Рішення № 135878664, 20.04.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 317/4670/25

Провадження № 2/317/128/2026

20 квітня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження у заочному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики,

ВСТАНОВИВ:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») (в особі представника А. Нурай), звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики в розмірі 22 596,28 грн. та понесених судових витрат.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що 06.10.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 73499822, на підставі п.1 якого, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, для задоволення власних потреб (з метою придбання товарів (робіт, послуг), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики.

Вказаний кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить п.21,22 Договору позики. Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи: BankiD НБУ (п.23 Договору). Договір укладено із використанням мобільного застосунку «MyCredit» - кредит онлайн на карту. Сторони узгодили наступний спосіб надсилання (у тому числі повторного) підписаного Договору позичальнику: примірник договору надсилається на електронну пошту позичальника, вказану в Договорі. Примірник Договору також доступний позичальнику в особистому кабінеті (п.24 Договору).

Пунктом 2 Договору позики визначені параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів: сума позики - 7000,00 грн., строк позики 23 дні, дата надання позики - 06.10.2024 р., дата повернення позики (останній день) - 28.10.2024 р., денна процентна ставка/день, % - 1,000%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % - 2,70%, пеня % день - 2,70 %, орієнтована реальна річна процентна ставка, % - 3003,43 %, орієнтована загальна вартість позики, у грн. - 8610,28 грн.

Відповідно до п.5.1, 5.2 Договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір на сайті: http://mycredit.ua/ua/documents-license/ та ознайомився з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою, а також із правилами постійної діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0,01 %)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»).

В таблиці, що є Додатком №1 до Договору позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., обчислено загальну вартість кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит.

14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників №44 від 21.02.2025 р., після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2 Договору факторингу).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №44 від 21.02.2025 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року, ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 73499822 в розмірі 22 596,28 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 560,28 грн. - сума заборгованості за відсотками; 13 986,00 грн. - сума заборгованості за пенею, 1050,00 грн. - комісія за надання позики (грн.). Відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору. Відповідач не виконав в повному обсязі належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Договором позики № 73499822 від 06.10.2024 року в сумі 22 596,28 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 укладеного ним Договору позики, за ним рахується заборгованість: за Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., в сумі 22 596,28 грн., яку позивач просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся своєчасно у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток до електронного кабінету представника (а.с.44,50,62,67,73). В п. 4 прохальної частини позовної заяві представником зазначено про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі доказів, у разі неявки в судове засідання відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.3-зворот).

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності з ч. 6 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судом кореспонденції засобами поштового зв`язку (а.с.45,56). Крім того, відповідача було повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення (судової повістки) на номер мобільного телефону відповідача через додаток «Viber», які останньою отримувались, про що свідчать довідки про доставку повідомлення (а.с.48), а також шляхом направлення судової повістки на належну відповідачу електронну адресу, які останнім отримувались, про що свідчать довідки про доставку електронного листа (а.с.43,49,65,68,74). Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило.

Представник відповідача - адвокат Ліхосенко Є.О. після ознайомлення з матеріалами справи двічі подавав заяви на перенесення розгляду справи (а.с.57,69), при цьому правом, передбаченим ст. 178 ЦПК України, у встановлений законом термін не скористався. Суд, з метою забезпечення права особи задовольнив клопотання адвоката та відклав розгляд цивільної справи.

Так з початку відкриття провадження у справі - 29.09.2025 року, в судове засідання, призначене на 23.03.2026 р. будучи належним чином повідомленим про місце, день та час розгляду справи, представник відповідача - адвокат Лихосенко Є.О. не з`явився, вкотре надіславши на електронну адресу суду заяву про перенесення судового засідання (а.с.76).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ЦПК України представник, який має повноваження на ведення справи в суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки.

Відповідно до положень ч. 2 та ч. 3 ст. 12 ЦПК України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Відповідно до позиції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладеної у рішенні від 13.03.2019 у справі №814/218/14, під зловживанням процесуальними правами слід розуміти форму умисних, несумлінних дій учасників процесу, що знаходить своє вираження, зокрема, у вчиненні дій, неспівмірних з наслідками, до яких вони можуть призвести; використанні наданих прав всупереч їхньому призначенню з метою обмеження можливості реалізації чи обмеження прав інших учасників провадження; перешкоджанні діяльності суду з правильного та своєчасного розгляду і вирішення справ; необґрунтованому перевантаженні роботи суду.

Верховний Суд трактує зловживання як особливий різновид цивільного процесуального правопорушення, що полягає у зловживанні процесуальними правами, за якого відбувається порушення умов реалізації суб`єктивних цивільних процесуальних прав, і визначається як поведінка, що перевищує (або порушує) межі здійснення суб`єктивних прав (ухвала ВС від 06.09.2018, справа №552/2378/17).

З аналізу наведених норм вбачається, що зловживанням правами можуть бути визнані дії учасника процесу, які формально хоча й передбачені серед його повноважень та прав, однак здійснюються ним не з метою досягнення передбаченого законом процесуального результату, а з метою взагалі перешкоджання розгляду справи.

Суд розцінює такі неодноразові клопотання адвоката Лихосенка Є.О. про відкладення розгляду справи як зловживання своїми правами з метою затягування розгляду справи. На це вказує той факт, що ним з моменту ознайомлення з матеріалами справи і на даний час не було реалізовано жодне з прав, що у сукупності із викладеними вище фактами вказує на спрямованість даної зави на перенесення судового засідання, саме на створення штучних передумов для відкладення судового засідання, тобто для затягування розгляду справи, як однієї із форм зловживання процесуальними правами.

При цьому суд звертає увагу, що в судове засідання призначене на 20.04.2026 р. відповідач та його представник, будучи належним чином повідомленими про розгляд справи (а.с.81,83), в судове засідання не з`явились за невідомою суду причиною. Повідомлень щодо поважності причин їх відсутності, будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не надходило.

Суд наголошує на обставинах того, що відповідно до вимог ст. 275 ЦПК України справи у порядку спрощеного позовного провадження суд розглядає протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду справи та про можливість розгляду цивільної справи без участі сторін на підставі доказів наявних в матеріалах справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин на підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 06.10.2024 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено Договір позики № 73499822 (з фіксованою комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики), на підставі п.1 якого, позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами Договору строк, для задоволення власних потреб (з метою придбання товарів (робіт, послуг), шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника із використанням реквізитів електронного платіжного засобу позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю плату (проценти) від суми позики та комісію за надання позики (а.с.5-8).

Вказаний кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання інформаційно-телекомунікаційної системи із застосуванням електронного підпису та електронного підпису позичальником одноразового ідентифікатора, про що свідчить п.21,22 Договору позики. Позичальник ідентифікований та верифікований за допомогою Системи: BankiD НБУ (п.23 Договору).

Договір укладено із використанням мобільного застосунку «MyCredit» - кредит онлайн на карту. Сторони узгодили наступний спосіб надсилання (у тому числі повторного) підписаного Договору позичальнику: примірник договору надсилається на електронну пошту позичальника, вказану в Договорі. Примірник Договору також доступний позичальнику в особистому кабінеті (п.24 Договору).

Пунктом 2 Договору позики визначені параметри та умови позики, параметри, порядок і графік повернення позики та сплати процентів: сума позики - 7000,00 грн., строк позики 23 дні, дата надання позики - 06.10.2024 р., дата повернення позики (останній день) - 28.10.2024 р., денна процентна ставка/день, % - 1,000%, процентна ставка за понадстрокове користування позикою (її частиною) за день, % - 2,70%, пеня % день - 2,70 %, орієнтована реальна річна процентна ставка,% - 3003,43 %, орієнтована загальна вартість позики, у грн. - 8610,28 грн.

Відповідно до п.5.1, 5.2 Договору позичальник до моменту підписання Договору вивчив цей Договір на сайті: http://mycredit.ua/ua/documents-license/ та ознайомився з офіційними правилами програми лояльності для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ», в якій визначені умови застосування процентної ставки зі знижкою, а також із правилами постійної діючої акції під умовною назвою «OH MY FREEDOM (перша позика 0,01 %)» для споживачів фінансових послуг ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» (TM «MYCREDIT»).

В таблиці, що є Додатком №1 до Договору позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., обчислено загальну вартість кредиту для споживача та реальну річну процентну ставку за договором про споживчий кредит (а.с.8-зворот).

Крім того, підписанням 06.10.2024 Паспорту споживчого кредиту до договору позики (з фіксованою комісією за надання позики на умовах повернення позики в кінці строку позики), ОСОБА_1 підтвердив отримання ним та ознайомлення з інформацією про умови кредитування та орієнтовану загальну вартість позики, надані виходячи із обраних ним умов кредитування (а.с.10-11). 14.06.2021 року між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено договір факторингу №14/06/21 відповідно до умов якого ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» передає ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за плату належні йому права вимоги, а ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» приймає належні ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» права вимоги в момент підписання сторонами Акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників №44 від 21.02.2025 р., після чого Фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей та набуває відповідні права вимоги (п.1.2 Договору факторингу) (а.с.12-14).

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників №44 від 21.02.2025 до Договору факторингу № 14/06/21 від 14.06.2021 року (а.с.18), ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» набула права грошової вимоги до відповідача за договором позики № 73499822 в розмірі 22 596,28 грн., з яких: 7000,00 грн. - сума заборгованості за основною сумою боргу; 560,28 грн. - сума заборгованості за відсотками; 13 986,00 грн. - сума заборгованості за пенею, 1050,00 грн. - комісія за надання позики (грн.). Відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору.

Відповідач не виконав в повному обсязі належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором. Таким чином, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» за Договором позики № 73499822 від 06.10.2024 року в сумі 22 596,28 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

У зв`язку з невиконанням відповідачем ОСОБА_1 укладеного ним Договору позики, за ним рахується заборгованість: за Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., в сумі 22 596,28, яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., укладено в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписано сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразових ідентифікаторів, та за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Із копії вказаного договору також вбачається, що як позичальник та споживач за договором, ідентифікував себе в інформаційно-телекомунікаційній системі, надавши Товариству свої персональні дані (РНОКПП - НОМЕР_1 , паспорт серії НОМЕР_2 , місце проживання, номер телефону, номер електронного платіжного засобу (банківський рахунок) та відомості про електронну пошту).

Таким чином, Договір позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., підписаний відповідачем ОСОБА_1 за допомогою одноразового паролю-ідентифікатора, а тому укладання між сторонами спірного правочину підтверджено належними та допустимими доказами. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Договір позики між відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

Відповідач ОСОБА_1 вимоги вищевказаного Договору позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., не виконав в повному обсязі в обумовлені строки, кредит, проценти за користування кредитом та комісію за надання позики не сплатив в повному обсязі, у зв`язку з чим виникла заборгованість за Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., в розмірі 22 596,28 грн.

При укладанні договорів, сторони керувались ч. 1 ст. 634 ЦК України, за якою договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому; друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

За змістом ст. 3, 6, 627 ЦК України в Україні діє принцип свободи договору, відповідно до якого сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення цього кодексу, що регулюють договір позики.

Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приймає до уваги твердження представника позивача, що відповідачем ОСОБА_1 06.10.2024 р. було укладено Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822, за невиконання зобов`язань за яким у останнього виникла заборгованість.

Надана позивачем засвідчена належним чином копія договору факторингу №14/06/21, що укладений 14.06.2021 р. між ТОВ «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», підтверджує факт відступлення позивачу права вимоги.

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється на підставі правочину. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, як це закріплено положеннями ч. 1 ст. 513 ЦК України.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Правомірність укладеного між сторонами договору позики, як правочину сторонами не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Первинним кредитором відповідачу надано кредитні кошти, які останній повинен був повернути. Проте, відповідач зобов`язання за Договором позики належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Розмір заборгованості за укладеним відповідачем Договором позики підтверджується розрахунком заборгованості та витягам з реєстру боржників наданими позивачем (а.с.20,21).

Виходячи з розрахунків заборгованості за Договором позики, суд в даному випадку не може не погодитись з твердженнями представника позивача щодо доведеності наявної суми заборгованості за Договором позики, а також правильності таких розрахунків.

З`ясувавши повно, всебічно та об`єктивно обставини справи, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням надані докази з точки зору їх належності, допустимості, достовірності, а також достатності і взаємозв`язку, суд вважає встановленим та доведеним, що сторони, діючи вільно, на власний розсуд, уклали кредитний договір.

При цьому, суд враховує, що правомірність укладеного між сторонами кредитного договору як правочину ким-небудь із сторін не оспорено, тому він є чинним і обов`язковим для виконання. Позикодавцем надано відповідачу кредитні кошти, які останній повинен був повернули та сплатити інші платежі, передбачені Договором.

Відповідач зобов`язання за вказаним договором не виконав, не надав Товариству своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості за Договором позики, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов Договору, що відображається у Розрахунках заборгованості.

Відповідач будь-яких належних та допустимих доказів на спростування розміру заборгованості за укладеним ним Договором позики, суду не надав.

Розмір заборгованості за Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р., в сумі 22 596,28 грн., підтверджується розрахунком, наданим позивачем (а.с.21). Вказаний розрахунок є повним, чітким, об`єктивним, він узгоджуються з умовами Договору позики. Тому суд вважає вказаний документ належним та допустимим доказом і бере за основу при ухваленні цього рішення. Факт порушення відповідачем свого зобов`язання за Договором позики знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р. в розмірі 22 596,28 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені ним та документально підтверджені судові витрати.

Таким чином суд вважає необхідним стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 3028,00 грн. (а.с.4).

На підставі викладеного і керуючись ст.ст. 205, 207, 509, 512, 513, 525, 526, 527, 530, 546-552, 610-612, 617, 625, 628, 629, 1048-1050, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 133, 141, 178, 191, 247, 259, 263-265, 280-282, 353, 354 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором позики - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, б. 30, ЄДРПОУ 35625014, реквізити IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк») суму заборгованості за Договором позики (з комісією за надання позики на умовах повернення позики у кінці строку позики) № 73499822 від 06.10.2024 р. в розмірі 22 596 (двадцять дві тисячі п`ятсот дев`яносто шість) гривень 28 копійок, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) гривень 00 копійок.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка