Рішення № 135880926, 20.04.2026, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1015/26

Провадження № 2/496/2262/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючої судді Портної О.П.,

за участю:

секретаря Рябової А.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Біляївка Одеської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ», код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: індекс 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Лісова, буд. 2, до

відповідачки: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості,

представник позивача повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позовної заяви, зокрема, зазначив про можливість розгляду справи у його відсутність,

відповідачка повідомлена належним чином про час, дату та місце слухання справи, у судове засідання не з`явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, -

В С Т А Н О В И В:

І. Виклад позиції позивача та заперечень відповідачки.

1. 02.02.2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(далі позивач та/або кредитодавець, та/або ТОВ «ФК «ЄАПБ») в особі представника, звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 (далі відповідачка та/або позичальник, споживач) з вимогами про стягнення заборгованості за Кредитним договором № № 8393236 у розмірі 19286,60 гривень та судових витрат.

2. Свої вимоги мотивує тим, що 17.10.2024 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою було укладено кредитний договір в електронній формі, шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, надісланим на номер мобільного телефону відповідачки. На підставі вказаного договору відповідачці було надано грошові кошти у безготівковій формі шляхом їх перерахування на платіжну картку, реквізити якої були надані нею для отримання кредиту. Позивач зазначає, що підписанням кредитного договору відповідачка підтвердила своє ознайомлення з умовами кредитування, погодилась із ними та взяла на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів і сплати процентів за користування кредитом у визначені договором строки. У подальшому, 17.10.2025 року, між первісним кредитором та позивачем укладено договір факторингу, відповідно до якого право грошової вимоги за вказаним кредитним договором було відступлено позивачу, внаслідок чого останній набув статусу нового кредитора у зобов`язанні. Про відступлення права вимоги відповідачка підлягала повідомленню у встановленому законом порядку. Позивач вказує, що відповідачка свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконала, кредитні кошти у визначений строк не повернула, проценти не сплатила, у зв`язку з чим утворилась заборгованість, яка станом на день звернення до суду становить 19 286,60 грн., з яких: 4653,00 грн. заборгованість за основною сумою кредиту, 5583,60 грн. заборгованість за процентами, 9050,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями. У зв`язку з викладеним, позивач просить суд стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості, а також понесені судові витрати.

3. Відповідачка відзив на позов не надала.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

4. Представник позивача в судове засідання не з`явився, але в прохальній частині позову, зокрема, зазначив про можливість розгляду справи у його відсутність та не заперечував проти заочного розгляду справи. (а.с. 3-4)

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі.

5. Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.2026 року цивільна справа № 496/1015/26 була передана до провадження на розгляд головуючій судді Портній О.П. (а.с. 9)

6. Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

7. Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 16.02.2026 року було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження, з викликом сторін. Окрім того, відповідачці було надано строк для подання відзиву на позовну заяву. (а.с. 12-13)

8. Відповідачка, в установлені ч. 7 ст. 178 ЦПК України, строки не подала до суду відзив на позовну заяву, будучи повідомленою належним чином про наявність ухвали про відкриття провадження та необхідністю подання відзиву, а тому суд вирішує справу за наявними матеріалами, що передбачено ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

9. Оскільки відповідачка була належним чином повідомленою про дату, час і місце судового засідання відповідно до ст. 128 Цивільно-процесуального кодексу України шляхом направлення рекомендованого поштового відправлення з повідомленням про вручення, яке вручене 04.04.2026 року (а.с. 16), в судове засідання не з`явилася, про поважність причин своєї неявки суд не повідомила, а представник позивача не заперечував проти проведення заочного розгляду справи, Судом було постановлено ухвалу про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.

10. Верховний Суд у постанові від 18.03.2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 року у справі №913/879/17, від 21.05.2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

11. Верховний Суд у своїй Постанові від 29.04.2020 року у справі № 348/1116/16-ц вказав, що, якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи їх представників, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи.

12. Судом на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини, встановлені Судом обставини та зміст спірних правовідносин.

13. Судом встановлено, що з метою отримання фінансових послуг, ОСОБА_1 , 17.10.2024 року звернулася до ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», використовуючи інформаційно-комунікаційну систему Товариства (веб-сайт/особистий кабінет/мобільний застосунок «CreditPlus»), пройшла процедуру ідентифікації та верифікації, ввівши одноразовий ідентифікатор (код), направлений на її номер мобільного телефону, що відповідно до Закону України «Про електронну комерцію» є електронним підписом, та уклала Договір про надання споживчого кредиту № 8393236 від 17.10.2024 року. (ЕС)

14. Відповідно до умов зазначеного договору, ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» надало відповідачці фінансовий кредит у розмірі 5000,00 гривень, а відповідачка зобов`язалася повернути кредитні кошти та сплатити проценти за користування кредитом на умовах та у строки, визначені договором. Строк кредиту становить 360 днів. Дата надання кредиту 17.10.2024 року (або наступний календарний день), кінцевий строк повернення визначається відповідно до графіку платежів. За користування кредитом нараховуються проценти у розмірі 1,00% в день на залишок заборгованості. Кредит надається у безготівковій формі шляхом перерахування коштів на платіжну картку № НОМЕР_2 . (ЕС).

15. Сторонами погоджено порядок нарахування процентів, відповідно до якого проценти нараховуються за кожен день користування кредитом на фактичний залишок заборгованості за методом «факт/факт», а також визначено порядок та строки повернення кредиту і сплати процентів згідно Графіку платежів, який є невід`ємною частиною договору. (ЕС)

16. Умовами договору також передбачено відповідальність позичальника у разі порушення строків виконання грошових зобов`язань, зокрема нарахування штрафу у розмірі 450,00 гривень з четвертого дня прострочення та 100,00 гривень за кожен день прострочення, починаючи з п`ятого дня, при цьому загальний розмір неустойки обмежується вимогами законодавства України. (ЕС)

17. З розрахунку заборгованості за кредитним договором № 8393236 від 17.10.2024 року вбачається, що відповідачка належним чином свої зобов`язання не виконала, кредитні кошти не повернула та проценти не сплатила, у зв`язку з чим станом на день звернення до суду утворилась заборгованість у загальному розмірі 19 286,60 грн., яка складається з: 4 653,00 грн. основний борг; 5 583,60 грн. заборгованість за процентами; 9050,00 грн. заборгованість за штрафними санкціями. (ЕС)

18. 17.10.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (Клієнт) та ТОВ «ФК «ЄАПБ» (Фактор) укладено Договір факторингу, відповідно до умов якого Клієнт відступає Фактору право грошової вимоги до боржників, у тому числі за кредитними договорами, включаючи право вимоги щодо суми основного боргу, процентів та штрафних санкцій. (ЕС)

19. Відповідно до копії платіжної інструкції № 159 від 21.10.2025 року ТОВ «ФК «ЄАПБ» свої зобов`язання перед ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за Договором факторингу виконало в повному обсязі. (ЕС)

20. Відповідно до наданих суду доказів, зокрема акту приймання-передачі реєстру боржників та витягу з реєстру боржників до Договору факторингу від 17.10.2025 року, до ТОВ «ФК «ЄАПБ» перейшло право вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 8393236 від 17.10.2024 року, у розмірі заборгованості, визначеному розрахунком позивача. (ЕС).

V. Оцінка Суду.

21. В ч. 1 ст. 14 ЦК України закріплено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

22. При укладенні договору сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, згідно якої договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

23. Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, а ч. 2 вказаної статті передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

24. Згідно положень ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

25. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

26. Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору, а в ст. 530 ЦК України вказується, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно полягає виконанню у цей строк (термін). Цивільно-правове зобов`язання - це правовідношення, в якому одна особа (боржник) зобов`язана вчинити на користь іншої особи (кредитора) певну дію (передати майно, сплатити гроші та ін.) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. З цього визначення випливає, що цивільно-правове зобов`язання це таке правовідношення, в якому управомочна особа діє як кредитор, а зобов`язана особа - як боржник.

27. Відповідно до ст. 527 ЦК України, боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним чином боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

28. Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

29. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

30. За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

31. Стаття 525 ЦК України забороняє односторонню відмову від зобов`язання або односторонню зміну його умов.

32. У ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

33. Згідно ч. 2 ст. 612 ЦК України, боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

34. Відповідно ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

35. Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

36. Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

37. Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

38. Відповідно до ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

39. Відповідно до ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти у розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

40. Статтею 89 ЦПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

41. Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 11.09.2018 року у справі № 909/968/16 (провадження № 12-97гс18), договір факторингу є правочином, який характеризується тим, що: а) йому притаманний специфічний суб`єктний склад (клієнт - фізична чи юридична особа, яка є суб`єктом підприємницької діяльності, фактор - банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати фінансові, в тому числі факторингові операції, та боржник - набувач послуг чи товарів за первинним договором); б) його предметом може бути лише право грошової вимоги (такої, строк платежу за якою настав, а також майбутньої грошової вимоги); в) метою укладення такого договору є отримання клієнтом фінансування (коштів) за рахунок відступлення права вимоги до боржника; г) за таким договором відступлення права вимоги може відбуватися виключно за плату; д) його ціна визначається розміром винагороди фактора за надання клієнтові відповідної послуги, і цей розмір може встановлюватись у твердій сумі; у формі відсотків від вартості вимоги, що відступається; у вигляді різниці між номінальною вартістю вимоги, зазначеної у договорі, та її ринковою (дійсною) вартістю тощо; е) вимоги до форми такого договору визначені у ст. 6 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг».

42. Обґрунтовуючи право на стягнення заборгованості за Договором про надання споживчого кредиту № 8393236 від 17.10.2024 року, позивач надав суду копію вказаного договору, розрахунок заборгованості, а також копію Договору факторингу, на підставі якого до позивача перейшло право вимоги.

43. З наданих позивачем документів вбачається, що між сторонами виникли кредитні правовідносини, відповідачка прийняла на себе зобов`язання щодо повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування ними. Разом з тим, відповідачка, в порушення умов договору та вимог ст. 526 ЦК України, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконала, у визначені строки заборгованість не погасила. Протилежного відповідачкою суду не доведено.

44. Враховуючи наведене, Суд приходить до висновку, що позовні вимоги до ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за основною сумою боргу та за відсотками за користування кредитними коштами є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

45. Щодо позовної вимоги про стягнення пені, штрафу, суд зазначає наступне.

46. Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, які чинні, як на день укладення кредитного договору між позивачем та відповідачем, тобто станом на 01.08.2024 року, так і на час ухвалення цього рішення, в період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ст. 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

47. Враховуючи вищевказане, у задоволенні стягнення з відповідачки на користь позивача штрафу в розмірі 9050,00 гривень слід відмовити.

VІ. Розподіл судових витрат між сторонами.

48. Як вбачається з копії платіжної інструкції № 149988 від 13.01.2026 року (з.в. а.с. 4), позивач при поданні позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 2662,40 грн. У зв`язку з частковим задоволенням позову, відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме 1413,10 грн (10236,60 грн ? 2662,40 грн ? 19286,60 грн). При цьому суд враховує роз`яснення, надані у п. 36 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 року «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах».

Керуючись ст. 7 Законом України «Про судовий збір», ст.ст. 207, 509, 525, 526, 536, 599, 611, 625, 629, 634, 638, 639, 1049, 1054, 1056-1 ЦК України, ст.ст. 12, 13, 76, 79, 80, 81, 89, 128, 247, 259, 263-265, 352, 354, 355 ЦПК України, Суд, -

У Х В А Л И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

2. Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , реєстрація місця проживання за адресою: АДРЕСА_1 ,на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, Місцезнаходження юридичної особи: Україна, 07400, Київська обл., Броварський р-н, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, реквізити IBAN № НОМЕР_3 у АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за Кредитним договором № 8393236 від 17.10.2024 року у розмірі 10236,60 гривень та суму сплаченого судового збору в розмірі 1413,10 гривень, всього 11649,70 гривень.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

5. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

6. Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

7. Апеляційна скарга на заочне рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

8. Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи

9. Повний текст рішення складено 20.04.2026 року.

Суддя О.П. Портна