Вирок № 135875534, 21.04.2026, Літинський районний суд Вінницької області

Номер справи137/453/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21.04.2026

Літинський районний суд Вінницької області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі судових засідань у с-щі Літин кримінальне провадження №42026022110000013 від 12.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Осолинка, Літинського району Вінницької області, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , працюючого оператором КЗС ФГ «Щербич», одруженого, раніше не судимого, у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.209 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням 32 сесії 7 скликання Івчанської сільської ради Літинського району Вінницької області від 30.09.2020, у власність ОСОБА_5 безоплатно передано земельну ділянку площею 0,58 га для ведення особистого селянського господарства, що розташована в с. Івча. Після чого, ОСОБА_5 02.11.2020 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки загальною площею 0,5800 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 0522483200:03:002:0601, яку зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно під № 2212634205224. Таким чином, ОСОБА_5 використав своє право на безоплатне отримання в порядку приватизації земельної ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства.

У подальшому, ОСОБА_5 , будучи особою, яка раніше скористалася своїм одноразовим правом на приватизацію земель сільськогосподарського призначення державної/комунальної власності за цільовим призначення для ведення особистого селянського господарства, приховавши вищевказаний факт та маючи злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном шляхом обману, діючи умисно, з корисливих мотивів, відповідно до вимог ч.6 ст.118 Земельного кодексу України, подав до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницькій області, розташованої за адресою: вул. Соборна, 7, селище Літин Вінницького району Вінницької області, клопотання від 14.05.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 1,9 га на території Літинської територіальної громади, за межами населених пунктів для ведення особистого селянського господарства із земель запасу сільськогосподарського призначення, в якому також повідомив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення не скористався.

За результатами розгляду вищезазначеної заяви ОСОБА_5 Літинською селищною радою видано рішення №711 від 30.06.2021 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки орієнтовною площею 1,900 га для ведення особистого селянського господарства. На підставі рішення Літинської селищної ради № 711 від 30.06.2021, фізичною-особою підприємцем ОСОБА_6 на замовлення ОСОБА_5 , розроблено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність ОСОБА_5 , для ведення особистого селянського господарства із земель комунальної власності сільськогосподарського призначення на території Літинської селищної територіальної громади, за межами с. Садове, Вінницького району Вінницької області.

Продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел, спрямований на заволодіння чужим майном шляхом обману, ОСОБА_5 звернувся до уповноваженого органу місцевого самоврядування, а саме до Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області із клопотанням про затвердження документації із землеустрою та передання у власність земельної ділянки з кадастровим номером 0522486200:02:000:0746 площею 1,7159 га, що розташована за межами села Садове Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності не наданих у власність чи користування, в якому також повідомив, що правом безоплатної приватизації земельної ділянки по даному виду цільового призначення не скористався.

Так, рішенням 9 сесії 8 скликання Літинської селищної ради району Вінницької області № 1127 від 17.08.2021, за результатами розгляду клопотання ОСОБА_5 , затверджено вищезазначений проект із землеустрою та передано у приватну власність ОСОБА_5 безоплатно земельну ділянку кадастровий номер 0522486200:02:000:0746 площею 1,7159 га, що розташована за межами села Садове Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності не наданих у власність чи користування. Державним реєстратором Літинської селищної ради Літинського району Вінницької області, за заявою ОСОБА_5 від 01.10.2021 зареєстровано право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку з кадастровим номером 0522486200:02:000:0746, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2472485305020, таким чином ОСОБА_5 потворно скористався своїм правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства.

Відповідно до висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ №97/26-21 від 09.03.2026, ринкова вартість земельної ділянки з кадастровим номером 0522486200:02:000:0746 площею 1,7159 га станом на 15.11.2021 становить 241080,00 грн (двісті сорок одну тисячу вісімдесят) грн. Своїми діями, ОСОБА_5 спричинив шкоду Літинській об`єднаній територіальній громаді на суму 241080,00 грн, що є значною шкодою.

Вказаними діями, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому.

Крім того, ОСОБА_5 попередньо вчинивши злочин, передбачений ч.2 ст.190 КК України, продовжуючи свої злочинні дії, достовірно усвідомлюючи, що земельна ділянка з кадастровим номером 0522486200:02:000:0746 площею 1,7159, для ведення особистого селянського господарства, що розташована за межами села Садове Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель комунальної власності не наданих у власність чи користування, одержана внаслідок вчинення нею суспільно-небезпечного протиправного діяння, а саме шляхом обману, незаконно скориставшись повторно правом на безоплатне отримання у власність земельної ділянки із земель комунальної власності для ведення особистого селянського господарства, вирішив здійснити легалізацію вказаного майна.

З цією метою, 15.11.2021 ОСОБА_5 перебуваючи в смт. Літин Вінницького району Вінницької області реалізуючи злочинний умисел, направлений на легалізацію земельної ділянки здобутої злочинним шляхом, будучи володільцем вказаного майна, з метою отримання прибутку, розпорядилась ним шляхом вчинення правочину, а саме уклав договір купівлі -продажу від 15.11.2021, посвідчений приватним нотаріусом Вінницького районного нотаріального округу Вінницької області, відповідно до якого ОСОБА_5 продав громадянину ОСОБА_7 , який діяв від імені ОСОБА_8 , земельну ділянку кадастровим номером 0522486200:02:000:0746.

Своїми умисними діями ОСОБА_5 , легалізувавши земельну ділянку із кадастровим номером 0522486200:02:000:0746, одержану злочинним шляхом, отримав від продажу від покупця 29000 грн.

Вказаними діями, ОСОБА_5 скоїв кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.209 КК України - вчинення правочину з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом.

Під час підготовчого судового засідання встановлено, що обвинувальний акт у вказаному кримінальному провадженні надійшов до суду разом із угодою про визнання винуватості, яку укладено 20.03.2026 між прокурором ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_4 . До угоди про визнання винуватості приєднано заяву представника юридичної особи Літинської селищної ради Вінницького району Вінницької області, яка є потерпілою, ОСОБА_10 , зі змісту якої остання не заперечує щодо укладення угоди.

У відповідності до пункту 1 ч.3 ст.314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення, яким затвердити угоду або відмовити у затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування у порядку, передбаченому ст.468-475 цього Кодексу.

В силу ч.1, 2 ст.475 КПК України, суд ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання у тому випадку, якщо переконається, що така угода може бути затверджена. Вирок на підставі угоди повинен відповідати загальним вимогам до обвинувальних вироків з урахуванням особливостей, передбачених частиною третьою цієї статті.

За умовами угоди обвинувачений ОСОБА_5 під час досудового розслідування повністю визнав свою вину у зазначених кримінальних провадженнях, зобов`язався беззастережно визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, в обсязі оголошеної підозри за ч.2 ст.190, ч.1 ст.209 КК України, у судовому провадженні та протягом 3 днів після затвердження угоди перерахувати грошові кошти в розмірі 150000,00 грн на рахунок військової частини НОМЕР_1 14-ої бригади оперативного призначення імені Богуна («Червона калина»), про що невідкладно (протягом 3 днів) повідомити Вінницьку окружну прокурату Вінницької області.

Сторони угоди дійшли згоди про вид і міру покарання обвинуваченому ОСОБА_5 за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч.1 ст.209 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися господарською діяльністю, остаточно призначити покарання за ст.70 КК України шляхом поглинення менш тяжкого більш тяжким - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися господарською діяльністю. Також, сторони погоджуються на звільнення ОСОБА_5 на підставі ст.75 КК України, від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України. При цьому, враховується, що визначення тривалості іспитового строку та обов`язків залишається в компетенції суду.

Заслухавши думку прокурора, який вважав за можливе затвердити угоду про визнання винуватості, зазначивши, що вона відповідає вимогам КПК України та КК України, аналогічні доводи захисника обвинуваченого, який також вказав про наявність підстав до затвердження угоди про визнання винуватості, письмову позицію представника юридичної особи, яка є потерпілою, ОСОБА_10 , яка не заперечувала щодо укладення угоди, обвинуваченого ОСОБА_5 , який безумовно та беззастережно визнав вину у вчиненні кримінальних правопорушень, вказаних у висунутому обвинуваченні згідно з обвинувальним актом, просив затвердити угоду, вказавши, що вона укладена добровільно, наслідки укладення угоди, передбачені ч.2 ст.473 КПК України та ч.4 ст.474 КПК України йому роз`яснені та зрозумілі, суд вважає, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, виходячи з наступного.

Укладена у кримінальному провадженні угода про визнання винуватості відповідає вимогам п.2 ч.1 ст.468, ч.2, 4, 5 ст.469, ст.472, ч.4, 6 ст.474 КПК України, невідповідність угоди вимогам ч.7 ст.474 КПК України у суді не встановлена, зокрема:

- дії обвинуваченого кваліфіковано вірно за ч.2 ст.190 КК України, як заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), що завдало значної шкоди потерпілому, та ч.1 ст.209 КК України, як вчинення правочину з майном, щодо якого фактичні обставини свідчать про його одержання злочинним шляхом;

- умови угоди не суперечать інтересам суспільства і не порушуються права, свободи чи інтереси сторін або інших осіб, як зазначено в угоді та під час судового розгляду сторонами угода укладена враховуючи суспільний інтерес в забезпеченні швидкого судового провадження;

- угода укладена добровільно, фактичні підстави для визнання винуватості наявні;

- узгоджена сторонами міра покарання за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, за ч.1 ст.209 КК України - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися господарською діяльністю, остаточно призначивши покарання за ст.70 КК України шляхом поглинення менш тяжкого більш тяжким - 3 роки позбавлення волі з позбавленням права займатися господарською діяльністю, та звільнення ОСОБА_5 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням та покладенням обов`язків, передбачених ст.76 КК України, відповідає вимогам ст.65 КК України.

Так, при призначенні покарання, узгодженого сторонами угоди, суд, відповідно до вимог ст.65 КК України, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом`якшують та обтяжують покарання.

Обвинувачений ОСОБА_5 , як особа, вперше притягається до кримінальної відповідальності, вчинив кримінальні правопорушення, віднесені до категорії умисних нетяжкого та тяжкого злочинів, за місцем проживання характеризується позитивно, одружений, працевлаштований, осудний, на обліках в закладах з надання наркологічної та психіатричної допомоги не перебуває.

Судом, відповідно до положень ст.66 КК України, встановлено наявність обставини, що пом`якшують покарання обвинуваченого ОСОБА_5 - щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.

Зважаючи на те, що стороною обвинувачення відповідно до вимог п.6 ч.2 ст.291 КПК України не ставиться у провину обвинуваченому вчинення кримінальних правопорушень за обставин, які обтяжують покарання, суд, розглядаючи провадження в межах висунутого обвинувачення, вважає, що вони не встановлені.

Відповідно до змісту положень ст.50 КК України, покарання за вироком суду, з-поміж інших завдань, має на меті не тільки кару, а повинно досягти мети виправлення та запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так й іншими особами.

У відповідності до загальних засад призначення покарання, визначених ст.65 КК України, особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, зокрема, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для його виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступеню тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного та обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Із урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про можливість виправлення обвинуваченого і попередження нових кримінальних правопорушень без відбування ним основного покарання і вважає за можливе застосувати ст.75 КК України, звільнивши обвинуваченого від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням із покладенням на нього обов`язків, передбачених ст.76 КК України.

Згідно ч.2 ст. 124 КПК України, у разі ухвалення обвинувального вироку, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. З матеріалів кримінального провадження вбачається, що витрати на проведення судової експертизи по даному кримінальному провадженню становлять 17641,80 грн, відтак суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для стягнення з обвинуваченого витрат, пов`язаних з проведенням експертизи.

Керуючись ст.124, 314, 368-371, 373, 374, 376, 394, 472, 474-475 КПК України, суд

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором ОСОБА_9 та обвинуваченим ОСОБА_5 , за участю захисника обвинуваченого-адвоката ОСОБА_4 , від 20.03.2026 у кримінальному провадженні №42026022110000013 від 12.01.2026 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.209 КК України.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.1 ст.209 КК України та призначити йому покарання:

- за ч.2 ст.190 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 (один) рік;

- за ч.1 ст.209 КК України у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права займатися господарською діяльністю строком на 1 (один) рік, без конфіскації майна.

Згідно ч.1 ст.70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки, з позбавленням права займатися господарською діяльністю строком на 1 (один) рік, без конфіскації майна.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_5 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням, встановивши іспитовий строк 1 (один) рік.

Відповідно п.1, 2 ч.1 ст.76 КК України, на час іспитового строку покласти на ОСОБА_5 обов`язки: періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз в розмірі 17641,80 грн (сімнадцять тисяч шістсот сорок одну гривню 80 копійок).

Роз`яснити прокурору та обвинуваченому, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості, прокурор має право звернутися до суду, який затвердив таку угоду, з клопотанням про скасування вироку. Клопотання про скасування вироку, яким затверджена угода, може бути подано протягом встановлених законом строків давності притягнення до кримінальної відповідальності за вчинення відповідного кримінального правопорушення.

Також, роз`яснити що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення особи до відповідальності, встановленої законом.

Копію вироку негайно, після його проголошення, вручити засудженому та прокурору.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок на підставі угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим може бути оскаржений протягом тридцяти днів з моменту його проголошення до Вінницького апеляційного суду у порядку, передбаченому чинним КПК України, з підстав, визначених статтею 394 цього Кодексу, зокрема:

1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Суддя: ОСОБА_1