Рішення № 135874344, 17.04.2026, Багачевський міський суд Черкаської області (до 25.04.2025 - Ватутінський міський суд Черкаської області)

Справа № 690/9/25

Провадження № 2/690/14/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

17 квітня 2026 року м. Багачеве

Багачевський міський суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Линдюка В.С.,

секретар судового засідання Руденко В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Багачевського міського суду Черкаської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача, повноваження якої підтверджено довіреністю від 05.12.2024 року № 645, звернулася до суду з позовною заявою за змістом якої просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів») заборгованість в сумі 24 934,17 грн., з яких: 16 634,17 грн. за кредитним договором від 26.11.2021 року № 8685750589, 8 300 грн. за договором позики від 10.11.2023 року № 4324676.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 26.11.2021 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» (далі ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ») та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 8685750589 (далі Договір № 8685750589), право вимоги за яким на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.10.2016 року № ТАСЦФР-10-2016 набуло акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК».

Також 10.11.2023 року між товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» (далі ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів») та ОСОБА_1 укладено договір позики № 4324676 (далі Договір № 4324676) на підставі якого відповідач на умовах строковості, поворотності та оплатності отримав в позику грошові кошти.

ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» на підставі договору факторингу від 26.06.2024 року № НІ/11/20-Ф набуло право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8685750589 на суму 16 634,17 грн., з яких: 12 090,09 грн. заборгованість за тілом кредиту, 0,18 грн. заборгованість за відсотками, 4 543,9 грн. заборгованість за комісією, а на підставі договору факторингу від 14.06.2021 року № 14/06/21 та реєстру боржників від 11.04.2024 року № 23 право вимоги за Договором № 4324676 на суму 8 300 грн., з яких: 2 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6 300 грн. заборгованість за відсотками, про стягнення яких і заявлено позовні вимоги.

Ухвалою суду від 14.04.2025 року провадження в справі зупинено на підставі п. 2) ч. 1 ст. 251 ЦПК України,

Ухвалою суду від 05.03.2026 року провадження в справі поновлено в зв`язку з отриманням відомостей про призупинення військової служби ОСОБА_1 з підстав, передбачених ч. 2 ст. 24 Закону України «Про військовий обов`язок та військову службу», п.п. 144-1, 144-2 розділу IV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого указом Президента України від 10.12.2008 року № 1153/2008.

Представник позивача в судові засідання не з`явилась, за змістом позовної заяви просила розгляд справи провести за її відсутності, а також не заперечувала проти ухвалення заочного розгляду справи на підставі наявних доказів.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим, в розумінні п.п. 1), 4) ч. 8 ст. 128 ЦПК України, що узгоджується з висновками, викладеними Великою Палатою Верховного Суду в постанові від 25.04.2018 року в справі № 800/547/17, а також постановах Верховного Суду від 27.11.2019 року в справі № 913/879/17, від 21.05.2020 року в справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 року в справі № 24/260-23/52-б, від 21.01.2021 року в справі № 910/16249/19, від 18.03.2021 року в справі № 911/3142/19, від 19.05.2021 року в справі № 910/16033/20, від 07.02.2024 року в справі № 904/853/23, про місце, дату та час розгляду справи, відзив на позовну заяву не надав, у судові засідання неодноразово не з`явився, поважність причин неявки не повідомив, заяв та клопотань від його імені про відкладення розгляду справи чи з інших процесуальних питань до суду не надходило.

Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, яка згідно змісту ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» при розгляді справ судами, як і Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод, застосовується як джерело права, зокрема в Рішенні від 16.02.2017 року в справі «Каракуця проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що будь-яке порушення права доступу до суду відсутнє, якщо особа не виявила належної зацікавленості у розгляді його справи, тобто неналежна зацікавленість у розгляді справи може бути підставою для відповідних правових наслідків.

З урахуванням вказаного та вимог ч. 8 ст. 178, ч. 4 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК України, а також відсутності підстав, передбачених ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними матеріалами в заочному порядку, про що 17.04.2026 року постановлено відповідну ухвалу.

У відповідності до ч. 14 ст. 7, ч. 2 ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою сторін у засідання, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Положеннями ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст.ст. 12, 13 ЦПК України суд розглядає справи на принципах змагальності і диспозитивності. Суди розглядають справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом ч. 1 ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення обов`язком суду, крім іншого, є вирішення питання про характер спірних правовідносин і про те, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

З`ясувавши всі обставини справи та перевіривши їх доказами, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд вважає, що відсутні підстави для задоволення позовних вимог.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

26.11.2021 року між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 укладено Договір № 8685750589 відповідно до умов якого фінансова установа мала надати відповідачу безготівковим шляхом кредит у розмірі 14 508 грн. строком на 12 місяців, а відповідач зобов`язався повернути отримані кошти до 01.12.2022 року та сплатити проценти за користування кредитом, шляхом здійснення щомісячних ануїтетних платежів згідно узгодженого графіку.

ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» на підставі договору про відступлення права вимоги від 07.10.2016 року № ТАСЦФР-10-2016 (далі Договір № ТАСЦФР-10-2016) за плату відступило публічному акціонерному товариству «ТАСКОМБАНК» (далі ПАТ «ТАСКОМБАНК») право вимоги до позичальників за кредитними договорами.

Відповідно до змісту п. 2.2 Договору № ТАСЦФР-10-2016 ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» має право щоденно передавати (відступати) ПАТ «ТАСКОМБАНК» свої права вимоги до позичальників шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги.

Згідно п.п. 9.1, 9.2, 9.4 Договору № ТАСЦФР-10-2016 він набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та діє протягом 1 календарного року, але у будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Договір вважається пролонгованим на наступний календарний рік якщо жодна з його сторін не ініціювала його розірвання.

Водночас суд позбавлений можливості встановити всі інші істотні умови Договору № ТАСЦФР-10-2016, оскільки представником позивача надано суду лише копії першої, другої, сьомої та восьмої (останньої) його сторінок.

Між ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» та АТ «ТАСКОМБАНК» 26.06.2024 року укладено договір факторингу № НІ/11/20-Ф (далі Договір № НІ/11/20-Ф), за умовами п.п. 2.1, 3.1 якого останнє зобов`язується відступити позивачу права вимоги за кредитними договорами в обсязі та на умовах, що існують на дату відступлення прав вимоги, перелік яких зазначаються в реєстрі прав вимоги.

За змістом п.п. 2.2, 3.1 Договору № НІ/11/20-Ф перехід права вимоги заборгованості до боржників від АТ «ТАСКОМБАНК» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відбувається в момент підписання акту приймання-передачі відповідного реєстру боржників, але не раніше здійснення оплати суми фінансування за відступлення прав вимоги.

Згідно витягу з реєстру прав вимоги від 26.06.2024 року до Договору № НІ/11/20-Ф АТ «ТАСКОМБАНК» крім іншого, передано ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8685750589 на загальну суму 16 634,17 грн., з яких: 12 090,09 грн. заборгованість по тілу кредиту, 0,18 грн. заборгованість по відсоткам, 4 543,90 грн. заборгованість за комісією.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 8686750589 за період з 26.06.2024 року по 30.11.2024 року, зробленого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість з 26.06.2024 року не змінювалась та станом на 30.11.2024 року становила 16 634,17 грн., з яких: 12 090,09 грн. тіло кредиту, 0,18 грн. відсотки, 4 543,90 грн. комісія.

10.11.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 , який будучи ідентифікованим та верифікованим за допомогою системи BankID НБУ, з використанням сайту https://clickcredit.ua/, в електронній формі укладено договір позики (з фіксованою диференційованою процентною ставкою) № 4324676 (далі Договір № 4324676), який відповідачем підписано електронним підписом з використанням одноразового ідентифікатора, за умовами якого фінансова установа мала надати відповідачу позику в розмірі 2 000 грн. шляхом перерахування їх на вказаний ним банківський рахунок, строком на 15 днів, а відповідач зобов`язався 25.11.2023 року повернути позику та сплатити проценти за користування нею за базовою ставкою 44,86% від суми позики за перший день та за зниженою ставкою 0,01% від суми позики з другого дня до дати повернення.

Умовами п. 4 Договору № 4324676 передбачено, що проценти нараховуються щоденно, включаючи дати отримання та повернення позики, проте не довше 90 календарних днів зі спливу первісного строку користування позикою.

Відповідно до змісту п. 5.5. Договору № 4324676 позикодавець, крім іншого, має право без згоди позичальника, в разі неналежного виконання ним своїх зобов`язань, передати свої права кредитора (відступити право вимоги).

Між ТОВ «ФК «Європейська агенція з. повернення боргів» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» 14.06.2021 року укладено договір факторингу № 14/06/21 (далі Договір № 14/06/21), за умовами п.п. 1.1, 3.1 якого до останнє відступило позивачу належні йому права грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якими настав, до боржників, включаючи суму основного зобов`язання (позики), плату за позикою (плату за процентною ставкою), процент за порушення грошових зобов`язань. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до них та інші дані зазначаються у відповідних реєстрах боржників, які є невід`ємною частиною договору. Також узгоджено, що в додаткових угодах до цього договору, крім іншого, зазначається загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників.

Відповідно до змісту п. 1.2 Договору № 14/06/21 перехід права вимоги заборгованості до боржників від ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» відбувається в момент підписання акту приймання-передачі відповідного реєстру боржників та скріплення його їх печатками.

Згідно п.п. 3.1,3.2 Договору № 14/06/21 загальна сума прав вимоги, що відступається за відповідним реєстром боржників, ціна продажу та одинична ціна визначаються в додаткових угодах до цього договору окремо для кожного реєстру боржників і вказується в них. Фактор сплачує клієнту 100% ціни продажу протягом 7 робочих днів з моменту передачі по акту прийому-передачі відповідного реєстру боржників, шляхом безготівкового перерахування коштів.

Водночас суд позбавлений можливості встановити всі інші істотні умови Договору № 14/06/21, оскільки представником позивача надано суду лише копії першої, другої, четвертої та восьмої (останньої) його сторінок.

Відповідно до додаткової угоди від 11.04.2024 року № 22, акту прийому-передачі реєстру боржників від 11.04.2024 року № 23 та витягу з реєстру боржників № 23 ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» права вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4324676 на загальну суму 8 300 грн., з яких: 2 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6 300 грн. заборгованість за відсотками.

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за Договором № 4324676 за період з 11.04.2024 року по 30.11.2024 року, зробленого ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», заборгованість з 11.04.2024 року не змінювалась та станом на 30.11.2024 року становила 8 300 грн., з яких: 2 000 грн. заборгованість за основною сумою боргу, 6 300 грн. заборгованість за відсотками.

Встановленим судом фактам відповідають правовідносини щодо надання позики та фінансових послуг у сфері кредитування, які врегульовано Цивільним кодексом України (далі ЦК України), та законами України «Про електронну комерцію», «Про електронний цифровий підпис».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо: його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони; воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку; він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронною комерцією є відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (у тому числі сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

За змістом ст.ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Положеннями ч. 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона підприємець взяла на себе обов`язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв`язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Положеннями ст.ст. 1, 3 Закону України «Про електронний цифровий підпис» передбачено, що електронний цифровий підпис вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний цифровий підпис за правовим статусом прирівнюється до власноручного підпису (печатки) у разі, якщо: електронний цифровий підпис підтверджено з використанням посиленого сертифіката ключа за допомогою надійних засобів цифрового підпису; під час перевірки використовувався посилений сертифікат ключа, чинний на момент накладення електронного цифрового підпису; особистий ключ підписувача відповідає відкритому ключу, зазначеному у сертифікаті.

Згідно п.п. 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Одноразовий ідентифікатор алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір.

Положеннями ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, крім іншого, є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ч. 1 ст. 1046 ЦК України передбачено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Приписами ч. 1 ст. 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

За змістом ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику в строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 цього Кодексу.

Приписами ч.ч. 1, 2 ст. 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Положеннями п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно ч. 1 ст. 515 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 1 ст. 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Згідно ч. 3 ст. 1079 ЦК України фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.

Положеннями ч. 1 ст. 1080 ЦК України передбачено, що договір факторингу є дійсним незалежно від наявності домовленості між клієнтом та боржником про заборону відступлення права грошової вимоги або його обмеження.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

За вказаних обставин, суд вважає доведеним, що 26.11.2021 року між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ОСОБА_1 . Договір № 8685750589, в зв`язку з чим відповідач на умовах строковості, поворотності та платності мав отримати в якості кредиту безготівковим шляхом грошові кошти в розмірі 14 508 грн.

Також не викликає сумнівів факт укладення 10.11.2023 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 в електронній формі Договору № 4324676 за умовами якого відповідач мав отримати на умовах строковості, поворотності та платності позику в розмірі 2 000 грн., шляхом зарахування її на його банківський рахунок.

Водночас доказів реальності надання як ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» у кредит, так і ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у позику, грошових коштів ОСОБА_1 на підставі Договорів №№ 8685750589, 4324676, відповідно, стороною позивача не надано, а також не вказано про неможливість надання таких доказів, як і не заявлено клопотань про їх витребування.

АТ «ТАСКОМБАНК» на підставі Договору № НІ/11/20-Ф та витягу з реєстру прав вимоги від 26.06.2024 року до нього, хоч і відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 8685750589, але представником позивача не надано до суду докази, які підтверджують набуття АТ «ТАСКОМБАНК» права вимоги до відповідача за цим договором, та обґрунтованість розрахунку відступлених до стягнення сум заборгованості.

Саме по собі укладення 07.10.2016 року між ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» та ПАТ «ТАСКОМБАНК» Договору № ТАСЦФР-10-2016 не свідчить про безумовне відступлення прав вимоги до всіх можливих позичальників ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», оскільки згідно його умов право вимоги підлягає передачі (відступленню) шляхом підписання відповідних реєстрів прав вимоги.

ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» на підставі Договору № 14/06/21, додаткової угоди від 11.04.2024 року № 22 та витягу з реєстру боржників № 23 до нього, хоч і відступило ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Договором № 4324676, але надані до суду представником позивача докази не підтверджують наявність у ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» як права вимоги за цим договором, так і обґрунтованість розрахунку відступлених до стягнення сум заборгованості.

При цьому, жодних розрахунків заборгованості за відсотками за Договорами №№ 8685750589, 4324676, зробленими ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ», АТ «ТАСКОМБАНК», ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів», станом на дати відступлення ними права вимоги за цими договорами суду не надано, що позбавляє можливості суд перевірити їх відповідність договірним умовам.

Крім того, умовами Договору № 8685750589 не передбачалось необхідність сплати ОСОБА_1 жодних комісій за надання чи користування кредитом, однак до складу заборгованості в сумі 16 634,17 грн. включено також комісію в розмірі 4 543,90 грн.

Надані представником позивача розрахунки заборгованості за Договором № 8686750589 за період часу з 26.06.2024 року по 30.11.2024 року та за Договором № 4324676 за період часу з 11.04.2024 року по 30.11.2024 року, підлягають критичній оцінці судом оскільки вони не відображають будь-якого розрахунку складових сум заборгованості, яка відступлена, а лише констатують незмінність їх розміру упродовж вказаних періодів.

Відповідно до змісту ч. 1 ст. 1081 ЦК України АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відповідають перед ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» за дійсність грошової вимоги право якої відступається.

З огляду на вказане, ненадання АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» у повному обсязі документів ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів», які б підтверджували як виникнення права вимоги до ОСОБА_1 , так і виконання своїх зобов`язань перед ОСОБА_1 за Договорами №№ 8686750589, 4324676, відповідно, та зумовлювало виникнення в них права вимоги до нього, яке відступлено позивачу, не може слугувати підставою для зниження стандарту доказування в справі, а питання щодо наслідків цього мають вирішуватися між сторонами Договорів №№ НІ/11/20-Ф, 14/06/21.

При цьому, відсутність будь-яких заперечень з боку відповідача щодо заявлених позовних вимог, не може бути підставою для задоволення позовних вимог та звільнення позивача від доказування у відповідності до вимог ст. 82 ЦПК України.

Вказане, крім іншого, зумовлено тим, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права під час судового провадження, в той час як інтереси фінансових установ представляють особи, які мають юридичну освіту, та значний досвід ведення судових справ з аналогічних спорів.

Про необхідність особливого правового захисту особи споживача фінансових послуг як слабшої сторони у даних правовідносинах, а також навіть звуження дії принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору на користь споживача фінансових послуг, вказано в Рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 року № 1-12/2013.

Водночас суд вважає, що стороною позивача не в повній мірі реалізовано надані процесуальні права та обов`язки, передбачені п. 4 ч. 2 ст. 43, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, щодо надання всіх доказів на підтвердження викладених фактів та заявлених позовних вимог.

Положеннями ч. 4 ст. 12 ЦПК України передбачено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Надані представником позивача докази не підтверджують заявлені позовні вимоги та об`єктивно позбавляють можливості суд першої інстанції в повному обсязі встановити всі обставини справи, судом за клопотанням представника позивача вжито заходів до витребування доказів, які становлять банківську таємницю, однак витребування судом доказів у сторін чи третіх осіб за власною ініціативою свідчитиме про порушення принципів рівності та диспозитивності, а також про упередженість суду, що є недопустимим.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 13 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом. Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ним вимог на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

При цьому, згідно змісту ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Тож обґрунтування наявності таких обставин повинно здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що відповідає принципу справедливості розгляду справи судом, встановленому ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.

Положеннями ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно п. 4 ч. 2 ст. 43 ЦПК України учасники справи, крім іншого, зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Водночас суд вважає, що стороною позивача, в порушення п. 4 ч. 2 ст. 43, ч. 1 ст. 81, ч. 2 ст. 83 ЦПК України, не надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження фактів виникнення у ОСОБА_1 фінансових зобов`язань як перед ТОВ «ФК «ЦЕНТР ФІНАНСОВИХ РІШЕНЬ» за Договором № 8686750589, так і перед ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» за Договором № 4324676, в зв`язку з недоведеністю факту отриманням відповідачем від даних фінансових установ грошових коштів у кредит та в позику, відповідно, та, як наслідок, наявності законних підстав у АТ «ТАСКОМБАНК» та ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступати в подальшому право вимоги до ОСОБА_1 за вищевказаними договорами, та набуття позивачем статусу кредитора по відношенню до відповідача за ними.

При цьому, стороною позивача в порядку, передбаченому ч. 4 ст. 83, ч. 1 ст. 84 ЦПК України не повідомлялось суд про неможливість надання доказів, які підтверджують вищевказані обставини та факти, та необхідність надання додаткового строку для їх надання чи витребування їх у третіх осіб.

З огляду на вказане, докази, які не було подано представником позивача до суду першої інстанції, щодо вищевказаних обставин, які суд визнав недоведеними, не можуть бути подані до суду апеляційної інстанції, а в разі їх подання не підлягатимуть прийняттю, відповідно до ч. 8 ст. 83, ч. 3 ст. 367 ЦПК України.

Неприйнятність безпідставного прийняття в апеляційній інстанції нових доказів, які не досліджувалися судом першої інстанції, засвідчено у висновках Верховного Суду (постанови від 12.03.2020 року у справі № 738/172/17, від 10.04.2019 року в справі № 145/474/17, від 05.12.2018 року в справі № 346/5603/17, від 03.05.2018 року в справі № 404/251/17).

Таким чином, у разі прийняття та дослідження нових доказів апеляційний суд зобов`язаний мотивувати свій висновок щодо підстав для цього в ухвалі при обговоренні заявленого клопотання або в ухваленому судовому рішенні.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог з вищевказаних підстав, суд враховує, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принципи, пов`язані з належним здійсненням правосуддя, положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод суди зобов`язано давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторони. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у держава-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень (Рішення у справі «Проніна проти України» від 18.07.2006 року, Рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 року).

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача, сплаченого судового збору за подання даної позовної заяви, оскільки в задоволені позовних вимог ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» судом відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76-82, 89, 95, 141, 258, 259, 263-265, 268, 272-273, 279, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Судові витрати залишити за позивачем.

Копію заочного рішення надіслати учасникам справи.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте Ватутінським міським судом Черкаської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його складення.

Заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення у загальному порядку апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його складення, має право: на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду; на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому заочного рішення суду.

Позивач: товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, адреса місцезнаходження: вул. Симона Петлюри, 30, м. Київ.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , паспорт № НОМЕР_1 , виданий 10.06.2021 року територіальним органом Державної міграційної служби України № 7117, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Суддя Линдюк В.С.