Рішення № 135882669, 22.04.2026, Віньковецький районний суд Хмельницької області

Віньковецький районний суд Хмельницької області

Справа № 670/147/26

Провадження № 2/670/217/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

22 квітня 2026 року селище Віньківці

Віньковецький районний суд Хмельницької області в складі:

головуючої - судді Мусієнко М.Б.

за участю секретаря судового засідання Ліневської В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту,

ВСТАНОВИВ:

10.03.2026 в електронній формі через електронний кабінет до суду надійшов позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

У позовній заяві ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» просить стягнути з відповідача заборгованість за договором про надання коштів у кредит № 71339839 від 29.08.2025 у сумі 30690 грн 00 коп., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу - 18000 грн 00 коп.; суми заборгованості за відсотками - 1350 грн 00 коп.; суми заборгованості за комісією - 2700 грн 00 коп.; суми заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування - 8640 грн 00 коп., а також судовий збір у розмір 2662 грн 40 коп. та витрати на правничу допомогу у розмірі 4500 грн 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 29.08.2025 між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір про надання коштів у кредит № 71339839, за умовами якого кредитодавець надає позичальнику кредит в розмірі 18000 грн 00 коп. строком на 30 днів (29.08.2025 по 27.09.2025), із (фіксованою) процентною ставкою у розмірі 0,250 % які нараховується щоденно на залишок заборгованості за тілом кредиту, комісія за надання кредиту складає 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2700 грн 00 коп.). У разі порушення позичальником строків повернення кредиту (понадстрокове користування позикою) нараховується 4,00 % за понадстрокове користування кредитом на тіло кредиту за кожен день понадстрокового користування.

Договір кредиту підписано електронним підписом позичальника, відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора (електронного підпису/одноразовий ідентифікатор «33877» що був надісланий на вказану відповідачем/позичальником електронну адресу - ІНФОРМАЦІЯ_2), у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію». Електронні підписи сторін зазначені в розділі «Реквізити сторін».

Представник позивача зазначає, що кредитодавець на виконання умов кредитного договору № 71339839 від 29.08.2025 передав відповідачу у власність грошові кошти в розмірі 18000 грн 00 коп. шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 за посередництвом платіжної установи (ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА»), що діє на підставі ліцензії на надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів без відкриття рахунку (платіжний інструмент для перерахування коштів на картковий рахунок фізичної особи), так як перерахунок коштів з банківського рахунку кредитодавця на банківську картку фізичної особи технічно неможливий. Наведене вище підтверджується електронною платіжною інструкцією № 597750f5 0f3c-44ca-9192-c83d0f51979b від 29.08.2025 року, яка, у свою чергу, є первинним бухгалтерським документом, що складений та підписаний в електронній формі.

Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за договором утворилась заборгованість в розмірі 30690 грн 00 коп., яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу - 18000 грн 00 коп.; суми заборгованості за відсотками - 1350 грн 00 коп.; суми заборгованості за комісією - 2700 грн 00 коп.; суми заборгованості за процентами, нарахованими за понадстрокове користування - 8640 грн 00 коп.

Ухвалою від 11.03.2026 у справі відкрито провадження та справу призначено до розгляду 27.03.2026 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін, а також задоволено клопотання представника позивача та витребувано у АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК»: інформацію щодо належності ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) карткового рахунку № НОМЕР_1 ; виписку по картковому рахунку № НОМЕР_1 , відкритому в АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ), за період з 29.08.2025 по 01.09.2025 (у випадку якщо власником картки є ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ).

27.03.2026 розгляд справи відкладено на 08.04.2026 у зв`язку із неявкою відповідача у судове засідання.

08.04.2026 розгляд справи не відбувся у зв`язку з відсутністю відомостей про належне повідомлення відповідача про дату, тас та місце розгляду цивільної справи.

Представник позивача ТОВ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» 22.04.2026 Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з`явилася, була належним чином повідомлена про день, час та місце судового засідання, але у позовній заяві просила про проведення розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала у повному обсязі, не заперечила проти ухвалення заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 відповідно до ст. 128, 130 ЦПК України належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, але вдруге не з`явився у судове засідання без поважних причин, не подав відзив на позов, а тому суд вважає можливим відповідно до ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів (постановити заочне рішення).

Відтак ухвалою Віньковецького районного суду Хмельницької області від 22.04.2026 постановлено проводити заочний розгляд справи.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Судом встановлено, що 29.08.2025 між ОСОБА_1 та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» укладено договір надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту), який відповідачем підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «33877». За цим договором кредитодавець зобов`язався передати позичальнику у власність грошові кошти на погоджений умовами договору строк шляхом їх перерахування на банківський рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку кредиту або достроково та сплатити кредитодавцю плату (проценти) від суми кредиту та комісію за надання кредиту (п. 2.1 Договору) (а.п. 11-18).

Відповідно до підп. 2.1.1, 2.1.2 Договору мета отримання кредиту: придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення власних потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника. Види фінансових послуг, що надається відповідно умов договору - надання коштів у кредит. Тип кредиту - кредит.

Відповідно до умов договору ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» надає відповідачу кредит у розмірі 18000 грн 00 коп.; строк кредитування (строк договору) - 30 днів; процентна ставка/день (фіксована) становить 0,250% в день; комісія за надання кредиту 15,00% від суми наданого кредиту (що у грошовому виразі складає 2700 грн 00 коп.); дата надання кредиту 29 серпня 2025 року; дата повернення кредиту (останній день) - 27 вересня 2025 року; денна процентна ставка/день - 0,750% в день; проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) за день - 4,0% в день; пеня - 4,0% в день; орієнтовна реальна річна процентна ставка - 1186,17%; орієнтовна загальна вартість кредиту - 22050 грн 00 коп., загальні витрати за кредитом - 4050 грн 00 коп. (підп. 2.2.1-2.2.4 Договору).

За надання кредиту позичальник сплачує кредитодавцю комісію, яка нараховується в день надання кредиту та підлягає сплаті позичальником в останній день користування кредитом відповідно до п. 2.2 Договору. Розмір комісії, яка нараховується за надання кредиту, визначений підп. 2.2.4 п. 2.2 Договору (п. 6.2 Договору).

Відповідно до п. 1.31 Договору строк кредитування/строк договору - це погоджений сторонами період часу, на який кредитодавець надає кредит позичальнику відповідно до умов Договору.

Пункт 6.3 договору передбачає обов`язок позичальника повернути повністю суму отриманого кредиту, сплатити проценти в строк, визначений договором, та комісію за надання кредиту будь-яким доступним йому способом.

Позичальник має право ініціювати укладення додаткового договору для продовження строку кредитування та/або строку виплати кредиту, установлених цим договором (пролонгація) на підставі поданого кредитодавця звернення із зазначеною датою в електронній формі із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час такого ініціювання. Продовження строку кредитування здійснюється шляхом укладення додаткової угоди, що підписується із застосуванням одноразового ідентифікатора кожного разу під час реалізації позичальником такого права. Ініціювання позичальником продовження строку кредитування відбувається без змін умов договору в бік погіршення для позичальника, якщо інше не визначено додатковою угодою. Перелік та цифрові значення умов, що підлягають зміні у зв`язку з продовженням строку кредитування обираються позичальником самостійно під час ініціювання укладення додаткової угоди про продовження строку кредитування та визначаються у відповідній додатковій угоді, що укладається між сторонами, а також відображається позичальнику особисто в кабінеті (п. 7.1 Договору).

Розділ 10 договору передбачає умови відповідальності сторін та порядок вирішення спорів. Так відповідно до п. 10.7 договору якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2 Договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства (підп. 10.7.1 Договору). Якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, не перевищує розміру однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, за користування кредитом (його частиною) понад встановлений договором строк, у випадку невиконання позичальником умов договору, кредитодавець має право нараховувати пеню в розмірі, визначеному п. 2.2 Договору з першого дня понадстрокового користування кредитом (його частиною) за кожен день такого користування, з урахуванням обмежень, визначених Законом України «Про споживче кредитування» (підп. 10.7.2 Договору).

У розділі 12 «Юридичні адреси та реквізити сторін» кредитного договору позичальник зазначив номер електронного платіжного засобу: НОМЕР_1 .

Додатком № 1 до договору надання коштів у кредит (з комісією надання кредиту) № 71339839 від 29.08.2025 - Таблицею обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит доведено до відома ОСОБА_1 інформацію про загальну вартість кредиту, реальну річну процентну ставку, суму процентів за користування кредитом, суму комісії за надання кредиту, який відповідачем підписано електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора «33877» (а.п. 19).

Згідно із довідкою ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» про ідентифікацію, підписаною представником ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» Білан В.І., відповідач ОСОБА_1 ідентифікований ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» як позичальник за укладеним договором № 71339839 від 29.08.2025, оскільки акцептував договір шляхом підписання 29.08.2025 електронним підписом - одноразовим ідентифікатором «33877», направленого на відповідну електронну адресу (а.п. 20).

Довідкою № КД-000027590 від 19.01.2026 ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» підтверджує виконання платіжної інструкції, наданої за допомогою АРІ-інтерфейсу ініціатором платіжної операції ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» відповідно до умов договору про переказ коштів № пв 30-09-20/1 від 30.09.2020, укладеного між ТОВ «ЕВРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА» та ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ». Зазначає, що було здійснено успішну платіжну операцію: дата 29.08.2025; номер платежу 597750f5-0f3c-44ca-9192-c83d0f51979b; сума 18000 грн 00 коп.; отримувач Островський Олександр - ЕПЗ на карту НОМЕР_1 (а.п. 20 на звороті, 21).

Платіжна інструкція № 597750f5-0f3c-44ca-9192-c83d0f51979bвід 29.08.2025 свідчить, що ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» перерахувало грошові кошти в сумі 18000 грн 00 коп. на платіжну карту № НОМЕР_3 (а.п. 21 на звороті, 22).

Згідно з наданою АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацією, на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) банком емітована карта № НОМЕР_4 , на яку 29.08.2025 перераховані кошти в сумі 18000 грн 00 коп., призначення: зарахування переказу (а.п. 50-53).

Згідно з розрахунком заборгованості ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту) від 29.08.2025 за період з 29.08.2025 по 29.01.2026 заборгованість відповідача станом на 29.01.2026 становить 30690 грн 00 коп., з яких: заборгованість за основною сумою боргу - 18000 грн 00 коп., заборгованість за відсотками - 1350 грн 00 коп., сума заборгованості за відсотками за понадстрокове користування - 8640 грн 00 коп., комісія за надання кредиту - 2700 грн 00 коп. (а.п. 5 на звороті, 6). З розрахунку також вбачається, що відсотки за користування кредитом нараховані з 29.08.2025 по 27.09.2025, тобто в межах дії кредитного договору. А відсотки за понадстрокове користування - з 28.09.2025 по 09.10.2025.

Відповідач взяті на себе зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати відсотків за його користування не виконує, внаслідок чого виникла заборгованість.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

У ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (стаття 612 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Водночас, згідно з ч. 2 цієї норми, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено параграфом 2 і не випливає із суті кредитного договору.

Отже, до правовідносин сторін за кредитним договором підлягають застосуванню норми, які регулюють відносини позики, якщо це не суперечить суті кредитного договору.

Стаття 1046 ЦК України передбачає, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або іншіречі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до вимог ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

Письмова форма договору позики внаслідок його реального характеру є доказом не лише факту укладення договору, а й передачі грошової суми позичальнику.

Договір позики в письмовій формі може бути укладений як шляхом складання одного документа, так і шляхом обміну листами (ч. 1 ст. 207 ЦК України). Відповідно до ч. 2 вказаної статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

Згіднозі ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

За змістом ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із абзацом 2 частини 2 статті 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та їїприйняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Частина 5 статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачає, що пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них. Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», встановлено, що у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним кодексом України, а також іншими актами законодавства.

Якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання:

- електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину;

- електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

- аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручногоп ідпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів (ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Отже, на підтвердження існування договірних відносин позивачем надано договір надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту) від 29.08.2025. Вказаний договір підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором «33877». Як вбачається з довідки № КД-000027590 від 19.01.2026, наданої ТОВ «ЕРОПЕЙСЬКА ПЛАТІЖНА СИСТЕМА», обов`язок щодо надання коштів у розмірі 18000 грн 00 коп. на виконання спірного договору кредитодавцем виконано.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

За змістом частини 1 статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Також стаття 625 ЦК України встановлює відповідальність за порушення грошового зобов`язання: боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Матеріали провадження не містять доказів того, що відповідач надав позивачу грошові кошти для погашення заборгованості в повному обсязі чи частково за кредитним договором, тобто відповідач зобов`язання за договором не виконав.

Відповідно до частини 1 та 3 ст. 12 та ч. 1 ст. 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідач не скористався своїми процесуальними правами, несучи ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням ним процесуальних дій, не подав відзив на позов, не надав будь-яких заперечень проти позову чи доказів на спростування позиції позивача.

На день ухвалення судом рішення жодного доказу оплати відповідачем заборгованості за договором про надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту) від 29.08.2025 в розмірі, зазначеному в позові, суду не надано.

Щодо стягнення заборгованості за комісією.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 6 листопада 2023 року по справі № 204/224/21 відступив від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 січня 2023 року у справі № 172/410/21, та вказав, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів наявності, переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинності Закону України «Про споживче кредитування», щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті 11, частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування».

На виконання вимог, у тому числі, пункту 4 частини першої статті 1 та частини другої статті 8 Закону України «Про споживче кредитування» Правління Національного банку України постановою від 08 червня 2017 року № 49 затвердило Правила розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит. Відповідно до пункту 5 зазначених Правил розрахунку банками України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит банк надає споживачу детальний розпис складових загальної вартості кредиту у вигляді графіка платежів (згідно зі строковістю, зазначеною у договорі про споживчий кредит, - щомісяця, щокварталу тощо) у розрізі сум погашення основного боргу, сплати процентів за користування кредитом, вартості всіх додаткових та супутніх послуг банку та кредитного посередника (за наявності) за кожним платіжним періодом, за формою, наведеною в додатку 2 до цих Правил.

Згідно з додатком 1 до Правил про споживчий кредит загальні витрати - витрати за споживчим кредитом, тобто витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги банку (у тому числі за ведення рахунків) та кредитного посередника (за наявності), які сплачуються споживачем і пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту.

Правила про споживчий кредит розроблені й затверджені на виконання вимог Закону України «Про споживче кредитування» та підтверджують правомірність встановлення у договорі споживчого кредиту комісії за обслуговування кредитної заборгованості.

Водночас Закон України «Про споживче кредитування» розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про споживче кредитування» після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їхнаявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит. З урахуванням викладеного, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць.

Відповідно до частини шостої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» споживач не зобов`язаний сплачувати кредитодавцю будь-які платежі, не зазначені в договорі про споживчий кредит та/або не враховані в розрахунку денної та орієнтовної річної процентної ставки, що зазначені в договорі про споживчий кредит, крім платежів за споживчим кредитом, які не включаються до розрахунку загальних витрат за споживчим кредитом у випадках, передбачених цим Законом.

Ураховуючи викладене, на думку суду, позиція, висловлена Верховним Судом у постанові від 06 листопада 2023 року (справа № 204/224/21) не стосується встановлення одноразової комісії за надання кредиту. Остання у розмірі 2700 грн 00 коп. погоджена з відповідачем, передбачена Договором про надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту) від 29.08.2025 (підп. 2.2.4 п. 2.2.), включена до орієнтовної загальної вартості кредиту, зазначена у графіку платежів, а тому суд вважає вимогу про її стягнення у розмірі 2700 грн 00 коп. правомірною.

Щодо стягнення відсотків, які нараховані за понадстрокове користування кредитом.

За змістом ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

У разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст.1050 ЦК України строк повернення неохопленої попередніми періодами заборгованості за кредитним договором вважається таким, що настав, а право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання. Такого висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12 (провадження № 14-10цс18) та від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц (провадження № 14-154цс18).

Відповідно до договору про надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту) від 29.08.2025, кредит надавався на строк (кількість календарних днів користування кредитом) 30 днів із відсотковою ставкою за користування кредитом 0,250 % за добу.

Тому суд враховує, що відсотки за користування кредитом нараховуються протягом строку дії кредитного договору або до моменту зміни сторонами строку повернення кредиту в повному обсязі згідно з положеннями ч. 2 ст. 1050 ЦК України, що відповідає правовому висновку Великої Палати Верховного Суду від 28.03.2018 у справі № 444/9519/12.

Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України.

Посилання у спірному договорі на те, що відсотки, які нараховуються поза строком кредитування, є відсотками у розумінні статей 625 та 1050 ЦК України, відсутнє.

Поняття «строк договору», «строк виконання зобов`язання» та «термін виконання зобов`язання» згідно з приписами ЦК України мають різний зміст.

Відповідно до частини першої статті 251 ЦК України строком є певний період у часі, зі спливом якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення. А згідно з частиною другою цієї статті терміном є певний момент у часі, з настанням якого пов`язана дія чи подія, яка має юридичне значення.

Строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами, а термін - календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати (стаття 252 ЦК України).

Строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору (частина перша статті 631 ЦК України). Цей строк починає спливати з моменту укладення договору (частина друга вказаної статті), хоча сторони можуть встановити, що його умови застосовуються до відносин між ними, які виникли до укладення цього договору (частина третя цієї статті). Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору (частина четверта статті 631 ЦК України).

Відтак, закінчення строку договору, який був належно виконаний лише однією стороною, не звільняє другу сторону від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання нею її обов`язків під час дії договору.

Поняття «строк виконання зобов`язання» і «термін виконання зобов`язання» охарактеризовані у статті 530 ЦК України. Згідно з приписами її першої частини, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

З огляду на викладене строк (термін) виконання зобов`язання може збігатися зі строком договору, а може бути відмінним від нього, зокрема коли сторони погодили строк (термін) виконання ними зобов`язання за договором і визначили строк останнього, зазначивши, що він діє до повного виконання вказаного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як вбачається з матеріалів справи, договір про надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту) укладений 29.08.2025 строком на 30 днів. Датою його повернення та сплати нарахованих відсотків є 27.09.2025. Цим же договором передбачене продовження його строку (пролонгація), яка не є автоматичною. Порядок та умови, за яких строк договору може бути продовжений, передбачені розділом 7 «Порядок продовження строку кредитування» та вимагає від сторін договору активних дій.

Водночас, як зазначено вище, згідно із ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Так, якщо боржник не сплатив суму боргу, яка складається з тіла кредиту та процентів, нарахованих в певній сумі на час закінчення строку кредитування чи на час пред`явлення вимоги про дострокове погашення кредиту, то прострочення такого грошового зобов`язання не призводить до подальшої зміни його розміру, але в боржника виникає додатковий обов`язок щодо сплати річних процентів, нарахованих відповідно до статті 625 ЦК України.

Верховний Суд у постанові від 05.06.2020 у справі № 922/3578/18 зазначив, що положення ст. 625 ЦК України дозволяють сторонам на власний розсуд визначати лише розмір процентів саме річних, а не будь-яким іншим способом, передбаченим договором, що обмежує свободу сторін укладати договори, визначаючи іншу методику нарахування процентів за незаконне користування чужими грошовими коштами згідно зі ст. ст. 693, 536, 625 ЦК України. Системний аналіз ч. 2 ст. 536, ч. 2 ст. 625 та ст. 627 ЦК України дозволяє дійти висновку, що законодавцем не обмежено право сторін визначити у договорі розмір процентів за неправомірне користування чужими грошовими коштами. Однак, диспозитивний характер цих норм у цілому обмежується положенням ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка зазначає про стягнення трьох процентів річних, що має наслідком визначення таких процентів саме у річних, а не будь-яким іншим способом обчислення процентів за умовами договору.

Отже, законодавцем передбачено, що договором може бути встановлено інший розмір процентів річних, а не інший спосіб їх обчислення (зокрема, у розмірі певного проценту за кожний день прострочення).

При цьому компенсаторний характер процентів, передбачених статтею 625 ЦК України, не свідчить про те, що вони є платою боржника за «користування кредитом» (тобто можливістю правомірно не сплачувати кредитору борг протягом певного часу). Такі проценти слід розглядати саме як міру відповідальності. На відміну від процентів за «користування кредитом», до процентів річних, передбачених зазначеною статтею, застосовуються загальні норми про цивільно-правову відповідальність (постанова Верховного Суду від 05.04.2023 у справі № 910/4518/16).

Як уже встановлено судом, відповідно до підп. 10.7.1 договору про надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту) від 29.08.2025 якщо сума кредиту, що надається позичальнику за договором, перевищує розмір однієї мінімальної заробітної плати, встановленої на дату укладення договору, користування кредитом понад встановлений договором строк нараховуються проценти за понадстрокове користування кредитом (його частиною) в розмірі, визначеному п. 2.2 договору за кожен день такого користування з урахуванням обмежень, встановлених Законом України «Про споживче кредитування» та іншими актами законодавства.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введений воєнний стан, строк якого неодноразово продовжувався. Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14.01.2026 № 4757-ІХ продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 3 лютого 2026 року строком на 90 діб.

Також суд звертає увагу на те, що норми п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» передбачають вимоги до умов відповідальності за договорами, які були укладені до тридцятого дня включно з дня набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», оскільки такі не відповідають зазначеному закону. Договори, які укладатимуться після відповідної дати, повинні укладатися з врахуванням Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг». Тому норми п. 6 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування» не спрямовані на встановлення відповідальності боржника у зв`язку з порушенням договорів, укладених після тридцятого дня з дня набрання чинності вказаним законом. Умови такої відповідальності передбачені пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Водночас суд враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17, 18), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69), відповідно до яких якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України; спеціальні норми закону можуть містити уточнюючі положення, проте не можуть прямо суперечити положенням ЦК України.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості за процентами за понадстрокове користування кредитом у розмірі 8640 грн 00 коп. за договором про надання коштів у кредит № 71339839 (з комісією за надання кредиту) від 29.08.2025 є необгрунтованими і до задоволення не підлягають.

Відтак, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши всебічно, повно, безпосередньо та об`єктивно наявні у справі докази, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, достатність і взаємний зв`язок у сукупності, з`ясувавши усі обставини справи, з урахуванням того, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача заборгованості у розмірі 22050 грн 00 коп. ( 30690 грн 00 коп. - 8640 грн 00 коп. процентів, нарахованих за понадстрокове користування).

Щодо розподілу судових витрат.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, питання як розподілити між сторонами судові витрати (п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України) та у резолютивній частині рішення зазначається розподіл таких судових витрат (п. 2 ч. 5 ст. 265 ЦПК України).

Згідно з частиною 1, пунктом 1 частини 3 статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що позивач ТОВ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» поніс судові витрати, що складаються з 2662 грн 40 коп. сплаченого судового збору (а.п. 7).

Згідно з частинами 1-3 статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

20.08.2025 між ТОВ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та адвокатом Ткаченко Юлією Олегівною укладено договір про надання правничої допомоги № 20-08/25 (а.п. 23 на звороті-27).

На підтвердження виконання умов договору позивачем надано суду копію витягу з акту від 05.02.2026 № 4-МК приймання-передачі наданої правничої допомоги до Договору про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025, згідно з яким загальна вартість витрат на правничу допомогу складає 4500 грн 00 коп., а саме: вивчення наявних у клієнта документів, проведення їх аналізу, визначення правової пропозиції/аналізу судової практики та збір документів та доказів (у разі відсутності у клієнта необхідних документів/доказів, адвокат збирає їх самостійно шляхом направлення адвокатських запитів) по малозначних справах для формування позовної заяви - 500 грн 00 коп., судовий супровід в суді першої інстанції: підготовка/складання та направлення/подача однієї позовної заяви до боржника за договором позики у малозначних справах, за необхідності інших заяв по суті справи, в електронній формі за посередництвом Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, в тому числі представництво інтересів клієнта в суді (адвокат самостійно подає позовну заяву від імені клієнта, представляє інтереси як представник клієнта в суді) - 4000 грн 00 коп. (а.п. 27 на звороті).

У додатку № 1 до Договору про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 - Акті приймання-передачі справ на надання правничої допомоги під № 727 зазначений відповідач Островський О.Д. (а.п. 28-29).

Платіжна інструкція в національній валюті № d44b92 від 27.02.2026 свідчить про здійснення оплати за договором про надання правничої допомоги № 20-08/25 від 20.08.2025 та згідно з актом приймання-передачі наданої правничої допомоги № 4-МК від 05.02.2026 (а.п. 29 на звороті).

Велика Палата Верховного Суду вказала, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, враховуючи конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).

Ті ж критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/WestAllianceLimited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

З огляду на умови договору про надання правничої допомоги та інші докази понесених витрат, суд дійшов висновку, що в даній конкретній справі витрати на правничу допомогу є реальними, підтвердженими матеріалами справи та з урахуванням вимог ч. 2, 3 ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Оскільки позов задоволено на 71,85% (30690 грн 00 коп. - 8640 грн 00 коп. = 22050 грн 00 коп.) (22050,00х100:30690,00) то, враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, з відповідача слід стягнути на користь позивача судовий збір в сумі 1912 грн 93 коп. (2662 грн 40 коп. х 71,85%) та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 3233 грн 25 коп. (4500 грн 00 коп. х 71,85%).

На підставі ст. 207, 512, 514, 526, 610, 611, 626, 628, 638, 1048, 1049, 1054, 1055, 1077, 1082 ЦК України, Закону України «Про електронну комерцію», керуючись ст. 12, 13, 81, 133, 137, 141, 223, 263-265, 280-282, 284, 288, 289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором кредиту задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» за договором надання коштів у кредит (з комісією за надання кредиту) № 71339839 від 29.08.2025 у розмірі 22050 (двадцять дві тисячі п`ятдесят) гривень 00 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» судовий збір у розмірі 1912(одна тисяча дев`ятсот дванадцять) гривень 93 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3233 (три тисячі двісті тридцять три) гривні 25 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку повністю або частково.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Хмельницького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня проголошення судового рішення.

Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне найменування сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ ««1 БЕЗЕЧНЕ АГЕНТСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 39861924, місцезнаходження: площа Арсенальна, буд. 1-Б, м. Київ, 01010.

Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Мар`яна МУСІЄНКО