Ухвала суду № 135882725, 22.04.2026, Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

Справа № 683/2196/23

6/683/22/2026

У Х В А Л А

21 квітня 2026 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої-судді Сагайдак І.М.

секретаря Повзун С.В.

з участю: представника ПАТ КБ «ПриватБанк» - Шпиляєвої Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Старокостянтинів в режимі відеоконференції заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» про видачу дубліката виконавчого листа,

в с т а н о в и в:

У березні 2026 року акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі АТ КБ «ПриватБанк») звернулось до суду із заявою про видачу дубліката виконавчого листа від 06 листопада 2023 року по цивільній справі №683/2196/23.

Обґрунтовуючи заяву вказує, що 06 листопада 2023 року Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області видав АТ КБ «ПриватБанк» виконавчий документ по справі №683/2196/23 за позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості на користь АТ КБ «ПриватБанк». Однак, при підготовці виконавчого документу для направлення до органів виконавчої служби виконавчий документ було втрачено, оскільки приміщення, де зберігались оригінали виконавчих документів було знищено внаслідок ракетного обстрілу російської федерації 05 жовтня 2025 року.

Оскільки строк на пред`явлення виконавчого листа до виконання не сплинув, а оригінал виконавчого листа втрачено не з вини стягувача, тому просить видати дублікат вказаного виконавчого листа.

У судовому засіданні представник стягувача АТ КБ «ПриватБанк» Шпиляєва Н.В. заяву підтримала, просить її задовольнити.

За інформацією зі Старокостянтинівського відділу ДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області №86/24.9-37 від 02 квітня 2026 року в архіві відділу зберігається актовий запис про смерть №256, складений 10 квітня 2024 року Старокостянтинівським відділом ДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заслухавши представника заявника, дослідивши надані докази, суд вважає, що заява підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що заочним рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 19 вересня 2023 року у цивільній справі №683/2196/23, 2/683/783/2023 ухвалено стягнути зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 01 січня 2022 року, яка утворилась станом на 13 березня 2023 року в сумі 64933 грн. 08 коп., з яких: 52856 грн. заборгованість за тілом кредиту, 12077 грн. 08 коп. заборгованість за простроченими відсотками, а також 2684 грн. судового збору.

На виконання вказаного рішення суду 06 листопада 2023 року Старокостянтинівським районним судом Хмельницької області видано виконавчий лист №683/2196/23, 2/683/783/2023, який отримано АТ КБ «ПриватБанк» 15 листопада 2023 року.

У подальшому АТ КБ «ПриватБанк» пред`явило вказаний виконавчий документ до примусового виконання (ВП №73833152).

Постановою приватного виконавця виконавчого округу Хмельницької області Терлеєва І.М. від 19 травня 2025 року виконавчий лист №683/2196/23, 2/683/783/2023 від 06 листопада 2023 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором від 01 січня 2022 року в сумі 64933,08 грн. та 2684 грн. судового збору повернуто стягувачу АТ КБ «ПриватБанк» на підставі п.2 ч.1 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження» (вжитими виконавцем розшуковими заходами не вдалося виявити майно та доходи боржника на які відповідно до законодавства можливо звернути стягнення).

Оригінал виконавчого документу №683/2196/23, 2/683/783/2023 від 06 листопада 2023 року стягувачем було отримано.

Разом з тим, за інформацією АТ КБ «ПриватБанк» виконавчий документ №683/2196/23, 2/683/783/2023 від 06 листопада 2023 року про стягнення зі ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованості за кредитним договором в сумі 64933,08 грн. знищено 05 жовтня 2025 року через руйнування будівлі «Центру обробки документів», що розташоване за адресою: м. Львів, вул. Північна,2. Вказаний факт підтверджується також витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань про внесення 05 жовтня 2025 року за №22025140000000276 за даним фактом до ЄРДР відомостей про вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.438 КК України, а також актом про пожежу від 06 жовтня 2025 року, складеним Львівським міським управлінням цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ ДСНС України у Львівській області.

Відповідно до п.2 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість судового рішення.

Зазначене конституційне положення кореспондується з нормами п.7 ч.3 ст.2 ЦПК України, а також ч.1 ст.18 ЦПК України, згідно якої судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами.

Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі Конвенція) з огляду на приписи ч.1 ст.9 Конституції України, ст.10 ЦК України застосовується судами України як частина національного законодавства. При цьому розуміння змісту норм Конвенції, їх практичне застосування відбувається через практику (рішення) Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), яка в силу ст.17 Закону України від 23 лютого 2006 року №3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовується українськими судами як джерело права.

Із положень ст. 6 Конвенції слідує, що виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду.

Відповідно до ст.1 Першого протоколу до Конвенції (далі Перший протокол) кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

ЄСПЛ у справі «Юрій Миколайович Іванов проти України» («Yuriy Nikolayevich Ivanov v. Ukraіne», заява №40450/04, рішення від 15 жовтня 2009 року, п.п. 51-53) сформулював загальні принципи виконання судових рішень, зазначивши, що право на суд, захищене статтею 6, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін. Ефективний доступ до суду включає право на виконання судового рішення без невиправданих затримок. У такому самому контексті відсутність у заявника можливості домогтися виконання судового рішення, винесеного на його користь, становить втручання у право на мирне володіння майном, як це передбачено першим реченням першого пункту статті 1 Першого протоколу. Відповідно необґрунтовано тривала затримка у виконанні обов`язкового для виконання судового рішення може становити порушення Конвенції. Обґрунтованість такої затримки має оцінюватися з урахуванням, зокрема, складності виконавчого провадження, поведінки самого заявника та компетентних органів, а також суми і характеру присудженого судом відшкодування.

Підпунктом 17.4 пункту 17 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, нова редакція якого набрала чинності 15 грудня 2017 року, встановлено, що у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

За змістом указаних процесуальних норм єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документа. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання.

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази на підтвердження втрати виконавчого листа, а суд має перевірити, чи не було виконано судове рішення, на підставі якого його видано, та чи не втратило це рішення законної сили.

Таким чином, дублікат виконавчого документа видається замість втраченого оригіналу, лише за наявності достатніх доказів того, що виконавчий документ дійсно втрачено.

Крім того, однією з підстав можливості видачі дубліката виконавчого документа, є подання відповідної заяви протягом строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання, який повинен обчислюватися з урахуванням переривання цього строку та/або його зупинення.

За змістом ч.1 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Згідно ч.5 ст.37 вищезазначеного Закону повернення виконавчого документа стягувачу з підстав, передбачених цією статтею, не позбавляє його права повторно пред`явити виконавчий документ до виконання протягом строків, встановлених статтею 12 цього Закону, крім випадків, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов`язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди), укладеної між іноземним суб`єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Згідно п.10.2 розділу ХІІІ Прикінцеві та перехідні положення Закону України «Про виконавче провадження», тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України визначені цим законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

Досліджені судом докази свідчать про те, що строк пред`явлення виконавчого документу до виконання не сплинув, а виконавчий документ дійсно було втрачено оскільки приміщення, де зберігались оригінали виконавчих документів було знищено внаслідок ракетного обстрілу російської федерації 05 жовтня 2025 року.

Разом з тим, суд враховує, що за інформацією зі Старокостянтинівського відділу ДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області №86/24.9-37 від 02 квітня 2026 року ОСОБА_1 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що в архіві відділу зберігається актовий запис про смерть №256, складений 10 квітня 2024 року Старокостянтинівським відділом ДРАЦС у Хмельницькому районі Хмельницької області міжрегіонального управління Міністерства юстиції.

Однак, суд враховує, що згідно з положеннями статей 608, 1218, 1219 ЦК України у зв`язку зі смертю особи боржника припиняються лише ті зобов`язання, які нерозривно пов`язані з його особою і не можуть бути виконані іншою особою, у той час як у результаті спадкування до спадкоємця переходять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцю на час відкриття спадщини й не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, зі смертю боржника зобов`язання покладені на нього рішенням суду входять до складу спадщини.

Відповідно до статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього так само, як вони були обов`язкові для особи, яку він замінив.

Під час виконавчого провадження заміна сторони виконавчого провадження відбувається на підставі статті 442 ЦПК України.

За змістом частин першої, другої цієї статті у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.

Таким чином, смерть боржника слід розглядати як вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (постанова Верховного Суду від 15 квітня 2024 року у справі № 759/14126/14-ц).

У постанові Верховного Суду від 23 жовтня 2024 року у справі № 638/5035/22 зроблено висновок, що застосування спеціальних способів захисту, які визначені законодавцем для захисту окремих категорій цивільних прав, не виключає можливості також застосовувати загальні способи захисту цивільних прав та інтересів; застосування правил статті 1282 ЦК України не виключає можливості застосування альтернативного способу захисту, зокрема пункту 5 частини другої статті 16 ЦК України про примусове виконання обов`язку в натурі. Законодавець не пов`язує можливість кредитора спадкодавця звернутися з позовом про стягнення боргу зі спадкоємця із оскарженням чи / не оскарженням постанови виконавця про закінчення виконавчого провадження. Саме позивачу (стягувачу) належить обирати спосіб захисту своїх прав шляхом подання заяви про заміну сторони виконавчого провадження або ж шляхом подання відповідного позову.

Оскільки дані правовідносини допускають правонаступництво і зобов`язання ОСОБА_1 за рішенням суду про стягнення з нього на користь АТ КБ «ПриватБанк» боргу в сумі 64933,08 грн. увійшли до складу спадщини після його смерті, строк на пред`явлення виконавчого документу до виконанням не сплинув, тому заяву АТ КБ «ПриватБанк» слід задовольнити.

Керуючись п.п.17.4 п.17 розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України, ст.260-261 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити.

Видати акціонерному товариству комерційний банк «ПриватБанк» дублікат виконавчого листа у цивільній справі №683/2196/23, 2/683/783/2023 за позовом акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення 64933,08 грн. заборгованості за кредитним договором від 01 січня 2022 року, а також 2684 грн. судового збору.

Ухвала набирає чинності з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку в 15-денний строк з дня її проголошення. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повний текст ухвали складено 22 квітня 2026 року.

Суддя: