Рішення № 135876122, 20.04.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/7740/25

пр.№ 2-а/464/8/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.04.2026 Сихівський районний суд міста Львова

у складі: головуючого судді Жили В.С.,

за участі секретаря судового засідання Ханенка Ю.Р.,

представника відповідача Хрустовського О.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення,

встановив:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5957830 від 17.10.2025, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП, та закриття провадження у справі.

В обґрунтування позовних вимог покликався на те, що згідно з оскаржуваною постановою його притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення п. 34 Правил дорожнього руху України, за змістом якої він 17.10.2025 о 15:33 год. на вул. Шевченка (Бригадна), поблизу с. Соколівка Львівської області, керуючи транспортним засобом марки «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1., чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Вважає, що дії працівників поліції щодо винесення означеної постанови є неправомірними, оскільки така винесена без належного доведення його вини, з грубим порушенням чинного законодавства та не відповідає дійсним обставинам справи, а тому підлягає скасуванню в зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим у вказаній адміністративній справі визначено суддю Жилу В.С.

Ухвалою судді від 15.12.2025 означену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 03.02.2026 задоволено клопотання позивача та витребувано у відповідача всі наявні докази, які підтверджують отримання (надсилання поштою, вручення особисто) ОСОБА_1 постанови про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА №5957830 від 17.10.2025.

13.02.2026 до суду надійшла відповідь Головного управління Національної поліції у Львівській області щодо виконання вищевказаної ухвали суду, в якій зазначено, що копія оскаржуваної постанови була скерована на адресу позивача звичайним листом 23.10.2025, фіскальний чек щодо її відправки відсутній, а відеозаписи з відеореєстратора та нагрудної боді камери працівника поліції не можливим, оскільки термін зберігання відеозаписів складає один місяць.

У судовому засіданні 25.03.2026 ОСОБА_1 , будучи допитаним як свідок з приведенням до присяги, підтримав заявлені позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві, ствердив, що жодних доказів допущення ним правопорушення на його вимогу працівниками поліції при складенні оскаржуваної постанови надано не було, а останні не реагували на його вимогу надати такі докази. Окрім цього, зазначив, що доказів порушення позивачем Правил дорожнього руху відповідачем до суду також не надано, заявлені позовні вимоги просив задовольнити.

В судове засідання 20.04.2026 позивач та його представник не з`явились, належним чином повідомлялись про дату, час та місце проведення такого. При цьому, позивачем скеровано до суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник Головного управління Національної поліції у Львівській області в судовому засіданні надав пояснення щодо обставин викладених в оскаржуваній постанові. Повідомив, що станом на моменту розгляду справи судом відеодокази вчинення позивачем адміністративного правопорушення не можливо надати за закінченням терміну їх зберігання.

Ухвалою суду від 20.04.2026 задоволено заяву ОСОБА_1 та поновлено йому строк на звернення до суду із позовом про оскарження постанови серії ЕНА № 5957830 від 17.10.2025.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши та оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов такого висновку.

Частиною 2 ст. 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).

За умовами ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси і просити про їх захист.

Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч. 1 ст. 9 КАС України).

Згідно ч. 2 ст. 9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що містяться у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Доказами по справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показання технічних приладів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст. 251 КУпАП).

Судом встановлено, що постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 17.10.2025 серії ЕНА № 5957830 ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та застосовано до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340 грн.

Відповідно до такої постанови, ОСОБА_1 17.10.2025 о 15:33 год. на вул. Шевченка (Бригадна) у с. Соколівка Львівської області, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», н.з. НОМЕР_1 , перетнув суцільну лінію дорожньої розмітки 1.1, яка поділяє транспортні потоки протилежних напрямків, чим порушив п. 34 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Особливості провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності регулюються ст. 286 КАС України.

Згідно з ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).

Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань у випадках, визначених законом, здійснює провадження у справах про адміністративні правопорушення, приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання.

Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України «Про дорожній рух», встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 1306 від 10.10.2001.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про дорожній рух» учасники дорожнього руху зобов`язані знати і неухильно дотримуватися вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху.

Пунктом 1.9 Правил дорожнього руху передбачено, що особи, які порушують ці правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Поліція відповідно до покладених на неї завдань регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі. Поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі якщо водій порушив Правила дорожнього руху (п. 11 ч. 1 ст. 23, п. 1 ч. 1 ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію»).

Відповідно до п. 34.1 ПДР горизонтальна розмітка має таке значення: розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків і позначає межі смуг руху на дорогах; позначає межі ділянок проїзної частини, на які в`їзд заборонено; позначає межі місць для стоянки транспортних засобів, майданчиків для паркування і край проїзної частини доріг, не віднесених за умовами руху до автомагістралей. Лінію перетинати забороняється.

Підпунктом 8.5.1 п. 8.5 Правил дорожнього руху визначено, що горизонтальна дорожня розмітка встановлює певний режим і порядок руху. Наноситься на проїзній частині або по верху бордюру у вигляді ліній, стрілок, написів, символів тощо фарбою чи іншими матеріалами відповідного кольору згідно з пунктом 1 розділу 34 цих Правил.

Відповідно до розділу 34 «Дорожня розмітка» ПДР України, лінії горизонтальної розмітки мають білий колір. Синій колір має лінія 1.33. Жовтий колір мають лінії 1.4, 1.10.1-1.10.3, 1.17.1-1.17.3, 1.23, 1.25, а також лінії тимчасової розмітки. Червоно-білий колір мають лінії 1.14.2, 1.14.3, 1.15. Розмітка 1.29-1.32 дублює зображення знаків.

Горизонтальна розмітка 1.1 (вузька суцільна лінія) поділяє транспортні потоки протилежних напрямків (осьова розмітка) на дорогах з двома чи трьома (2 + 1) смугами руху в обох напрямках, позначає межі смуг руху у попутному напрямку (розділювальна розмітка), позначає межі проїзної частини, на які в`їзд заборонено (напрямні острівці та острівці безпеки); розділяє пішохідний і велосипедний рух на суміжних пішохідних та велосипедних доріжках, позначених знаком 4.18; розділяє смуги на велосипедних доріжках з двостороннім рухом у разі наближення до велосипедного переїзду, позначеного розміткою 1.15.

Тимчасова розмітка 1.1 це вузька суцільна лінія жовтого кольору, яка має ті ж функції, що й постійна біла лінія 1.1. Вона використовується під час дорожніх робіт або в інших умовах, що вимагають тимчасового регулювання. Розмітка 1.1. жовтого кольору поділяє потоки протилежних напрямків, позначає межі смуг руху, а також забороняє перетинати лінію для об`їзду або обгін.

Диспозицією ч. 1 ст. 122 КУпАП передбачена відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності(ст. 245 КУпАП).

За змістом п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом (ст. 7 КУпАП).

Відповідно до ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.

У постанові Верховного Суду від 08.07.2020 у справі № 463/1352/16-а висловлено правову позицію, згідно з якою, в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.

Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Обов`язок доказування правомірності складання постанови про адміністративне правопорушення, наявності в діях особи складу правопорушення покладено законом на відповідача.

Зважаючи на наведе, саме відповідач зобов`язаний довести правомірність винесення ним постанови, зокрема, шляхом доведення належними та допустимими доказами порушення позивачем вимог п. 34 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність згідно з ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Однак, відповідачем не надано суду відзиву чи будь-яких доказів, передбачених статтею 251 КУпАП, які б вказували на наявність у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

З урахуванням викладеного при розгляді даної справи суб`єктом владних повноважень, на якого покладено процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, не підтверджено недотримання позивачем Правил дорожнього руху, а відповідно судом факту вчинення ним правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУАП з урахуванням, що всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на користь особи (ст. 62 Конституції України), не встановлено.

За наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.

Враховуючи вищевикладене в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідачем не надано суду належних, достовірних та достатніх доказів, які б безпосередньо дозволяли суду впевнитись, що мало місце порушення вимог п. 34 ПДР, таякими суб`єкт владних повноважень обґрунтовує правомірність прийнятого ним рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Означене є підставою для скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення та закриття провадження у справі з підстав, визначених п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Окрім цього, вирішуючи питання стягнення судових витрат, суд приходить до висновку, що на підставі ст. 139 КАС України необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції в Львівській області витрати, пов`язані зі сплатою судового збору, із врахуванням подання позовної заяви через підсистему «Електронний суд» ЄСІТС із застосуванням коефіцієнту 0,8, у розмірі 484,48 грн.

Керуючись статтями 9, 72 77, 139, 139, 134, 242, 244, 246, 286 КАС України, суд,

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, задовольнити.

Постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, від 17.10.2025 серії ЕНА № 5957830 скасувати, а провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 закрити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Національної поліції у Львівській області на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 (сорок вісім) копійок.

Рішення може бути оскаржено згідно з ч. 4 ст. 286 КАС України протягом 10 днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду. У разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, ухвалення рішення, винесеного без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), суд підписує рішення без його проголошення.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 272 КАС України.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 .

Відповідач: Головне управління національної поліції у Львівській області, код ЄДРПОУ 40108833, юридична адреса: м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3.

Суддя Володимир ЖИЛА