Рішення № 135875545, 21.04.2026, Могилів-Подільський міськрайонний суд Вінницької області

Справа № 138/2694/25

Провадження №:2/138/212/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 квітня 2026 року м. Могилів-Подільський

Суддя Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області Ясінський Ю.А., розглянувши в спрощеному провадженні без виклику сторін в приміщенні Могилів-Подільського міськрайонного суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «Споживчий центр» звернулося до Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Позивач в позові зазначив, що 16.02.2025 ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 16.02.2025-100000547. Відповідно до умов Договору позичальнику надано кредит у розмірі 26000,00 грн. За загальними умовами вказаного договору позичальник отримав кредитні кошти на умовах платності користування та зобов`язався повернути кредитні кошти, сплатити проценти за користування коштами та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. ТОВ «Споживчий центр» свої зобов`язання за Договором виконало в повному обсязі. В свою чергу відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за Договором належним чином не виконує, у зв`язку з чим, станом на дату подання позову утворилась заборгованість у розмірі 68380 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 26000,00 грн; по процентам в розмірі 25480 грн., комісія в розмірі 3900 грн., неустойки в розмірі 13000,00 грн. чим порушуються права та інтереси ТОВ «Споживчий центр», тому за захистом своїх прав позивач звернувся до суду, просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором в розмірі 68380 грн. Також просить стягнути судовий збір.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.09.2025 дана цивільна справа знаходилася на розгляді у судді ОСОБА_2 .

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 09.10.2025 відкрито провадження у справі та постановлено розгляд справи проводити в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами, надіслано копію позовної заяви з доданими матеріалами відповідачу.

У зв`язку із виведенням зі штату судді Цибульського О.Є., згідно з повторним автоматизованим розподілом від 06.03.2026, вказана справа передана судді Ясінському Ю.А. на розгляд.

Ухвалою Могилів-Подільського міськрайонного суду Вінницької області від 11.03.2026 цивільна справа прийнята до провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, клопотань про розгляд справи в іншому порядку не подавав, в прохальній частині позовної заяви просив справу розглянути без участі представника.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, просила розгляд справи провести у її відсутність. Позовні вимоги визнає частково, просить суд стягнути основний борг у сумі 26000 грн, в решті позовних вимог відмовити.

Вказане відповідно до ч. 13 ст. 7, ч. 8 ст. 178, ч. 5 ст. 279 ЦПК України дає суду підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з огляду на таке.

Суд встановив, що 16.02.2025 року між ТОВ «Споживчий центр» та ОСОБА_1 шляхом підписання пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) (кредитної лінії), заявки від 16.02.2025 року, які підписано відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором «Е598», укладено кредитний договір № 16.02.2025-100000547.

Дата надання/видачі кредиту, сума кредиту, строк, на який надається кредит, дата повернення (виплати) кредиту, проценти за користування кредитом (проценти) та графік платежів встановлюються у заявці, яка є невід`ємною частиною кредитного договору, тип кредиту - кредитна лінія (п.3.3.1 - 3.3.7 договору).

Відповідно до п. 4.1 договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на умовах його строковості, платності і поворотності. Спосіб надання Позичальнику коштів у рахунок кредиту: перерахування на рахунок споживача, уключаючи використання реквізитів електронного платіжного засобу споживача 4441-11ХХ-ХХХХ-7251.

Як слідує із заявки від 16.02.2025, яка є невід`ємною частиною пропозиції про укладання кредитного договору (оферти), ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 26000,00 грн, строк надання кредиту - 98 днів, дата надання/видачі кредиту - 16.02.2025, дата повернення (виплати) кредиту 24.05.2025. Процентна ставка - фіксована незмінна процентна ставка у розмірі 1 % за 1 (один) день користування кредитом, яка застосовується протягом всього строку. Розмір процентної ставки не може бути збільшено в односторонньому порядку. Денна процентна ставка загальні витрати за споживчим кредитом за кожний день користування кредитом протягом всього строку, на який надається кредит, виражені у процентах від загального розміру виданого кредиту. Денна процентна ставка та її розрахунок: 0.86% = (21902.85/26000)/98*100%. Неустойка: 260 грн. 00 коп., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання.

На підтвердження укладання договору позивачем надано Пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) від 16.02.2025 року та Заявку укладення кредитного договору № 16.02.2025-100000547 (Кредитної лінії) від 16.02.2025 року, Відповідь позичальника про прийняття пропозиції (акцепт) кредитного договору № 16.02.2025-100000547 (Кредитної лінії), Інформаційне повідомлення позичальника ОСОБА_1 , Паспорт споживчого кредиту. Договір підписано електронним цифровим підписом сторін.

Вказані документи підписані відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором і в цих документах містяться відомості про тип кредиту, суму кредиту, строк надання кредиту та спосіб надання кредиту, розмір процентної ставки та комісії, порядок користування та повернення кредиту, відповідальність за порушення умов кредитного договору тощо.

Таким чином, укладаючи вказаний договір, відповідач та ТОВ «Споживчий центр» вчинили дії визначені ст. 11 та ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію».

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 627 ЦК України визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

За ч. 2 ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Тобто, будь-який вид договору, який укладається на підставі ЦК України, може мати електронну форму.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пункт 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За змістом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

З вказаного слідує, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

За таких обставин суд приходить до висновку, що кредитний договір був укладений та підписаний в електронній формі, і такі дії сторін узгоджуються з вимогами ст. 6,627 ЦК України та ст. 11,12 Закону України «Про електронну комерцію».

Таким чином, виходячи з наведених вище положень законодавства та встановлених обставин справи, договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором, використання якого не можливе без проходження відповідачем попередньої реєстрації та отримання одноразового ідентифікатора, та без здійснення входу ним на веб-сайт за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету.

Отже, з наданих доказів вбачається, що під час укладення Кредитного договору № 16.02.2025-100000547 від 16.02.2025 сторонами було досягнуто згоди з усіх його істотних умов, що свідчить про наявність волі відповідача для укладення такого Договору на таких умовах, шляхом підписання Договору за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором. Таким чином укладений між сторонами договір є обов`язковим до виконання.

При цьому, відповідач правом подання відзиву на позовну заяву не скористався, подала заяву, де зазначила, що позовні вимоги визнає частково, основний борг у сумі 26000 грн, в решті позовних вимог просить відмовити.

Відповідно до листа ТОВ «Універсальні платіжні рішення» від 20.08.2025 № 158-2008 відповідно до зазначеного договору було успішно перераховано кошти на платіжну картку клієнта: 16.02.2025 10:29:01 на суму 26000 грн номер картки НОМЕР_1 , номер транзакції в системі іРау.ua-655088329, призначення платежу: видача за договором кредиту № 16.02.2025-100000547.

Таким чином наданими доказами підтверджується отримання відповідачем кредитних коштів в сумі 26000,00 грн., а відтак і факт виконання ТОВ «Споживчий центр» умов кредитного договору щодо надання кредитних коштів відповідачу.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час.

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.

Отже, для належного виконання зобов`язання необхідно дотримуватись визначених у договорі строків, зокрема щодо сплати коштів, визначених кредитним договором, а тому прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.

Положеннями статті 611цьогоКодексу передбачено, що в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з довідкою-розрахунком про стан заборгованості за кредитним договором № 16.02.2025-100000547 від 16.02.2025 заборгованість відповідача перед позивачем за період з 16.02.2025 по 24.05.2025 становить 68380 грн., яка складається з: 26000,00 грн. заборгованість за основним боргом; 25480 грн. заборгованість за процентами; 3900 грн. - комісії; 13000,00 грн.-неустойка, тобто в межах строку кредитування.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір боргу, що є процесуальним обов`язком боржника.

Щодо стягнення неустойки за прострочення виконання зобов`язання суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 9.1 Кредитного договору передбачено, що у разі несвоєчасного повернення позичальником обумовленої суми кредиту та/або несплати нерахованих процентів та/або комісії до позичальника може бути застосована неустойка згідно п. 7.6 кредитного договору.

Відповідно до 7.6 Кредитного договору у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником будь-яких грошових зобов`язань за договором кредитодавець залишає за собою право нарахування неустойки, розмір якої встановлюється в заявці, яка є невід`ємною частиною даної оферти. Максимальний розмір неустойки встановлюється законом.

Частинами 1, 2 ст. 21 Закону України "Про споживче кредитування" передбачено, що споживач, який порушив своє зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним, має відшкодувати кредитодавцю завдані цим збитки відповідно до закону з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. У договорах про споживчий кредит пеня за невиконання зобов`язання щодо повернення кредиту та процентів за ним не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою за 15 відсотків суми простроченого платежу. Сукупна сума неустойки (штраф, пеня) та інших платежів, що підлягають сплаті споживачем за порушення виконання його зобов`язань на підставі договору про споживчий кредит, не може перевищувати половини суми, одержаної споживачем за таким договором, і не може бути збільшена за домовленістю сторін.

Неустойка становить 260,00 грн., що нараховується за кожен день невиконання/неналежного виконання кожного окремого зобов`язання незалежно від суми невиконаного/неналежно виконаного зобов`язання (п. 13 Заявки).

Отже, як вбачається з розрахунку заборгованості за кредитним договором позивачем нараховано максимальний розмір неустойки, що становить половину суми кредиту в розмірі 13000,00 грн.

Разом з тим, відповідно до п.18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні введений з 24 лютого 2022 року, а тому з урахуванням викладеного нарахування процентів, визначених ч. 2 ст. 625 ЦК України в розмірі, визначеному договором в даному випадку, можливе лише до 23 лютого 2022 року.

При цьому, розмір неустойки за невиконання умов договору за період з 16.02.2025 по 24.05.2025 становить 13000 грн., та нарахований позивачем в період дії в Україні воєнного стану.

Частиною першою ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

З урахуванням викладеного, суд вважає, що сплата відповідачем неустойки, нарахованої за невиконання умов кредитного договору в сумі 13000,00 грн., підлягає списанню позивачем (позикодавцем) в зв`язку з прямою нормою закону, викладеною в п. 18 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України.

Отже, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі Кредитного договору № 16.02.2025-100000547 від 16.02.2025 отримав кредит у розмірі 26000,00 грн. на строк кредитування 98 днів, зі сплатою відсотків в розмірі 1 % в день за користування кредитом протягом строку кредитування, але взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту та процентів не виконує в повному обсязі, чим істотно порушує умови укладеного договору.

Зважаючи на викладене вище та встановлені обставини справи, оцінивши докази в їх сукупності, а також те, що укладений між відповідачем та ТОВ «Споживчий центр» Кредитний договір № 16.02.2025-100000547 від 16.02.2025 встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, але позичальник не виконує взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредиту, комісії та відсотків, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість у загальному розмірі 55380 грн., в межах строку визначеного кредитним договором, а неустойка в сумі 13000,00 грн. підлягає списанню позивачем.

Частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи, що обґрунтованими є вимоги позивача про стягнення з відповідача кредитної заборгованості у сумі 55380 грн., тобто 80,98 % від заявленої вимоги, то розмір судового збору, який підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1961,66 грн., а судовий збір у сумі 460,74 грн. суд покладає на позивача.

Керуючись ст. 3 ч. 1 п. 3, 525, 526 ч. 1, 530 ч. 1, 549, 610, 626 ч. 1, 634 ч. 1, 638 ч. 1, 1050 ч. 2, 1054 ч. 1 ЦК України; ст. 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», ст. 7 ч. 13, 12, 76-81, 141 ч. 1, 178 ч. 8, 259 ч. 1, 2, 263-265, 273, 275, 279 ч. 5 ЦПК Укра-їни, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_3 про стягненняз аборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, р/р НОМЕР_3 ), заборгованість за Кредитним договором № 16.02.2025-100000547 від 16.02.2025 у розмірі 55380 (п`ятдесят п`ять тисяч триста вісімдесят) грн. 00 коп., що складається з: 26000,00 грн. заборгованість за основним боргом; 25480,00 грн. заборгованість за процентами; 3900,00 грн. - комісія.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» (код ЄДРПОУ: 37356833, МФО 305299, НОМЕР_3 ), судові витрати у виді судового збору в сумі 1961 (одна тисяча дев`ятсот шістдесят одна) грн. 66 коп.

Судовий збір в сумі 460 (чотириста шістдесят) грн. 74 коп. залишити за позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр».

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вінницького апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», місцезнаходження: вул. Саксаганського, 133-А, м. Київ, 01032, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 37356833.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1

Суддя Ю.А.Ясінський