Ухвала суду № 135873352, 20.04.2026, Красногвардійський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 237/4526/21

Провадження № 1-кп/204/149/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 квітня 2026 року Чечелівський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді: ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

захисників ОСОБА_4 ,

ОСОБА_5 ,

обвинувачених ОСОБА_6 ,

ОСОБА_7 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в режимі відеоконференції, кримінальне провадження № 12020050690000579, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 20.07.2020, за обвинуваченням:

ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Курахове Мар`їнського району Донецької області, громадянина України, українця, одруженого, працюючого ФОП « ОСОБА_8 », раніше не судимого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 КК України,

ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженки села Соснівка Покровського району Донецької області, українки, громадянки України, з середньою освітою, не працюючої, не одруженої, раніше не судимої, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_3 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_4 ,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 306, ч. 2 ст. 307 КК України,

УСТАНОВИВ:

У провадженні Чечелівського районного суду міста Дніпра перебуває вказане кримінальне провадження.

У судове засідання прокурором подано клопотання про продовження застосування стосовно обвинуваченої ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання. В обґрунтування поданого клопотання зазначено, що обвинувачена може здійснити дії, передбачені п. п. 1, 3, та 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно

впливати на свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне

правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення. Ризики, встановлені судом при обрані запобіжного заходу, не зменшилися, а продовження відносно обвинуваченої запобіжного заходу у виді особистого зобов`язання є обґрунтованою та необхідною мірою, оскільки ОСОБА_6 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні умисного тяжкого та особливо тяжкого злочинів, максимальним покаранням за які є позбавлення волі строком до 15 років з конфіскацією майна, у зв`язку з чим, на думку сторони обвинувачення, існує ймовірний ризик, що обвинувачена, може переховуватися від суду, незаконно впливати на свідків та іншого обвинуваченого у цьому

кримінальному провадженні, а також може продовжити вчиняти інші кримінальні

правопорушення.

Таким чином, доцільність подальшого застосування до обвинуваченої запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання є актуальним і виправданим.

У судовому засіданні прокурор подане клопотання підтримав в повному обсязі, просив суд його задовольнити.

У судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_6 , захисник обвинуваченої проти задоволення клопотання прокурора не заперечували.

Вислухавши клопотання прокурора, думку обвинуваченої, її захисника, суд доходить таких висновків.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати, обрати або продовжити запобіжний захід щодо обвинуваченого. Вирішення питання судом щодо запобіжного заходу відбувається в порядку, передбаченому главою 18 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Підставою застосування запобіжного заходу, відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України, є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 179 КПК України особисте зобов`язання полягає у покладенні на підозрюваного, обвинуваченого зобов`язання виконувати покладені на нього слідчим суддею, судом обов`язки, передбачені ст. 194 КПК України.

Відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов`язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов`язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов`язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.

ОСОБА_6 обвинувачується у вчиненні тяжкого та особливо тяжкого кримінальних правопорушень, та у випадку визнання винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень обвинуваченій загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 15 років.

На даний час кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду метою якого є встановлення поза розумним сумнівом винуватості або невинуватості особи у вчиненні кримінального правопорушення за наслідками безпосереднього дослідження і оцінки доказів судом, що виключає можливість оцінки судом обґрунтованості підозри. Разом з тим, оцінці судом на зазначеній стадії кримінального провадження підлягають характер, тяжкість та наслідки кримінального правопорушення, а також наявність та/або продовження існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що обвинувачений однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому.

Отже ризики, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачена може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формі або формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.

Як обов`язковий критерій застосування запобіжного заходу ризик кримінального провадження має прогностичний характер, його визначення у конкретний проміжок часу спрямоване на усунення негативного впливу на кримінальне провадження в майбутньому. Безумовно, наявність заявлених ризиків має обґрунтовуватися. Однак, в переважній більшості випадків, враховуючи їх вірогідний характер, класичні категорії доказування, притаманні судовому процесу, при їх обґрунтуванні не застосовуються. При встановленні ризиків кримінального провадження суд застосовує стандарт достатності підстав вважати, що обвинувачена може вдатися до дій на шкоду кримінальному провадженню. Оцінюючи вірогідність такої поведінки обвинуваченої, суд має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності вчинення нею дій, передбачених у ч. 1 ст. 177 КПК України.

Оцінюючи наявність ризику переховування обвинуваченої від суду, слід зазначити, що з огляду на практику ЄСПЛ ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (рішення ЄСПЛ у справі «Бекчиєв проти Молдови»).

При визначенні ймовірності переховування ОСОБА_6 від суду, суд враховує: 1) тяжкість покарання, що загрожує їй у разі визнання винуватою у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень, що позбавляє можливості застосування норм, передбачених статтями 69 та 75 КК України; 2) її сімейний стан та відсутність утриманців; 3) можливість в обвинуваченої залишити територію області, у якій мешкає на даний час та виїзд в іншу область.

Отже, співставлення можливих негативних наслідків для обвинуваченої у вигляді її можливого ув`язнення у майбутньому з можливим засудженням до покарання у виді позбавлення волі доводять, що цей ризик є існуючим.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків у кримінальному провадженні, суд зазначає наступне.

Згідно з передбаченою КПК України процедурою отримання свідчень від осіб, які є свідками у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (ч.ч. 1, 2 ст. 23, стаття 224 КПК України), суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (ч. 4 ст. 95 КПК України).

За таких обставин ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом свідчень від свідків та дослідження їх судом.

Водночас, суд враховує, що наразі кримінальне провадження перебуває на стадії судового розгляду, стороні захисту відкриті матеріали кримінального провадження, у тому числі протоколи допиту свідків з наданими показаннями, тому існує ймовірність того, що ОСОБА_6 може впливати на них з метою спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм достовірно відомі, для того щоб уникнути кримінальної відповідальності або ж мінімізувати її.

Оцінивши наведене, суд переконується в існуванні ризику впливу на учасників кримінального провадження враховуючи, що ризики вчинення обвинуваченою дій, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, вважаються наявними за умови встановлення судом обґрунтованої ймовірності реалізації нею таких дій. Отже, ризик, передбачений п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України продовжує існувати та своєї актуальності не втратив.

Також, суд вважає доведеним існування ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме вчинення обвинуваченою ОСОБА_6 нового кримінального правопорушення.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора підлягає задоволенню, а обвинуваченій ОСОБА_6 слід продовжити запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України строком на два місяці. Такий запобіжний захід є пропорційним наявним ризикам, а також тим завданням, які має досягти судовий орган на цьому етапі судового провадження.

Продовжуючи строк дії запобіжного заходу відносно обвинуваченої, суд виходить з того, що таке продовження має найменший вплив на реалізацію прав і свобод людини, а таке втручання продовжує бути розумним і співмірним. Виконання обвинуваченою покладених на неї обов`язків свідчить про дієвість обраного запобіжного заходу.

На підставі викладеного, керуючись статтями 27, 176-178, 179, 331, 369-372, 392 КПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання прокурора про продовження обвинуваченій ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді особистого зобов`язання задовольнити.

Продовжити обвинуваченій ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у вигляді особистого зобов`язання строком до 20 червня 2026 року.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України продовжити, строком до 20 червня 2026 року, покладені на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

- повідомляти суд чи прокурора про зміну свого місця проживання;

- негайно прибувати до суду за першим викликом;

- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні.

Попередити обвинувачену ОСОБА_6 , що у разі невиконання покладених обов`язків до неї може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід і на неї може бути накладено грошове стягнення в розмірі від 0,25 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Ухвала про застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали складено 21.04.2026.

Суддя ОСОБА_1