЄСПЛ підтвердив, що зацікавлені сторони зобов`язані проявляти особливуретельність у захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів для ознайомлення з розвитком провадження.

Крім того, як наголошує в своїх рішеннях ЄСПЛ, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовіснокористуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки (п.53 рішення ЄСПЛ від 16.02.2017 у справі «Каракуцяпроти України» (Karakutsya v. Ukraine)).

На думку суду, неявка позивача у судове засідання перешкоджає розгляду справи, оскільки, у суду існує необхідність у тому, аби позивач надав особисті пояснення з приводу обставин справи, зокрема, з приводу підстав позову, а тому, суд доходить до висновку про наявність підстав для визнання її явки у наступне засідання по справі обов`язковою.

Керуючись ст. ст. 175, 178, 187, 189-196 ЦПК України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Прийняти до провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Луганській області, Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради, Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «ОДЕСЬКИЙ ЗЕМЕЛЬНИЙ ЦЕНТР», Приватного Акціонерного Товариства «АЛЬБАТРОС» про визнання дії незаконними та скасування рішення про затвердження проекту відведення земельної ділянки.

Відповідно до ч. 12 ст. 33 ЦПК України розпочати судовий розгляд справи спочатку..

Призначити проведення судового засідання по справі на 02 червня 2026 року на 11 год. 30 хв. у залі суду № 224 у приміщенні суду за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 33.

Визнати явку позивачки ОСОБА_1 у наступне судове засідання обов`язковою.

Роз`яснити, що учасники справи можуть взяти участь у наступному судовому засіданні як особисто, так і через підсистему «ВКЗ» попередньо у встановленому ЦПК України порядку та строки звернувшись до суду із відповідним клопотанням.

Роз`яснити учасникам справи, що у разі їх неявки у наступне засідання по справі, суд залишає за собою право застосувати заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.

Сторони можуть отримати інформацію щодо даної справи в мережі Інтернет за веб-адресою сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України - http://pm.od.court.gov.ua/sud1522/.

Копію ухвали направити учасникам справи, а відповідачеві направити також копію позову з додатками.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, оскарженню не підлягає.

Суддя Косіцина В.В.