Рішення № 135877710, 22.04.2026, Яремчанський міський суд

Справа № 348/227/26

Провадження по справі № 2/354/367/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 квітня 2026 року м. Яремче

Яремчанський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Ковалюк О.М.,

за участю секретаря судового засідання Стремінської А.І.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Яремче цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в:

Стислий виклад обставин справи

ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» (надалі ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором в сумі 10 765,32 грн та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 09.10.2023 між ТОВ «МІЛОАН» та відповідачем укладено договір про споживчий кредит № 101102110, відповідно до якого позичальнику надано кредит у розмірі 3 000,00 грн на умовах визначених кредитним договором, а Позичальник зобов`язався повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом на умовах та в терміни, що визначений Договором.

Вказує, що Товариство свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк визначений умовами кредитного договору. Однак, відповідач не виконав належним чином умов кредитного договору.

28.02.2024 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали Договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т, згідно якого та у відповідності до ст. 512 ЦК України, ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги до осіб, які являлись боржниками ТОВ «МІЛОАН», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №101102110 від 09.10.2023.

Позивач вказує, що станом на дату подання позову заборгованість відповідача перед позивачем становить 10765,32 грн, а саме заборгованість за тілом кредиту 2580,00 грн; заборгованість за відсотками 7615,32 грн.

Додатково вказує, що ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» понесено витрати в сумі 8 000,00 грн. на професійну правничу допомогу АО «Апологет» на підставі Договору про надання правової (правничої) допомоги № 0107 від 01.07.2025, що підтверджується актом наданих послуг правової (правничої) допомоги та детальним описом наданих послуг.

Враховуючи вищезазначене, позивач просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором, що становить 10 765,32 гривень та понесені судові витрати.

Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі

Ухвалою від 04.02.2026 судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області Максименко О.Ю. дану справу передано за підсудністю до Яремчанського міського суду Івано-Франківської області.

26.02.2026 згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючою суддею визначено Ковалюк О.М.

Ухвалою судді від 27.02.2026 справу прийнято до свого провадження, постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного провадження з викликом (повідомленням) сторін та запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову, а також витребувано у Монобанк, емітент АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» інформацію про надходження на рахунок банківської картки ОСОБА_1 № НОМЕР_1 коштів в розмірі 3 000 грн в період з 09.10.2023 по 14.10.2023.

20.03.2026 на виконання ухвали суду від 27.02.2026, АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» надано суду витребувану інформацію, а саме: лист № БТ/Е-8842 від 20.03.2026 про те, що на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 у період з 09.10.2023 по 14.10.2023 було зарахування коштів у сумі 3 000,00 грн.

Представник позивача в судове засідання не з?явився, однак в прохальній частині позовної заяви просить розгляд справи проводити у відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не з?явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про дату, час і місце розгляду справи. Судові повістки згідно рекомендованих повідомлень про вручення поштового відправлення на 02.04.2026 та 22.04.2026 повернуто відправнику, оскільки одержувач відсутній за вказаною адресою.

Згідно з п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси, вважається днем вручення судової повістки.

Сторони відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив на позовну заяву, а також заперечення суду не подавали, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до частини першої статті 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин

Судом встановлено, що 09.10.2023. між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 140864, укладено договір про споживчий кредит №101102110. Підписання договору відбулось 09.10.2023 о 09:16. Відповідно до умов Договору ТОВ «МІЛОАН» надає позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 3000,00 грн на строк 105 днів до 22.01.2024. Пільговий період складає до 24.10.2023 за ставкою 2,5% за день, після якого настає поточний період 90 днів за ставкою 3,5% за день від фактичного залишку кредиту. Сторонами узгоджений графік платежів. Комісія за надання кредиту 570,00 грн (а.с.10-18). Згідно анкети-заяви на отримання кредиту № 101102110 від 09.10.2023 визначено умови кредитування, дані позичальника та Процес оформлення та розгляду заяви101102110.

Відповідно до пункту 1.4 Договору позичальник має повернути кредит, сплатити комісії за надання кредиту та проценти за користування ним в рекомендовану дату платежу 24.10.2023 (день завершення пільгового періоду), але не пізніше дати остаточного погашення заборгованості 22.01.2024 (останнього дня строку кредитування).

Проценти за користування кредитом протягом пільгового періоду: 1125,00 грн, які нараховуються за ставкою 2,5 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом пільгового періоду ( п. 1.5.2.Договору).

Згідно з п. 1.5.3 проценти за користування кредитом протягом поточного періоду: 9450,00 грн, які нараховуються за стандартною процентною ставкою 3,50 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом протягом поточного періоду.

Відповідно до п. 1.5.1 Комісія за надання кредиту:570,00 грн, яка нараховується за ставкою 19,00 відсотків від суми кредиту одноразово в момент видачі кредиту.

Із положень пункту 2.3.1 кредитного договору слідує, що позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування, за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту.

Зазначені обставини отримання підтверджуються також: довідкою ТОВ «МІЛОАН» про ідентифікацію, про укладення кредитного договору за аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора 140864 (а.с.19); копією платіжного доручення 74108275 від 09.10.2023 про перерахування ОСОБА_1 коштів у сумі 3000,00 грн за договором №101102110 (а.с. 20 зворот); копією відомості ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором (а.с 21); листом АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» № БТ/Е-8842 від 20.03.2026 про те, що на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_2 у період з 09.10.2023 по 14.10.2023 було зарахування коштів у сумі 3 000,00 грн (а.с.53) та випискою з особового рахунка (а.с.22).

28.02.2024 ТОВ «МІЛОАН» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» уклали договір відступлення прав вимоги №105-МЛ/Т, згідно з яким та відповідно до копії акта приймання-передачі реєстру боржників від 28.02.2024 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «МІЛОАН», зокрема згідно з копією витягу з реєстру боржників за договором №105-МЛ/Т, в якому під порядковим номером 2313 вказаний відповідач з сумою заборгованості 10 765,32 грн (а.с.32 зворот) набуло права вимоги до ОСОБА_1 на загальну суму 10 765,32 грн, з яких: 2580,00 грн тіло кредиту; 7615,32 грн відсотки за користування ним, залишок по комісії 570,00 грн (а.с. 26-32).

З метою досудового врегулювання спору між сторонами ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» 29.12.2025 звернулось з досудовою вимогою № 23402790/3655 до ОСОБА_1 про негайну сплату заборгованості в сумі 10 765,32 грн (а.с. 33), однак відповідач борг не оплатив.

Таким чином, судом встановлено, що між сторонами виникли цивільно-правові зобов`язання на підставі договору кредиту, які регулюються нормами ЦК України.

Внаслідок непогашення відповідачем заборгованості за цим договором між сторонами виник спір щодо належного виконання умов кредитного договору, що є порушенням законних прав та інтересів позивача.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування

Вирішуючи даний спір суд виходить з таких мотивів та правових норм чинного законодавства.

Відповідно статті 11 ЦК України договори та інші правочини є підставами виникнення цивільних праві та обов`язків.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному чи кількох документах (в тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Це кореспондується зі змістом ст. 639 ЦК України, згідно з якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами та моментом його підписання є використання:

електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;

електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;

аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 цього закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Відповідно до ст. 11 зазначеного закону, електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 зазначеного вище закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Отже, положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання, як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Частиною 1 статті 509 ЦК України визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526, 527 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших

вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 525 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

У частині 1 статті 530 ЦК України зазначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Стаття 512 ЦК України регламентує, що кредитор у зобов`язанні може бути змінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 1077 ЦК України за договором факторингу одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Якщо відповідно до умов договору факторингу фінансування клієнта здійснюється шляхом купівлі у нього фактором права грошової вимоги, фактор набуває права на всі суми, які він одержить від боржника на виконання вимоги (ст. 1084 ЦК України).

За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються у договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Згідно із ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 ЦК України, якою регламентовано, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Мотивована оцінка доказів, наданих сторонами та висновки суду

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 2 ст. 89 ЦПК України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Розглянувши матеріали цивільної справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд констатує факт порушення прав позивача щодо повернення кредитних коштів з огляду на нижчевикладене.

З матеріалів справи вбачається, що 09.10.2023 ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 , укладено договір про споживчий кредит №101102110 з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором 140864, на виконання якого на рахунок відповідача ТОВ «МІЛОАН» було перераховано грошові кошти в розмірі 3 000,00 грн, що підтверджується матеріалами справи.

Крім того, як видно з відомості ТОВ «МІЛОАН» про щоденні нарахування та погашення за кредитним договором відповідач 20.10.2023 сплатив тіло кредиту в сумі 300,00 грн, комісію за оформлення кредиту в сумі 300,00 грн, здійснив платіж в сумі 300,00 грн, як сплату комісії за пролонгацію, а також 15.11.2023 оплатив тіло кредиту в сумі 120,00 грн та 90,00 грн відсотків за користування кредитом, тобто своїми конклюдентними діями визнав укладення ним договору №101102110 про надання кредиту від 09.10.2023.

Враховуючи відступлення ТОВ «МІЛОАН» права вимоги до ОСОБА_1 за договором про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 101102110 від 09.10.2023 ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» згідно договору факторингу №105-МЛ/Т від 28.02.2024 суд вважає, що не повернувши до цього часу отримані в кредит кошти, відповідачем порушено право позивача, а позов ТОВ «ФК «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» є обґрунтованим.

Суд враховує також, що договір про споживчий кредит, укладений між відповідачем та первісним кредитором, та договір відступлення права вимоги, у встановленому порядку недійсними не визнані, відтак, оскільки згідно норм ст. 204 ЦК України діє презумпція правомірності указаних правочинів, суд вважає, що позивач належним чином підтвердив своє право вимоги до відповідача за спірним кредитним договором.

З огляду на викладене, слід стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 10765,32 грн.

Розподіл судових витрат

Статтею 265 ЦПК України передбачено, що у рішенні суд зазначає про розподіл судових витрат.

Позивач просить стягнути з відповідача витрати на професійну правову допомогу в сумі 8000,00 грн., які є видом судових витрат.

Вирішуючи дану вимогу, суд виходить з наступного.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до ч. 3 ст. 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30.09.2020 у справі № 379/1418/18 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На обґрунтування розміру судових витрат на правничу допомогу позивачем надано: копію договору про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025; копію акта № 13945 наданих послуг від 05.01.2026; копію детального опису наданих послуг, виконаних АО «Апологет».

Таким чином, позивач на обґрунтування понесених витрат на професійну правничу допомогу у справі подав належні та допустимі докази, що описані вище.

Разом з тим, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої прийнято рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства

права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Суд дійшов висновку, що розмір заявлених витрат на правничу допомогу позивачем у сумі 8 000,00 грн в такій справі, є завищеним та не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру.

Беручи до уваги складність справи, обсяг виконаних адвокатом позивача робіт (наданих послуг), значення справи для сторони, з урахуванням вимог розумності та справедливості, суд вважає за належне визначити витрати позивача на професійну правничу допомогу в розмірі по 3000,00 грн.

Відповідно ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з платіжною інструкцією № 5268 від 21.01.2026 позивачем при поданні даної позовної заяви до суду сплачений судовий збір у сумі 2662,40 грн (а.с.5).

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача слід стягнути сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 2 662,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 141, 259, 263-265, 268 ЦПК України,

у х в а л и в :

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість за кредитним договором № 101102110 від 09.10.2023 в сумі 10 765 (десять тисяч сімсот шістдесят п`ять) гривень 25 копійок, з яких: 2580,00 гривень - заборгованість за тілом кредиту, 7615,32 гривень - заборгованість за відсотками, 570,00 грн за комісію.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» витрати по сплаті судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та 3 000,00 (три тисячі) гривень витрат на правову допомогу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Івано-Франківського апеляційного суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ» «КРЕДИТ-КАПІТАЛ», код ЄДРПОУ 35234236, місце знаходження: вул. Смаль-Стоцького, буд. № 1, корпус 28, м. Львів, 79029.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації проживання: АДРЕСА_1 .

Головуюча суддя: Оксана КОВАЛЮК