Рішення № 135878376, 22.04.2026, Слов'янський міськрайонний суд Донецької області

Номер провадження 2-др/243/9/26

Номер справи 243/2085/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«22» квітня 2026 року Слов`янський міськрайонний суд Донецької області в складі:

Головуючого - судді Хаустової Т.А.,

за участю секретаря судового засідання Чернікової Ю.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Слов`янського міськрайонного суду Донецької області цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

На адресу Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2026 року частково задоволено позовні вимоги позивача ТОВ «Коллект Центр».

20 квітня 2026 року на адресу суду надійшла заява представника відповідача, адвоката Яресько Т.В. про ухвалення додаткового Рішення по справі, в якому він просить стягнути з позивача ТОВ «Коллект Центр» на користь відповідача ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу в розмірі 14 000 грн.

Відповідно до ч.3 ст.270 ЦПК України, суд, що ухвалив Рішення, ухвалює додаткове Рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове Рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове Рішення.

Відповідно до ч.4 ст. 270 ЦПК України, у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив Рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове Рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Учасники справи, належним чином повідомлені про час, дату та місце судового розгляду, в судове засідання не з`явились, заяв про відкладення судового засідання не надали.

Враховуючи вимоги ч.4 ст.270 ЦПК України, суд вважає можливим розглянути справу за відсутності учасників справи.

Дослідивши подану заяву про ухвалення додаткового Рішення, суд зазначає наступне.

Відповідно до Договору №24095 від 13 березня 2026 року, адвокат Яресько Т.В. та ОСОБА_2 уклали Договір про надання правничої допомоги.

Відповідно до Додатку №1 до Договору про надання правничої допомоги від 13 березня 2026 року, вартість послуг адвоката складає 14 000 грн.

Відповідно до розрахункової Квитанції про отримання гонорару від 13 березня 2026 року, Яресько Т.В. отримав від ОСОБА_2 суму 14 000 грн.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 17 квітня 2026 року частково задоволено позовні вимоги позивача ТОВ «Коллект Центр».

Відповідно до частин 1 та 3 (пункт 1) статті 133 та частин 1 - 3 ст. 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Частини 1-3 статті 134 ЦПК України визначають, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Відповідно до ч.2 ст. 141 ЦПК України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.

Згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

За змістом статті 246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення Рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове Рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

За змістом статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

В даному випадку розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у Договорі у вигляді фіксованої суми, тому не змінюється в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу, що не потребує подання детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволені частково, судові витрати підлягають розподілу між сторонами з урахуванням ступеня задоволення позову.

Оцінюючи вимогу представника відповідача щодо стягнення витрат на правову допомогу з позивача, суд враховує, що Рішенням позов частково задоволено на користь позивача, а отже підстави для покладення витрат відповідача на позивача відсутні.

Крім того, відповідач не довів наявності правових підстав для відшкодування таких витрат саме з урахуванням результатів розгляду справи.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку щодо відсутність підстав для задоволення заяви відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу.

Керуючись ст. ст. 141, 270 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В :

У задоволенні заяви представника відповідача ОСОБА_3 , адвоката ЯРЕСЬКО Тараса Віталійовича про стягнення з позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрат на правову допомогу відмовити.

Додаткове рішення може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення складено 22 квітня 2026 року.

Головуючий:

Суддя Слов`янського

міськрайонного суду Т.А. Хаустова