Ухвала суду № 135876539, 21.04.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа №490/2772/26

Провадження №1-кп/490/959/2026

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою

21 квітня 2026 року м. Миколаїв

Центральний районного суду м. Миколаєва в складі:

головуючого судді ОСОБА_1

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

потерпілого ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

захисника ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

розглянувши у судовому засіданні в м. Миколаїв клопотання прокурора Миколаївської обласної прокуратури ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №12025150000000236 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, раніше не судимого, офіційно не працюючого, не одруженого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , наразі утримується в ДУ "Миколаївський слідчий ізолятор",

В С Т А Н О В И В:

В провадженні Центрального районного суду м.Миколаєва перебуває кримінальне провадження №12025150000000236 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України.

Від прокурора надійшло клопотання про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 , який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України. а саме у вимозі передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим, вчинене повторно, організованою групою, в умовах воєнного стану.

Прокурор обґрунтовує клопотання наявністю ризику, передбаченого п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від суду; незаконно впливати на свідків, потерпілих та інших обвинувачених у кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення. Вік, стан здоров`я та сімейний стан ОСОБА_5 не перешкоджають утриманню останнього під вартою. Підстави для обрання більш м`якого запобіжного заходу відсутні, оскільки він не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого та запобігти вищевказаним ризикам.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав подане клопотання та просив продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Обвинувачений ОСОБА_5 та його захисник ОСОБА_6 просили відмовити в задоволені клопотання, оскільки ризики на які вказує прокурор ні чим не підтверджені.

Захисник ОСОБА_7 просили відмовити в задоволені клопотання прокурора.

Потерпілий ОСОБА_4 при розгляді клопотання поклався на розсуд суду.

Заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали клопотання суд вважає, що клопотання прокурора підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ст. 199 КПК України суд продовжує строк тримання обвинуваченого під вартою, якщо на момент розгляду клопотання про продовження цього строку ризики, враховані при застосуванні запобіжного заходу, не зменшилися.

Відповідно до п. 79 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Харченко проти України" від 10 лютого 2011 року продовження тримання під вартою може бути виправдано тільки за наявності конкретного суспільного інтересу, який, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Судом встановлено, що ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 28.10.2025 року обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без можливості внесення застави до 24.12.2025 року включно. Ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 22.12.2025 року продовжено строк тримання під вартою до 24.02.2026 року включно, ухвалою слідчого судді Новоодеського районного суду Миколаївської області від 20.02.2026 року продовжено строк тримання під вартою до 23.04.2026 року включно.

Крім того, ухвалою Корабельного районного суду м.Миколаєва від 02.04.2026 року у справі №488/3504/21 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України та за обвинуваченням ОСОБА_12 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2, ч.3 ст. 307, ч.3 ст.311 та ч.4 ст.369 КК України продовжено відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 діб, тобто до 31 травня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 КПК України.

Пунктом 4 та 5 ч. 2 ст. 183 КПК України, передбачено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років, або до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

При вирішення питання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою суд враховує, що обставини у справі з часу обрання запобіжного заходу не змінилися, ризики, передбачені п. 1, п. 3, п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме що ОСОБА_5 на даний час обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 189 КК України, які відносяться до категорії особливо тяжких відповідно до ст. 12 КК України, за яке законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 7 до 12 років з конфіскацією майна. Тобто, у разі визнання обвинуваченого винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 189 КК України, йому загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, а тому, усвідомлюючи тяжкість та невідворотність покарання, що загрожує йому, в разі визнання винуватим у його вчиненні, обвинувачений може переховуватись від суду.

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшують ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту. Зокрема, у справі «Ілійков проти Болгарії» від 26 липня 2001 року Європейським судом з прав людини зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також продовжує існувати ризик впливу обвинуваченим на потерпілих та свідків у кримінальному проваджені передбачений п.3 ч.1 ст.177 КПК України, який полягає в тому, що обвинуваченому ОСОБА_5 відомі анкетні дані потерпілих та свідків та місця їх перебування, а тому перебуваючи на волі обвинувачений матиме змогу впливати на них, в тому числі з застосуванням погроз. За змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч. 4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на потерпілого та іншого підозрюваного існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, потерпілих та дослідження їх судом.

Судом взято до уваги, що обвинувачений ОСОБА_5 офіційно не працевлаштований, на утриманні нікого не має.

ОСОБА_5 наразі притягується до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів пов`язаних з незаконним обігом наркотичних засобів, за ухвалою Корабельного районного суду м.Миколаєва утримується під вартою, та перебуваючи під вартою у ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» ОСОБА_5 притягується за кримінальне правопорушення, яке згідно обвинувального акту він вчинив в умовах слідчого ізолятора, що може свідчити про його кримінально направлену поведінку. Вказане дає підстави вважати, що ОСОБА_5 може продовжити вчиняти кримінальні правопорушення перебуваючи на свободі, що підтверджує ризик за п.5 ч.1 ст. 177 КПК України.

Будь яких даних про зменшення чи відсутність ризиків, передбачених пунктами 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України не має, підстав для застосування відносно обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу не встановлено і застосування більш м`ягких запобіжних заходів на думку суду не забезпечать його належної процесуальної поведінки.

Відповідно до ст. 183 КПК України, слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.ст. 177, 178 КПК України, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.

На підставі викладеного, оскільки ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування, є доведеною наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, запобігти яким неможливо шляхом обрання більш м`якого запобіжного заходу, суд вважає необхідним обрати ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави.

Керуючись ст.ст. 110, 131, 176-178, 183, 194, 196-197, 315, 369-372 КПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - задовольнити.

Продовжити дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, обрану обвинуваченому ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження №12025150000000236 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 18.03.2025 року, на 60 днів, до 19 червня 2026 року включно, без права внесення застави.

Копію ухвали негайно вручити учасникам кримінального провадження.

Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала суду може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту оголошення.

Суддя ОСОБА_1