Рішення № 135880050, 16.04.2026, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 2-а/742/20/26

Єдиний унікальний № 742/815/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 квітня 2026 року м.Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючої - судді Короткої А.О., за участю секретаря судового засідання Бурмаки Є.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача адвокат Чередніченко Олександр Миколайович, до Департаменту патрульної поліції про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В :

Адвокат Чередніченко О.М. звернувся до суду з позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, в якому просить скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6591804, винесену 30.01.2026 інспектором Управління патрульної поліції в місті Києві майором поліції Галіциним Я.М., якою притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП у виді штрафу в розмірі 680,00 грн, та закрити справу про адміністративне правопорушення.

Позовна заява мотивована тим, що 30.01.2026 інспектором Управління патрульної поліції в м. Києві майором поліції Галіциним Я.М. винесена відносно позивача ОСОБА_1 постанова про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6591804, якою застосовано до позивача адміністративне стягнення у виді штрафу у сумі 680,00 грн. Підставою для винесення постанови стало на думку інспектора вчинення позивачем адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, а саме керування автобусом який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Прилуки переобладнаним з порушенням, а саме: відсутнє одне місце для сидіння пасажирів, яке передбачене конструкцією, відсутній діючий вогнегасник та медична аптечка, чим порушив п.31.4. ПДР керування водієм ТЗ, технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Позивач вважає, що відсутні подія та склад адміністративного правопорушення, а винесена відносно нього постанова про накладення адміністративного стягнення - є незаконною і підлягає скасуванню, а адміністративна справа закриттю, оскільки такої технічної несправності, як відсутність місця для сидіння пасажирів, яке передбачене конструкцією, яка б забороняла експлуатацію транспортного засобу відповідно до п.31.4. ПДР, не передбачено, що свідчить про незаконність винесеної відносно позивача постанови.

Жодних доказів, які б підтверджували, що зняття одного сидіння призвело до порушення вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, а також, що це вплине на безпеку дорожнього руху, відповідачем не надано.

Водночас в транспортному засобі були наявні як аптечка, так і вогнегасник. Проте інспектор поліції на власний розсуд визнав їх відсутніми, що не відповідає дійсності. Згідно з Журналом перевірки комплектності транспортних засобів перед виїздом на лінію, транспортний засіб НОМЕР_1 перевірявся на наявність в тому числі вогнегасника та аптечки. Відповідність автобуса вимогам всіх стандартів, правил і нормативів є протокол перевірки технічного стану транспортного засобу №00372-03429-25 від 02.12.2025, яким транспортний засіб Mercedes-Benz Sprinter, р.н. НОМЕР_1 , після технічного контролю визнаний технічно справним. Більш того, під час проведення перевірки інспектором поліції, транспортний засіб взагалі не рухався, а перебував на стоянці, а відповідно не був зупинений поліцейським під час руху, що б свідчило про керування транспортним засобом позивачем. При цьому обов`язковою умовою складу адміністративного правопорушення передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП - є саме керування водієм транспортним засобом. Тобто за відсутності факту керування відсутній склад адміністративного правопорушення.

18.02.2026 від Департаменту патрульної поліції до суду надійшов відзив, відповідно до якого представник відповідача заперечував проти задоволення позову, мотивуючи це тим, що працівником поліції було встановлено, що в автобусі, яким керував ОСОБА_1 було відсутнє одне місце для сидіння пасажирів, яке передбачене конструкцією, відсутній діючий вогнегасник та медична аптечка. Тому дії інспектора поліції щодо кваліфікації дій Герасименка О.В. та винесення постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.121 КУпАП відповідають вимогам законодавства. У діях позивача наявні всі елементи складу адміністративного правопорушення.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, проте останній завчасно подав до суду заяву, згідно з якою позовні вимоги підтримав та просив провести розгляд справи без участі сторони позивача (а.п.27).

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, проте у відзиві просив проводити розгляд без його участі.

Відповідно до ч.4 ст.229 КАС України у разі неявки у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд прийшов до наступного переконання.

Постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕНА №6591804 ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, а саме: 30.01.2026 о 20 год. 02 хв. ОСОБА_1 керував автобусом, який використовується для перевезення пасажирів за маршрутом Київ-Прилуки, переобладнаним з порушенням, а саме відсутнє одне місце для сидіння пасажирів, яке передбачене конструкцією, відсутній діючий вогнегасник та медична аптечка, чим порушив п.31.4 ПДР України (а.п.9).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу, серія НОМЕР_2 , автобус Mercedes-Benz Sprinter 519 CDI, р.н. НОМЕР_1 , власником автобуса є ОСОБА_2 (а.п.11).

З копії протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу №00372-03429-25 від 02.12.2025 вбачається, що автобус Mercedes-Benz Sprinter 519 CDI, р.н. НОМЕР_1 , після технічного контролю визнано технічно справним. Дата наступного проходження обов`язкового технічного контролю не пізніше 02.06.2026 (а.п.12).

Згідно з копією Журнала перевірки комплектності транспортних засобів перед виїздом на лінію транспортного засобу з реєстраційним номером НОМЕР_1 , зазначений транспортний засіб укомплектований діючими, повіреними вогнегасниками у кількості 2 шт., та аптечкою АМА-2 (а.п.13).

У відповідності до ч.2 ст.19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією України та Законами України.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 (із змінами та доповненнями). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб`єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (ст. 2 КАС України).

Відповідно до вимог ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом.

Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу проводиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 10 КУпАП встановлено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до положень ст.222 КУпАП органи Національної поліції розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема: про порушення правил дорожнього руху. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до п.1 ст.247 КУпАП обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з вимогами ст.280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідно ст.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.

Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначенихст.255 КУпАП.

Відповідно до ст.283 КУпАП, розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі. Така постанова повинна містити найменування органу (посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.

Згідно з ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При цьому необхідно також врахувати і практику Європейського суду з прав людини, зокрема позицію суду у справах «Малофєєва проти Росії» («Malofeyevav. Russia», рішення від 30.05.2013 року, заява №36673/04) та «Карелін проти Росії» («Karelin V. Russia», заява №926/08, рішення від 20.09.2016 року) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що «...суд не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом)».

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача. Відповідно до ст.62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Ч.2 ст.121 КУпАП передбачає покарання за керування водієм транспортним засобом, який використовується для надання послуг з перевезення пасажирів, що має несправності, передбачені частиною першою цієї статті, або технічний стан і обладнання якого не відповідають вимогам стандартів, правил дорожнього руху і технічної експлуатації.

Відповідно до п.31.4. ПДР забороняється експлуатація транспортних засобів за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам:

31.4.1 Гальмові системи: змінено конструкцію гальмових систем, застосовано гальмову рідину, вузли або окремі деталі, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника; під час дорожніх випробувань робочої гальмової системи перевищуються такі значення; порушено герметичність гідравлічного гальмового приводу; порушено герметичність пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу, що спричиняє зменшення тиску повітря при непрацюючому двигуні більш як на 0,05 МПа (0,5 кГс/кв. см) за 15 хв у разі приведення в дію органів керування гальмовою системою; не працює манометр пневматичного або пневмогідравлічного гальмового приводу; стоянкова гальмова система при відключеному від трансмісії двигуні не забезпечує нерухомий стан: транспортних засобів з повним навантаженням на уклоні не менше ніж 16%;

легкових автомобілів, їхніх модифікацій для перевезення вантажів, а також автобусів у спорядженому стані на уклоні не менше ніж 23%; вантажних автомобілів і автопоїздів у спорядженому стані на уклоні не менше ніж 31%; не замикається важіль (рукоятка) стоянкової гальмової системи в робочому положенні;

31.4.2 Рульове керування: сумарний люфт у рульовому керуванні перевищує такі граничні значення; є не передбачені конструкцією відчутні взаємні переміщення деталей і вузлів рульового керування або переміщення їх відносно кузова (шасі, кабіни, рами) транспортного засобу; нарізні з`єднання не затягнуті або надійно не зафіксовані; зіпсований або відсутній передбачений конструкцією підсилювач рульового керування або рульовий демпфер (на мотоциклах); у рульовому керуванні встановлено деталі зі слідами залишкової деформації та іншими дефектами, а також застосовано деталі й робочі рідини, що не передбачені для даної моделі транспортного засобу або не відповідають вимогам підприємства-виробника.

31.4.3 Зовнішні світлові прилади: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу; порушено регулювання фар; не горить лампа лівої фари в режимі ближнього світла; на світлових приладах немає розсіювачів або використовуються розсіювачі й лампи, що не відповідають типу даного світлового приладу; на розсіювачах світлових приладів нанесено тонування або покриття, що зменшує їх прозорість чи світлопропускання.

31.4.4 Склоочисники й склоомивачі вітрового скла: не працюють склоочисники; не працюють передбачені конструкцією транспортного засобу склоомивачі;

31.4.5 Колеса і шини: шини легкових автомобілів та вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою до 3,5 т мають залишкову висоту малюнка протектора менше ніж 1,6 мм, вантажних автомобілів з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т 1,0 мм, автобусів 2,0 мм, мотоциклів і мопедів 0,8 мм. Для причепів установлюються норми залишкової висоти малюнка протектора шин, аналогічні нормам для шин автомобілів-тягачів; шини мають місцеві пошкодження (порізи, розриви тощо), що оголюють корд, а також розшарування каркаса, відшарування протектора і боковини; шини за розміром або допустимим навантаженням не відповідають моделі транспортного засобу; на одну вісь транспортного засобу встановлено діагональні шини разом з радіальними, ошиповані та неошиповані, морозостійкі та не морозостійкі, шини різних розмірів чи конструкцій, а також шини різних моделей з різними малюнками протектора для легкових автомобілів, різними типами малюнків протектора для вантажних автомобілів; на передню вісь транспортного засобу встановлено радіальні шини, а на іншу (інші) діагональні; на передній осі автобуса, який виконує міжміські перевезення, встановлено шини з відновленим протектором, а на інших осях шини, відновлені за другим класом ремонту; на передній осі легкових автомобілів і автобусів (крім автобусів, які виконують міжміські перевезення) встановлено шини, відновлені за другим класом ремонту; відсутній болт (гайка) кріплення або є тріщини диска та ободів коліс;

31.4.6 Двигун: вміст шкідливих речовин у відпрацьованих газах або їх димність перевищують установлені стандартами норми; негерметична паливна система; несправна система випускання відпрацьованих газів;

31.4.7 Інші елементи конструкції: немає передбачених конструкцією транспортного засобу стекол, дзеркал заднього виду; не працює звуковий сигнал; встановлено на скло додаткові предмети або нанесено покриття, які обмежують оглядовість з місця водія, і погіршують його прозорість.; не працюють передбачені конструкцією замки дверей кузова або кабіни, запори бортів вантажної платформи, запори горловин цистерн і паливних баків, механізм регулювання положення сидіння водія, аварійні виходи, пристрої для приведення їх у дію, привід керування дверима, спідометр, одометр (додано 23.01.2019), тахограф, пристрій для обігрівання та обдування скла; зруйновано корінний лист або центральний болт ресори; зіпсовано тягово-зчіпний або опорно-зчіпний пристрій тягача і причіпної ланки у складі автопоїзда, а також передбачені їхньою конструкцією страхувальні троси (ланцюги). Є люфти в з`єднаннях рами мотоцикла з рамою бокового причепа; відсутній передбачений конструкцією бампер або задній захисний пристрій, брудозахисні фартухи та бризковики; відсутні: медична аптечка з нанесеними на неї відомостями про тип транспортного засобу, для якого вона призначена, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі, мікроавтобусі, тролейбусі, автомобілі, що перевозить небезпечний вантаж; знак аварійної зупинки (миготливий червоний ліхтар), який відповідає вимогам стандарту, на мотоциклі з боковим причепом, легковому, вантажному автомобілі, колісному тракторі, автобусі; на вантажних автомобілях з дозволеною максимальною масою понад 3,5 т і в автобусах з дозволеною максимальною масою понад 5 т противідкотні упори (щонайменше два); проблискові маячки оранжевого кольору на великовагових та великогабаритних транспортних засобах, на сільськогосподарській техніці, ширина якої перевищує 2,6 м; працездатний вогнегасник на легковому, вантажному автомобілі, автобусі; відсутні ремені безпеки та підголовники в транспортних засобах, де їх установка передбачена конструкцією; ремені безпеки не в робочому стані або мають видимі надриви на лямках; на мотоциклі немає передбачених конструкцією дуг безпеки; на мотоциклах і мопедах немає передбачених конструкцією підніжок, на сідлі поперечних рукояток для пасажира; відсутні або несправні фари і задні габаритні ліхтарі транспортного засобу, що перевозить великогабаритний, великоваговий чи небезпечний вантаж, а також проблискові маячки, світлоповертальні елементи, розпізнавальні знаки, передбачені пунктом 30.3 цих Правил.

Разом з тим, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача з приводу неповного з`ясування обставин справи та недоведеність доказами порушення Правил дорожнього руху.

Оскільки такої технічної несправності, як відсутність місця для сидіння пасажирів, яке передбачене конструкцією, яка б забороняла експлуатацію транспортного засобу відповідно до п.31.4 ПДР не передбачено.

Жодних доказів, які б підтверджували, що зняття одного сидіння призвело до порушення вимог стандартів, правил і нормативів, що стосуються безпеки дорожнього руху, відповідачем не надано.

Докази стосовно того, що у транспортному засобі були відсутні аптечка та вогнегасник, відповідач також не надав. У відзиві, який було подано до суду 18.02.2026, представник відповідача зауважив, що відео з нагрудної камери №473707 не збереглося, оскільки строк зберігання відеозаписів становить 30 днів. Суд вважає такі пояснення представника нелогічними та недостовірними, оскільки з моменту складення постанови серії ЕНА №6591804 від 30.01.2026, не минуло 30 днів.

Таким чином, враховуючи, що відповідачем, який є суб`єктом владних повноважень, не надано суду належних та допустимих доказів, які б підтверджували факт скоєння позивачем адміністративного правопорушення, приймаючи до уваги приписи ч.2 ст.77 КАС України, суд вважає, що постанова по справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №6591804 від 30.01.2026 прийнята відповідачем з порушенням норм КУпАП.

На підставі викладеного, враховуючи, що підставами скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення є не доведення відповідачем належними та допустимими доказами факту скоєння позивачем адміністративного правопорушення, то з урахуванням встановлених КАС України завдань адміністративного судочинства, суд дійшов висновку про необхідність задоволення даного адміністративного позову в частині скасування рішення суб`єкта владних повноважень.

Стосовно вимог позивача про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Виключний перелік органів, уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення міститься в статті 213 КУпАП, до яких відносяться як суди, так і органи Національної поліції. Проте, розмежування підвідомчості спорів між даними органами зазначене у статтях 221-222 КУпАП.

Згідно з приписами ст. 222 КУпАП, розгляд справ про адміністративне правопорушення, передбачених, зокрема, частиною 2 статті 122 КУпАП, відноситься до компетенції органів Національної поліції та не передбачає повноваження судів розглядати дані справи в розумінні глави 22 КУпАП.

За результатами розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене частиною 2 статті 122 КУпАП, органи Національної поліції виносять постанову (частина 1 статті 283 КупАП). Відповідно до частини 1 статті 284 КупАП, по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи.

Таким чином, виключне право виносити одну із вищевказаних постанов по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 статті 122 КУпАП, належить органам Національної поліції та відноситься до дискреційних повноважень останніх.

Тому Суд, розглядаючи спір у порядку адміністративного судочинства, у справах про адміністративні правопорушення, перелік яких зазначений у статті 222 КУпАП, не вправі перебирати на себе повноваження органів Національної поліції з вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу та виносити одну з постанов, визначених статтею 284 КУпАП замість вказаного суб`єкта владних повноважень, що виключатиме втручання суду у дискреційні повноваження останнього.

Вказане знаходить своє відображення в постанові Верховного Суду від 16.07.2018 у справі №214/2517/17.

Враховуючи вимоги ст.139 КАС України, у зв`язку з задоволенням позову судовий збір, сплачений позивачем при подачі позову, підлягає стягненню за рахунок бюджетних асигнувань із суб`єкта владних повноважень, тобто Департаменту патрульної поліції на користь позивача.

Керуючись вищевикладеним, на підставі ст.12, 72, 90, 241, 243, 286, 293, 295 КАС України,-

У Х В А Л И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ), представник позивача адвокат Чередніченко Олександр Миколайович (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: вул.Соборна, буд.46, оф.1, м.Прилуки, Чернігівська область, 17500), до Департаменту патрульної поліції (код ЄДРПОУ 40108646, місцезнаходження: вул.Ернста, буд.3, м.Київ, 03048) про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення задовольнити частково.

Постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі серії ЕНА №6591804 від 30 січня 2026 року, якою ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121 КУпАП, скасувати.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Департаменту патрульної поліції, код ЄДРПОУ 40108646, на користь ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , судовий збір, сплачений при подачі позову в розмірі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на судове рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Шостого апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 16.04.2026.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя Анна КОРОТКА