Ухвала суду № 135873481, 20.04.2026, Карлівський районний суд Полтавської області

єдиний унікальний номер справи 531/908/26

номер провадження 2-з/531/6/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 Карлівський районний суд Полтавської області у складі :

головуючої судді Фисун Л.С.,

за участю секретаря судового засідання - Нагорної О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Карлівка заяву представника представника ПП «Ланна- Агро»- адвоката Конюшенко М.А. про забезпечення позову до подачі позовної заяви,-

в с т а н о в и в:

17 квітня 2025 року до суду надійшла заява представника ПП «Ланна- Агро»- адвоката Конюшенко М.А. про забезпечення позову, яка подана до подачі позовної заяви. Заява мотивована тим, що між ПП «Ланна Агро» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода до договору оренди землі від 27.12.2012 щодо строкового платного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Ланнівської сільської ради кадастровий номер: 5321682500:00:002:0147 загальною площею 4,5548 га. Строк дії договору до 27.12.2025. Відповідно до вимог ч.2, ч.3, ч.4 ст. 126-1 Земельного Кодексу України, ОСОБА_1 до державного реєстратора з відповідною заявою про відмову від поновлення договору не звертався, у зв`язку з чим відбулася автоматична пролонгація договору оренди до 27.12.2038 за ПП «Ланна Агро». Відповідно до Інформації з ДРРП від 29.12.2025, земельна ділянка належна ОСОБА_1 5321682500:00:002:0147 загальною площею 4,5548 га була зареєстрована відповідно договору оренди від 27.12.12 за ПП «Ланна-Агро» на праві оренди земельної ділянки. Дата початку дії договору 27.12.2012; дата завершення дії договору 27.12.2038. Автоматична пролонгація : Так. ПП «Ланна Агро» як добросовісний орендар землі здійснило посів ярого ячменю на вказаних земельних ділянках, що підтверджується відповідними актами. Однак, 15.04.26 підприємство дізналося, що державний реєстратор Лисиця Іван Олександрович, 30.12.25 вніс зміни до Державного Реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності прав на нерухоме майно, а саме скасував право оренди зареєстроване за ПП «Ланна Агро» та 03.03.26 провів реєстрацію договору оренди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 земельної ділянки кадастровий номер 5321682500:00:002:0147. Таким чином, право ПП «Ланна Агро» на оренду вказаної вище земельної ділянки припинено діями державного реєстратора, що призвело до втрати підприємством права на оренду і незаконну перереєстрацію земельних ділянок на іншу особу. В подальшому ОСОБА_2 передала вказану ділянку в суборенду ТОВ «Липянка». Право власності на врожай на земельній ділянці з кадастровим номером 5321682500:00:002:0147 загальною площею 4,5548 га належить ПП «Ланна-Агро», а користування ТОВ «Лип`янка» спірною земельною ділянкою призведе до порушення права власності на його врожай, спричинить матеріальні збитки, в тому числі упущеної вигоди за час розгляду справи. З підстав порушеного права ПП «Ланна-Агро» має намір подати позов про визнання права на врожай та оскаржити дії державного реєстратора.

У зв`язку з цим, просить вжити заходи забезпечення позову до його подання шляхом заборони ТОВ «Липянка» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, пов`язані із обміном, передачею у користування чи суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 5321682500:00:002:0147 загальною площею 4,5548 га, що розташована на території Ланнівської сільської ради та заборони ТОВ «Липянка» і будь-яким іншим особам, окрім ПП «Ланна Агро» проведення сільськогосподарських робіт, у тому числі зі збору урожаю, обробки будь-яким способом (дискування, оранки, культивації, внесення добрив, косіння тощо) на вказаній земельній ділянці.

Заява розглядається в порядку статті 153 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК України) без повідомлення учасників справи.

Фіксування судового засідання технічним записом не здійснювалося відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.

З наданих заявником доказів слідує, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки з кадастровим номером 5321682500:00:002:0147 загальною площею 4,5548 га, призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

27.12.2012 між ПП «Ланна Агро» та ОСОБА_1 укладена додаткова угода до договору оренди землі щодо користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що знаходяться на території Ланнівської сільської ради кадастровий номер: 5321682500:00:002:0147 загальною площею 4,5548 га. Строк дії договору до 27.12.2025. Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно дію зазначеного договору продовжено до 27.12.2038.

03.03.2026 державним реєстратором здійснено державну реєстрацію договору оренди між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 щодо земельної ділянки кадастровий номер 5321682500:00:002:0147, укладеного 01.01.2026 до 01.01.2036.

З акту № 152 від 13 квітня 2026 року вбачається, що ПП «Ланна- Агро» на земельній ділянці з кадастровим номером 5321682500:00:002:0147 посіяно ячмінь ярий.

У заяві про забезпечення позову заявник вказує, що має намір подати позов про визнання права на врожай та оскаржити дії державного реєстратора.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.

Згідно п. 2 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії.

Вирішуючи питання щодо заборони ТОВ «Липянка» і будь-яким іншим особам, окрім ПП «Ланна Агро» проведення сільськогосподарських робіт зі збору урожаю, обробки будь-яким способом (дискування, оранки, культивації, внесення добрив, косіння тощо) на вказаній земельній ділянці суддя зазначає наступне.

Заборона вчиняти певні дії застосовується, якщо потрібно обмежити право відповідача чи будь-якої іншої особи вчиняти певні фактичні чи юридичні дії, що стосуються предмета спору. При цьому не допускається заборона дій, вчинення яких не утруднює виконання рішення в майбутньому.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 травня 2021 року у справі №914/1570/20 зазначено, що «під забезпеченням позову розуміють сукупність процесуальних дій, що гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог. Таким чином, особам, які беруть участь у справі, надано можливість уникнути реальних ризиків щодо утруднення чи неможливості виконання рішення суду, яким буде забезпечено судовий захист законних прав, свобод та інтересів таких осіб. При цьому важливим є момент об`єктивного існування таких ризиків, а також того факту, що застосування заходів забезпечення позову є дійсно необхідним, що без їх застосування права, свободи та законні інтереси особи (заявника клопотання) будуть порушені, на підтвердження чого є належні й допустимі докази. Також важливо, щоб особа, яка заявляє клопотання про забезпечення позову, мала на меті не зловживання своїми процесуальними правами, порушення законних прав відповідного учасника процесу, до якого зазначені заходи мають бути застосовані, а створення умов, за яких не існуватиме перешкод для виконання судового рішення. Отже, при використанні механізму забезпечення позову учасники спору повинні належним чином обґрунтовувати підстави застосування відповідного заходу забезпечення позову у конкретній справі; зазначати обставини, які свідчать про те, що неприйняття зазначеного заходу може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду; підтверджувати такі обставини належними й допустимими доказами».

У постанові Верховного Суду у справі №922/1534/20 від 03.02.2021 зазначено, що у справах, пов`язаних із сільським господарством, суди мають зважати на сезонність робіт, унікальність об`єкта захисту (врожай), а також на незворотність наслідків у разі збирання або пошкодження врожаю іншими особами.

З наданих доказів вбачається, що земельна ділянка з кадастровим номером 5321682500:00:002:0147 перебувала в оренді ПП «Ланна- Агро» та на вказаній земельній ділянці підприємством посіяно ячмінь ярий.

ПП «Ланна- Агро» має намір звернутися до суду з позовом про визнання права на врожай, тобто предметом майбутнього спору?є визнання права власності на урожай, збереження якого є метою заходів забезпечення позову, які просить вжити ПП «Ланна- Агро».

Виходячи із наведеного, враховуючи що у ТОВ «Липянка» існує реальна можливість збору урожаю на земельній ділянці з кадастровим номером 5321682500:00:002:0147, суддя вважає, що заява ПП «Ланна- Агро» в частині заборони ТОВ «Липянка» та будь-яким іншим особам, окрім ПП «Ланна Агро» у проведенні сільськогосподарських робіт по збору врожаю 2026 року на вказані земельній ділянці підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання щодо заборони Товариству з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, пов`язані із обміном, передачею у користування чи суборенду земельної ділянки з кадастровим номером 5321682500:00:002:0148 загальною площею 4,2196 га, що розташована на території Ланнівської сільської ради а також та заборони проведення сільськогосподарських робіт пов`язаних з обробітком грунту, внесенням добрив, після збору врожаю ПП «Ланна Агро», суддя зазначає наступне.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості та адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, які не є учасниками цього судового процесу.

Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може привести до порушення прав і законних інтересів інших осіб. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 травня 2019 року у справі №487/7097/18 та від 25 вересня 2019 року у справі №320/3560/18.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що: «співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише в разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до таких дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову».

При розгляді заяви про забезпечення позову вирішується лише питання про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення позову і не вирішуються матеріально-правові вимоги та наперед результат розгляду справи по суті позову.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов`язання після пред`явлення вимоги чи подання позову до суду, наприклад, реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації. Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду і повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.

На час розгляду заяви про забезпечення позову земельна ділянка з кадастровим номером 5321682500:00:002:0147 перебуває в користуванні ТОВ «Липянка» згідно договору суборенди від 01 березня 2026 року, який на даний час є чинним і презумпція правомірності якого у встановленому законом порядку не спростована (стаття 204 ЦК України).

Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (ч.3 ст.150 ЦПК України).

Конкретний захід забезпечення позову буде домірним позовній вимозі, якщо при його застосуванні забезпечується: збалансованість інтересів сторін та інших учасників судового процесу під час вирішення спору; можливість ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача без порушення або безпідставного обмеження прав та охоронюваних інтересів інших учасників справи чи осіб, що не є її учасниками; можливість виконання судового рішення у разі задоволення вимог, які є ефективними способами захисту порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача (правовий висновок, викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17).

Згідно з роз`ясненнями, що містяться в п.4 Постанови від 22 грудня 2006 року №9 суд (суддя), розглядаючи заяву про забезпечення позову, має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При встановленні зазначеної відповідності слід врахувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець.

Відповідно до ч.ч.1, 2, 4 та 5 ст. 8 Закону України «Про оренду землі» орендована земельна ділянка або її частина може передаватися орендарем у суборенду без зміни цільового призначення, якщо це передбачено договором. Умови договору суборенди земельної ділянки повинні обмежуватися умовами договору оренди земельної ділянки і не суперечити йому. Строк суборенди не може перевищувати строку, визначеного договором оренди землі. У разі припинення договору оренди чинність договору суборенди земельної ділянки припиняється.

З огляду на викладене, запропонований представником заявника захід забезпечення позову у виді заборони ТОВ «Липянка» та іншим особам вчиняти дії, спрямовані на проведенні сільськогосподарських робіт після збору урожаю ПП «Ланна-Агро», оцінюється судом як такий, що суперечить змісту самого права оренди та перешкоджатиме господарській діяльності ТОВ «Липянка», що є неприпустимим.

За встановлених обставин, визначені представником заявника у заяві про забезпечення позову заходи його забезпечення, такі як заборона ТОВ «Липянка», вчиняти дії щодо проведенні сільськогосподарських робіт після збору урожаю ПП «Ланна-Агро (в тому числі на обробітку землі, внесення добрив, тощо), а також будь-які дії, пов`язані з передачею земельної ділянки в суборенду та користування іншим особам, не є співмірними, оскільки у разі їх застосування не буде забезпечуватись збалансованість інтересів сторін під час вирішення спору, а захист прав та інтересів ПП «Ланна-Агро» матиме наслідком порушення або безпідставне обмеження прав та охоронюваних інтересів ТОВ «Липянка» як орендаря, що користується земельною ділянкою в своїй господарській діяльності на підставі чинного договору оренди.

За вказаних обставин, суд приходить до висновку, що підстави для забезпечення позову в іншій частині заявлених вимог відсутні.

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Керуючись ст.ст. 149, 150, 153, 261, 353-355 ЦПК України, суд,

у х в а л и в:

Заяву Приватного підприємства «Ланна -Агро», подану представником Конюшенко М. про забезпечення позову до подачі позовної заяви- задовольнити частково.

Заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Лип`янка» та будь-яким іншим особам вчиняти дії, пов`язані з проведенням сільськогосподарських робіт зі збору врожаю в 2026 році на земельній ділянці з кадастровим номером 5321682500:00:002:0148 загальною площею 4,2196 га, що розташована на території Ланнівської сільської ради.

У задоволенні іншої частини заяви про забезпечення позову відмовити.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі в п`ятнадцятиденний строк з дня проголошення ухвали апеляційної скарги. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Л.С.Фисун